Рішення № 1212547, 29.10.2007, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

29.10.2007

Справа №2-15/11818-2007

За позовом Державного підприємства «Дослідне господарство «Чорноморське» Кримського інституту Агропромислового виробництва УААН (96531, АР Крим, Лакський район, с. Сизівка, вул.. Тітова, 46, ідентифікаційний код 00854067)

До відповідача Сімферопольської виправної колонії АР Крим № 102 (95040, АР Крим, м. Сімферополь, пров. Елеваторний, 4, ідентифікаційний код 08563843)

Про стягнення 67099,22 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Колеснікова Н.Г., в.о. директора

Від відповідача – не з’явився

Обставини справи: Державне підприємство «Дослідне господарство «Чорноморське» Кримського інституту Агропромислового виробництва УААН звернулося з позовом до Господарського суду АР Крим до відповідача Сімферопольської виправної колонії АР Крим № 102 про стягнення 67099,22 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов’язань щодо оплати поставленого позивачем товару, в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 67099,22 грн., що і стало приводом для звернення Державного підприємства «Дослідне господарство «Чорноморське» Кримського інституту Агропромислового виробництва УААН з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач явку представника у судове засідання жодного разу не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, вимоги суду не виконав, відзиву на позов не надав, про час та місце слухання справи був поінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

За такими обставинами, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

Як свідчать матеріали справи Державне підприємство «Дослідне господарство «Чорноморське» Кримського інституту Агропромислового виробництва УААН (позивач) здійснювало на адресу Сімферопольської виправної колонії АР Крим № 102 (відповідач) поставку м’яса сільськогосподарських тварин у період з 2003 р.

02.01.2005 р. між Державним підприємством «Дослідне господарство «Чорноморське» Кримського інституту Агропромислового виробництва УААН (Продавець) (позивач) та Сімферопольською виправною колонією АР Крим № 102 (Покупець) (відповідач) був укладений договір купівлі-продажу № 23. (а.с. 83 Т.2)

Згідно з пунктом 1.1 Договору Продавець зобов’язується передати, а Покупець прийняти та оплатити м'ясо с/г тварин низьких категорій за ціною, в кількості та строки, передбачені вказаним договором, а також додатковими угодами, укладеними окремо.

Відповідно до пункту 3.1 Договору поставка здійснюється автотранспортом Продавця з відшкодуванням витрат Покупцем.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що Покупець здійснює оплату за м'ясо грошовими коштами протягом 3-х днів після отримання товару.

Так, позивачем у період з 2003-2006 р.р. було поставлено на адресу відповідача товару на загальну суму 67099,22 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи накладними та податковими накладними (а.с. 40-149 Т. 1, а.с. 1-76 Т. 2)

Вказаний товар був отриманий відповідачем, що підтверджується доданими до матеріалів справи довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей а також підписами представника відповідача у накладних (а.с. 40-149 Т. 1, а.с. 1-76 Т. 2)

Проте, відповідач не виконав свої обов’язки за договором щодо оплати поставленого позивачем товару, в результаті чого за ним склалася заборгованість у розмірі 67099,22 грн., що і послужило підставою для звернення Державного підприємства «Дослідне господарство «Чорноморське» Кримського інституту Агропромислового виробництва УААН із позовом до суду про стягнення вказаної заборгованості в примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень частини 1 статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов’язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов’язку, є зустрічним виконанням зобов’язання.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).

Так, 11.10.2007 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія вих. № 406 від з вимогою про оплату боргу у розмірі 67099,22 грн. (а.с. 84 Т.2).

Вказана претензія була отримана відповідачем 12.10.2007 р., про що свідчить підпис представника відповідача а також вх. № 3811. (а.с. 84 Т.2)

Однака дана претензія була залишена відповідачем без уваги.

Отже, судом всановлено, що позивачем Державного підприємства «Дослідне господарство «Чорноморське» Кримського інституту Агропромислового виробництва УААН було поставлено товару відповідачу на загальну суму 67099,22 грн.

Відповідач, в порушення норм чинного законодавства, не представив суду доказів виконання свого зобов’язання оплати отриманого товару, в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Сторонами була підтверджена наявність заборгованості у розмірі 67099,22 грн. шляхом підписання актів звірки взаємних розрахунків. (а.с. 13 Т.1, а.с. 77 Т. 2, а.с. 86-87 Т.2)

За такими обставинами, матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті 67099,22 грн. заборгованості за поставлений позивачем товар, через що вимоги позивача про стягнення з Сімферопольської виправної колонії АР Крим № 102 заборгованості у розмірі 67099,22 грн. підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Сімферопольської виправної колонії АР Крим № 102 (95040, АР Крим, м. Сімферополь, пров. Елеваторний, 4, ідентифікаційний код 08563843) на користь Державного підприємства «Дослідне господарство «Чорноморське» Кримського інституту Агропромислового виробництва УААН (96531, АР Крим, Лакський район, с. Сизівка, вул.. Тітова, 46, ідентифікаційний код 00854067) 67099,22 грн. заборгованості, 670,99 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.