Постанова № 12123171, 14.10.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.10.10Справа №2а-8307/10/2/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. при секретарі Дрягіні В.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Керченського транспортного прокурора, діючого в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної автомобільної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості в сумі 1700,00 грн.,

за участю представників:

від прокурора не зявився;

від позивача Ліхачов А.М., довіреність № б/н від 01.02.2010 року;

від відповідача не зявився;

Суть спору: Керченський транспортний прокурор, діючий в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної автомобільної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим (далі позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 1700,00 грн. заборгованості.

Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові.

Прокурор у судове засідання не зявився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином.

Відповідач заперечення на позов до суду не надав, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час та день його проведення був повідомлений належним чином.

Суд, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості його участі у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без участі його представника, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим продовжити розгляд справи на підставі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Постановою Кабінету Міністрів України за №1190 від 08 вересня 2004 року утворено Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті як урядовий орган державного управління у складі Міністерства транспорту та зв'язку та затверджено положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті.

Відповідно до п. 8 положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, головавтотрансінспекція для виконання покладених на неї завдань може за погодженням з Міністром транспорту та зв'язку утворювати територіальні органи.

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку за № 888 від 14 грудня 2005 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за № 1573/11853 28 грудня 2005 року, затверджено положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті.

З Положення вбачається, що основними завданнями територіальних управлінь у відповідному регіоні є: здійснення відповідно до законодавства державного нагляду за дотриманням правил безпечного функціонування автомобільного транспорту загального користування; здійснення державного контролю за дотриманням суб'єктами господарювання усіх форм власності нормативно-правових актів, стандартів і норм перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом загального користування; забезпечення дотримання вимог законодавства у сфері ліцензування в автомобільному транспорті загального користування.

Відповідно до покладених на них завдань у відповідному регіоні територіальні управління, крім іншого, здійснюють державний контроль за виконанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, правил перевезень пасажирів і вантажів; дотримання вимог нормативно-правових актів, стандартів і норм, що регулюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; здійснюють державний нагляд за забезпеченням безпеки перевезень суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування.

Із аналізу положень Закону України «Про автомобільний транспорт», Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, суд приходить до висновку про наявність повноважень у начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим щодо застосування стягнень у виді штрафів до автомобільних перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт, які передбачені ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон).

Згідно зі ст. 1 Закону, автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власні кошти перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Статтею 3 Закону встановлено, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Відповідно до ст. 39 Закону автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються нерегулярні пасажирські перевезення:

для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно до ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Територіальним управлінням головної державної інспекції було здійснено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Так, 25.07.09р. о 14:00 годин на 9 км а/ш Сімферополь-Євпаторія на транспортному засобі марки Мерседес Бенц 508 Д, р/н НОМЕР_1, що належить відповідачу, під керуванням водієм ОСОБА_4 було допущено порушення норм Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких встановлений ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт»: договору з замовником транспортних послуг, документу що засвідчує сплату транспортних послуг, полісу обовязкового страхування на пасажирів. За результатами перевірки складений акт від 25.07.2009 року №138470.

Про час, дату та місце розгляду вказаного акту відповідачу було повідомлено листом від 04.08.2009 року № 01/03-16/4344, який отриманий останнім 14.08.2009 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення № 483322.

На підставі акту від 25.07.2009 року №138470 Територіальним управлінням головної державної інспекції в АР Крим прийнято постанову №076947 від 01.09.2009р. про застосування фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн.

Постанова отримана відповідачем 12.09.2009 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення № 501673.

Відповідачем у порядку передбаченому ст. 71 КАС України не надані докази оскарження цієї постанови, а також докази сплати визначеної в ній суми штрафних санкцій.

Таким чином заборгованість відповідача по сплаті штрафних санкцій складала 1700 грн.

Приймаючи до уваги те, що відповідач не надав заперечення проти позову та, у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав доказів сплати заборгованості в сумі 1700,00 грн., суд вважає, що позовні вимоги належить задовольнити.

Вступна та резолютивна частини постанови оголошені у судовому засіданні. Яке відбулось 14.10.2010 року.

Постанова оформлена та підписана у повному обсязі 19.10.2010 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідент. номер НОМЕР_2; відомості про відкриті рахунки в установах банків в матеріалах справи відсутні) на користь державного бюджету України штрафні санкції, накладені Територіальним управлінням Головної державної автомобільної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим (р/р 31112106700002 в УДК у м. Сімферополь ГУ ДКУ в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740405код бюджетної класифікації доходів: 21081100) в сумі 1700 грн.

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Яковлєв С.В.