Рішення № 12125109, 12.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/36312.10.10 За позовомЗакритого акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» до 1. Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова

компанія «Оранта»

2. Приватного підприємства «Аграрне»

про стягнення 20638,47 грн.

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача: Єлтунова Ю.В. (довіреність № 8 від 01.01.2010р.);

від відповідача 1: Шлапак Є.В. (довіреність від 30.08.2010р.);

від відповідача 2: не зявились.

В судовому засіданні 12 жовтня 2010 року по справі було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Закрите акціонерне товариство «Українська транспортна страхова компанія»(позивач) звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(відповідач-1) та Приватного підприємства «Аграрне»(відповідач-2), про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі 20638,47 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем-1 за полісом № ВС/4025570.

Відповідач-1 надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги є обґрунтованими частково, зокрема, на суму 11910,00грн. Участь свого представника в судові засідання забезпечив належним чином.

Відповідач-2 відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належними чином.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу-2 на його адресу згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна у матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвалою від 30.08.2010р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 16.09.2010р. Ухвалою від 16.09.2010р. розгляд справи у звязку з неявкою представника відповідача-2 було відкладено до 23.09.2010р., в яке представник відповідача-2 також не зявився. Ухвалою від 23.09.2010р. розгляд справи було відкладено до 12.10.2010р.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

09 квітня 2009 року між позивачем (надалі - Страховик) та ОСОБА_1 (далі по тексту - Страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 021433 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, далі по тексту Договір добровільного страхування).

Обєктом Договору добровільного страхування є транспортний засіб «Тойота Камрі 3.5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Транспортний засіб «Тойота Камрі 3.5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 належить Страхувальнику на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 (копія в матеріалах справи).

Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування, на випадок пошкодження внаслідок страхових подій (випадку), зокрема пошкодження чи знищення внаслідок дорожньотранспортної пригоди.

Відповідний страховий випадок настав 31.05.2009р. в м. Києві, а саме: відбулося зіткнення автомобіля «Тойота Камрі 3.5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що знаходився під керуванням Страхувальника та автомобіля «Деу Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_3, що знаходився під керуванням ОСОБА_2.

В результаті ДТП автомобіль «Тойота Камрі 3.5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 було пошкоджено, що підтверджується довідкою № 35 від 01.06.2009р. виданою на імя Страхувальника органами ДАІ УДАІ ГУ МВС України в Київській області (копія довідки в справі).

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь Страхувальника страхове відшкодування в розмірі 20 638,47 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № 960 від 03.08.2009р. (копія в справі). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом № 457-09-UA від 23.08.2009р. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з постановою Білоцерківського міськрайсуду від 26.06.2009р. (належним чином засвідчена копія містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 п. п. 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р. Останнього визнано винним у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Як свідчать матеріали справи ОСОБА_2 застраховано його цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу «Деу Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_3, шляхом укладення з відповідачем-1 поліса обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/4025570 (тип договору 3, належним чином засвідчена копія містяться в матеріалах справи).

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у звязку з укладенням відповідачем-1 з ОСОБА_2 полісу №ВС/4025570 страхування цивільно-правової відповідальності останнього, відповідач-1 прийняв на себе обовязок відшкодовувати завдану ОСОБА_2 шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу «Деу Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_3.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача-1, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_2 транспортного засобу «Деу Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_3.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Як визначено зі звіту про оцінку майна № 1024 від 09.06.2009р. (копія звіту в справі), вартість матеріального збитку, що був заподіяний власнику транспортного засобу «Тойота Камрі 3.5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, що відбулося 31.05.2009р., становить: 25 130,69 грн.

З урахуванням вищевикладеного, зважаючи на те, що полісом № ВС/4025570 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 25 500,00 грн. та франшиза в розмірі 510,00 грн., сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті відповідачем-1 за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_2, транспортного засобу «Деу Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_3, складає: 20128,47 грн. = 20638,47 грн. (матеріальний збиток) 510,00 грн. (франшизи відповідача за полісом № ВС/4025570).

Позивач в порядку досудового врегулювання спору 01.03.2010р. направив відповідачу-1 претензію (копія в справі) на виплату страхового відшкодування в сумі 20 638,47 грн. Факт отримання відповідачем-1 вимоги 02.03.2010р. підтверджується його підписом про отримання на поштовому відправленні (копія в матеріалах справи). Позивач зазначає, що на відповідну вимогу відповідач-1 ніяким чином не відреагував, суму страхового відшкодування на розрахунковий рахунок позивача не провів.

На час розгляду справи сума страхового відшкодування позивачу відповідачем-1 не перерахована, а відтак у останнього утворилася заборгованість перед позивачем і становить: 20128,47 грн.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача-2 фінансових витрат, зокрема, франшизи за полісом № ВС/4025570 в розмірі 510,00 грн. - є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Положеннями статті 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Пунктом 37.5 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачається, що страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.

У відповідності до п. 15.3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах, в тому числі, страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі (договір III типу).

Так, поліс ВС/4025570 є договором ІІІ типу, відтак, страхові правовідносини за ним виникають лише у випадку керування транспортним засобом «Деу Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_3, особою (особами), яка(які) безпосередньо зазначена(ні) в полісі, зокрема, ОСОБА_2. Враховуючи положення п. 15.3 ч. 1 ст. 5 та п. 37.5 ст. 37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а також те, що відповідач-2 є особою, яка не є страхувальником за полісом ВС/4025570 (договір III типу), у позивача відсутні правові підстави для стягнення з відповідача-2 суми франшизи в розмірі 510,00 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 20128,47 грн.

Судові витрати позивача у розмірі 432,56 грн. (201,28 грн. державного мита та 231,28 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(ідентифікаційний код: 00034186, адреса: 01032, м. Київ, Голосіївський район, Жилянська, будинок, 75) на користь Закритого акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»(ідентифікаційний код: 22945712, адреса: 01033, м. Київ, Голосіївський район, вул. Саксаганського, будинок, 77, р/р 2650001004925 в АТ «Укрексімбанк», МФО 322313) грошові кошти в розмірі 20 128,47 грн. (двадцять тисяч сто двадцять вісім гривень 47 копійок) та судові витрати в сумі 432,56 грн. (чотириста тридцять дві гривні 56 копійок). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення - 14.10.2010р.