Рішення № 121239309, 28.08.2024, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.08.2024Справа № 910/11203/23 (754/3055/23)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (ідентифікаційний код 44559822)

до ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про стягнення заборгованості

у межах справи № 910/11203/23

за заявою ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність боржника фізичної особи

Суддя Омельченко Л.В.

Без виклику (повідомлення) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» звернулося до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 62 986,16 грн.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що 18 серпня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір №4634720 про надання споживчого кредиту, згідно умов якого сума кредиту складає 20 000,00 грн, строк кредиту - 30 днів, дата повернення кредиту - 17 вересня 2021 року, вказується в графіку платежів, що є додатком №1 до цього договору. Представник позивача зазначає, що ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем виконало шляхом зарахування коштів на платіжну картку відповідача. 21 серпня 2021 року відповідач здійснив оплату на рахунок кредитора в сумі 1600,00 грн, з яких 1400,00 грн - оплата процентів за користування позикою, 460,00 грн - оплата тіла кредиту, у зв`язку з чим у відповідності до п.1.4 та 4.2 кредитного договору відбулось продовження строку кредиту ще на 30 днів - до 20 вересня 2021 року із стандартною процентною ставкою 1,9% в день. Надалі відповідач оплати за кредитним договором не здійснював. 25 травня 2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу №25- 05/2022, згідно з умовами якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» права грошової вимоги за кредитним договором. Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» повідомило відповідача шляхом направлення на електрону пошту відповідного повідомлення. Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за кредитним договором перед позивачем не сплачена і складає 62 986,16 грн.

Враховуючи викладене, позивач просив суд позов задовольнити, стягнути з відповідача суму боргу та розмір судового збору - 2684,00 грн.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 08 березня 2023 року позовну заяву передано на розгляд Дніпровського районного суду міста Києва за підсудністю.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 06 квітня 2023 року відкрито провадження в даній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

10.04.2023 від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача 83 144,32 боргу , враховуючи розмір інфляційних втрат та 3 % річних.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 16.02.2024 постановлено цивільну справу № 754/3055/23 за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором направити для подальшого розгляду у межах справи про неплатоспроможність ОСОБА_1 до Господарського суду м. Києва.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.04.2024 справу передано судді Омельченку Л.В. для розгляду.

Ухвалою судді Омельченка Л.В. від 10.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/11203/23 (754/3055/23) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у межах справи № 910/11203/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; роз`яснено учасникам справи, що відповідно до частини 7 статті 252 Господарського процесуального кодексу України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач може подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву; встановлено відповідачу строк - п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання до суду відзиву на позовну заяву, оформленого відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всіх доказів, що підтверджують заперечення проти позову; забезпечити надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об`єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частини 3, 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України); встановлено позивачу строк - протягом 5-ти днів з дня отримання відзиву на позов (якщо такий буде поданий) - для подання суду: відповіді на відзив на позов в порядку статті 166 Господарського процесуального кодексу України, а також доказів направлення відповіді на відзив відповідачу; встановлено відповідачу строк - протягом 5-ти днів з дня отримання відповіді на відзив для подачі до суду (якщо такі будуть): заперечень на відповідь на відзив та доказів направлення заперечень на відповідь на відзив позивачу; звернуто увагу сторін на положення статей 74, 80, 81 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку подання доказів, наслідків неподання їх та доказів їх направлення іншим учасникам справи, а також щодо порядку витребування доказів; попереджено сторін, що відповідно до частини 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом; звернуто увагу сторін на те, що копії письмових доказів, які подаються повинні бути оформлені у відповідності до вимог частини 4 статті 91 Господарського процесуального кодексу України та пункту 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003); попереджено сторін, що при невиконанні процесуальних обов`язків, зокрема, ухиленні від вчинення дій, покладених судом на сторону, до них можуть бути застосовані заходи процесуального примусу у вигляді штрафу відповідно до статті 135 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач своїм правом надати відзив на позовну заяву не скористався, з будь-якими заявами до суду не звертався. Згідно повідомлення про вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі , документ отримано відповідачем 10.04.2024.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, з урахуванням заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

18 серпня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір № 4634720 про надання споживчого кредиту, згідно умов якого сума кредиту складає 20 000,00 грн, строк кредиту - 30 днів, дата повернення кредиту - 17 вересня 2021 року вказується в графіку платежів, що є додатком № 1 до договору.

Як вбачається з матеріалів позову та не заперечується відповідачем, ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем виконало шляхом зарахування коштів на платіжну картку відповідача. 21 серпня 2021 року відповідач здійснив оплату на рахунок кредитора в сумі 1 600,00 грн, з яких 1400,00 грн - оплата процентів за користування позикою, 460,00 грн - оплата тіла кредиту, у зв`язку з чим у відповідності до п.1.4 та 4.2 кредитного договору відбулось продовження строку кредиту ще на 30 днів - до 20 вересня 2021 року із стандартною процентною ставкою 1,9% в день.

25 травня 2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу № 25- 05/2022, згідно з умовами якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» права грошової вимоги за вказаним вище кредитним договором. Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» повідомило відповідача шляхом направлення на електрону пошту відповідного повідомлення.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання перед позивачем не виконала в повному обсязі, то у неї утворилася заборгованість перед ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» як правонаступником ТОВ «Авентус Україна» у загальному розмірі 83 144,32 грн, з яких :

- 19 540,00 грн - основна заборгованість;

- 43 446,16 грн - відсотки за користування кредитом;

- 17 699,11 грн - інфляційні втрати;

- 2 459, 05 грн - 3 % річних.

Вказані обставини підтверджується наступними доказами:

- копією Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА»;

- копією договору про надання споживчого кредиту;

- копією паспорту споживчого кредиту;

- довідкою ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» про перерахування коштів;

- копією договору факторингу № 25-05/2022 від 25.05.2022;

- копією Акту прийому-передачі Реєстру Боржників;

- витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 25-05/2022 від 25.05.2022;

- копією повідомлення про відступлення прав вимоги;

- копією свідоцтва про реєстрацію фінансової установи НОМЕР_2 від 21.01.2022;

- копією витягу з Державного реєстру фінансових установ про видачу ліцензій для здійснення діяльності з надання фінансових послуг ТОВ «ФК» ФІНТРАСТ УКРАЇНА» від 24.01.2022;

- копією листа від Національного банку України щодо внесення до Державного реєстру фінансових установ та видачі ліцензії ТОВ «ФК» ФІНТРАСТ УКРАЇНА» № б/н від 23.12.2021;

- копією Статуту ТОВ «ФК» ФІНТРАСТ УКРАЇНА»;

- копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ТОВ «ФК» ФІНТРАСТ УКРАЇНА»;

- розрахунком інфляційних втрат та 3 % річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено правочин може вчинятися усно або в письмовій електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено Законом.

Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до етапі 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України). Стаття 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 етапі 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Згідно з частиною 2 етапі 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини 1 етапі З Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується т : вернути кредит та сплатити проценти.

Аналізуючи положення укладеного кредитного договору, суд дійшов висновку про відповідність наданого позивачем розрахунку заборгованості позовними вимогами, оскільки, такі вимоги підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та не були спростовані відповідачем.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, зважаючи на встановлені судом обставини, наведенні норми законодавства та беручи до уваги, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів у розумінні статей 76, 77 ГПК України наявності обставин, які б у своїй сукупності дали б змогу дійти протилежного висновку, то за таких підстав позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 83 144,32 грн.

Також на підставі ст. 129 ГПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати судового збору в сумі 2684,00 грн.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів ліквідатора банкрута, позиція суду ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006).

Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення формулювання рішень.

Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обгрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства та ст. ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (ідентифікаційний код 44559822) заборгованість за кредитним договором в розмірі 83 144,32 грн (вісімдесят три тисячі сто сорок чотири гривні тридцять дві копійки).

3. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (ідентифікаційний код 44559822) судовий збір в розмірі 2684,00 грн ( дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом двадцяти днів з дня його проголошення до або через відповідні суди. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст складено 28.08.2024.

Суддя Л.В. Омельченко