Рішення № 12124538, 15.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/31515.09.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Центрального Науково-дослідного інституту навігацій і управління про стягнення 19894,89 грн. за участю представників позивача – Іваненко І.П., довіреність № Д07/2010/06/25-2 від 25.06.2010 року, відповідача –не з’явився,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2010 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 17879,61 грн. основного боргу, 706,95 грн. інфляційної складової боргу, 167,02 грн. 3% річних, 1141,31 грн. пені, а загалом 19894,89 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язання за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 220228 від 22.11.2002 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.06.2010 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 15.07.2010 року.

Відповідно до наданого позивачем в судовому засіданні 15.07.2010 року витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій від 15.06.2010 р. за кодом 23696820 значиться Державне підприємство «Центральний науково-дослідний інститут навігації і управління».

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне змінити назву відповідача з «Центральний Науково-дослідний інститут навігацій і управління на «Державне підприємство «Центральний науково-дослідний інститут навігації і управління».

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(енергопостачальна організація) та Центральним науково-дослідним інститутом навігації і управління (абонент) 22.11.2002 року укладено договір на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 220228, відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов’язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону, гарячого водопостачання –протягом року, а абонент зобов’язується своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2003 року (п. 8.1. договору).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією зі сторін (п. 8.4 договору).

Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Згідно з п. 2.2.1. договору енергопостачальна організація зобов’язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання –протягом року в кількості та в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору, вартість якої згідно з п. 2.3.1 договору абонент зобов’язаний своєчасно сплачувати.

Відповідно до п.5 додатку №4 до договору абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у Районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ).

Згідно п.3 додатку №4 до договору в разі якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку: - при перевищені фактичного використання теплової енергії понад заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця; - у випадку, якщо фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, сальдо розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.

Однак, взяті на себе зобов’язання за договором відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.12.2009р. по 01.05.2010р. виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.05.2010 р. складала 17879,61 грн.

Поясненнями позивача, поданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі зазначених даних облікових карток (табуляграм) стверджується факт поставки позивачем відповідачу протягом указаного періоду за спірним договором теплової енергії на суму 17879,61 грн. (в т.ч. ПДВ), а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію.

Доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості на момент звернення позивача з указаним позовом до суду надано не було.

Однак, відповідачем після порушення провадження у справі сплачено 17879,61 грн. боргу за спожиту енергію за даним договором у спірний період, що підтверджується наданим позивачем в судовому засіданні 15.009.2010 року розрахунком основного боргу за теплову енергію по договору №220228.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги, що станом на день розгляду справи відповідач сплатив заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 17879,61 грн., суд вважає, що провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України в зв’язку з відсутністю предмету спору, судові витрати в цій частині покладаються на відповідача.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання з оплати теплової енергії за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 706,95 грн. інфляційних сум, 167,02 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 7 додатку №4 про порядок розрахунків до договору абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) енергопостачальною організацією нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Таким чином, позов в частині стягнення пені в розмірі 1141,31 грн., які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв’язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов’язань з оплати спожитої теплової енергії за вказаним договором на підставі ст. 230 ГК України є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Державне мито у сумі 198,95 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 33, 49, 75, 82–85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Центральний науково-дослідний інститут навігації і управління»(юридична адреса: 04073, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 160/20; поштова адреса: 03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5, код 23696820) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) 706 (сімсот шість) грн. 95 коп. інфляційної складової боргу, 167 (сто шістдесят сім) грн. 02 коп. 3% річних, 1141 (одну тисячу сто сорок одну) грн. 31 коп. пені, 198 (сто дев’яносто вісім) грн. 95 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 17879,61 грн.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                          С.О. Чебикіна