Постанова № 1212411, 01.10.2007, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

ПОСТАНОВА

Іменем України

01.10.2007

Справа №2-15/10811-2007А

Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі :

Судді Іщенко І.А.

при секретарі Скляренко Г.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За адміністративним позовом Прокурора Сімферопольського району (95000 АР Крим, м. Сімферополь, вул. К. Маркса, 6) в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим (95051 м. Сімферополь, вул. Павленко, 54)

До відповідача: Сільськогосподарського приватного підприємства « Сталкер» (97523 АР Крим, Сімферопольський район, с. Донське, вул. Виноградна,63)

Про стягнення 1623,81 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача - Грибахо С.В.. довіреність № 2 від 02.01.2007 р. у справі

Від відповідача – не з’явився

За у чатсю прокуратури АР Крим – Домнікова Я.І., посвідчення № 05364

Суть адміністративної справи: Прокурор Сімферопольського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим звернувся до господарського суду АР Ким до Сільськогосподарського приватного підприємства « Сталкер» про стягнення 1623, 81 грн. заборгованості по страховим внескам.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не були перераховані в граничні строки сплати страхові внески на обов'язкове державне пенсійне страхування, які нараховується відповідно до Закону України від 26.06.1997г. № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та Законом України від 09.07.03г. № 1058-У1 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Несплата страхових внесків порушує права територіального органу Пенсійного Фонду України на користування і розпорядження засобами, за рахунок яких формується бюджет Пенсійного Фонду України, і які прямують на фінансування пенсій та інших соціальних виплат.

Прокурор, представник позивача позовні вимоги підтримали.

Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, вимоги ухвали суду не виконав. Про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином. (а.с.28,41,45)

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши прокурора, пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське приватне підприємство « Сталкер» зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Сімферопольського району АР Крим, платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (номер реєстрації 24-30-5697 (а.с.50).

Прокурором у поясненнях № 10811 від 03.09.2007 р. було самостійно визначене та обґрунтоване подання позовної заяви в інтересах позивача.

Відповідно до статті 36-1 Закону України „Про прокуратуру” підставою для представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Відповідно до Положення про Управління ПФУ в райнах, містах, районах у містах, затвердженим постановою правління ПФУ № 8-2 від 30.04.2002 р., основними завданнями Управління ПФУ є збір та акамуляція в місті збору й інших засобів, призначенних для пенсійного забеспечення, повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій і соціальних виплат, які здійснюються за рахунок фонду. Отже, Пенсійний фонд є субєктом владних повноважень.

Відповідно до пункту 2 статті 5 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 р. „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон № 1058) винятково даним Законом визначаються платники страхових внесків, їх права та обов’язки, по нарахування, відрахування, й сплати по страхових внесках.

Відповідно до статті 14 Закону № 1058 ,страхувальниками є роботодавці-підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об’єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності та інші особи

Відповідно до пунктів 4, 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058 страхувальники (платники) зобов’язані подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом, також нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно підпункту 11.11. Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України”, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р.(далі – Інструкція), платники що місяця складають у двох примирниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, в якому самостійно визначають суми страхових внесків, згідно з додатком 23 Інструкції.

Відповідно до пунктів 6, 10 статті 20 Закону № 1058 страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є календарний місяць.Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції.

Відповідачем у травні 2007 р. самостійно були задеклоріровани страхові внески на суму 1623, 81 грн., згідно розрахунку суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за травень 2007 р. (а.с.9).

Однак відповідач своєчано не провів сплату загальнообовязкових внесків, таким чином за відповідачем існує заборгованість по внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 1623,81 грн.

У відповідності до п.8 Інструкції Пенсійним фондом на адресу відповідача була спрямована вимога про сплату боргу № Ю – 119 від 02.07.2007 р. (а.с. 7)

Згідно п. 8 Інструкції вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Вишезазначена вимога була отримана відповідачем згідно поштовому повідомленню у матеріалах справи (а.с.8).

Часина 3 статті 106 Закону № 1058, п.п. 8.4.,8.5. Інструкції передбачають, що протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов’язаний сплатити зазначені у вимозі суми.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату боргу, страхувальник узгоджує її з органами Пенсійного фонду, а у разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Про оскарження вимоги до суду страхувальник зобов’язаний письмово повідомити протягом трьох робочих днів орган Пенсійного фонду, який направив вимогу.

Вимога про сплату боргу № Ю – 119 від 02.07.2007 р. не була оскаржена до суду, а занчить сума вкзана у вимозі вважаєтся узгодженою страхувальником.

Таким чином, за відповідачем значиться узгоджена заборгованість внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 1623,81 грн.

При таких обставинах, суд вважає, що вимоги прокурора обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються матеріалами справи, та відповідають чинному законодавству України.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості, коли як відповідно до часті 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення.

Згідно пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем — фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись частиною 1 статті 71, статтями 94, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Сільськогосподарського приватного підприємства «Сталкер», 97523 АР Крим, Сімферопольський район, с. Донське, вул. Виноградна,63 (260034500 у КРД ВАТ «Райфайзен банк Аваль», МФО 324021, ЄДРПОУ 31685771) на користь Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим , 95051 м. Сімферополь, вул. Павленко, 54 (р/р 2560870447612, р/р 2560870547613 у КРУ ВАТ «Державний Ощадний банк України» м. Сімферополь, МФО 324805, ЗКПО 22259661) 1623, 81 грн. заборгованості.

Виконавчий документ видати після вступу Постанови в закону силу, за заявою особи на користь якої воно винесено.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.