Ухвала суду № 121206581, 22.08.2024, Оратівський районний суд Вінницької області

Справа № 141/522/22

Провадження №2/141/4/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2024 року с-ще Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Климчука С.В.,

при секретарі судового засідання Бугайчук Ю.С.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

представника позивача: адвоката Поворознюка Б.М. (в режимі відеоконференції),

представника відповідача ОСОБА_2 : адвоката Неживок І.В.,

представника відповідача Оратівської селищної ради: виконуючої обов`язки Оратівського селищного голови, секретаря Оратівської селищної ради Ларіонової Л.В.,

відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу № 141/522/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно, витребування майна з чужого незаконного володіння,

У С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває цивільна справа № 141/522/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно, витребування майна з чужого незаконного володіння.

Чергове судове засідання у справі № 141/522/22 призначено на 22.08.2024.

24.05.2024 до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 від 18.05.2024 про відмову від позову в частині позовних вимог до ОСОБА_3 .

Так, відповідно до заяви від 18.05.2024 позивач зазначає, що оскільки із витребуваних судом під час підготовки справи до судового розгляду доказів убачається, що успадкований позивачем житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , після смерті тітки ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11.04.2018 оформлено на відповідачку ОСОБА_2 , а тому в силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 57 СК України, даний будинок з господарськими будівлями та спорудами не є спільним майном подружжя. Із викладеного слідує, що чоловіка відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 слід виключити із складу відповідачів, оскільки до нього фактично відсутня матеріально-правова вимога.

Відповідач ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленим про час, день та місце розгляду справи, 22.08.2024 в судове засідання в черговий раз (повторно) не з`явився, правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, жодних заяв чи клопотань до суду не подав.

У судовому засіданні 22.08.2024 позивач та його представник адвокат Поворознюк Б.М. подану заяву від 18.05.2024 про відмову від позовних вимог підтримали у повному обсязі з мотивів та підстав, викладених у заяві, просили суд заяву від 18.05.2024 задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Неживок І.В. не заперечував щодо задоволення заяви позивача ОСОБА_1 від 18.05.2024 про відмову від позовних вимог та зазначив, що позивач вправі відмовитися від частини позовних вимог згідно положень ЦПК України.

Представник відповідача Оратівської селищної ради, виконуюча обов`язки Оратівського селищного голови, секретар Оратівської селищної ради Ларіонова Л.В. при вирішенні заяви позивача від 18.05.2024 про відмовувід позовнихвимог поклалася на розсуд суду.

Суд, заслухавши доводи представників сторін, розглянувши заяву позивача від 18.05.2024 про відмовувід позовнихвимог та матеріали справи № 141/522/22, доходить наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Також згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право:

1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;

2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;

3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;

4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;

5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;

6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Згідно п. 1 ч. 2 ст.49ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відмова позивача від позову - це одностороннє вільне волевиявлення позивача, спрямоване на відмову від судового захисту своєї вимоги і на закриття порушеного позивачем процесу.

Причини відмови від позову, з урахуванням принципу диспозитивності, не повинні оцінюватися судом.

Нормативне визначення принципу диспозитивності надає сторонам право вільно розпоряджатися предметом спору і процесу, зокрема, позивач має право відмовитися від позову.

Відповідно до ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.

Так, закриття провадження у справі - це форма завершення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення, у зв`язку з виявленням порушення провадження у справі після закінчення процесу, з яким закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Згідно п. 4 ч. 1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Враховуючи встановлені фактичні обставини справи № 141/522/22, предмет позовних вимог та суб"єктний склад сторін, суд доходить висновку, що заява позивача ОСОБА_1 від 18.05.2024 підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст.255ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Керуючись ст.ст. 13, 43, 49, 255, 256, 258, 353-355 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Заяву позивача ОСОБА_1 від 18.05.2024 про відмову від позовних вимог задовольнити.

2. Прийняти відмову позивача ОСОБА_1 від позову в частині заявлених позовних вимог до відповідача ОСОБА_3 про витребування житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

3. Закрити провадження в цивільній справі № 141/522/22 в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про витребування житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

4. Роз`яснити ОСОБА_1 , що у відповідності до ч. 2 ст.256ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

5. Копію ухвали суду направити відповідачу ОСОБА_3

Повний текст ухвали виготовлено 27 серпня 2024 року.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів після її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя С.В. Климчук