Рішення № 121225156, 27.08.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/12381/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом керівника Олешківської окружної прокуратури Херсонської області, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) до Станіславської сільської ради Херсонського району Херсонської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява керівника Олешківської окружної прокуратури Херсонської області, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) до Станіславської сільської ради Херсонського району Херсонської області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Станіславської сільської ради Херсонського району Херсонської області (код ЄДРПОУ: 04401492) щодо невжиття заходів із забезпечення розроблення та затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки за межами с. Широка Балка Херсонського району за координатами 46.598694, 32.207187, орієнтовною площею 1,0 га, з розташованим на ній місцем видалення відходів, винесення в натурі та встановлення (на місцевості) її меж, а також здійснення державної реєстрації прав на неї;

- зобов`язати Станіславську сільську раду Херсонського району Херсонської області (код ЄДРПОУ: 04401492) вжити заходи із забезпечення розроблення та затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки за межами с. Широка Балка Херсонського району за координатами 46.598694, 32.207187, орієнтовною площею 1,0 га, з розташованим на ній місцем видалення відходів, винесення в натурі та встановлення (на місцевості) її меж, а також здійснення державної реєстрації прав на неї.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на території Станіславської сільської територіальної громади Херсонського району розташовано діюче місце видалення твердих побутових відходів за межами села Широка балка - орієнтовною площею 1,0 га. З інформації Херсонської обласної державної адміністрації від 29.02.2024 року №01-01-66-2399/0/24/23 встановлено, що за межами с. Широка Балка за координатами 46.598694, 32.207187 розташоване діюче місце видалення твердих побутових відходів. За даними Станіславської СВА від 25.03.2024 року №620, після приєднання Широкобалківської сільської ради до Станіславської сільської ради, рішення щодо оформлення земельної ділянки під сміттєзвалище за межами с. Широка балка площею 1,0 га не приймалось. Депутатським корпусом Станіславської сільської ради питання щодо утворення полігону твердих побутових відходів на ділянці за межами с. Широка Балка площею 1,0 га не вивчалось. Водночас, наразі земельна ділянка, на якій розташовано вищевказане місце видалення твердих побутових відходів не сформована, кадастровий номер не присвоєно, межі в натурі на місцевості не винесені та речове право на неї не зареєстроване. Станіславською сільською радою Херсонського району Херсонської області не забезпечено виконання вимог чинного законодавства в частині виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки за межами с. Широка Балка Херсонського району за координатами 46.598694, 32.207187, орієнтовною площею 1,0 га, з розташованим на ній місцем видалення відходів, винесення в натурі та встановлення (на місцевості) її меж, а також здійснення державної реєстрації прав на неї. Оскільки Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) заходи щодо звернення до суду із позовом про визнання протиправною бездіяльність Станіславської сільської ради Херсонського району Херсонської області щодо поводження з відходами та зобов`язання вчинити певні дії не вживалися, Олешківська окружна прокуратура Херсонської області звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою від 29.04.2024 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 420/12381/24 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.

Суд зазначає, що копія ухвали від 29.04.2024 року була надіслана та доставлена відповідачам в їх електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд».

Однак, ні у визначений судом строк, ні станом на дату вирішення даної адміністративної справи відзиву на позовну заяву чи обґрунтованого клопотання про продовження строку для його подання до суду не надано.

Частиною 4 статті 159 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до вимог ч. 6 ст. 162 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, ознайомившись з заявами учасників справи по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що Олешківською окружною прокуратурою в ході реалізації конституційної функції представництва інтересів держави в суді проведено вивчення стану законності у сфері забезпечення екологічної безпеки та поводження з відходами на території Станіславської сільської ради Херсонського району Херсонської області.

За результатами опрацювання матеріалів щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді встановлено, що на території Станіславської сільської територіальної громади Херсонського району розташовано діюче місце видалення твердих побутових відходів за межами села Широка балка - орієнтовною площею 1,0 га.

З інформації Херсонської обласної державної адміністрації від 29.02.2024 року №01-01-66-2399/0/24/23 встановлено, що за межами с. Широка Балка за координатами 46.598694, 32.207187 розташоване діюче місце видалення твердих побутових відходів.

За даними Станіславської СВА від 25.03.2024 року №620, після приєднання Широкобалківської сільської ради до Станіславської сільської ради, рішення щодо оформлення земельної ділянки під сміттєзвалище за межами с. Широка балка площею 1,0 га не приймалось. Депутатським корпусом Станіславської сільської ради питання щодо утворення полігону твердих побутових відходів на ділянці за межами с. Широка Балка площею 1,0 га не вивчалось.

Водночас, наразі земельна ділянка, на якій розташовано вищевказане місце видалення твердих побутових відходів не сформована, кадастровий номер не присвоєно, межі в натурі на місцевості не винесені та речове право на неї не зареєстроване.

Відповідно до інформації Департаменту захисту довкілля та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації від 01.04.2024 року № 01-9/393 паспорти місць видалення твердих побутових відходів, розташованих за межами с. Широка Балка не розроблялися.

Окружною прокуратурою листом від 22.03.2024 року за № 53/1-1635-24 повідомлено Державну екологічну інспекцію Південного округу (Запорізька та Херсонська області) про невиконання Станіславською сільською радою вимог природоохоронного законодавства.

З відповіді Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) від 22.03.2024 року №53/1-1635-24 вбачається, що у Інспекції даних відносно звернення до суду з позовом немає і на даний момент Інспекція не планує звертатися з відповідним позовом до суду у зв`язку з відсутністю матеріалів справи.

Олешківською окружною прокуратурою Херсонської області направлено повідомлення в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» від 13.03.2024 року, яким повідомлено Державну екологічну інспекцію Південного округу (Запорізька та Херсонська області) про звернення до суду з позовною заявою на захист інтересів держави.

Отже, оскільки правовстановлюючі документи на вищевказану земельну ділянку під сміттєзвалище для захоронення твердих побутових відходів відповідачем не оформлено, чим допущено протиправну бездіяльність, за умови бездіяльності Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) щодо звернення до суду за захистом порушених прав, керівника Олешківської окружної прокуратури Херсонської області звернувся до суду з даним позовом задля захисту інтересів держави.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

За правилами ч.3 ст.5 КАС України до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Згідно ч.3 ст.53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 р. № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII) прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 1 статті 24 Закону № 1697-VII передбачено, що право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

За приписами ч.1 ст.55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Таким чином, Кодекс адміністративного судочинства України та Закон № 1697-VII розрізняють випадки, коли прокуратура діє як самостійний учасник справи і коли прокуратура діє як представник інтересів держави.

Так, у першому випадку в суді забезпечується представництво інтересів самої прокуратури через інститут самопредставництва або представництва. В другому випадку прокуратура діє як представник і тоді застосуванню підлягають правила ч.3 ст.53 КАС України та ч.1 ст.24 Закону № 1697-VII.

Аналогічний висновок сформовано в постанові судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 13.06.2023 р. у справі № 580/8729/21.

У постанові від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що прокурор, подаючи позов до суду, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст.2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 р. № 3-рп/99, Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави, висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3).

Обґрунтовуючи позовну заяву, Олешківська окружна прокуратура Херсонської області зазначає, що на Станіславську сільську раду Херсонського району Херсонської області покладено обов`язок із вчинення дій стосовно розроблення та затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки за межами с. Широка Балка Херсонського району за координатами 46.598694, 32.207187, орієнтовною площею 1,0 га, з розташованим на ній місцем видалення відходів, винесення в натурі та встановлення (на місцевості) її меж, а також здійснення державної реєстрації прав на неї. Водночас через тривалу бездіяльність відповідача щодо виконання вимог чинного законодавства, земельна ділянка, на якій розташовано місце видалення твердих побутових відходів, не сформована, кадастровий номер не присвоєно, межі в натурі на місцевості не винесені та речове право на неї не зареєстроване. В той же час, Державна екологічна інспекція Південного округу (Запорізька та Херсонська області), до повноважень якої віднесено контроль за використанням та охороною довкілля, за наявності факту порушення інтересів держави у сфері довкілля не здійснює заходів на захист державних інтересів, зокрема щодо звернення до суду з відповідним позовом, що свідчить про неналежне виконання своїх повноважень. Таким чином, підставою реалізації прокурором представницьких функцій у даному випадку є пасивна поведінка Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області), а саме її бездіяльність.

Враховуючи те, що інтереси держави до цього часу залишаються не захищеними, наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.

Щодо виявлених порушень суд зазначає наступне.

Правові, організаційні, економічні засади діяльності щодо запобігання утворенню, зменшення обсягів утворення відходів, зниження негативних наслідків від діяльності з управління відходами, сприяння підготовці відходів до повторного використання, рециклінгу і відновленню з метою запобігання їх негативному впливу на здоров`я людей та навколишнє природне середовище визначає Закон України "Про управління відходами" від 20.06.2022 р. № 2320-ІХ (далі - Закон № 2320-ІХ).

За приписами п.п.3, 21 ч.1 ст.1 Закону № 2320-ІХ видалення відходів - операція, що не є відновленням відходів, навіть якщо одним із наслідків такої операції є використання речовин або енергії. Перелік операцій з видалення відходів наведено в додатку 1; оброблення відходів - операція з відновлення або видалення відходів, включаючи підготовку відходів до таких операцій.

Згідно додатку 1 до Закону № 2320-ІХ розміщення на поверхні чи в землі, у тому числі захоронення тощо є однією з операцій з видалення відходів.

Пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2320-ІХ передбачено, що якщо регіональним планом управління відходами передбачено продовження строку експлуатації місць розміщення відходів (полігонів, звалищ), які не відповідають вимогам цього Закону, суб`єкт господарювання, що здійснює управління таким місцем розміщення відходів, повинен разом з документами на отримання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів подати план та техніко-економічне обґрунтування приведення місця розміщення відходів у відповідність з вимогами законодавства.

Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено надання відповідно до законодавства згоди на розміщення на території села, селища, міста нових об`єктів, у тому числі місць чи об`єктів для розміщення відходів, сфера екологічного впливу діяльності яких згідно з діючими нормативами включає відповідну територію.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо вирішення питань поводження з побутовими відходами (ст.30 Закону № 280/97-ВР).

Відповідно до ст.33 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження з визначення території для розміщення відходів відповідно до законодавства.

За приписами ст.25 Закону № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Статтею 26 Закону № 280/97-ВР встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Згідно ст.12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, крім іншого, вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до ст.79-1 ЗК України земельна ділянка як об`єкт цивільних прав передбачає її формування з визначенням її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Одним зі способів формування земельних ділянок є відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Положеннями ст.19 Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003 р. № 858-ІV (далі - Закон № 858-ІV) визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать: а) організація та здійснення землеустрою, проведення інвентаризації земель та земельних ділянок усіх форм власності; б) здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою; в) координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності; г) інформування населення про заходи, передбачені землеустроєм; ґ) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.

Відповідно до ст.20 Закону № 858-ІV землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності, зокрема, в разі: б) встановлення та зміни меж об`єктів землеустрою.

Згідно з ст.22 Закону № 858-ІV землеустрій здійснюється на підставі: а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою; б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; в) судових рішень.

Статтею 25 Закону № 858-ІV передбачено, що видами документації із землеустрою, окрім інших, є: ґ) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок; і) технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом (ст.50 Закону № 858-ІV).

Відповідно до ст.55 Закону № 858-ІV встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача.

Замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи (ст.26 Закону № 858-ІV).

Статтями 125, 126 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 р. № 1952-ІV (далі - Закон № 1952-ІV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.3 Закону № 1952-ІV загальними засадами державної реєстрації прав є: гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; публічність державної реєстрації прав; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Разом з тим, Станіславською сільською радою Херсонського району Херсонської області не забезпечено виконання вимог чинного законодавства в частині виготовлення документації із землеустрою щодо невжиття заходів із забезпечення розроблення та затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки за межами с. Широка Балка Херсонського району за координатами 46.598694, 32.207187, орієнтовною площею 1,0 га, з розташованим на ній місцем видалення відходів, винесення в натурі та встановлення (на місцевості) її меж, а також здійснення державної реєстрації прав на неї.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку під сміттєзвалищем створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою, ризики для нормального функціонування сміттєзвалища, що може призвести до негативних наслідків.

Вказана земельна ділянка належить до земель комунальної форми власності, використовується під сміттєзвалище твердих побутових відходів, а тому її використання повинне здійснюватися у суворій відповідності з вимогами чинного земельного законодавства, із дотриманням певних обмежень щодо використання земель комунальної форми власності, на яких розташовані сміттєзвалища.

В даному випадку використання вказаної земельної ділянки комунальної форми власності здійснюється із порушенням вимог чинного законодавства: шляхом користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів та без державної реєстрації відповідного права.

Згідно ст.67 Закону № 858-ІV фінансування робіт із землеустрою здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, коштів юридичних осіб, громадян та інших джерел, не заборонених законом.

Для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища за приписами ст.47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 26.01.1991 р. № 1264-ХІІ, утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

За приписами п.7 ч.3 ст.29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків.

Кошти місцевих, Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватися тільки для фінансового забезпечення здійснення природоохоронних заходів, включаючи заходи для зниження забруднення навколишнього природного середовища та дотримання екологічних нормативів і нормативів екологічної безпеки, для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров`я населення.

З викладеного слідує, що органом місцевого самоврядування, який є відповідальним за організацію землеустрою на території Станіславської сільської територіальної громади Херсонського району, є Станіславська сільська рада Херсонського району Херсонської області. Однак селищною радою до цього часу не вжито заходів для оформлення прав на земельну ділянку під сміттєзвалищем, а саме заходів щодо забезпечення розроблення та затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 1,5 га, з розташованим на ній місцем видалення відходів, винесення в натурі та встановлення (на місцевості) її меж, здійснення державної реєстрації прав на неї. Вищевикладене свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, а тому позовна заява керівника Олешківської окружної прокуратури Херсонської області є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частинами 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної заяви керівника Олешківської окружної прокуратури Херсонської області та наявність підстав для її задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивач не надав доказів понесення судових витрат пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, тому відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву керівника Олешківської окружної прокуратури Херсонської області (пр. Богоявленський, 314, м. Миколаїв, 54052, код ЄДРПОУ 04851120), в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) (вул. Незалежності України, 72-а, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 43877338) до Станіславської сільської ради Херсонського району Херсонської області (вул. Свободи, 15, с. Станіслав, Херсонський р-н, Херсонська обл.,75051, код ЄДРПОУ 04401492) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Станіславської сільської ради Херсонського району Херсонської області (код ЄДРПОУ: 04401492) щодо невжиття заходів із забезпечення розроблення та затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки за межами с. Широка Балка Херсонського району за координатами 46.598694, 32.207187, орієнтовною площею 1,0 га, з розташованим на ній місцем видалення відходів, винесення в натурі та встановлення (на місцевості) її меж, а також здійснення державної реєстрації прав на неї.

Зобов`язати Станіславську сільську раду Херсонського району Херсонської області (код ЄДРПОУ: 04401492) вжити заходи із забезпечення розроблення та затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки за межами с. Широка Балка Херсонського району за координатами 46.598694, 32.207187, орієнтовною площею 1,0 га, з розташованим на ній місцем видалення відходів, винесення в натурі та встановлення (на місцевості) її меж, а також здійснення державної реєстрації прав на неї.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 27.08.2024 року.

Суддя Г. В. Лебедєва