Постанова № 12123879, 19.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 жовтня 2010 року 15:05 № 2а-9121/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С. при секретарі Бескоровайній Н.В., за участю представників позивача Тертичного Ю.І., представника відповідача Приходько О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства «Електроконтакт Плюс»

доДержавної податкової інспекції України у Соломянському районі м. Києва

провизнання протиправним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.01.2010 р. № 0000342305

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 19 жовтня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Електроконтакт Плюс»(далі ПП «Електроконтакт Плюс») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції України у Соломянському районі м. Києва про визнання протиправним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.01.2010 р. № 0000342305.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковими органами застосовані до позивача штрафні (фінансові) санкції у розмірі 134000,00 грн. за неоприбуткування готівкових коштів та перевищення ліміту залишку готівки в касі із пропуском строку, встановленого статтею 250 Господарського кодексу України.

Представник позивача під час судового розгляду підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що обмеження строків застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки законодавчо не встановлено, а строки застосування адміністративно-господарських санкцій, що передбачені статтею 250 Господарського кодексу України, не поширюються на фінансові санкції у вигляді штрафу, які застосовуються органами державної податкової служби України до субєктів господарювання за порушення останніми вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з п. 4 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ, зі змінами та доповненнями (далі Закон № 509), державні податкові інспекції в районах у містах здійснюють у межах своїх повноважень контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому Законом порядку.

Пунктом 2 ст. 11 Закону № 509 органам державної податкової служби надано право в установленому законодавством порядку здійснювати на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги).

ДПІ у Соломянському районі м. Києва провела перевірку за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт від 15.01.2010 р. № 0005/26/58/23/34578629 та встановлено: 20.08.2008 р. замовником ПП«Електромонтаж плюс»укладено договір підряду № 20/09 щодо прокладення кабелю, демонтажу старих приладів обліку, монтажу нових приладів обліку енергії та здачі в експлуатацію Київенерго. Згідно з актом прийняття виконаних підрядних робіт № 1 за серпень 2008 року вартість будівельно-монтажних робіт за вищевказаним договором склала 52292,00 грн. На довідці про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2008 року, скріпленій підписами та печатками замовника та підрядника, директором ПП«Електромонтаж плюс»Стожуком А.М. зроблено відмітку про одержання від замовника 09.09.2008 року авансу у розмірі 22000,00 грн., які до каси підприємства не надходили.

Крім того, перевіркою встановлено, що в порушення пункту 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. № 637, ПП «Електромонтаж плюс»перевищено граничну суму готівкового розрахунку одного підприємства з іншим підприємством. Згідно з касовою книгою підприємства 09.09.2008 року записи про ведення касових операцій відсутні, а отже залишок на кінець дня дорівнює нулю. Ліміт каси підприємства в 2008 році згідно з поясненням головного бухгалтера не встановлювався.

Таким чином, за результатами перевірки встановлені порушення пунктів 2.3, 2.6, 2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за № 40/10320, а саме: неоприбуткування грошових коштів у розмірі 22000,00 грн. та перевищення ліміту залишку готівки в касі підприємства 09.09.2008 р. у розмірі 12000,00грн.

Акт перевірки підписаний головним бухгалтером Стожук Л.І. без зауважень.

Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. №637 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за № 40/10320, (далі Положення № 637) визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.

Відповідно до п.1.2. Положення № 637 книга обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг), а оприбуткуванням готівки є проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Згідно з пунктом 2.3. вказаного Положення гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно в безготівковій формі. Кількість підприємств (підприємців), з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

У разі здійснення підприємствами готівкових розрахунків з іншими підприємствами (підприємцями) понад установлену граничну суму кошти в розмірі перевищення встановленої суми розрахунково додаються до фактичних залишків готівки в касі на кінець дня платника готівки одноразово в день здійснення цієї операції, з подальшим порівнянням одержаної розрахункової суми із затвердженим лімітом каси.

Пунктом 2.6. зазначеного Положення передбачено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

За результатами перевірки до позивача були застосовані штрафні санкції у відповідності до п. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12 червня 1995 року № 436/95 (далі Указ № 436/95), яким передбачено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до юридичних осіб всіх форм власності фінансові санкції у вигляді штрафу:

за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день (12000 грн. * 2 = 24000 грн.);

за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми (22000 грн. * 5 = 110000 грн.).

На підставі акта перевірки ДПІ у Соломянському районі м. Києва було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000342305 від 28.01.2010 р. у розмірі 134000 грн. 00 коп.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що 09.09.2008 року позивачем були порушені положень пунктів 2.3, 2.6, 2.8 Положення № 637.

Представник позивача не заперечує факт неоприбуткування готівки у день її надходження та перевищення ліміту залишку готівки в касі, проте вважає, що штрафні санкцій застосовані органами державної податкової служби з порушенням строків, встановлених статтею 250 Господарського кодексу України.

Стаття 238 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IVпередбачає, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Серед видів адміністративно-господарських санкцій, які можуть бути застосовані до суб'єктів господарювання та які встановлені статтею 239 Господарського кодексу України, передбачений адміністративно-господарський штраф.

Адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом (стаття 250 Господарського кодексу України).

Матеріалами справи встановлено, що порушення норм регулювання обігу готівки вчинено позивачем 09.09.2008 року, а тому адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу можуть бути застосовані до ПП «Електромонтаж плюс»протягом одного року з дня вчинення порушення, тобто до 09.09.2009 року. В той час як рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийнято відповідачем 28.01.2010 року.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що застосування до позивача адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу за порушення норм регулювання обігу готівки після закінчення одного року з дня його вчинення є неправомірним, що відповідає правовій позиції Вищого адміністративного суду України (оглядовий лист від 24.10.2008 р. № 1776/100/13-08).

Беручи до уваги вищезазначені факти, позовні вимоги визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва від 28.01.2010 року № 0000342305 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Електроконтакт Плюс»витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.С. Мазур

Повний текст постанови складено та підписано 22 жовтня 2010 року.