Постанова № 121244173, 26.08.2024, Летичівський районний суд Хмельницької області

КОПІЯ

Єдиний унікальний номер cправи 678/1190/24

Провадження № 3-678-612/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2024 року селище Летичів

Суддя Летичівського районного суду Хмельницької області Лазаренко А. В., ознайомившись з адміністративними матеріалами, які надійшли з Головного управління ДПС в Хмельницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, директор ТОВ «Летичівський комбікормовий завод»,

за ч.1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

13 серпня 2024 року до суду для розгляду надійшов протокол № 3967/10/22-01-07-01 про адміністративне правопорушення від 30 липня 2024 року, згідно якого ОСОБА_1 , будучи директором ТОВ «Летичівський комбікормовий завод» порушив ведення податкового обліку, а саме:

- п.п. 14.1.36, 14.1.231 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.п.140.4.4. п.140.4 ст.140 Податкового кодексу України; п.5, п.6, п.9, п.16. П(С)БО 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року №246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 02.11.1999 року за №751/4044. п.5, п.7, п.8 П(С)БО 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 року за №860/4153, п.5, п.6, п.11, п.20 П(С)БО 16 «Витрати» затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року за №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 року за №27/4248; ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XІV, із змінами та доповненнями; п.2.2, п.2.3, п.2.4 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 1290940 грн., в тому числі: за 2020 рік в сумі 266573 грн., за 1 квартал 2022 року в сумі 177118 грн., за півріччя 2022 року в сумі 177118 грн., три квартали 2022 року в сумі 177118 грн., за 2022 рік в сумі 177118 грн., за 1 квартал 2023 року в сумі 842072 грн., за півріччя 2023 року в сумі 847249 грн., три квартали 2023 року в сумі 847249 грн., за 2023 рік в сумі 847249 грн.;

- п.49.18 ст.49 п.103.9 ст.103 Податкового кодексу України не подано додаток ПН «Розрахунок (звіт) податкових зобов`язань нерезидентів, якими отримано доходи джерелом походження з України» до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2018 року, три квартали 2018 року, 2018 рік, за півріччя 2020 року, три квартали 2020 року, 2020 рік, три квартали 2022 року, 2022 рік, за півріччя 2023 року, три квартали 2023 року, 2023 рік, при виплаті доходу нерезиденту ОСОБА_2 , S.L. (Іспанія);

- п.46.1 ст.46, п.49.2 ст.49, п.п.49.18.2 п.49.18, Податкового кодексу України ТОВ «Летичівський комбікормовий завод» подано до контролюючого органу податкову декларацію з екологічного податку з порушенням граничних термінів подання, а саме: за ІІІ квартал 2021 року;

- п.63.3 ст.63 Податкового кодексу України, п.8.4 та п.8.5 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року №1588, із змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.05.2014 року за №503/25280, ТОВ «Летичівський комбікормовий завод» не подано до ГУ ДПС у Хмельницькій області Повідомлення за формою №20-ОПП про відкриття 4 (чотирьох) об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням або через які провадилась діяльність;

- п.п.«б» п.176.2 ст.176 розділу IV Податкового кодексу України та п.3.1-п.3.6, п.3.11 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року №4 зареєстрованого в Мін`юсті України 30.01.2015 року №111/26556, у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 №773 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу нарахованою (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, а саме: податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску №1ДФ, 4ДФ відображені за 1 квартал (лютий, березень) 2021 року подано з недостовірними відомостями податкової звітності, а саме у графі 2 «Податковий номер або серія та номер паспорта» зазначені недійсні реєстраційні номери фізичних осіб; податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску №1ДФ, 4ДФ за 2 квартал 2018 року та 3-4 квартали 2019 року, 1-4 квартали 2020 року, 1,2,4 квартали 2021 року, 2,3,4 квартали 2023 року подано в неповному обсязі, а саме не відображено нарахування та виплату доходів фізичним особам - підприємцям (ознака доходу 157);

- п.1 ч.2 ст.6, ч.2 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI, та підпункту І пункту 4.3 розділу IV Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 року №455, та п.1 розділу IV Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від №449 від 20.04.2015 року, страхувальником самостійно донараховано, до утримано єдиний соціальний внесок нарахованої заробітної плати у зв`язку з виправленням помилок, допущених в попередніх звітних періодах в сумі 9652,18 грн. в т.ч. в липні 2022 року 9256,27 грн. та в лютому 2023 року - 395,91 грн.,чим своїмидіямивчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-1 КУпАП - порушення порядку ведення податкового обліку.

Ознайомившись з матеріалами справи суд приходить до наступного висновку.

Із аналізу положень ст.ст. 254, 255 КУпАП випливає, що протокол про адміністративне правопорушення це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення.

Тобто, протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення певної особи у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.

Відповідно до норм діючого в Україні законодавства, обвинувачення повинно бути конкретним і не порушувати право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на захист, оскільки особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинна чітко знати і розуміти суть обвинувачення.

При цьому в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України»(з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282.

Відтак, доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, адже не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не доказує співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

При цьому, статтями 55-56 Податкового кодексу України передбачене право адміністративного та судового оскарження такого податкового повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків, у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання.

Під час процедури адміністративного оскарження обов`язок доведення того, що будь яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган. Обов`язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, протокол № 3967/10/22-01-07-01 про адміністративне правопорушення від 30 липня 2024 року складений щодо директора ТОВ «Летичівський комбікормовий завод» ОСОБА_1 у зв`язку із порушенням порядку ведення податкового обліку на підставі акту про результати проведення документальної планової виїзної перевірки № 17043/22-01-07-07/04330728 від 08 липня 2024 року.

Будь які інші докази, окрім зазначеного акту та протоколу про адміністративне правопорушення, складеного головним державним інспектором відділу планових перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Хмельницькій області, в матеріалах справи відсутні.

Натомість, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків (постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду 08 вересня 2020 року у справі № П/811/2893/14А).

Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Суд позбавлений можливості усунути вищезазначені порушення закону, адже не може перебирати на себе не властиву йому функцію висунення обвинувачення, в свою чергу суд повинен розглянути справу повно та всебічно, встановити усі обставини і лише на підставі цього прийняти законне, обґрунтоване та справедливе рішення.

У п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005 року роз`яснено, що визнати правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.

У п. 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» №11 від 17 жовтня 2014 року роз`яснено, що норми КУпАП не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог статті 256 цього Кодексу вмотивованою постановою суду для належного оформлення.

У зв`язку із зазначеним, суд не може встановити фактичні обставини у справі та прийняти судове рішення по суті, тому матеріали справи підлягають поверненню для доопрацювання (належного оформлення) органу, який її порушив.

Керуючись ст.ст. 7, 245, 256, 278, 280 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Справу відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності, за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, повернути до Головного управління ДПС в Хмельницькій області для доопрацювання (належного оформлення).

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя підпис ОСОБА_3

Суддя А. В. Лазаренко