Постанова № 12123155, 30.09.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

30.09.10Справа №2а-7890/10/15/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Тоскіної Г.Л., при секретарі судового засідання Асєєвої Л.О., за участю представників сторін: від позивача Макаравої О.Ю.;

від відповідача Горохової А.К;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Промінвест»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної республіки Крим

про скасування податкового повідомлення - рішення.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Промінвест» (далі позивач) звернулось до адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної республіки Крим (далі відповідач) про скасування податкового повідомлення рішення №0008481502/0 від 08.06.2010 року.

Позовні вимоги мотивовані невідповідністю фактичним обставинам висновків, викладених в акті №6498/15-2/32233952 від 18.05.2010 року, відповідно до яких зазначено, що Товариством порушений абзац «а» п.п. 4.1.4 п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181, а саме: несвоєчасно подана декларація з податку на додану вартість за березень 2010 року. Позивач зазначає, що Товариством до податкового органу подана декларація з податку на додану вартість за березень 2010 року, про що свідчить відмітка на податкової декларації за березень 2010 року з вх. №55128 від 20.04.2010 року податкового органу, тому спірне податкове повідомлення - рішення, якими донараховані зобовязання з податку на додану вартість за порушення п.п. 4.1.4 ст. 4, на підставі абз 1 п.п. 17.1.1. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181 підлягає скасуванню.

Ухвалами суду від 02.07.2010 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні 30.09.2010 року представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті спору.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав. Представник відповідача зазначив, що позивачем подана податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2010 року з порушенням норм діючого законодавства, яки регламентують порядок їх заповнення, а саме: вимог наказу ДПА України №221 від 28.04.2009 року «Про затвердження форми декларації по податку на додану вартість і порядку її складання». В декларації за березень 2010 року позивач не проставив прочерки у рядках, яки не заповнені, тобто в декларації за березень 2010 року відсутні обовязкові реквізити, що на думку представника відповідача згідно п.п. 4.1.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181 є підставою для невизнання податковим органом податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року податковою звітність, про що позивачу було надіслане повідомлення від 21.04.2010 року №17422/10/28-4. Представник відповідача зазначив, що спірне податкове повідомлення - рішення прийняте за результатами проведеної перевірки у звязку з виявленням порушень податкового законодавства з боку позивача, на підставі та в межах закону, тому підстав для його скасування не має.

В обґрунтування правової позиції представник відповідача надав письмові заперечення на адміністративний позов (а.с. 48)

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. ст. 1, 4 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Підпунктом 2.1.4 п. 2.4 ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181 з змінами та доповненнями поданої ним декларації як документу податкової звітності податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпунктах 2.1.1 - 2.1.3 цього пункту.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»).

Повноваження податкового органу, що дозволяють не визнати податкову звітність як податкову декларацію передбачені пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181 з змінами та доповненнями.

Враховуючи субєктний склад сторін та правову природу спірних правовідносин, а також те, що спір, який виник між сторонами по справі, є публічно-правовим, інший порядок оскарження спірної відмови державного органу для позивача чинним законодавством не передбачений, справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи зазначене, відповідач, виконуючи у спірних відносинах владні управлінські функції, є суб'єктом владних повноважень, спір, що виник, належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи податкової служби зобовязані здійснювати свої функції, у тому числі стосовно проведення перевірок субєктів господарювання виключно на підставі, у спосіб, в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо скасування спірного податкового повідомлення рішення суд зобовязаний перевірити, чи вчинені дії та прийняте податкове повідомлення - рішення на підставі закону, в межах повноважень та у спосіб передбаченій Конституцією та законами України, чи є достовірними результати перевірки, викладені в Акті, чи прийняте рішення відносно позивача відповідно до вимог податкового законодавства України.

Судом встановлено, що позивач є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи 32542056, державну реєстрацію якої проведено Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 09.07.2003 року (а.с. 17), є платником податків і зборів (обовязкових платежів), в тому числі податку на додану вартість.

Позивачем 20.04.2010 року надана до податкового органу податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2010 року з доданками вх. №55128 від 20.04.2010 року, про що свідчить штамп податкового органу про одержання податкової декларації з податку на додану вартість (а.с.9-14).

Повідомленням від 21.04.2010 року №17422/10/28-4 (а.с.49) позивачу запропоновано здати декларацію, оформлену належним чином, при цьому зазначено, що декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року відповідно до п.п. 4.1.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181 не визнана, як податкова декларація, оскільки всупереч вимогам п. 3.3. і 5.2. Порядку заповнення і подачі податкової декларації по податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166 в редакції Наказу ДПА України від 28.04.2009 року № 221 у податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року позивач не проставив прочерки у рядках, яки не заповнені.

Судом встановлено, що посадовою особою ДПІ в м. Сімферополі АР Крим проведена невиїзна документальна перевірка з питання своєчасності подання податкової звітності ТОВ «Промінвест» за березень 2010 року.

За результатами перевірок складений акт №6498/15-2/32233952 від 18.05.2010 року, за висновками якого встановлено, що на порушення п.п. 4.1.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181, п. 7.8.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР платником податку на додану вартість до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим ненадана декларація з податку на додану вартість за березень 2010 року

На підставі акту перевірки було прийнято податкове повідомлення рішення №0008481502/0 від 08.06.2010 року (а.с.8), відповідно до якого на підставі підпункту 17.1.1. пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року нараховані податкові зобовязання з податку на додану вартість за неподання податкової декларації за березень 2010 року у розмірі 170,00 гривень.

Оцінюючи правомірність податкового повідомлення рішення №0008481502/0 від 08.06.2010 року, яке прийнято за результатами перевірки платника податку та у звязку з невизнанням податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року ТОВ «Промінвест» податковою звітністю, суд враховує, що відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та зазначає наступне.

Згідно із п. 1.11 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181 з змінами та доповненнями податкова декларація, - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Підпунктом 4.1.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181 з змінами та доповненнями передбачено, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:

надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;

оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Таким чином відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181 з змінами та доповненнями підставами невизнання податкової звітності податковою декларацією є: не зазначення обов'язкових реквізитів, не підписання відповідними посадовими особами, не скріплення печаткою платника податків.

Ці підстави є вичерпаними та не підлягають розширеному тлумаченню.

Суд зазначає, що відповідно до п. 3.1. Наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 9 липня 1997 р. за N250/2054«Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання» із змінами і доповненнями декларація до органів податкової служби може бути подана: на паперових носіях; на магнітних носіях з роздрукованими копіями файлів; засобами електронної пошти E-mail; поштовими відправленнями. Вступна частина, службові поля та чотири розділи податкової декларації з податку на додану вартість, податкової декларації з податку на додану вартість (спеціальної), податкової декларації з податку на додану вартість (переробних підприємств) та податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої) подаються на двох двосторонніх аркушах формату А-4, скріплених між собою; додатки до декларацій, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (до декларації з податку на додану вартість (скороченої)/(переробного підприємства)/(спеціальної)) - на аркушах формату А-4 (п. 3.2.) Декларація заповнюється таким чином, щоб забезпечити збереження записів у ній та вільне читання тексту (цифр) протягом установленого строку зберігання звітності. Декларація може бути заповнена від руки чорнильною чи кульковою ручкою або видрукувана (заповнення олівцем не допускається), без виправлень і помарок; у рядках, де відсутні дані для заповнення, має бути проставлений прочерк (п.3.3.).

Податкова декларація, подана позивачем, вказаним вимогам не суперечить. Посилання податкового органу на відсутність у поданій декларації за березень 2010 року обов'язкових реквізитів, матеріалами справи не підтверджується. Доказів наявності передбачених пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 обставин, які б дозволяли податковому органу не визнавати подані документи податковими деклараціями, відповідач у встановленому порядку не надав.

Матеріалами справи підтверджується надання ТОВ «Промінвест» податковому органу податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року у встановлені Законом України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року та Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181 строки, що не заперечував представник відповідача у судовому засіданні, тому висновки акту №6498/15-2/32233952 від 18.05.2010 року не відповідають фактичним обставинам, встановленими судом.

Відповідно до п. 3 ст. 9 КАС України суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною радою України.

Наказ Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 9 липня 1997 р. за N 250/2054«Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання» із змінами і доповненнями є підзаконним нормативно-правовим актом, який не повинен суперечить Закону, та встановлювати додаткові правові норми, яки визначають обовязкові правила поведінки, у даному випадку підстави для невизнання податковою звітністю податкову декларацію, не встановлені Законом, на підставі яких виникають, змінюються або припиняються правовідносини.

Крім того, судом встановлено, що відповідачем в повідомленні взагалі не зазначені, яки саме порушення відповідно до Закону 2181 допущені позивачем. Представник відповідача у судовому засіданні також не зміг пояснити яки норми Закону 2181 та Наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166 порушені позивачем під час заповнення податкової звітності, у чому невідповідність податкової декларації за березень 2010 року ТОВ «Промінвест», яки саме обовязкові реквізити податкової декларації відсутні.

Таким чином, виходячи з системного аналізу наведених норм права та встановлених судом обставин, суд вважає, що дії відповідача щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року податковою звітністю не ґрунтуються на Законі, норми якого регулюють спірні правовідносини, є не обґрунтованими, вчиненими з порушенням основних принципів адміністративної юстиції, дотримання яких є складовою частиною демократичного суспільства, тому є протиправними.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто відповідач зобовязаний діяти в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України на підставі вищезазначених та інших норм права та не порушувати прав позивача.

Суд враховує, що рішення, дії субєкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційне через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Приймаючи рішення по справі або вчинюючи дію, субєкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може проявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього субєкта, визначених законом.

Суд також враховує, що субєкт владних повноважень зобовязаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Таким чином спірне податкове повідомлення рішення не ґрунтується на законі, регулюючих правовідносини, що склалися у даному випадку, та порушує права позивач, в звязку з чим є протиправним.

Враховуючи, що позивач не зазначив вимоги про визнання спірного податкового повідомлення - рішення відповідача протиправними, як це передбачено для рішень субєктів владних повноважень індивідуальної дії, суд, керуючись ч. 2 ст. 11 КАС України, вважає можливим в цій частині вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав та інтересів позивача, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної республіки Крим №0008481502/0 від 08.06.2010 року на суму 170,00 грн.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

В судовому засіданні 30.09.2010 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 05.10.2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної республіки Крим №0008481502/0 від 08.06.2010 року на суму 170,00 грн.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінвест» судовий збір у розмірі 3,40 гривень.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Тоскіна Г.Л.