Рішення № 12125591, 01.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/16101.09.10 За позовом          Закритого акціонерного товариства "Шведсько-Українська група - "SU GROUP"

До          Товариства з обмеженою відповідальністю "СКС СЕРВІС ГРУП"

Про                              стягнення 7 504,44 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                    Драюк І.В. –предст. (дов. № 9 від 23.11.2009 р.)

Від відповідача          не з’явився

Обставини справи:

Закрите акціонерне товариство "Шведсько-Українська група-"SU GROUP" (далі –позивач) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СКС СЕРВІС ГРУП" (далі –відповідач) про стягнення 7 504,44 грн. (478,44 грн. –пеня, 7 026,00 грн. –збитки) внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору на поставку товару № 12/10-01 від 12.10.2009 р.

Ухвалою суду від 30.06.2010 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/161 та призначено розгляд справи на 30.07.2010 р.

В судове засідання 30.07.2010 р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 30.07.2010 р. відкладено розгляд справи на 01.09.2010 р. в зв’язку з нез’явленням в судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних доказів, повторно зобов’язано сторін виконати вимоги Ухвали Господарського суду міста Києва від 30.06.2010 р. про порушення провадження у справі № 12/161.

Представник відповідача в судове засідання 01.09.2010 р. знову не з’явився, відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" із змінами).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 01.09.2010 р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.10.2009 р. між сторонами укладено договір поставки товару № 12/10-01 (далі - Договір).

Відповідно до умов договору Відповідач зобов'язувався поставити суперобкладинки (надалі - Товар), згідно накладних на протязі 30-ти робочих днів з моменту авансування точно у відповідності з узгодженою сторонами специфікацією, а Позивач прийняти та провести оплату вказаного Товару.

Зобов'язання щодо здійснення оплати, як зазначено в п. 3.1. Договору Позивач виконав належним чином, здійснено авансовий платіж в сумі 5 581,80 грн., що в відсотковому співвідношенні складає 70 % (платіжне доручення № 2307 від 15.10.2009 p.).

Відповідач не виконав п. 2.1. Договору, а саме, Товар, Відповідач зобов'язувався поставити, згідно накладних на протязі 30-ти робочих днів з моменту авансування точно у відповідності з узгодженою сторонами специфікацією до 19.11.2009 року.

09.12.2009 р. Позивач звернувся з листом вих. № 10/0912-04 (вх. № 8 від 09.12.09 р.) до Відповідача з проханням поставити Товар та сплатити передбачені Договором штрафні санкції.

Відповідно до п. 4.1. Договору Відповідач несе відповідальність за порушення строків поставки в розмірі 0,5 % від суми недопоставленого Товару, за кожний день прострочки.

09.12.2009 р. Відповідач повернув Позивачеві кошти в розмірі 5 581,80 грн. та штрафні санкції в сумі 381,96 грн.

Станом на день повернення коштів Відповідачем термін затримки поставки Товару складав 20 днів, а в листі за № 27 надісланому Відповідачем 09.12.2009 р. вказано, що термін затримки поставки Товару складає 8 днів. По розрахунку Відповідача штрафні санкції необхідно було перерахувати в розмірі 797,40 грн. (розрахунок в матеріалах справи), тому Відповідачу необхідно ще перерахувати Позивачеві 478,44 грн.

Позивачу в зв'язку з відмовою Відповідача від виконання зобов'язань по Договору, необхідно було в найкоротші терміни укласти новий договір, в зв'язку з чим Позивач поніс значні збитки.

Позивач розраховував отримати Товар до Нового року, тому і підписав Договір в жовтні місяці. В зв'язку з тим, що суперобкладинки необхідні були до Нового року Позивач 11.12.2009 р. уклав договір з ТОВ «Компанія ЕЛЛАС»на суму 15 000,00 грн. (договір додається).

Договір з Відповідачем був укладений на суму 7 974,00 грн., різниця складає сума в розмірі 7026,00 грн.

Таким чином, реальні збитки Позивача становлять 7 026,00 грн.

Крім суми реальних збитків Позивач ставить вимоги про стягнення пені, що згідно розрахунку становить 478,44 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника Позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов’язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати всій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлено.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Статтею 224 ГК України передбачено те, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми реальних збитків в розмірі 7026,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В п. 4.1 Договору зазначено, що в разі порушення Відповідачем строків поставки Товару, останній сплачує Позивачеві пеню в розмірі у розмірі 0,5 % от суми недопоставленого Товару за кожен день прострочки поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Стаття 611 чинного ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно розрахунку Позивача сума пені за 20 днів затримки поставки складає 797,40 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Відповідачем сплачено 381,96 грн. Отже, відповідач повинен сплатити ще 478,44 грн. Контррозрахунку суми пені відповідачем суду не надано. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 478,44 грн. підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 22, 526, 625, 549, 610, 611, 612 ЦК України, ст. ст. 173, 193, 224, 230, 232 ГК України, ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СКС СЕРВІС ГРУП" (04215, м. Київ, вул. Світлицького, 24-А, код 35364299, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Закритого акціонерного товариства "Шведсько-Українська група - "SU GROUP" (02121, м. Київ, вул. Вірменська, 5-А, код 23534069) 7026 (сім тисяч двадцять шість) грн. 00 коп. реальних збитків, 478 (чотириста сімдесят вісім) грн. 44 коп. пені, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                    Л.В.Прокопенко