Рішення № 1212058, 04.12.2007, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2007 р. Справа № 33/113-07 (н.р. 08/330-06)

вх. №

Колегія суддів господарського суду в складі:

Головуючий суддя Савченко А.А.

суддя Лаврова Л.С.

суддя Кононова О.В.

при секретарі судового засідання Яковенко К.І.

за участю представників сторін:

позивача - Чумак Ю.О., дов № 22 від 05.01.2007р. відповідача - Криворучко О.А., дов. б/н від 20.04.2007р.

розглянувши справу за позовом Лозівського КП "Водоканал", м. Лозова

до ВАТ "Лозівське АТП - 16309", м. Лозова

про стягнення 22060,07 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою суду від 14.08.2007р. справи № 33/116-07 та № 33/113-07 об’єднані в одну справу за № 33/113-07, оскільки пов’язані між собою підставою виникнення та поданими доказами, у яких беруть участь ті ж самі сторони.

Позивач звернувся до суду з позовної заявою про стягнення з відповідача 22060,07 грн. за період з 01.01.06р. по 01.08.06р., у тому числі 20899,81 грн. основного боргу, 365,74 грн. 3 % річних, 115,16 грн. інфляційних, 679,36 грн. пені, та заборгованості у розмірі 21635,96 грн. за період з 01.08.06р. по 01.02.07р., у тому числі 20497,76 грн. - основного боргу, 161,53 грн. 3% річних, 290,07грн. інфляційних витрат та 686,60 грн. пені, за договором № 149 на відпуск води з комунального водопроводу та приймання стоків в комунальну каналізацію, укладеним між сторонами 01.05.2005р. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Позивач в судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд задовольнити позов.

Відповідач в судовому засіданні заперечує проти позову частково, визнає позовні вимоги на суму 17685,65 грн., зазначену в Акті звірки взаємних розрахунків, складеному сторонами 01.11.2007р., проти решти позову заперечує з підстав того що договором № 149 від 01.05.2005р., з урахуванням протоколу розбіжностей, який прийнято в редакції відповідача, не передбачено прийом у міську каналізацію стічних вод, утворених внаслідок дощів та сніготаяння, а також їх оплата.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

01.05.2005р. між сторонами був укладений договір №149 на відпуск води з комунального водопроводу та приймання стоків в комунальну каналізацію.

Відповідно до умов договору позивач зобов*язався в межах балансової належності мереж забезпечувати відповідача питною водою, яка відповідає діючому стандарту або дозволу Держстандарту України та міністерства охорони здоров*я України на відхилення від стандарту в розмірі встановленого ліміта в обсязі достатньому для забезпечення технологічних та власних потреб, а також приймати від відповідача стічні води в розмірі встановленого ліміту.

У відповідності до п.7 договору відповідач зобов’язався оплачувати рахунки за воду та стоки в триденний термін з часу їх пред’явлення.

Обґрунтовуючи вимогу про стягнення боргу, позивач посилається на те, що за спірний період має місце заборгованість з оплати за надані послуги в розмірі 41397,57 грн., яка складається з нарахувань за воду в сумі 11216,07 грн., стоки в розмірі 6469,50 грн. та 20% стоків в розмірі 23711,50 грн., яка утворилась внаслідок того, що відповідачем не виконуються зобов’язання з оплати за п.8 договору. (т.3 арк. справи № 120)

При дослідженні матеріалів справи встановлено, що позивач виконав свої договірні зобов'язання за договором, в спірний період надав відповідачу послуги з забезпечення питною водою та приймання стоків в комунальну каналізацію, що не заперечується і представником відповідача в судовому засіданні, яким борг за вищевказані послуги визнано в повному обсязі. Відповідно до умов договору, на адресу відповідача позивачем були направлені відповідні рахунки на оплату. Але відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання за договором в частині оплати наданих позивачем послуг, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 17686,07 грн. основного боргу, яка до цього часу не погашена.

Своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги статті 526 ЦК України, в якій зазначено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 17686,07 грн. боргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Щодо решти боргу – 20% додаткових стоків в розмірі 23711,50 грн., який позивачем нараховано на підставі п.8 договору, суд вважає вимогу безпідставою, виходячи з наступного.

