Єдиний державний реєстр судових рішень
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про повернення позовної заяви
27 серпня 2024 року Справа № 480/6618/24
Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Опімах Л.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування наказів,
В С Т А Н О В И В:
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Сумській області, в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати частину 3 розпорядчої частини наказу Головного управління ДПС у Сумській області від 18.07.2024 № 113-О "Про звільнення ОСОБА_1 ", в іншій частині залишити наказ без змін;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Сумській області від 18.03.2024 № 6-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення" (зі змінами).
Оскільки позовна заява не відповідала вимогам ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року вона була залишена без руху, у зв`язку з чим позивачу був наданий строк для усунення недоліків позовної заяви.
Позивач усунув недоліки позовної заяви у встановлений строк.
Ухвалою суду від 12 серпня 2024 року позивачу продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви на 10 днів з дня вручення йому копії ухвали та повідомлено про необхідність подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав пропуску строку звернення до суду та надати докази поважності причин його пропуску в частині вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у Сумській області від 18.03.2024 № 6-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення" (зі змінами).
На виконання цієї ухвали 19.08.2024 представник позивача надав суду заяву про поновлення строку звернення до суду. 20.08.2024 позивач подав до суду заяву, в якій просив залишити заяву, надіслану його представником, без розгляду.
21.08.2024 позивач надав суду заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій просив поновити пропущений строк звернення до суду та в якій, однак, не зазначив підстави для поновлення строку звернення до суду та не надав докази на їх підтвердження.
Вивчивши зміст поданої заяви, зміст позовної заяви та дослідивши додані до неї документи, суддя вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу в частині вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у Сумській області від 18.03.2024 № 6-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення" (зі змінами) як таку, недоліки якої не усунено, з огляду на таке.
Так, предметом спору в цій справі є, зокрема, наказ Головного управління ДПС у Сумській області від 18.03.2024 № 6-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення" (зі змінами). Отже, у цій категорії справ застосовується строк звернення до суду, визначений частиною п`ятою статті 122 КАС України.
Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом встановленого законодавством строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
У даному випадку з огляду на те, що порушення прав позивача відбулося 18.03.2024 (дата прийняття оскаржуваного наказу та отримання його позивачем на особисту електронну скриньку), у поданій заяві позивач як підставу для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними вказує те, що з 18.03.2024 по 23.07.2024 тривав період його непрацездатності з лікуванням переважно у стаціонарі. Разом з тим, з метою реалізації свого права на професійну правничу допомогу він уклав договір про надання правових послуг від 04.01.2024 з адвокатом Солошенко Людмилою Євгенівною. Так, адвокат представляла його інтереси у дисциплінарному провадженні, порушеному на підставі наказу Головного управління ДПС у Сумській області від 19.01.2022 № 2-дп "Про порушення дисциплінарного провадження", та в адміністративному оскарженні наказу № 6-дс як похідному від зазначеного дисциплінарного провадження. Електронну копію наказу від 18.03.2024 № 6-дс позивач надіслав адвокату за допомогою програми для дзвінків і повідомлень Viber 18.03.2024 о 18 год. 42 хв. В подальшому з приводу можливості оскарження в судовому порядку спірного наказу між позивачем і адвокатом тривав обмін повідомленнями, що підтверджується копією екрану вказаної програми. Отже, адвокат була обізнана про існування наказу Головного управління ДПС у Сумській області від 18.03.2024 № 6-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення". У свою чергу, позивач негайно надав адвокату Солошенко Л.Є. копію спірного наказу та вказівку підготувати позовну заяву про його оскарження, однак адвокат позовну заяву не подала. Вважає, що у зв`язку з наведеними обставинами позивач пропустив строк з поважних причин та просить суд його поновити. Однак, доводи заявника, викладені в заяві про поновлення строку звернення до суду, суд не вважає обґрунтованими, оскільки позивач не зазначив фактичні причини та обставини, що перешкоджали зверненню до суду з позовом протягом встановленого строку. Доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач не надав.
Так, суд не враховує твердження позивача щодо його непрацездатності, оскільки за повідомленням самого позивача він уклав договір з адвокатом про надання правових послуг ще 04.01.2024, тобто за понад два місяці до винесення спірного наказу. Суд визнає безпідставним твердження позивача про те, що неподання адвокатом позовної заяви про оскарження спірного наказу протягом установленого строку є поважною причиною пропуску строку звернення до адміністративного суду, оскільки відповідно до ст. 59 Конституції України кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Крім того, з огляду на повідомлені представником позивача у заяві від 19.08.2024 обставини, суд встановив, що під час періоду тимчасової непрацездатності, а саме 10.06.2024, позивач особисто брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 480/822/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області, в.о. начальника Головного управління ДПС у Сумській області Снєжка Артема Олександровича про визнання дій мобінгом, зобов`язання утриматися від вчинення дій, зобов`язання вжити дії, визнання протиправними та скасування наказів. Також, у цій же справі 27.06.2024 за допомогою підсистеми "Електронний суд" позивач особисто подав до суду письмові пояснення. При цьому, згідно з наданими копіями листків непрацездатності 10.06.2024 та 27.06.2024 тривала непрацездатність позивача, що, однак, не перешкоджало йому особисто взяти участь у судовому засіданні та подати пояснення у справі.
Приймаючи рішення про відмову в поновленні позивачу строку звернення до суду з позовом щодо частини вимог, суд враховує, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства", пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, згідно з частиною другою якої якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
На підставі ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 Верховний Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, зокрема і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
З урахуванням наведеного суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності інших осіб.
Крім того, аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Так, доводи заявника щодо бездіяльності його адвоката в питанні оскарження наказу Головного управління ДПС у Сумській області від 18.03.2024 № 6-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення" (зі змінами), не можуть вважатись обґрунтованими та розцінюватись як належна та поважна підстава для поновлення строку звернення до суду, оскільки, як зазначено вище, позивач вправі самостійно обирати захисника своїї прав, змінити його або захищати своє право самостійно.
Приймаючи рішення щодо наявності або відсутності підстав для поновлення строку судом враховано, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Обставини, вказані позивачем, не є такими, які можна вважати об`єктивно непереборними та такими, що не залежать від волевиявлення особи.
Таким чином, всупереч вимогам ч. 5 ст. 122 КАС України в частині вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у Сумській області від 18.03.2024 № 6-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення" (зі змінами) позивач звернувся до суду з позовом 29.07.2024, тобто після спливу встановленого строку звернення до суду. У свою чергу, обставини, на які позивач вказує як на поважну причину пропуску строку звернення до адміністративного суду, суд визнає необгрунтовними. Будь-якого іншого обґрунтування поважності причин пропуску строку позивач не зазначив.
За змістом ч. 2 ст. 123 КАС України якщо вказані особою підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Оскільки судом не встановлено підстав для поновлення строку звернення до суду, суд вважає за необхідне позовну заяву в частині вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у Сумській області від 18.03.2024 № 6-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення" (зі змінами) повернути позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 169, 293, 295 КАС України, -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування наказів в частині вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у Сумській області від 18.03.2024 № 6-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення" (зі змінами) - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складення ухвали.
Суддя Л.М. Опімах
Судове рішення № 121225667, Сумський окружний адміністративний суд було прийнято 27.08.2024. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 480/6618/24. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: