Рішення № 121224826, 23.08.2024, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/2905/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань (адреса 04050 м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 81, код ЄДРПОУ 43501242)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до, у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Міжрегіонального територіального органу Міністерства юстиції з питань виконання кримінальних покарань Департамент з питань виконання кримінальних покарань щодо не визначення в період з 09.12.2015 по 20.07.2017 включно, капітану внутрішньої служби ОСОБА_1 розміру посадового окладу 2500 грн, та окладу за військовим званням 1800 грн, згідно з додатком 1,7 до Постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11 грудня 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції";

- визнати протиправною бездіяльність Міжрегіонального територіального органу Міністерства юстиції з питань виконання кримінальних покарань Департамент з питань виконання кримінальних покарань щодо невиплати капітану внутрішньої служби ОСОБА_1 одноразової допомоги при звільненні у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виходячи з розміру посадового окладу 2500 грн., та окладу за військовим званням 1800 грн., згідно з додатком 1,7 до Постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11 грудня 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції";

- зобов`язати Міжрегіональний територіальний орган Міністерства юстиції з питань виконання кримінальних покарань Департамент з питань виконання кримінальних покарань здійснити за період з 09.12.2015 по 20.07.2017 перерахунок та виплату капітану внутрішньої служби ОСОБА_1 грошового забезпечення та інших додаткових одноразових видів грошового забезпечення (матеріальна допомога для оздоровлення, для вирішення соціально- побутових питань) із застосуванням розміру посадового окладу 2500 грн., та окладу за військовим званням 1800 грн., згідно з додатком 1,7 до Постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11 грудня 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції";

- зобов`язати Міжрегіональний територіальний орган Міністерства юстиції з питань виконання кримінальних покарань Департамент з питань виконання кримінальних покарань здійснити перерахунок та виплату капітану внутрішньої служби ОСОБА_1 одноразової допомоги при звільненні у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виходячи з розміру посадового окладу 2500 грн., та окладу за військовим званням 1800 грн., згідно з додатком 1,7 до Постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11 грудня 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції".

Позивач наголошує, що проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі України і був звільнений з посади за власним бажанням. Позивач наполягає, що під час проходження служби упродовж мав право на грошове забезпечення, обраховане з розмірів, що встановлені Постановою Кабінету Міністрів України № 988 від 11 грудня 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції".

Відповідач позовних вимог не визнав та у поданому відзиві на позовну заяву наголосив, що правових підстав для обрахунку грошового забезпечення позивача упродовж спірного періоду за ставками, що встановлені Постановою Кабінету Міністрів України № 988 від 11 грудня 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", немає, а Департамент з питань виконання кримінальних покарань не є належним відповідачем у справі, оскільки органом, що звільняв позивача, є Південне міжрегіональне управління з питань виконання покарань Мінітерства юстції України, яке наразі не припинене відповідно до відомостей, що містяться у Єдиному державному реюстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Проте, суд вважає такі доводи відповідача юридично помилковими.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року №1252 "Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції" постановлено реорганізувати територіальний орган Міністерства юстиції - Південне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції шляхом його приєднання до міжрегіонального територіального органу Міністерства юстиції з питань виконання кримінальних покарань Департаменту з питань виконання кримінальних покарань. Установлено, що правонаступником територіального органу Міністерства юстиції, який реорганізується згідно з пунктом 1 цієї постанови, є міжрегіональний територіальний орган Міністерства юстиції з питань виконання кримінальних покарань - Департамент з питань виконання кримінальних покарань.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 року №20 "Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції" утворено як юридичну особу публічного права міжрегіональний територіальний орган Міністерства юстиції з питань виконання кримінальних покарань - Департамент з питань виконання кримінальних покарань.

Наказом Міністерства юстиції України №4403/5 від 21.12.2020 року затверджено Положення про Департамент з питань виконання кримінальних покарань, згідно з яким Департамент є міжрегіональним територіальним органом Міністерства юстиції з питань виконання кримінальних покарань. Департамент є органом Державної кримінально-виконавчої служби України. Департамент реалізує повноваження Мін`юсту в сфері виконання кримінальних покарань. Департамент є правонаступником Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України, Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, які ліквідуються.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Департамент з питань виконання кримінальних покарань зареєстрований як юридична особа 10 лютого 2020 року. Південне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції з 28 грудня 2020 року перебуває у стані припинення.

Викладене свідчить про те, що Департамент з питань виконання кримінальних покарань є правонаступником Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, а відтак і належним відповідачем у справі.

Щодо застережень відповідача про пропущення позивачем строку звернення до суду, суд керується правовою позицією Верховного Суду від 28.09.2023 року у справі №140/2168/23, за якою дія частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 року №2352-IX поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.

Натомість переданий на вирішення суду спір стосується правовідносин, які мали місце в період, коли КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, відтак у спірних правовідносинах позивачем дотримано процесуальний строк звернення до суду. Підстав для залишення позову без розгляду через пропущення позивачем строку звернення до суду, як на тому наполягає відповідач, немає.

Ухвалою суду від 08 травня 2024 року відкрите провадження у справі; справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Розглянувши заяви сторін по суті справи, додані до них документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

19 грудня 2005 року на підставі Наказу начальника Петрівської виправної колонії (№49) управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Кіровоградській області № 94о/с від 28 грудня 2005 року ОСОБА_1 прийнятий на службу в Державну кримінально-виконавчу службу України.

ОСОБА_1 проходив службу на псадах молодшого інспектора відділу охорони Петрівської виправної колонії (№49) управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Кіровоградській області; молодшого інспектора відділу нагляду та безпеки Петрівської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Кіровоградській області (№49); інспектора Олександрійського міжрайонного відділу (Олександрійський міський підрозділ) кримінально-виконавчої інспекції управління ДДУПВП в Кіровоградській області; інспектора Олександрійського міжрайонного відділу (Олександрійський міський підрозділ) кримінально-виконавчої інспекції управління ДПтС України в Кіровоградській області; старшого інспектора Олександрійського міськрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції управління ДПтС України в Кіровоградській області; старшого інспектора Олександрійського міськрайонного віддділу з питань пробації Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.

Наказом від 18 липня 2017 року №306/ОС ОСОБА_1 був звільнений із посади старшого інспектора Олександрійського міськрайонного віддділу з питань пробації Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції зі званням капітана внутрішньої служби на підставі власного рапорту.

Вважаючи, що упродовж 09.12.2015 - 20.07.2017 розмір посадового окладу ОСОБА_1 мав би становити 2500 грн, оклад за військовим званням 1800 грн, згідно з додатком 1,7 до Постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11 грудня 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Частиною першою статті 14 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» передбачено, що до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України (далі працівники кримінально-виконавчої служби).

Частиною другою статті 14 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» передбачено, що служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України.

Час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.

Законом України № 766-VIII від 10.11.2015 який набрав чинності 09.12.2015 внесено зміни до Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" де у частині п`ятій Після внесених змін частина п`ята статті 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" мала наступну редакцію:

5. На осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію" ( 580-19), а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для поліцейських. На працівників кримінально-виконавчої служби поширюються умови оплати праці, передбачені для працівників Національної поліції, які не мають спеціальних звань.

Надалі, Законом № 1774-VIII від 06.12.2016 року, який набрав чинності 01.01.2017 року, внесено зміни до Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України", де частину п`яту статті 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" викладено в такій редакції: "5. На осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України".

Покликаючись на вказані норми, позивач вважає, що наведена редакція частини п?ятої статті 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" у спірний період (з 09.12.2015 року 20.07.2017 року) є підставою для обрахунку грошового забезпечення віповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11 грудня 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».