Як вбачається з договору, протоколу розбіжностей та листування сторін, при укладанні спірного договору, відповідачем був надісланий до позивача протокол розбіжностей, згідно якого він погодився з редакцією позивача по п. 8 договору в частині встановлення обсягів стічних вод з урахуванням показників лічильників, а в разі їх відсутності згідно з нормами, виключивши з пункту договору обов’язкове нарахування 20% від розрахункового обсягу липневих стічних вод від загальної площі підприємства. Отримання протоколу розбіжностей не заперечує і представник позивача. Після отримання протоколу розбіжностей, позивач надіслав на адресу відповідача протокол узгодження розбіжностей. Як підтвердив представник позивача, протокол узгодження розбіжностей відповідачем він не отримував і переддоговірний спір на розгляд суду не надсилав, вважаючи, що пункт 8 договору був прийнятий в редакції позивача відповідно вимог п. 7 ст. 181 Господарського кодексу України.

Однак, відповідно до вимог п. 7 ст. 181 Господарського кодексу України, якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов’язковим для сторін на підставі Закону, або сторона — виконавець за договором, що у встановленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторонни вважаються прийнятими.

Оскільки позивач, отримавши протокол розбіжностей, не передав у зазначений термін до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, відповідно до вимог п. 7 ст. 181 Господарського кодексу України, пункт 8 договору вважається прийнятим в редакції відповідача.

З урахуванням вищевикладеного, та враховуючи, що у відповідності до п.12.1 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення від 01.07.1994р. за № 65, взаємовідносини сторін мають ґрунтуватись на договорі, та зважаючи на те, що в договорі № 149 не передбачено обов’язок позивача щодо приймання додаткової кількості стічних вод в період дощів та сніготанення в розмірі 20% та їх оплата відповідачем, вимога щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором в розмірі 23711,50 грн. є безпідставною та не підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п. 7 договору, зобов’язання відповідача забезпечуються нарахуванням пені у розмірі 1,5% за кожний день прострочення, але не більше встановленої облікової ставки НБУ.

Ухвалою суду від 14.08.2007р. справи № 33/116-07 та № 33/113-07 об’єднані в одну справу за № 33/113-07 і позивача було зобов’язано надати до суду обґрунтований щомісячний розрахунок стягуваної суми за спірний період. В подальшому розгляд справи неодноразово відкладався і позивач був зобов’язаний виконати вимоги попередніх ухвал суду в повному обсязі. Але в судовому засіданні встановлено, що позивач без поважних причин не виконав вимоги суду, не надав обґрунтованого щомісячного розрахунку інфляційних, 3% річних та пені з урахуванням умов договору та вимог чинного законодавства.

Розрахунки, які були подані позивачем при поданні позовів, не є обґрунтованими, складені без врахування умов договору, строків оплат, встановлених п.7 договору. Крім того, розрахунок пені позивачем виконано не у відповідності до умов договору, оскільки договором передбачено пеню в розмірі 1,5% за кожний день прострочення, але не більше встановленої облікової ставки НБУ, в той час як позивачем пеню розраховано з урахуванням і 1,5 % і облікової ставки НБУ. З урахуванням вищевикладеного, суд вважає необхідним позов в частині стягнення пені, інфляційних та 3% річних залишити без розгляду на підставі п.5 ст.81 ГПК України.

У відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за необхідне витрати по сплаті державного мита в розмірі 176,86 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 47,75 грн. покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.526 ЦК України, ст.ст.1,12,33,47,49, 81п.5, 82-84 ГПК України, -

ВИРІШИЛА:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Лозівське автотранспортне підприємство №16309” (64600, м.Лозова, Харківська обл., вул. Польова, 1, р/р № 26000201816001 Лозівське відділення ХГРУ „Приватбанк”, МФО 351533, код ОКПО 14082622) на користь Комунального підприємства „Водоканал” Лозівської міської ради Харківської області ( 64600 Харківська обл.., м. Лозова, вул. Степова,3, в тому числі р/рахунок 26003007046 ХОД АППБ „Аваль”, МФО 350589, код ОКПО 33373500) 17686,07 грн. боргу, 176,86 грн. витрат по оплаті державного мита, 47,75 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені, інфляційних та 3% річних в розмірі 2298,46 грн. позов залишити без розгляду на підставі п.5 ст.81 ГПК України.

В частині стягнення 23711,50 грн. боргу в задоволенні позову відмовити.

Рішення підписане 06.12.2007р.

Головуючий суддя Савченко А.А.

суддя Лаврова Л.С.

суддя Кононова О.В.