Рішення № 12125512, 05.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/28905.10.10 За позовомПублічного акціонерного товариства «Сведбанк» До Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗІГ ЗАГ»

Простягнення 168378,58 дол. США

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивачаЗалеський Ю.О.

Від відповідача не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗІГ ЗАГ»168378,58 дол. США заборгованості за кредитним договором № 59/050956-КЛЗ/05 від 08.10.2007р.

В процесі розгляду справи представник позивача надав розрахунок заборгованості за кредитним договором № 59/050956-КЛЗ/ за період від 08.10.2007р. по 07.10.2008р. станом на 27.07.2010р., з врахуванням строку позовної давності щодо вимог про стягнення пені, а саме просить стягнути з відповідача 124728,07 дол. США заборгованості за кредитом, 30080,80 дол. США заборгованості по процентам, 32879,71 дол. США пені по кредиту, 5751,71 дол. США пені по відсоткам, а всього 193440,29 дол. США заборгованості за кредитним договором, що в гривневому еквіваленті складає 1527249,078 грн.

Відповідач в засідання суду не зявився, 20.07.2010р. надав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.10.2007р. між Акціонерним комерційний банко АКБ «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сведбанк», та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зіг-Заг»було укладено кредитний договір № 59/050956-КЛЗ/05.

Відповідно до п. 1.1. договору, банк має право надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що поновлюється, у розмірі, на строк та на умовах, передбачених у цьому договір, а позичальник зобовязується повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії, сплатити проценти за користування кредитної лінією та виконати свої зобовязання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором.

Згідно п.1.2. договору, розмір кредитної лінії 150000 дол. США, який змінюється відповідно графіку, наведеного у додатку № 1, що є невідємною частиною цього договору.

Строк користування кредитною лінією визначений у п.1.3. договору з 08.10.2007р. по 07.10.2008р. включно.

Відповідно до п.1.4. договору, плата за користування кредитною лінією у вигляді процентів становить: 13% річних, за умови, якщо обсяг грошових коштів від реалізації, товарів, робіт, послуг на рахунки (кредитовий оборот по рахунках) позичальника, відкриті в АКБ «ТАС-Комерцбанк», повинні становити: неменше, ніж 80% до кінця грудня 2007р. під загального обсягу грошових надходжень на рахунки позичальника, в тому числі відкриті в інших уповноважених банках України.

Відповідно до п.3.3. договору проценти за користування кредитною лінією сплачуються щомісячно до 05 числа (включно) за попередній місяць (з 9.00 до 18.00 години) і на дату повернення кредитної лінії.

Згідно п.4.1. договору погашення заборгованості за кредитною лінією, здійснюється по 07 жовтня 2008р. включно, у відповідності із змінами розміру кредитної лінії, встановленими у графіку.

Пунктом 6.1. договору, у випадку ненадходження на рахунок банку суми заборгованості за кредитною лінією та процентів в строки, визначені у п.п. 1.3., 3.3., 3.4., 4.1., 7.5., 7.6., 7.7., 8.1. та 8.2. договору, позичальник, незалежно від наявності його вини у невиконанні чи неналежному виконанні зобовязань за цим договором, сплачує банку пеню в розмірі подвійної процентної ставки за кредитною лінією, зазначеної у п.1.4., що діє на момент прострочення відповідного платежу від суми відповідного непогашеного платежу за кожний день прострочення, при цьому кількість днів року приймається рівною 360 дням. Пеня сплачується у національній валюті України по курсу НБУ на день сплати.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Статтею 509 ЦК України визначення поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. І ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не виконав свої зобовязання за кредитним договором в частині сплати кредиту, процентів, штрафних санкцій в строк, що вказаний в договорі.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Факт наявності боргу у Відповідача в сумі 124728,07 дол. США за кредитним договором належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем на спростований, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

У відповідності до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Матеріалами справи також доведено і відповідачем не спростовано, що заборгованість відповідача за несвоєчасну оплату процентів за користування кредитом, складає 30080,80 дол. США, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Умовами кредитного договору (п.6.1 договору) передбачена сплата відповідачем пені за несвоєчасне виконання перед позивачем грошових зобовязань. Отже, порушення відповідачем строків сплати кредиту та процентів, передбачених умовами кредитного договору, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 ЦК України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, з відповідача належить стягнути пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 32879,71 дол. США та пені за несвоєчасну сплату процентів в сумі 5751,71 дол. США.

Заперечення Відповідача викладені в відзиві на позовну заяву від 20.07.2007р., відповідно до яких Відповідач заперечує проти вимог Позивача обґрунтовуючи свою позицію тим, що згідно умов кредитного договору №59 /050956-КЛЗ/05 позивач надав кредит у доларах США, тоді як в графіку погашення кредиту (Додаток №1 до кредитного договору) сума погашення кредиту зазначена в національній валюті України, на підставі чого Відповідач робить висновок, що отримавши кредит в іноземній валюті, повертати його він зобовязаний в гривні, суд не приймає до уваги, оскільки його доводи ґрунтуються на технічній помилці в Кредитному договорі, а саме в додатку №1 Кредитного договору, яку Відповідач намагається використати з метою ухилення від обовязку повернення кредитних коштів, наданих Позивачем на підставі Кредитного договору.

Так, в п.1.1 Кредитного договору чітко визначено, що Відповідач зобовязаний повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії, сплатити проценти за користування кредитною лінією та виконати свої зобовязання у повному обсязі у строки, передбачені Кредитним договором.

Згідно п. 1.2 Кредитного договору розмір кредитного розмір кредитної лінії становить 150000,00 дол. США. У Заяві вих..№25-2/097 від 25.09.2007р. Відповідач, в особі ОСОБА_1, просить Позивача надати кредит у сумі 150000,00дол.США. Випискою по особовому рахунку за період з 01.01.2007р. по 07.12.2009р. підтверджується отримання Відповідачем 150000,00дол.США

Відповідно до п.2.2 Кредитного договору кредитна лінія використовується на умовах строковості, платності, повернення, цільового характеру використання та забезпеченості.

Аналіз вищевикладених умов Кредитного договору свідчить про юридичну волю сторін щодо надання кредиту в сумі 150000, 00дол.США. та повернення його в тому ж самому розмірі. Сама природа позики, відповідно до ст. 1046 ЦК України, полягає в тому, що позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто повернення Позичальником за кредитним договором суми меншої ніш надана Позикодавцем, є порушенням вимог Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. І ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Заперечення Відповідача щодо припинення нарахування штрафних санкцій через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано, також не приймається судом до уваги з наступного:

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до п.6.1 Кредитного договору Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної процентної ставки за кредитною лінією, зазначеної у п.1.4, що дії на момент прострочення відповідного платежу від суми відповідного непогашеного платежу за кожний день прострочення, при цьому кількість днів року приймається рівною 360 дням.

Крім того, відповідно до п.10.7 Кредитного договору він діє до повного погашення кредитної лінії, сплати процентів, комісій, можливих штрафних санкцій і до повного виконання усіх умов Кредитного договору.

Таким чином, сторони домовились, що нарахування пені не обмежується строком у шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано, а нараховується за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зіг-Заг»(01001, м. Київ, вул.. Ак.Туполєва, 17, код ЄДРПОУ 32312756) на користь Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»(01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 30, код ЄДРПОУ 19356840) 124728 (сто двадцять чотири тисячі сімсот двадцять вісім) дол.. США 07 центів заборгованості за кредитом, 30080 (тридцять тисяч вісімдесят) дол. США 80 центів заборгованості по процентам, 32879 (тридцять дві тисячі вісімсот сімдесят девять) дол. США 71 цент пені по кредиту, 5751 (пять тисяч сімсот пятдесят один) дол. США 71 цент пені по відсоткам, а всього 193440,29 дол. США заборгованості за кредитним договором, що в гривневому еквіваленті складає 1527249,078 грн., 13345 (тринадцять тисяч триста сорок пять) грн. 47 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зіг-Заг»(01001, м. Київ, вул.. Ак.Туполєва, 17, код ЄДРПОУ 32312756) в доход державного бюджету України 1927 (одну тисячу девятсот двадцять сім) грн.. 02 коп. державного мита.

Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 11.10.2010р.