Ухвала суду № 121207846, 21.08.2024, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/658/19 Провадження № 1-в/450/98/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2024 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі :

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю заявника ОСОБА_3

представника ЛРВ №3 філії ДУ ЦП у Львівській області ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити клопотання ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання, -

в с т а н о в и в:

засуджений ОСОБА_3 звернувся в суд з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки, призначеного у справі №450/658/19 вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 10.03.2020 повністю. В обгрунтування клопотання покликається на те, що вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 10.03.2020 його визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного основного покарання з випробуванням на 2 роки. Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 09 травня 2023 року його звільненено від відбування основного покарання у виді позбавлення волі у зв`язку з закінченням іспитового строку.вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 10.03.2020 набув законної сили 20.12.2022, станом на 21.12.2023 він відбув більше 2/3 строку додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки, хоча він не керував траснпортними засобами ще з дати вироку 10.03.2020. За час відбування покарання до кримінальної, адміністративної відповідальності він не притягувався, повністю відшкодував потерпілому завдану шкоду. З вересня 2022 року він активно займається волонтерською діяльністю, а саме допомагає комплектувати гуманітарну допомогу та на даний час отримав пропозицію посади водія-експедитора від ФОП ОСОБА_5 , водійське посвідчення йому необхідне, оскільки постійного доходу у нього немає, а тому наявність такого надасть йому змогу утримувати себе. Враховуючи викладене просив клопотання задовольнити.

В судовому засіданні ОСОБА_3 клопотання підтримав з мотивів, викладених у такому, просив задоволити та повернути йому водійські права.

Начальник Львівського районного відділу №3 філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_4 вирішення клопотання залишив на розсуд суду та пояснив, що додаткове покарання ОСОБА_3 відбуває у очолюваній ним установі.

Представник органу обвинувачення в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд такої у його відсутності не подав.

Заслухавши поясненняучасників, дослідивши клопотання, з`ясувавши обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 55 КК України позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може бути призначене як основне покарання на строк від двох до п`яти років або як додаткове покарання на строк від одного до трьох років. Позбавлення права керувати транспортними засобами як додаткове покарання призначається на строк до десяти років. При призначенні позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткового покарання до арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі на певний строк - воно поширюється на увесь час відбування основного покарання і, крім цього, на строк, встановлений вироком суду, що набрав законної сили. При цьому строк додаткового покарання обчислюється з моменту відбуття основного покарання, а при призначенні покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове до інших основних покарань, а також у разі застосування статті 77 цього Кодексу - з моменту набрання законної сили вироком.

Вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 10.03.2020 ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначено покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки. Згідно ст.75 КК України засудженого ОСОБА_3 звільнено від відбування обраного основного покарання з випробуванням, надавши іспитовий строк 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст.76 КК України, а саме періодично з"являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 20.12.2022 апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_6 залишено без задоволення, а вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 10 березня 2020 року без змін.

Постановою Верховного Суду від 05.04.2023 вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 10 березня 2020 року та ухвала Львівського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року залишені без змін, а касаційна скарга засудженого ОСОБА_3 без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 30 КВК України, виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, призначеного як основне покарання, а також як додаткове до основних покарань, покладається на уповноважені органи з питань пробації.

Як вбачається, вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 10.03.2020 щодо засудженого ОСОБА_3 набрав законної сили 20.12.2022 та надійшов на адресу Львівського РВ №3 філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області 23.02.2023, де було заведено особову справу № 01/2023 ЗЗПД та 23.02.2023 засудженого ОСОБА_3 поставлено на облік; 22.03.2023 вилучено у ОСОБА_3 посвідчення водія серії НОМЕР_1 , про що складено відповідний акт.

А тому покликання заявника засудженого ОСОБА_3 про некерування транспортними засобами з часу винесення вироку 10.03.2020 не впливає на строк відбуття призначеного судом додаткового покарання.

За змістом ч. ч. 2, 3 ст. 81 КК України умовно дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим: 1) не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за необережний тяжкий злочин.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання за змістом ст. 81 КК України є правом, а не обов`язком суду.

Згідно роз`яснень, які містяться в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання має надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України.

При цьому, однією із найважливіших підстав для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України, є виправлення засудженого, яке він довів своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці.

Вирішальне значення має саме активна діяльність засудженого, який своєю поведінкою, системою вчинків доводить, що виправився і заслуговує на умовно-дострокове звільнення. Висновок суду про виправлення особи повинен базуватися на всебічному врахуванні даних про її поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передував вирішенню питання про звільнення, ставленні засудженого до вчиненого злочину.

Доцільність і необхідність умовно-дострокового звільнення викликана тим, що до моменту звільнення мета покарання в основному досягнута, а саме: особа виправилася і немає необхідності в подальшому відбуванні покарання.

Згідно п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» визначено, що умовно-дострокове звільнення від покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого і переконання в тому, що він сумлінною поведінкою, ставленням до праці та навчання довів своє виправлення. Матеріали про умовно-дострокове звільнення, які подають органи, що відають виконанням покарання мають відображати процес виправлення засудженого на протязі всього періоду відбування ним покарання, у зв`язку з чим орган має надати дані про попередні судимості, відшкодування матеріальних збитків та витяг із рішення спостережної ради.

Тобто, умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.

У відповідності до положень п. 17 зазначеної вище Постанови Пленуму Верховного Суду України суду слід ретельно з`ясувати: ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях, а також його наміри щодо прилучення до праці. Висновок суду про виправлення засудженого повинен бути зроблений за весь час відбування покарання і з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, а також даних, що характеризують його особу. При цьому, прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення, не є обов`язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.

Жодних доказів, які б свідчили про те, що засуджений ОСОБА_3 сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, суду надано не було: такі не були долучені до поданого клопотання, а також відсутні в матеріалах особової справи № 01/2023 ЗЗПД, наданої органом пробації, яка була досліджена в судовому засіданні.

Покликання ОСОБА_3 на зайняття волонтерською діяльністю жодними доказами не підтверджується, запропонована судом можливість подачі відповідних доказів засудженим була відхилена, про що він зазначив у судовому засіданні, вказавши, що таких даних не може представити.

Відомості про працевлаштування засудженого ОСОБА_3 у матеріалах клопотання та в особовій справі - відсутні, а тому не вбачається можливим прийти до висновку про сумлінну працю засудженого, та як наслідок його подальше виправлення, яке він повинен довести своїм ставленням до праці.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 09.05.2023 засудженого ОСОБА_3 звільнено від основного покарання, призначеного вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 10.03.2020.

Звільнення засудженого ОСОБА_3 від основного покарання, призначеного вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 10 березня 2020 року відбулося у зв`язку з закінченням іспитового строку.

А тому таке звільнення не свідчить про виправлення засудженого в силу сумлінності поведінки та ставлення до праці та не може бути підставою для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування додаткового покарання.

Отже, з огляду на встановлені обставини, на даний час суд не вбачає підстав для застосування до засудженого норм ст. 81 КК України, а тому клопотання про умовно-дострокове звільнення останнього не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.55,81КК України ст. ст. 7, 9, 371, 372, 376, 392, 537, 539 КПК України,суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволені клопотання ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком 2 роки - відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Пустомитівський районний суд Львівської області.

Повний текст ухвали буде оголошено 23 серпня 2024 року о 08 год. 00 хв.

Суддя ОСОБА_1