Постанова № 1212187, 22.11.2007, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 301

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.11.2007

Справа №2-30/8595-2007А

Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі :

Головуючого судді Ловягіної Ю.Ю.

Секретаря судового засідання Золотарьової А.В.

З участю представників сторін:

Від позивача – Міндіч, за дов. від 10.09.2007 р. у справі.

Від відповідача – Шаравіна, за дов. від 25.05.2007 р. № 46/100 у справі.

розглянувши адміністративну справу

за позовом Підприємства «Кримфрукт», м. Сімферополь, вул. Глинки, буд. 55.

до відповідача Державної податкової інспекції в м. Сімферополі, м. Сімферополь, вул. М. Залки, буд. 1/9.

Про скасування рішення ДПІ в м. Сімферополь про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.02.2007 р. № 0001022303 та від 28.02.2007 р. № 0000902303.

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Підприємство «Кримфрукт» - звернувся до господарського суду АР Крим з позовом про визнання недійсними рішень ДПІ в м. Сімферополі від 01.02.2007 р. № 0001022303 про застосування штрафних (фінансових) санкції в розмірі 1250,0 грн. та рішення від 28.02.2007 р. № 0000902303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 12323,5 грн.

Заявою від 10.10.2007 р. позивач уточнив свої вимоги, просить скасувати рішення ДПІ в м. Сімферополь про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.02.2007 р. № 0001022303 та від 28.02.2007 р. № 0000902303.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що прийняті рішення є незаконними, перевірка, яка була проведена відповідачем неправомірна, а санкції, які застосовані до позивача суперечать нормам матеріального права, на підставі чого, просить рішення ДПІ в м. Сімферополь про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.02.2007 р. № 0001022303 та від 28.02.2007 р. № 0000902303 скасувати.

Відповідач у відзивах (а.с. 40 – 42, 48) проти позову заперечує і просить у його задоволенні відмовити, оскільки вважає, що рішення обґрунтоване, законне, прийнято на підставі норм законодавства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

19.02.2007 р. ДПА в АРК була проведена перевірка по контролю за проведенням розрахункових операції у сфері готівкового та безготівкового обігу СПД гастроному «Яблуко», який розташований в м. Сімферополь, вул. Пушкіна/К. Маркса, буд. 6/8 – 10, належить Підприємству «Кримфрукт».

За результатами перевірки був складений акт № 000058 (а.с. 11 - 12), в якому зафіксовано порушення п. 1, 2, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у галузі торгівлі, громадського харчування та послуг» №1776-ІІІ від 01.06.2000р. (далі - Закон), а саме: не забезпечена видача розрахункового документа (чека) при покупці товару; не проведена розрахункова операція через РРО на суму 8,50 грн.; незабезпечена відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій в розмірі 2456,20 грн.

Як вказано в акті, перевірка проводилася в присутності продавця Коваленко О.М., яка від підпису акту відмовилася, про що був складений акт про відмову від підпису матеріалів перевірки (а.с. 10).

За результатами перевірки було складено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.02.2007 р. № 0000902303 в сумі 12323,5 грн. (8,50 х 5 + 2456,20 х 5) (а.с. 25).

Крім того, 23.01.2007 р. ДПА в АРК була проведена перевірка по контролю за проведенням розрахункових операції у сфері готівкового та безготівкового обігу СПД оптового складу, який розташований в м. Сімферополь, вул. Глинки, буд. 55, що належить Підприємству «Кримфрукт».

За результатами перевірки був складений акт № 000026 (а.с. 19 - 20), в якому зафіксовано порушення п. 1, 2, 9, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у галузі торгівлі, громадського харчування та послуг» №1776-ІІІ від 01.06.2000р. (далі - Закон), а саме: не проведена розрахункова операція через РРО на суму 167,64 грн.; не забезпечена видача розрахункового документа (чека) при покупці товару, не забезпечено зберігання фіскального звітного чеку в книзі УРО № 00109008653, відсутній фіскальний звітний чек Z – звіт № 0044; не забезпечена відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій в розмірі 14,36 грн.

Перевірка проводилася в присутності продавця Кіян В.М., яка акт перевірки підписала із запереченнями, та зазначила, що закупка товару на суму 167,64 грн. не здійснювалася, сума наявних грошових коштів становила 2203,95 грн., а з сумою 2371,59 грн. не згодна і вказує на те, що дана сума не відповідає дійсності. Що стосується незберігання фіскального звіту, то продавець пояснює, що він був в наявності, однак на момент перевірки відклеївся і випав.

Підпис продавця Кіян В.М. в опису наявних грошових коштів на місці проведення перевірки відсутня.

За результатами перевірки ДПІ було винесено рішення від 01.02.2007 р. № 0001022303 про застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 1250,0 грн. (167,64 х 5 + 20 х 17 + 12,36 х 5) (а.с. 27).

Також актом перевірки № 000026 було встановлено порушення ч. 1 ст. 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», а саме: порушений порядок використання торгового патенту, на момент проведення перевірки торговий патент знаходився в недоступному для огляду місці (в кабінеті бухгалтера, в папці з документами). Проте, в цій частині позивач акт перевірки не оспорює, з рішенням ДПІ від 01.02.2007 р. № 0001032303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 320,0 грн. згоден.

Позивач оскаржив вказані рішення ДПІ в адміністративному порядку, однак рішенням ДПА в АРК від 16.04.2007 р. № 906110125-021 (а.с. 13 – 16) рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій залишені без змін.

Дослідивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що актом перевірки № 000058 від 19.02.2007 р. було зафіксовано порушення п. 1, 2, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у галузі торгівлі, громадського харчування та послуг». Перевірка проводилася в присутності продавця Коваленко О.М. яка від підпису акту відмовилася, про що був складений акт про відмову від підпису матеріалів перевірки (а.с. 10).

Наказом ДПА України від 10 серпня 2005 р. № 327, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. № 925/11205 затверджений Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства. (далі – Порядок).

Цей порядок був розроблений відповідно до вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні» для застосування посадовими особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання законодавства суб’єктами господарювання.

Згідно з пунктом 1.3. Порядку акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

За результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства. (п. 1.6 Порядку).

Підписання акта виїзної планової чи позапланової перевірок посадовими особами суб'єкта господарювання та посадовими особами органу державної податкової служби, які здійснювали перевірку, здійснюється за місцезнаходженням платника податків, а у разі здійснення невиїзних документальних перевірок - у приміщенні органу державної податкової служби, куди посадові особи суб'єкта господарювання письмово запрошуються для підписання акта до закінчення строку, передбаченого у пункті 4.2 цього розділу. (п. 4.3. Порядку).

Відповідно до п. 4.7. Порядку у разі відмови посадових осіб суб’єкта господарювання, що перевірений, від підписання акта перевірки службовими особами органу державної податкової служби складається акт довільної форми, що засвідчує факт такої відмови. Акт відмови підписується не менш як трьома службовими особами. При цьому в акті відмови від підпису необхідно зазначити про ознайомлення (чи відмову від ознайомлення) керівника і головного бухгалтера суб’єкта господарювання із змістом акта перевірки, обов’язками, правами і відповідальністю платника податків.

Проте, в порушення даної норми, акти відмови від підпису матеріалів перевірки (а.с. 10) підписані лише двома службовими особами - працівниками ДПІ Балихіним та Коровянко. Відмітка про те, що продавці були ознайомлені зі змістом акта перевірки, обов’язками, правами і відповідальністю платника податків відсутня.

Таким чином, суд вважає, що акт перевірки № 000058 від 19.02.2007 р. не може бути належним доказом в розумінні ст. 69, 70 КАС України, який підтверджує факт виявлення у позивача певних порушень, а тому, суд вважає, що відповідач не довів законність та обґрунтованість застосування до позивача – Підприємства «Кримфрукт» штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 12323,5 грн.

Крім того, слід зазначити, як вбачається з матеріалів перевірки, оригінали яких залучені до матеріалів справи (а.с. 77 - 86), опис наявних грошових коштів на місці проведення розрахунків складений на маленьких папірцях (а.с. 78 - 83) з виправленнями та закресленнями, без зазначення прізвищ та посад осіб, в присутності яких складалися такі записки.

В судовому засіданні інспектор ДПІ Коровянко, який був викликаний в судове засідання в якості свідка пояснив, що на даний час не встановлено офіційної форми опису наявних грошових коштів, оскільки бланки опису закінчилися, інспектори оформлювали опис наявних грошових коштів на папірця та чеках. Проте, таке посилання не може бути прийнято до уваги, оскільки документи, які складаються на місці проведення перевірки повинні безумовно підтверджувати встановлені факти наявних порушень, повинні бути викладені чітко, об’єктивно та в повній мірі з посиланням на норми бухгалтерського звіту.

На підставі п. 3.1. , 3.2. Порядку до інформативних додатків, які повинні бути залучені до матеріалів перевірки, відносяться, зокрема, документи, що підтверджують наявність фактів порушень податкового законодавства. Усі додатки, які містять інформацію та відомості про діяльність платника підписуються посадовими особами органу державної податкової служби, які здійснили перевірку, та посадовими особами суб'єкта господарювання.

Як вбачається з папірців, які, як стверджує представник ДПІ, підтверджують розмір наявних грошових коштів на місці проведення розрахунків, вони взагалі не підписані працівниками ДПІ, не вказано, що підтверджують дані цифри, хто їх склав, а деякі не підписані навіть особою, яка їх складала, гроші описані з виправленнями та закресленнями.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

На підставі ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З приведених підстав, суд вважає, що вимоги позивача в частині скасування рішення від 28.02.2007 р. № 0000902303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 12323,5 грн. підлягають задоволенню, оскільки ДПІ не підтвердила обґрунтованості застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

Крім того, як свідчать матеріали перевірки, за результатами перевірки, яка відбулася 23.01.2007 р. був складений акт № 000026 (а.с. 19 - 20), в якому зафіксовано порушення п. 1, 2, 9, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у галузі торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: не проведена розрахункова операція через РРО на суму 167,64 грн.; не забезпечена видача розрахункового документа (чека) при покупці товару, не забезпечено зберігання фіскального звітного чеку в книзі УРО № 00109008653, відсутній фіскальний звітний чек Z – звіт № 0044; не забезпечена відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій в розмірі 14,36 грн.

