Рішення № 121239058, 19.07.2024, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/118/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2024 Справа № 908/1506/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Зеленцової К.Ю., розглянувши матеріали справи № 908/1506/24

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» (вул. І. Федорова, буд. 32А, м. Київ, 03038, ідентифікаційний код 30859524)

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (пр. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068, ідентифікаційний код 13622789)

про стягнення 10941,44 грн.

за участю представників:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулось Приватне акціонерне товариства «Страхова компанія «УСГ» з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» про стягнення 10941,44 грн. з яких: 9029,00 грн - пеня, 985,36 грн. - інфляційні втрати, 927,08 грн. - 3% річних.

Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві, мотивовані посиланням на приписи Закона України "Про страхування", Закона України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ЦК України та ГК України та заявлені з наступних підстав: 27.12.2018 між ПАТ «СК «УСГ» та ТОВ «Елемент» був укладений Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0199-РМ2-18-00164, предметом якого є страхування транспортного засобу «Аudі А6» державний реєстраційний № НОМЕР_1 . 17.10.2023 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Аudі А6» державний реєстраційний № НОМЕР_1 та транспортного засобу «Тоуоtа» державний реєстраційний № НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_1 . Відповідно до схеми місця ДТП, протоколу про адміністративне правопорушення та постанови Київського районного суду м. Одеси від 03.11.2023 по справі № 947/34533/23, вищевказана ДТП відбулася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 правил дорожнього руху. 27.10.2023 року ПАТ «СК «УСГ» на підставі рахунку-оферти № SКZ2114/SКSF2122 від 18.10.2023, страхового акту № ПСКА-13074, розрахунку суми страхового відшкодування здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 195 778,31 грн. Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Тоуоtа» державний реєстраційний № НОМЕР_2 станом на 17.10.2023 була застрахована у dідповідача згідно полісу № ЕР-214415349/ Тому, 31.10.2023 позивач звернувся до відповідача з заявою на виплату (страхового) відшкодування № 49576, яка була отримана останнім 06.11.2023. Оскільки, зазначена заява була залишена Відповідачем без задоволення ПАТ «СК «УСГ» звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом. 08.04.2024 за результатами розгляду вказаної позовної заяви Господарським судом Запорізької області було винесено рішення, яким вказані вище обставини було встановлено, в зв`язку з чим позов було задоволено та стягнуто з ТДВ «СК «КРЕДО» на користь ПАТ «СК «УСГ» 122 939,52 грн. страхового відшкодування, 1 514,00 грн. судового збору та 7 000,00 гри. витрат на професійну правничу допомогу. 06.05.2024 на виконання вказаного рішення суду ТДВ «СК «Кредо» було сплачено страхове відшкодування в розмірі 122 939,52 грн. З урахуванням факту невчасного виконання своїх обов`язків відповідачем, передбачених чинним законодавством, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних від простроченої суми. Також, окрім судового збору, позивач просить покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2024, наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1506/24 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/118/23. Судове засідання для розгляду справи призначено на 17.06.2024.

04.07.2024 через систему «Електронний суд» від Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач визнав позовні вимоги та просить повернути позивачу 50% сплаченого судового збору на підставі ст. 130 ГПК України. Також у відзиві викладено клопотання зменшити витрати на правову допомогу адвоката до суми 1000,00 грн., розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі представника відповідача.

Суд прийняв відзив до розгляду.

05.07.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якого позивач зазначив, що договором про надання правничої допомоги визначений гонорар у фіксованому розмірі, який є співмірним та не становить надмірний тягар для відповідача.

Представники сторін в судове засідання 19.07.2024 не прибули.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судовий процес 19.07.2024 ведеться без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Оскільки неявка в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останніх, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.

У судовому засіданні 19.07.2024 справу розглянуто, ухвалено рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 08.04.2024 у справі №908/300/24 позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "КРЕДО" суми 122939,52 грн. страхового відшкодування в порядку суброгації задоволено. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "КРЕДО" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" 122939,52 грн. страхового відшкодування.

