Рішення № 12124719, 04.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/39604.10.10

За позовом:           Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі філіалу «Теплові розподільчі мережі»

До:                     Товариства з обмеженою відповідальністю «БАН-ТУ»

Про           стягнення 30424,32 грн., розірвання договору № 992/ТМ-09-09 від 01.10.2009 р. про передачу в оренду комунальної власності територіальної громади міста Києва та виселення

                                                                                          Суддя Гавриловська І.О.

Представники сторін:

Від позивача: Лупачов Д.М. –дов. № Д07-2010/07/19-3 від 19.07.10 р.,

Від відповідача: не з’явився

                                                  ОБСТАВИНИ СПРАВИ:                                                  Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БАН-ТУ»про стягнення 29200, 29 грн. заборгованості по орендній платі, 1062, 12 грн. пені та 1161, 91 грн. трьох відсотків річних у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором № 992/ТМ-09-09 від 01.10.2009 р., розірвання договору № 992/ТМ-09-09 від 01.10.2009 р., виселення відповідача з нежилого приміщення, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 212, загальною площею 90,70 кв.м., в тому числі на І поверсі 85, 00 кв.м. та на антресолі 5, 70 кв.м. та передачу зазначеного приміщення за актом приймання-передачі позивачу.

Ухвалою суду від 18.08.2010 р. було порушено провадження у даній справі № 37/396 та призначено її розгляд на 22.09.2010 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 22.09.2010 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, витребувані ухвалою суду від 18.08.2010 р. документи надав частково, зокрема, не надав суду оригінали доданих до позовної заяви документів.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з’явився, відзиву на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 26.08.2010 р., яке підтверджує отримання відповідачем 30.08.2010 р. ухвали про порушення провадження у даній справі.

Враховуючи наведене, з метою витребування необхідних документів у справі, а також у зв’язку з нез’явленням представника відповідача у призначене судове засідання та невиконанням ним вимог ухвали суду від 18.08.2010 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, суд відклав розгляд даної справи до 04.10.2010 р.

У судовому засіданні 04.10.2009 р. представник позивача повторно підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити

Представник відповідача у судове засідання 04.10.2009 р. повторно не з’явився, вимоги ухвал Господарського суду міста Києва № 37/396 від 22.09.2010 р. та від 18.08.2010 р. не виконав, хоча про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БАН-ТУ»(орендар) 01.10.2009 р. був укладений договір № 992/ТМ-09-09 про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нежиле приміщення, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва, далі –об’єкт оренди, за адресою: вул. Борщагівська, 212, для надання побутових послуг та розміщення офісу.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором оренди.

Згідно з частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У відповідності до частини 6 статті 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 1.2. договору № 992/ТМ-09-09 від 01.10.2009 р. встановлено, що даний договір визначає взаємовідносини сторін щодо строкового, платного користування орендарем об’єктом оренди.

Відповідно до пункту 2.1. цього договору, об’єктом оренди є нежиле приміщення загальною площею 90,70 кв.м. –в т.ч. на І поверсі 85,00 кв.м., на антресолі 5,70 кв.м. згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невід’ємну частину цього договору (додаток №1). Устаткування, інвентар та інше майно (за наявності) згідно з переліком, що є невід’ємною частиною цього договору.

Згідно з пунктом 3.1. договору № 992/ТМ-09-09 про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, за користування об’єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати від 28.09.2006 року № 34/91, відповідно до рішення Київради віл 22.02.2007 р. № 177/838, та на дату підписання договору встановить 50,00 грн. за 1 кв.м. орендної площі, що в цілому складає 4535,00 грн. Черговість зарахування орендної плати та інших платежів відбувається відповідно до ст. 534 Цивільного кодексу України.

Пунктами 3.2, 3.4, 3.5 та 3.6 даного договору встановлено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць; до орендної плати додатково нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку визначених законодавством України, який сплачується відповідачем разом з орендною платою; орендна плата сплачується незалежно від наслідків господарської діяльності щомісячно, не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця; останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання-передачі при поверненні об’єкту оренди орендодавцю.

Пунктом 9.1. договору передбачено, що цей договір діє 1 (один) рік, з 01 жовтня до 2009 року до 01 жовтня 2010 року та обчислюється з моменту підписання сторонами даного договору.

Факт передачі орендарю вказаного вище приміщення підтверджується актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 01.10.2009 р., який підписаний представниками сторін та скріплений печатками (копія в матеріалах справи).

Порядок розірвання даного договору сторони узгодили у його статті 9 даного договору.

Зокрема, пунктом 9.2. № 992/ТМ-09-09 від 01.10.2009 р. визначено, що зміни або доповнення до договору оформляються в письмовій формі і вступають в силу з моменту підписання їх сторонами.

Пунктом 9.6. договору встановлено, що він може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов’язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

У судовому засіданні позивач пояснив, що відповідач взятих на себе за договором зобов’язань щодо своєчасної сплати орендної плати не виконав, у зв’язку з чим, починаючи з лютого 2010 року, виникла заборгованість. Станом на 28.07.2010 р. заборгованість з орендної плати з урахуванням інфляційних нарахувань та ПДВ, що входить до складу орендних платежів, становить 29200,29 грн.

Листом від 20.04.2010 р. № 09/1257 позивач повідомив відповідачу про наявність заборгованості з орендної плати у розмірі 11833,96 грн. та вимогою її погасити протягом 5 банківських днів з дати відправлення даного листа. Проте на дану вимогу відповідач не відреагував, заборгованості не погасив.

Листом від 17.05.2010 р. № 09/1515 позивач повторно повідомив відповідачу про наявність заборгованості по орендній платі та вимогою погасити дану заборгованість протягом 5 банківських днів з дати отримання цього листа. Крім того, зобов’язав останнього звільнити орендоване приміщення та підготувати його для передачі за актом приймання-передачі представникам позивача, яке мало відбутися 08.06.2010 р. Проте відповідач заборгованості не погасив та об’єкт оренди не звільнив, про що складено акт від 08.06.2010 р.

За таких обставин позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з даним позовом про стягнення 29200, 29 грн. заборгованості по орендній платі, 1062, 12 грн. пені та 1161, 91 грн. трьох відсотків річних у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором № 992/ТМ-09-09 від 01.10.2009 р., розірвання договору № 992/ТМ-09-09 від 01.10.2009 р., виселення відповідача з нежилого приміщення, розташованого за адресою м. Київ, вул. Борщагівська, 212, загальною площею 90, 70 кв.м., в тому числі на І поверсі 85,00 кв.м. та на антресолі 5,70 кв.м. та передачу зазначеного приміщення за актом приймання-передачі позивачу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, тоді як відповідач у визначений договором № 992/ТМ-09-09 про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва від 01.10.2009 р. строк до 10 числа кожного місяця не здійснив оплати за оренду майна.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, оскільки наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення суми боргу за оренду майна у розмірі 29200,29 грн., а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позовна вимога Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі «Теплові розподільчі мережі»стосовно стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «БАН-ТУ»суми боргу за договором № 992/ТМ-09-09 про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва від 01.10.2009 р. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 161,91 грн. трьох відсотків річних у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов’язання за договором № 992/ТМ-09-09 від 01.10.2009 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи три відсотки річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Враховуючи наведене, з відповідача підлягають стягненню 161,91 грн. річних відсотків.

Крім того, Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі філіалу «Теплові розподільчі мережі Київенерго»просить стягнути з відповідача 1062,12 грн. пені за порушення договірного зобов’язання, посилаючись на пункт 6.2 договору № 992/ТМ-09-09 про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва від 01.10.2009 р., яким передбачено, що за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Зокрема сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання за кожний день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»від 22.11. 1996 р. із змінами і доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

У зв’язку з тим, що своє підтвердження знайшло несвоєчасне виконання відповідачем зобов’язання стосовно сплати орендних платежів, то з відповідача підлягає стягненню 1062,12 грн. пені.

