Рішення № 121206554, 16.08.2024, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1197/24

провадження № 2-о/136/68/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2024 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області у складі головуючого судді Іванця О.Д., за участю секретаря судового засідання Вознюк М.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у порядку окремого провадження, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Липовецька міська рада Вінницького району Вінницької області про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на момент відкриття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

20.06.2024 заявник ОСОБА_1 , через свого представника, звернулась до суду з вищевказаною заявою, з вимогою встановити юридичний факт постійного проживання разом із спадкодавцем - її покійною матір`ю ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 в період з 2017 року і на час відкриття спадщини по день смерті матері ІНФОРМАЦІЯ_1 , де заявниця залишилася проживати на протязі шести місяців з дня смерті матері.

Заявник обґрунтовує свою заяву наступними обставинами.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла рідна мати заявника ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді 1/4 частки житлового будинку розташованого на території Липовецької міської ради. З 2017 року і по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 заявник проживала (без реєстрації) разом разом із нею в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 , оскільки здійснювала догляд за матір`ю ОСОБА_2 та прийняла спадщину. Однак у визначений законом термін заявник не звернулася до органів нотаріату для видачі свідоцтва про право на спадщину. При зверненні в подальшому до органів нотаріату Вінницького району заявнику було відмовлено у оформлені спадщини, з тих підстав, що після смерті 20.03.2019 матері на протязі шести місяців вона вчасно не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Встановлення даного факту позивачу необхідно в подальшому для реалізації своїх спадкових прав.

Викладені обставини послугували підставою для звернення до суду.

Ухвалою суду від 01.07.2024 призначено розгляд справи за правилами окремого провадження, а також витребувано від приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Мельник М.В. матеріали спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 ), а в разі її відсутності відповідний витяг зі спадкового реєстру.

У судове засідання заявник та його представник не з`явились, однак надали заяву, в якій зазначили про розгляд справи за їх відсутності, свої вимоги підтримали та просили суд заяву задовольнити.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явилась, однак надала заяву про визнання заявлених вимог, в якій просила суд розглядати справу без присутності представника.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, тому проводить його в даному судовому засіданні на підставі зібраних у справі доказів, за відсутності осіб, які беруть участь у справі, при цьому не здійснюючи фіксацію судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно й безпосередньо оцінивши зібрані в справі докази, встановив наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 20.03.2019 (а.с. 5). Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді 1/4 частки житлового будинку розташованого на території Липовецької міської ради, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, номер запису про право власності: 24692917 від 01.02.2018 (а.с. 8), де зазначено, що ОСОБА_2 явлається власником частки у спільній частковій власності на житловий будинок, загальна площа 70.8 кв.м., житлова площа 41.7 кв.м., адреса: АДРЕСА_2 .

Також, згідно рішення №442 Липовецької міської ради 44 сесії 7 скликання від 04.05.2018 «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) із земель комунальної власності в користування на умовах оренди» вбачається, що ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення технічної документації із, землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) із земель комунальної власності в користування на умовах оренди, на земельну ділянку загальною площею 0,1800 га, в тому числі 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та 0,0800 га для ведення особистого селянського господарства. Земельна ділянка розташована в АДРЕСА_1 (а.с. 9).

Відповідно до Акту, складеного комісією в складі депутата Липовецької селищної ради та сусідів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 від 18.03.2024 (а.с. 10) слідує, що дійсно ОСОБА_1 проживала разом із своєю рідною матір`ю ОСОБА_2 , 1938 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом в одному будинку без реєстрації за адресою АДРЕСА_1 з 2017 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , вели спільне господарство, та за якою ОСОБА_1 здійснювала догляд так як її мати ОСОБА_2 останній час була важко хвора, та після смерті своєї матері ОСОБА_2 - ОСОБА_1 залишилася проживати за даною адресою АДРЕСА_1 , де проживала на протязі шести місяців з дня смерті матері ОСОБА_2 .

Однак у визначений законом термін заявник не звернулася до органів нотаріату для видачі свідоцтва про право на спадщину.

Нотаріусом було надано роз`яснення (відмову) у видачі свідоцтва про право на спадщину, так як заявниця вчасно не звернулась із заявою про прийняття спадщини (а.с. 11).

На виконання ухвали від 01.07.2024 щодо витребування доказів, на адресу суду 23.07.2024 від приватного нотаріуса Мельник М.В. надійшла Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру №77734911 від 23.07.2024, з якої слідує, що спадкова справа до майна померлої ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 - не заводилась.

Вищевказаними доказами підтверджується, що померла ОСОБА_2 до моменту смерті проживала за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своєю дочкою ОСОБА_2 у житловому будинку без реєстрації.

Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_2 (а.с.6) матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_2 . Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 (а.с. 7) слідує, що позивач змінила своє прізвище з " ОСОБА_1 " на " ОСОБА_1 ".

Відповідно до ст. 1268 ЦК України заявник є такою, що прийняла спадщину, оскільки заяву про відмову від спадщини вона не подавала. Після смерті ОСОБА_2 її дочка ОСОБА_1 на протязі шести місяців вчасно не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, а тому отримала роз`яснення (відмову) у вчинені нотаріальної дії (а.с. 11), в тексті якої вказано, що ОСОБА_1 не подала до приватного нотаріуса заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня смерті ОСОБА_2 та пропустила строки встановлені для прийняття спадщини.

Факт проживання ОСОБА_1 разом зі своєю матір`ю ОСОБА_2 на момент смерті останньої доводиться вищевказаними доказами, а саме: свідоцтвом про народження заявника; свідоцтвом про шлюб заявника; свідоцтвом про смерть ОСОБА_2 ; Актом про фактичне проживання заявника зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини.

Встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на день смерті заявнику необхідно в подальшому для реалізації своїх спадкових прав.

Суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно роз`яснень викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах спадкування" №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Відповідно до ст.ст. 1268, 1296 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Але, це положення закону треба сприймати у контексті статусу спадкоємця у певні проміжки часу, оскільки редакція даної норми має широкий зміст. Якщо особи не можуть довести свої права на спадщину, то відповідні факти, з якими пов`язується виникнення права на спадкування, встановлюються судом.

Місцем проживання фізичної особи згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Відповідно до ст.ст. 2 та 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені цим Законом. Місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.

Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання заявника за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що вона не проживала зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно з положеннями вищезазначеного закону не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

За змістом п. п. 3.21., 3.22. глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5 спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. До спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.

Суд, оцінюючи надані заявником докази вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, підтверджують існування факту постійного проживання разом заявника з її матір`ю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , на момент відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник заінтересованої особи не заперечував проти задоволення позову.

Як вбачається з наданих суду доказів, заявником, як спадкоємцем першої черги доведено факт постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Інших належних та допустимих доказів на противагу вищезазначених висновків суду в ході судового розгляду не встановлено.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що вимога про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 259, 264, 265, 273, 293, 315, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: Липовецька міська рада Вінницького району Вінницької області (місцезнаходження: вул. Героїв Майдану, буд. 4, м. Липовець, Вінницький р-н, Вінницька обл.) про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на момент відкриття спадщини - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом зі спадкодавцем, її покійною матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 2017 року по день смерті останьої, де залишилася проживати на протязі шести місяців з дня смерті матері.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.Д. Іванець