Рішенням суду встановлено, що 27.12.2018 між ПАТ "СК "УСГ" та ТОВ "Елемент" укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0199-РМ2-18-00164, предметом страхування якого є транспортний засіб "Audi A6", державний реєстраційний № НОМЕР_1 .

17.10.2023 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Audi A6", державний реєстраційний № НОМЕР_1 та транспортного засобу "Toyota", державний реєстраційний № НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_1 .

Відповідно до схеми місця ДТП, протоколу про адміністративне правопорушення та постанови Київського районного суду м. Одеса від 03.11.2023 по справі №947/34533/23, вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 правил дорожнього руху.

17.10.2023 року Страхувальник звернувся до ПАТ "СК "УСГ" із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування з відповідними документи.

26.10.2023 року ПАТ "СК "УСГ" на підставі рахунку-оферти №SKZ2114/SKSF2122 від 18.10.2023 складено страховий акт №ПСКА-13074 та розрахунок суми страхового відшкодування.

На підставі вищевказаних документів, ПАТ "СК "УСГ" здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 195 778,31 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №79490 від 27.10.2023 року.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу "Toyota", державний реєстраційний № НОМЕР_2 станом на 17.10.2023 року була застрахована у ТДВ "СК "КРЕДО" згідно полісу серії № ЕР-214415349, що підтверджується витягом з централізованої бази даних МТСБУ.

Оскільки, ТОВ "Страхова компанія "КРЕДО" є страховиком за вказаним полісом, то Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УСГ", у межах понесених ним фактичних витрат, набув право вимоги до ТДВ "СК "КРЕДО".

31.10.2023 року позивач звернувся до відповідача з Заявою на виплату (страхового) відшкодування а вих. № 49576.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача вказаним судовим рішенням стягнуто страхове відшкодування в розмірі 122939,52 грн.

За приписами ч. 4 ст. 75 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За приписами пункту 36.2 статті 36 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. У разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

У постанові Великої палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 910/7449/17 викладено правовий висновок про те, що згідно з положеннями статті 11 Цивільного кодексу України заподіяння внаслідок ДТП шкоди зумовлює виникнення правовідносин, у яких право потерпілого на отримання відшкодування завданої шкоди кореспондується з обов`язком винуватця відшкодувати таку шкоду, а за наявності у винуватця договору (полісу) ОСЦПВВНТЗ, яким застраховано його цивільно-правову відповідальність за завдання шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу, такий обов`язок покладається також і на страховика у визначених законодавством межах його відповідальності, адже між винуватцем та його страховиком у такому випадку існують договірні відносини, в яких останній узяв на себе зобов`язання відшкодувати у визначених межах за винуватця завдану потерпілому шкоду з настанням обумовлених страхових випадків.

Право кредитора (потерпілого) на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ узятих на себе зобов`язань не є безумовним, а пов`язується з поданням до такого страховика заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування), що у свою чергу законодавець обмежує річним строком з моменту скоєння відповідної ДТП.

З виконанням страховиком на підставі договору добровільного майнового страхування свого обов`язку з відшкодування на користь потерпілого завданої йому внаслідок ДТП шкоди відповідно до приписів статті 512 Цивільного кодексу України відбувається фактична заміна кредитора у таких зобов`язаннях: у деліктному зобов`язанні винуватця; у зобов`язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ здійснити відшкодування завданої шкоди, адже відповідні права потерпілого як кредитора переходять до страховика за договором добровільного майнового страхування.

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що в такому випадку перехід прав кредитора від потерпілого до страховика за договором добровільного майнового страхування не зумовлює виникнення нових зобов`язань винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, а відбувається виключно заміна кредитора як сторони у вже існуючих правовідносинах (в існуючих зобов`язаннях з відшкодування завданої шкоди: деліктному зобов`язанні винуватця; зобов`язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ).

Відтак, у силу приписів статі 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора (потерпілого) у відповідному зобов`язанні саме на тих умовах, які існували в останнього, що в цьому випадку полягає в набутті права отримати відшкодування завданої шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ узятих на себе зобов`язань виключно за умови подання йому у визначений законодавством строк заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування) та пов`язаного з цим ризику, який полягає у можливості реалізації страховиком наданого йому положеннями підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" права на відмову у виплаті страхового відшкодування в разі неподання заяви про страхове відшкодування впродовж установлених строків.

При цьому, закріплюючи в положеннях указаної норми відповідні правові наслідки, законодавець не ставив їх настання в залежність від суб`єкта звернення із заявою до страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ про здійснення страхового відшкодування, а навпаки, презюмував те, що з відповідною заявою має звернутися потерпілий або інша особа, яка має право на отримання відшкодування, що закріплено в положеннях статті 35 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Виходячи з викладених висновків Великої палати Верховного Суду та приписів законодавства, суд дійшов висновку, що порядок виплати страхового відшкодування, встановлений Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", поширюється не тільки на страхувальника, але й на іншу особу, яка має право на виплату страхового відшкодування, в даному випадку - на позивача, у тому числі щодо строків виплати страхового відшкодування та відповідальності за їх порушення.

Позивач звернувся до відповідача із заявою на виплату (страхового) відшкодування вих. № 49576 від 31.10.2023, яка була отримана останнім 06.11.2023, що підтверджується копіями заяви на виплату (страхового) відшкодування та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно з ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Отже, відповідач не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, тобто з 07.11.2023 (наступний день після отримання заяви на виплату (страхового) відшкодування) по 05.02.2024 (наступний робочий день після вихідного, на який припав останній день строку відповідно до положень ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України), повинен був на підставі пункту 36.2 статті 36 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його, а у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Страхове відшкодування в розмірі 122939,52 грн. Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "КРЕДО" було сплачено 06.05.2024 після ухвалення рішення Господарського суду Запорізької області від 08.04.2024 у справі № 908/300/24, що підтверджується копією квитанції від 06.05.2024.

Згідно з ч. 1 ст. 610, п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Здійснюючи нарахування 9029,00 грн. пені, 927,08 грн. 3% річних та 985,36 грн. інфляційних втрат за період з 04.02.2024 по 05.05.2024, позивач не звернув уваги на те, що кінець визначеного пунктом 36.2 статті 36 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" дев`яностоденного строку припав на вихідний день (04.02.2024), а тому з урахуванням вимог ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України вказаний строк закінчився 05.02.2024 (понеділок), тобто на наступний робочий день.

Таким чином, датою виникнення заборгованості є 06.02.2024, тобто наступний день після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, - закінчення визначеного пунктом 36.2 статті 36 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" дев`яностоденного строку.

Отже, період, за який підлягають нарахуванню штрафні санкції у вигляді пені, 3% річних та інфляційних втрат, становить з 06.02.2024 по 05.05.2024.

У ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з п. 36.5 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

З урахуванням викладеного загальна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 8817,38 грн. за загальний період з 06.02.2024 по 05.05.2024.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Загальна сума 3% річних за період з 06.02.2024 по 05.05.2024, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 906,93 грн.

За прострочення виплати страхового відшкодування позивач на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахував на суму боргу 122939,36 грн. інфляційні втрати за грудень 2024 року - березень 2024 року в сумі 985,36 грн., які просить стягнути з відповідача.

Інфляційні втрати в сумі 985,36 грн. нараховані позивачем обґрунтовано, тому суд задовольняє вимогу про їх стягнення.

За таких обставин, суд визнає частково обґрунтованими позовні вимоги, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 10709,67 грн., з яких: 8817,38грн. - пеня, 906,93 грн. - 3% річних, 985,36 грн. - інфляційне збільшення. В іншій частині позовних вимог про стягнення 211,62 грн пені та 3% річних - 20,15 грн., належить відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір за розгляд позовних вимог у даній справі складає 3028,00 грн., який сплачений позивачем платіжною інструкцією №5535 від 14.05.2024 на суму 3028,00 грн. та зараховано до Державного бюджету.

Згідно з ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічна норма міститься в ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Отже, позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету 50% сплаченого судового збору в розмірі 1514,00 грн.

Решта 50% сплаченого судового збору в розмірі 1514,00 грн. покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на відповідача - в сумі 1481,93 грн., на позивача в сумі 32,07 грн.

В позовній заяві позивачем заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з ч. ч 4 - 6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду договір про надання правничої допомоги №2-12/2023-Ю від 08.12.2023, укладений позивачем із Адвокатським бюро "Гедз".

Відповідно до п. 1.3 цього договору для надання правової допомоги позивачу призначено адвоката Гедз Ю.В., якій позивачем видано довіреність на представництво №0124-13 від 05.01.2024. Повноваження Гедз Ю.В. як адвоката підтверджуються свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС№10423/10 від 20.12.2021.

Згідно з п. 5.1 цього договору за надання правової (правничої) допомоги Адвокатським бюро у справах, де клієнт виступає в якості позивача, клієнт перераховує на розрахунковий рахунок Адвокатського бюро гонорар, розмір якого встановлюється залежно від ціни позову, а саме: у справах, де ціна позову (первинна) перевищує 10000,00 грн., але не більше ніж 50000,00 грн гонорар становить 5000,00 грн. за кожну справу незалежно від переліку наданих послуг та часу, витраченого на них.

Відповідно до акту від 13.05.2024 виконаних робіт до договору про надання правничої допомоги №2-12/2023-Ю від 08.12.2023 на загальну суму 13000,00 грн. адвокатом проведено консультацію з клієнтом, проведено підготовчі дії та підготовлено позовну заяву для подачі до суду в даній справі на суму 5000,00 грн.

Згідно з платіжною інструкцією № 5533 від 14.05.2024 позивачем сплачено на рахунок Адвокатського бюро 13000,00 грн.

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу до суми 1000,00 грн.

Відповідач вказує, що вказана справа є малозначною і підготовка позовної заяви не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи, зокрема, аналізу великої кількості нормативних актів, а така послуга як копіювання та зшивання додатків до позовної заяви не вимагає професійних навичок.

Суд зазначає, що в цій справі розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу, витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. є підтвердженими та фактично понесені позивачем.

Розмір цих витрат не є завищеним, відповідає обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг).

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення цих витрат до 1000,00 грн. з огляду на поведінку відповідача, який у встановлений законодавством строк не виплатив страхове відшкодування згідно із заявою позивача, строк оплати по якій настав 05.02.2024, а виплатив страхове відшкодування тільки 06.05.2024 після ухвалення рішення Господарського суду Запорізької області від 08.04.2024 у справі № 908/300/24. Отже, тривала затримка у виплаті страхового відшкодування та збільшення періоду прострочення виплати страхового відшкодування були зумовлені неправомірними діями відповідача, які змусили позивача звернутися до адвоката за отриманням правової допомоги з метою подачі позову до суду про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат за час прострочення виплати страхового відшкодування.

За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог 4891,09 грн.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 130, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "КРЕДО" (просп. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068, ідентифікаційний код 13622789) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" (вул. І.Федорова, 32-А, м. Київ, 03038, ідентифікаційний код 30859524) - 8817 (вісім тисяч вісімсот сімнадцять) грн. 38 коп. пені, 906 (дев`ятсот шість) грн 93 коп. 3% річних, 985 (дев`ятсот вісімдесят п`ять) грн 36 коп. інфляційні втрати, 1481 (одна тисяча чотириста вісімдесят одна) грн 93 коп. судового збору та 4894 (чотири тисячі вісімсот дев`яносто чотири) грн 09 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повернути позивачу з Державного бюджету судовий збір у розмірі 1514,00 грн. (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять грн. 00 коп.) відповідною ухвалою суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 28.08.2024

Суддя Т.А. Азізбекян