У зв’язку з невиконанням відповідачем умов договору № 992/ТМ-09-09 про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва від 01.10.2009 р., Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі «Теплові розподільчі мережі»просить розірвати договір № 992/ТМ-09-09 про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва від 01.10.2009 р. укладеного між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі «Теплові розподільчі мережі»та Товариства з обмеженою відповідальністю «БАН-ТУ».

Згідно з приписами ч.1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 3 статті 291 Господарського кодексу України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з ч. 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»на вимогу однієї з сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов’язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»істотною умовою договору оренди є, зокрема: орендна плата з урахуванням її індексації.

Пунктом 9.7. договору № 992/ТМ-09-09 від 01.10.2009 р. сторони погодили, що цей договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобов’язань та з інших підстав, передбачених цим договором та чинним законодавством.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконував свої зобов’язання щодо сплати орендної плати за договором № 992/ТМ-09-09 від 01.10.2009 р. за період з лютого 2010 року до липня 2010 року, то за таких обставин суд визнає неналежне виконання відповідачем договірних зобов’язань щодо сплати орендних платежів істотним порушенням договору № 992/ТМ-09-09 про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва від 01.10.2009 р. та підставою для його розірвання.

Згідно зі статтею 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Частиною 2 ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються.

Відповідно до ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 7.5. договору передбачено, що у разі закінчення строку дії договору або при його розірванні орендар зобов’язаний за актом приймання-передачі повернути об’єкт оренди орендодавцю у стані, в якому перебував об’єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об’єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди.

У зв’язку з тим, що із розірванням договору оренди відповідач втратив статус орендаря, а отже, у нього відсутні правові підстави перебувати у приміщенні загальною площею 90. 70 кв.м., в тому числі на І поверсі 85, 00 кв.м. та на антресолі 5, 70 кв.м., що знаходиться на першому поверсі за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 212, суд визнає вимоги про виселення відповідача з вказаного приміщення та передачу цього приміщення позивачу обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 534, 546, 549, 551, 611, 614, 651, 653, 625, 629, 762, 785 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 283, 291 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БАН-ТУ»(03087, м. Київ, вул. Єреванська, 31/1, ідентифікаційний код 34405480) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго”(01001, пл. Івана Франка, 5, м. Київ, ідентифікаційний код 00131305) в особі філіалу “Теплові розподільчі мережі Київенерго”(вул. Володимирська,82-Г, м. Київ, 01033, ідентифікаційний код 25665166) 29200 (двадцять дев’ять тисяч двісті) грн. 29 коп. основного боргу, 1 062 (одну тисячу шістдесят дві) грн. 12 коп. пені, 161 (сто шістдесят одну) грн. 91 коп. трьох відсотків річних, 474 (чотириста сімдесят чотири) грн. 24 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Розірвати договір № 992/ТМ-09-09 про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва від 01.10.2009 р.

4. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «БАН-ТУ»(03087, м. Київ, вул. Єреванська, 31/1, ідентифікаційний код 34405480) з нежитлового приміщення загальною площею 90, 70 кв.м., в тому числі на І поверсі 85, 00 кв.м. та на антресолі 5, 70 кв.м., що знаходиться на першому поверсі за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 212.

5.          Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «БАН-ТУ» (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 31/1, ідентифікаційний код 34405480) передати за актом приймання-передачі Акціонерній енергопостачальній компанії “Київенерго”(01001, пл. Івана Франка, 5, м. Київ, ідентифікаційний код 00131305) в особі філіалу “Теплові розподільчі мережі Київенерго”(вул. Володимирська,82-Г, м. Київ, 01033, ідентифікаційний код 25665166) нежитлове приміщення загальною площею 90, 70 кв.м., в тому числі на І поверсі 85, 00 кв.м. та на антресолі 5, 70 кв.м., що знаходиться на першому поверсі за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 212.

6.           Після набрання рішенням законної сили видати накази.

7.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                 Гавриловська І.О.