Рішення № 121223953, 27.08.2024, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2024 року м. Житомир справа № 240/7947/24

категорія 112010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, а саме відмову № 7278-4936/Л-02/8-0600/24 від 13.03.2024 про перерахунок ОСОБА_1 пенсії з включенням до розрахунку заробітної плати періоду з 01.01.1984 по 31.12.1988 на підставі заяви від 16.02.2024;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області перерахувати пенсію з зарахуванням заробітної плати за період страхового стажу з 01.01.1984 по 31.12.1988 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 16.02.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області де отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Під час ознайомлення з пенсійною справою, позивачу стало відомо, що відповідачем при призначенні пенсії не враховано заробітну плату (дохід) за період роботи з кращим коефіцієнтом (60 місяців) з 01.01.1984 по 31.12.1988. Позивач 16.02.2024 звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії із врахуванням заробітної плати за період страхового стажу з 01.01.1984 по 31.12.1988. На звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області було надано відповідь, в якій зазначено, що за результатами проведення контрольно-перевірочних заходів позивачу з 08.05.2023 проведено перерахунок пенсії за найбільш доцільний період роботи з 01.11.1983 по 31.10.1988 відповідно до довідок про заробітну плату та з 01.07.2000 по 28.02.2011, з 01.06.2011 по 30.06.2011, з 01.03.2012 по 31.03.2023 за даними персоніфікованого обліку. На думку позивача, такі дії відповідача є протиправними.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач у строк та в порядку, визначеному ст.152, ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 21.05.2024 подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі у зв`язку із безпідставністю та необґрунтованістю. Вказує, що за результатами контрольно-перевірочних заходів ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 08.05.2023 з врахуванням заробітної плати згідно довідок від 06.04.2023 №01-16/23-Л, №01-16/24-Л, №01-16/25-Л, №01-16/26,27-Л та визначено оптимальний період заробітку, а саме з 01.11.1983 по 31.10.1988. Для обчислення пенсії враховано заробітну плату за 60 місяців до 01.07.2000, за період з 01.11.1983 по 31.10.1988 та за даними персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 31.03.2023 (коефіцієнт заробітної плати 0,87133). За попереднім розрахунком проводити обчислення пенсії з врахуванням заробітної плати за період з 01.01.1984 по 31.12.1988 недоцільно, оскільки коефіцієнт заробітної плати буде меншим і становитиме 0,87040.

Крім того, вказує, що позивачем заява, визначеного зразка про перерахунок пенсії, з усіма долученими документами, не надавалася, офіційної відмови позивач не отримував від Управління, а отримав роз`яснення відповідно до Закону України "Про звернення громадян".

У період із 07.06.2024 по 11.07.2024 головуюча суддя перебувала у відпустці.

Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1 ст.263 КАС України.

У відповідності до частини 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

16.02.2024 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою в довільній формі, в якій просила:

- надати письмове роз`яснення з приводу призначення пенсії, а саме чи виконано її бажання згідно ст.40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" призначено пенсію з січня 1984 року по грудень 1988 року.

Листом від 13.03.2024 за №7278-4936/Л-02/8-0600/24 відповідач повідомив, що статтею 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01.07.2000 становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000 незалежно від перерв. Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Водночас, орган, що призначає пенсію, має право вимагати відповідні документи від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб та перевіряти обґрунтованість їх видачі. Також відповідач зазначив, що для обчислення пенсії органи Пенсійного фонду України не враховують довідки про заробітну без проведення перевірки первинних документів про нараховані суми заробітної плати. Відповідно до поданої позивачем 25.04.2023 заяви про призначення пенсії були надані довідки про заробітні плати від 06.04.2023 №01-16/26, 27-Л, №01-16/23-Л, №01-16/25-Л, №01-16/24-Л (далі довідки №01-16/26, 27-Л, №01-16/23-Л, №01-16/25-Л, №01-16/24-Л), які видані Архівним відділом Житомирської міської ради. Оскільки, довідки про заробітні плати №01-16/26, 27-Л, №01-16/23-Л, №01-16/25-Л, №01-16/24-Л не були підтверджені первинними документами, тому заробітна плата за найбільш доцільний період роботи відповідно до вказаних довідок не могла бути врахована при призначенні пенсії.

За результатів проведення контрольно-перевірочних заходів позивачу з 08.05.2023 проведено перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи за найбільш доцільний період з 01.11.1983 по 31.10.1988 відповідно до довідок та з 01.07.2000 по 28.02.2011, з 01.06.2011 по 30.06.2011, з 01.03.2012 по 31.03.2023 за даними системи персоніфікованого обліку.

Розмір пенсійної виплати з 08.05.2023 збільшився та становив 4628,39 грн.

Позивач, не погодившись з відмовою відповідача у перерахунку пенсії, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №1058-IV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини 1 статті 44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок № 22-1).

Відповідно до пункту 1.1. Порядку № 22-1, зокрема, заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України.

Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.08.2015 за № 991/27436.

Згідно з абзацом 1 пункту 1.8 Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Пунктом 1.7 Порядку №22-1 передбачено, що днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, який призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Відповідно до пункту 4.1. Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Нормами пункту 4.3 Порядку №22-1 визначено, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу 2 підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління.

Відповідно до пункту 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

З аналізу викладених норм слідує, що обов`язок прийняти рішення про призначення (перерахунок) пенсії виникає у територіального органу Пенсійного фонду за наслідками розгляду заяви особи, яка складена у формі, встановленій Порядком № 22-1, до якої додані необхідні документи.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою довільної форми від 16.02.2024, в якій просила надати письмове роз`яснення з приводу призначеної їй пенсії.

Вищевказана заява не відповідає зразку заяви про перерахунок пенсії, що встановлений додатком №1 до Порядку №22-1.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України Житомирській області від 13.03.2024 було надано відповідь у порядку Закону України "Про звернення громадян" по суті порушеного питання.

Зазначений лист не є індивідуальним актом суб`єкта владних повноважень, який тягне за собою спричинення будь-яких правових наслідків для позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в межах спірних правовідносин відповідачем не порушені права позивача.

Суд звертає увагу позивача, що реалізація права на перерахунок пенсії повинно здійснюватися у встановленому національним законодавством порядку, визначеному, зокрема, у Законі України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і затвердженому на виконання його положень Порядку № 22-1.

Схожих висновків щодо алгоритму дій подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій дійшов Верховний Суд у постановах від 20.01.2022 справа № 761/515/1 та від 23.03.2023 справа № 640/28815/21.

Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.

Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

При цьому, суд, у даному випадку, не є органом, уповноваженим на призначення (перерахунок) пенсії, а лише перевіряє відповідність чинному законодавству рішення суб`єкта владних повноважень, яке оскаржується в судовому порядку.

Оскільки вимогами чинного законодавства визначено чіткий алгоритм дій щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, а позивачем у свою чергу не дотримано вимог щодо подання заяви про перерахунок пенсії за формою, встановленою Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, тому відповідач діяв у межах та у спосіб, визначений законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.Ольжича,7, м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10003, ЄДРПОУ: 13559341) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, відмовити за безпідставністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Панкеєва