Воднораз, суд наголошує, що в означений період питання грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби були унормовані постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова № 1294), яка діяла до прийняття 30.08.2017 Кабінетом Міністрів України постанови № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», відповідно до якої, з метою визначення порядку та умов виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, а наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 № 925/5 було затверджено Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі Порядок № 925/5).

Відповідно до пункту 1 Постанови № 1294 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

В силу пункту 2 Постанови № 1294 за період з 09.12.2015 по 20.07.2017 виплата грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Державною пенітенціарною службою.

Тобто, вищезазначена постанова є спеціальним підзаконним нормативно-правовим актом, який безпосередньо регулює питання грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу Державної пенітенціарної служби, була чинною на час виникнення спірних правовідносин та є підставою для здійснення відповідних виплат.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 з 09.12.2015 по 31.12.2016 займав посаду «старший інспектор відділу кримінально-виконавчої інспекції», а з 01.01.2017 по 20.07.2017 - «старший інспектор відділу пробації» та мав спеціальне звання «капітан внутрішньої служби».

На виконання Постанови № 1294 додатком 6 до наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань від 12.01.2008 № 5 (далі Наказ № 5) затверджено та введено в дію посадові оклади осіб начальницького складу відділів (секторів) кримінально-виконавчої інспекції територіальних органів управління Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби затверджені розміри окладів за спеціальними званнями в розмірах, згідно з додатком 24 до Постанови № 1294.

Так, відповідно до пунктів 2 та підпунктом 3.1 пункту 3 вищезазначеного Наказу № 5 начальникам територіальних органів управління Державного департаменту України з питань виконання покарань (далі - Департамент), установ і керівникам навчальних закладів, підпорядкованих Департаменту, у межах затвердженого фонду грошового забезпечення з урахуванням професійної підготовки, досвіду, результатів оперативно-службової діяльності встановити особам рядового і начальницького складу конкретні розміри видів грошового забезпечення згідно з додатками до цього наказу.

Врахувати, що зазначеною постановою (1294-2007-п ):

3.1. Затверджені особам рядового і начальницького складу кримінально- виконавчої служби розміри таких виплат: окладів за спеціальними званнями в розмірах згідно з додатком 24 до постанови (1294-2007-п); надбавок за вислугу років згідно з додатком 29 до постанови (1294-2007-п ); надбавок і доплат до посадового окладу згідно з пунктом 6 постанови (1294-2007-п); додаткових видів грошового забезпечення згідно з додатком 28 до постанови (1294-2007-п); окладів курсантів навчальних закладів згідно з додатком 8 до постанови (1294-2007- п).

Відповідно до наявних у матеріалах адміністративної справи довідок про розмір грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, посадовий оклад ОСОБА_1 становив 650-700 грн, а оклад за званням 115-120 грн. та за період з 01.01.2017 по 20.07.2017 посадовий оклад становив 1450 грн, а оклад за званням - 120 грн.

Більше того, у схемі окладів поліцейських за спеціальними званнями, що затверджена додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі Постанова № 988), на які посилається позивач, відсутнє спеціальне звання «капітан внутрішньої служби», а в схемі посадових окладів поліцейських управлінь поліції, відділів (відділень) поліції, що не входять до складу управлінь поліції, затвердженій додатком 7 до Постанови № 988) відсутня посада «старший інспектор відділу кримінально-виконавчої інспекції» та «старший інспектор відділу пробації».

Таким чином, правових підстав, що зобов?язували б відповідача до обрахування посадового окладу та окладу за військове звання ОСОБА_2 у розмірах, що визначені згідно з додатком 1,7 до Постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11 грудня 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", немає.

За наведених обставин суд вважає доводи позивача необгрунтованими, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню

Судові витрати, які у зв?язку із відмовою у задоволенні позовних вимог підлягали б розподілу між сторонами на підставі статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі відсутні.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань (адреса 04050 м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 81, код ЄДРПОУ 43501242) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржене у 30-денний строк з дня його складення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК