Рішення № 12125041, 07.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/33307.10.10 За позовомЗакритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» до

третя особа:1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка лізинг»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Обєднання Шахтострой»

Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова

компанія «Оранта»

про стягнення 6097,50 грн.

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача: Волчек Н.М. (довіреність № 227/2010 від 02.08.2010р.);

від відповідача 1: не зявились;

від відповідача 2: не зявились

третя особа: не зявились.

В судовому засіданні 07 жовтня 2010 року по справі було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Закрите акціонерне товариство «Європейський страховий альянс»(позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка лізинг»(відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Обєднання Шахтострой»(відповідач-2), третя особа: Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(третя особа) про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі 6097,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок дорожньотранспортної пригоди, яка сталася з вини працівника відповідача-1 було завдано майнової шкоди страхувальнику позивача.

Відповідач-1 надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, при цьому вказав, що автомобіль «Мерседес», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, яким безпосередньо було завдано шкоду, у процесі його використання був переданий у тимчасове користування за договором лізингу № 278/06/2006 від 19.06.06р. відповідачу-2, відтак, враховуючи положення чинного законодавства України, зокрема, п. 2 ст. 1187 ЦК України, саме останній повинен відшкодовувати шкоду позивачу. Участь свого представника в судові засідання забезпечив частково. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Відповідач-2 відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу-2 на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (витяг з ЄДРПОУ наявний в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвалою від 06.08.2010р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 31.08.2010р. Розгляд справи призначений на 31.08.2010р. у звязку з неявкою представника третьої особи було відкладено до 16.09.2010р.

Ухвалою від 31.08.2010р. до участі у справі було залучено ТОВ «Обєднання Шахтострой»в якості співвідповідача (відповідач-2). Залучення до справи відповідної юридичної особи вмотивовано тим, що під час розгляду справи суду стало відомо певні обставини по справі, зокрема, що автомобіль «Мерседес», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, був переданий відповідачем-1 у тимчасове користування за договором лізингу № 278/06/2006 від 19.06.06р. відповідачу-2, відтак, суд дійшов висновку про доцільність, до прийняття рішення по справі, залучити іншого відповідача.

Ухвалою суду від 16.09.2010р. розгляд справи у звязку з неявкою представника відповідача-2 та третьої особи було відкладено до 28.09.2010р., в яке представники відповідачів та третьої сторони повторно не зявились. Ухвалою суду від 28.09.2010р. розгляд справи було відкладено до 07.10.2010р.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/289 від 18.09.1997 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

22 січня 2008 року між позивачем (надалі - Страховик) та ОСОБА_1 (далі по тексту - Страхувальник) було укладено договір страхування транспортних засобів № 1013165 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, далі по тексту Договір страхування).

Обєктом Договору страхування є автомобіль «Шкода Октавіа Тур 1.6 І», державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Транспортний засіб «Шкода Октавіа Тур 1.6 І», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, належить Страхувальнику на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування на випадок пошкодження внаслідок страхових подій, зокрема пошкодження чи знищення внаслідок дорожньотранспортної пригоди.

Відповідний страховий випадок настав 11 березня 2008 року по проспекту Григоренка в м. Києві, а саме: відбулося зіткнення автомобіля «Шкода Октавіа Тур 1.6 І», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що знаходився під керуванням ОСОБА_1, а також автомобіля «Мерседес», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, що знаходився під керуванням ОСОБА_2.

В результаті ДТП автомобіль «Шкода Октавіа Тур 1.6 І», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 було пошкоджено, що підтверджується довідкою, виданою на імя Страхувальника органами МВС України Управлінням ДАІ ГУ МВС України в м. Києві (копія довідки в справі).

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди Страховиком, на підставі повідомлення Страхувальника про пошкодження транспортного засобу, заяви Страхувальника про виплату страхового відшкодування, нарядів замовлення з СТО та фіскальних чеків (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи) було складено страховий акт № 1016/08/50/ТР25/00/2 від 17 вересня 2008 року та розрахунок суми страхового відшкодування до страхового акту № 1016/08/50/ТР25/00/2 від 17 вересня 2008 року (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи) та перераховано на користь Страхувальника страхове відшкодування в розмірі 6097,50 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № 68542 від 24.09.2008р. (копія ордеру в матеріалах справи).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до постанови Дарницького районного суду м. Києва від 13.03.2008р. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи) дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_2. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р. Останнього визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.

Позивач зазначає, що в порядку досудового врегулювання спору 10.09.2009р. направив третій особі заяву на виплату страхового відшкодування в сумі 6097,50 грн. (копія в справі). Факт отримання ВАТ НАСК «Оранта»відповідної вимоги 11.09.2009р. підтверджується його підписом про отримання на поштовому відправленні (копія в матеріалах справи). Позивач зазначає, що на відповідну вимогу третя особа ніяким чином не відреагувала, суму страхового відшкодування на розрахунковий рахунок позивача не провела. З матеріалів справи вбачається, що автомобіль «Мерседес», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, що знаходився під керуванням ОСОБА_2 під час ДТП 11.03.2008р. не застрахований, поліс ОСЦПВВНТЗ відсутній, про що свідчить лист-інформація про дорожньо-транспортну пригоду № 8052649 (копія в справі), що в свою чергу ВАТ НАСК «Оранта»не спростовано.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідач-1 зазначає, а матеріалами справи підтверджується, що автомобіль «Мерседес», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, був переданий останнім у тимчасове користування за договором лізингу № 278/06/2006 від 19.06.06р. відповідачу-2 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи), відтак, враховуючи положення чинного законодавства України, зокрема, п. 2 ст. 1187 ЦК України, саме останній і повинен відшкодовувати шкоду позивачу.

Судом встановлено, а з матеріалів справи вбачається, що гр. ОСОБА_2. під час скоєння ДТП перебував з відповідачем-2 у трудових відносинах, що було встановлено при розгляді адміністративної справи № 3-10718/08 та зазначено судом Дарницького районного суду м. Києва в постанові від 13.03.2008р.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

В абзаці 2 пункту 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»встановлено, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Абзацом 3 зазначеного пункту передбачено, що не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і т. ін.).

Пунктом 5 вищезазначеної постанови встановлено, що при розгляді справ про відшкодування шкоди суди повинні мати на увазі, що відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи положення чинного законодавства України, зокрема ст. ст. 993, 1166, 1172, ч. 2 ст. 1187, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими про стягнення 6097,50 грн. (завданих збитків Страхувальнику позивача) саме з відповідача-2, тобто з особи, яка на відповідній правовій підставі, зокрема, договір лізингу № 278/06/2006 від 19.06.06р., володіла транспортним засобом «Мерседес», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, до того ж гр. ОСОБА_2. під час скоєння ДТП перебував з останнім у трудових відносинах.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Судові витрати позивача у сумі 338,00 грн. (102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 24, 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Обєднання Шахтострой»(ідентифікаційний код: 31933561, адреса: 99038, м. Севастополь, вул. Астана Кесаєва, будинок, 3А) на користь Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»(ідентифікаційний код: 22868348, адреса: 01004, м. Київ, вул. Басейна, 7-В, р/р № 2650441214 в ВАТ «СЕБ Банк», МФО 300175) грошові кошти в розмірі 6 097,50 грн. (шість тисяч девяносто сім гривень 50 копійок) та судові витрати у сумі 338,00 грн. (триста тридцять вісім гривень 00 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяС.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення - 12.10.2010р.