Як зафіксовано в акті, перевіркою було встановлено факт реалізації товару лимонів 8 кг 800 гр. вартістю 3,90 грн. за 1 кг. (34,32 грн.) та 15 кг. 150 гр. окороків за ціною 8,80 грн. за 1 кг. (136,4 грн.). Усього, як вказано в акті, було придбано товару на суму 167,64 грн.

Згідно з п. 1, 2 ст. 3 Закону суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій;

- видавати особі, яка отримує товар, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Як вбачається з матеріалів справи, представник відповідача надав в матеріали справи накладну на придбання товару від 23.01.2007 р., яка не може розглядатися як належний доказ, оскільки не містить ні підписів, на прізвищ осіб хто «відпустив», або хто «прийняв» товар. Як свідчать письмові пояснення продавця, надані під час проведення перевірки, ДПІ не підтвердив, що товар був придбаний, а розрахунковий документ не виданий, при цьому, як вже було зазначено, на підставі ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Що стосується встановлених порушень п. 9 та 13 ст. 3 Закону, а саме: відсутній фіскальний звітний чек Z – звіт № 0044, слід зазначити наступне.

На підставі п. 9 ст. 3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Як слідує з письмових пояснень продавця та пояснень представника позивача, фіскальний звітний чек Z – звіт № 0044 був в наявності, однак на момент перевірки відклеївся і випав.

Суд витребував даний чек для огляду в судовому засіданні. Представник позивача представив чек № 0044 (службовий) (а.с. 61), однак він не може бути розглянутий як належний доказ відповідно до ст. 69, 71 КАС України, оскільки даний чек роздрукований з фіскальної пам’яті РРО, а тому на ньому написано «Службовий», і він не є фіскальним звітним чеком Z – звіт № 0044 який повинен зберігатися на підприємстві.

Підпунктом 4.6. пункту 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 р. № 614, Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 р. за № 107/5298 також передбачено, що СПД повинен забезпечити друкування X-звітів, Z-звітів та інших документів (крім розрахункових), що передбачено експлуатаційною документацією на РРО.

Оскільки відповідно до п. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, суд вважає, що доводи позивача в цій частині безпідставні, а тому ДПІ правомірно застосував до позивача санкції на підставі п. 4 ст. 17 Закону. (340,0 грн.)

Крім того, на місці проведення перевірки було встановлено невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій в розмірі 14,36 грн.

Згідно з п. 13 ст. 3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення перевірки був складений опис наявних грошових коштів на місці проведення розрахунків на суму 2371,59 грн., який не підписаний продавцем Кіян В.М. Крім того, продавець заперечувала проти даної суми посилаючись на те, що дана сума не відповідає звітності.

Згідно з Х – звітом, денний звіт РРО становить 2189,59 грн. (а.с. 22).

В судовому засіданні представники ДПІ не довели, що фактично сума готівки на місці проведення перевірки становила 2371,59 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На підставі ст. 22 Закону у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Відповідач рішенням від 28.02.2007 р. № 0000902303 застосував до позивача штрафні фінансові санкції, зокрема, в сумі 71,80 грн. (14,36 х 5) за невідповідність наявних грошових коштів на місці проведення розрахунків, які суд вважає безпідставними.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача в частині скасування рішення ДПІ від 28.02.2007 р. № 0000902303 підлягає задоволенню частково в сумі 910,0 грн., в інший частині в позові слід відмовити.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Доводи відповідача, викладені у відзиві не приймаються судом до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Оскільки суд частково задовольнив позовні вимоги, суд присуджує на користь позивача 2,55 грн.

Відповідно до п. 3 ст. 160 КАС України, вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 22 листопада 2007 р., постанова складена та підписана суддею 03 грудня 2007 р.

Керуючись ст. ст. 71, 94, 158 – 161, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Підприємства «Кримфрукт», м. Сімферополь, вул. Глинки, буд. 55 задовольнити частково.

2. Скасувати рішення ДПІ в м. Сімферополі від 28.02.2007 р. № 0000902303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 12323,5 грн.

3. Скасувати рішення ДПІ в м. Сімферополі від 01.02.2007 р. № 0001022303 про застосування штрафних (фінансових) санкції частково в сумі 910,0 грн.

4. Стягнути з Державного бюджету України (р/р № 31115095700002, отримувач Державний бюджет м. Сімферополя, код платежу 22090200, ЄДРПОУ 34740405, Банк ГУ ГКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026) на користь Підприємства «Кримфрукт», м. Сімферополь, вул. Глинки, буд. 55 (ЄДРПОУ 25129769) 2,55 грн. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний строк з дня її проголошення, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку передбаченому ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі неподання відповідної заяви (ст. 254 КАС України).

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Ловягіна Ю.Ю.