Постанова № 121205595, 22.08.2024, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/1018/24

провадження № 3/631/429/24

П О С Т А Н О В А

І МЕ НЕ М У КР АЇ НИ

22 серпня 2024 року селище Нова Водолага

Суддя Нововодолазького районного суду Харківської області Трояновська Тетяна Михайлівна, розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

До Нововодолазькогорайонного судуХарківської областівід відділенняполіції №3Харківського районногоуправління поліції№ 1Головного управлінняНаціональної поліціїв Харківськійобласті надійшовадміністративний матеріал,складений відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 786997, складеного 16 червня 2024 року поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшим сержантом поліції Божедаєм Ігорем Віталійовичем, убачається, що 16 червня 2024 року о 19 годині 27 хвилин в Харківській області, Харківський район, село Новоселівка, вулиця Толбухіна, поблизу будинку № 1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ-2108», державний номерний знак НОМЕР_2 , відносно якого встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, постанова Нововодолазького відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 27 лютого 2023 року, виконавче провадження № 60308369.

Як зазначено у протоколі, своїми діями ОСОБА_1 порушив статтю 15 Закону України «Про дорожній рух», за що передбачена відповідальність за частиною 3 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 у судове засідання, що було призначене на 22 серпня 2024 року не з`явився, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлявся у відповідності до приписів Кодексу України про адміністративні правопорушення. 12 липня 2024 року надав пояснення, відповідно до яких вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не визнав, у зв`язку з тим, що про встановленні відносно нього обмеження у праві керування транспортними засобами він не знав.

Частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов`язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні для надання пояснень та доказів. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі статті 6 Конвенції, оскільки здійснення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.

У даній справі суддя виходить з того, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності виклала свою позицію письмово у наданих до суду поясненнях. Отже нею реалізовано обстоювання своєї правової позиції і на власний розсуд використано процесуальні права.

З огляду на викладене, суддя вважає за можливе здійснити розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , адже (з огляду на викладене в сукупності) розгляд суддею/судом цієї справи за відсутності указаної сторони, однак при наявності її письмових пояснень, здійснюється на підставі загальних засад і відповідає конституційному принципу верховенства права. Це не призведе до обмежень прав і свобод людини і громадянина, азабезпечить оперативний і об`єктивний судовий контроль в умовах воєнного стану на виконання завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення визначених у статті 1 вказаного Кодексу.

Суддя, враховуючи пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.

Положення частини 1 та 2 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до вимог частини 1 статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушенняадміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245 Кодексу України про адміністративне правопорушення).

Положеннямистатті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях247 та 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями283,254 Кодексу України про адміністративні правопорушення.У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушеннявстановлено, що доказами в справі проадміністративне правопорушенняє будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюютьсяпротоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,потерпілих,свідків, висновкомексперта, речовими доказами, показаннями технічних приладівта технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі,чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючимив автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом провилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Водночас, положеннями статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушенняпередбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюються Правилами дорожнього руху,затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі Правила дорожнього руху), пункт 1.3 яких передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

У пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 1.10 Правил дорожнього руху, водій особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Приписами пункту 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію»визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Згідно з частиною 1 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.

У частині 10 статті 15 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Відповідальність за керування транспортнимзасобом особою,яка немає відповіднихдокументів направо керуваннятаким транспортнимзасобом абоне пред`явилаїх дляперевірки,або стосовноякої встановленотимчасове обмеженняу правікерування транспортнимизасобам встановленау статті126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Так, частиною 3 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення якої інкримінується ОСОБА_1 , передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

На підтвердженняпровини ОСОБА_1 працівниками відділенняполіції №3Харківського районногоуправління поліції№ 1Головного управлінняНаціональної поліціїв Харківськійобласті наданінаступні докази,які безпосередньобули дослідженіу судовомузасіданні,а саме:

протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 786997, складений 16 червня 2024 року поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшим сержантом поліції Божедаєм Ігорем Віталійовичем, який особисто підписаний ОСОБА_1 із зазначенням, «з протокол згодний» (а. с. 2);

рапорт поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшим сержантом поліції Божедая Ігоря Віталійовича, з якого вбачається, що 16 червня 2024 року під час патрулювання в селі Новоселівка по вулиці Толбухіна було здійснено перевірку автомобіля «ВАЗ 2108», державний номерний знак НОМЕР_3 . В ході перевірки автомобіля було встановлено, що відносно ОСОБА_1 було винесено постанову Нововодолазьким відділом державної виконавчої служби у Харківському районі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 27 лютого 2024 року про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, виконавче провадження № 60308369. Відносно ОСОБА_1 було складено протокол за частиною 3 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а. с. 3).

Також до матеріалів справи долучено копію постанови про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, прийнятої 27 лютого 2024 року головним державним виконавцем Нововодолазького відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Раковою Світланою Анатоліївною в рамках виконавчого провадження № 60308369 при примусовому виконанні виконавчого листа № 631/463/19, виданого 09 жовтня 2019 року Нововодолазьким районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 11 травня 2019 року і до досягнення дітьми повноліття. Згідно даної постанови встановлено, що останній має заборгованість по аліментах у розмірі 237256 гривень 30 копійок, сукупний розмір якої згідно розрахунку від 01 лютого 2024 року за період з 11 травня 2019 року по 01 лютого 2024 року перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці. У пункті 3 постави вказано, що вона підлягає направленню до Єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України для виконання після закінчення строку визначеного частиною 5 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» для її оскарження, якщо постанова не була оскаржена, а у разі оскарження постанови після розгляду справи відповідним судом, якщо постанова не скасована (а. с. 10 11).

З цього приводу слід зазначити, що порядок виконання судових рішень врегульовано нормамиЗакону України «Про виконавче провадження», частина 1 статті 28 якого обумовлює, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Відповідно допідпункту 2пункту 1частини 9статті 71Закону України«Про виконавчепровадження» занаявності заборгованостізі сплатиаліментів,сукупний розмірякої перевищуєсуму відповіднихплатежів зачотири місяці,державний виконавецьвиносить вмотивованупостанову провстановлення тимчасовогообмеження боржникау правікерування транспортнимизасобами до погашеннязаборгованості зісплати аліментіву повномуобсязі.Постанови,зазначені упунктах 1 4цієї частини,надсилаються сторонамдля відомане пізнішенаступного робочогодня здня їхвинесення. Постанови,зазначені упунктах 1 4цієї частини,направляються довиконання відповіднимиорганами післязакінчення строку,визначеного частиноюп`ятою статті74цього Закону,для оскарженнярішення,дії виконавця,якщо рішення,дії виконавцяне булиоскаржені. У разі оскарження рішення, дії виконавця, постанови, зазначені у пунктах 1 4 цієї частини, якщо їх не скасовано, підлягають виконанню відповідними органами після розгляду справи відповідним судом.

Згідно копій матеріалів виконавчого провадження № 60308369, надісланих на адресу суду 20 серпня 2024 року Нововодолазьким відділом державної виконавчої служби у Харківському районі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, вбачається, що 16 жовтня 2019 року старшим державним виконавцем Вязовою А. А. було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 631/463/19, виданого 09 жовтня 2019 року Нововодолазьким районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 11 травня 2019 року і до досягнення дітьми повноліття. Відповідно до постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 12 лютого 2020 року, винесеної в рамках виконавчого провадження № 60308369, було встановлено що боржник, ОСОБА_1 , працює в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Харківський молочний завод», тому виконавчий лист про стягнення з нього аліментів був направлений до бухгалтерії вищевказаного підприємства для відрахування аліментів з заробітної плати ОСОБА_1 . Згідно пункту 2 вищевказаної постанови, станом на 31 січня 2020 року заборгованість по аліментах становила 23266 гривень 70 копійок.

Разом із тим з матеріалів виконавчого провадження, а саме зі звіту про здійснення відрахувань виплати Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський молочний завод», вбачається, що за період з лютого 2022 року по липень 2021 року з заробітної плати ОСОБА_1 утримано 28795 гривень 64 копійки.

З оглядуна вищевикладене,вбачається,що ОСОБА_1 обізнаний про наявність виконавчогопровадження простягнення знього аліментів,яке перебуваєна виконанніу Нововодолазькомувідділі державноївиконавчої службиу Харківськомурайоні Харківськоїобласті Східногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиціїз 16жовтня 2019року. А отже, під час зупинки ОСОБА_1 працівниками поліції 16 червня 2024 році, останній беззаперечно був обізнаний про наявність цих стягнень та повинен був цікавитись наслідками не сплати аліментів.

Крім того, згідно копії постанови про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, прийнятої 27 лютого 2024 року головним державним виконавцем Нововодолазького відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Раковою Світланою Анатоліївною в рамках виконавчого провадження № 60308369 при примусовому виконанні виконавчого листа № 631/463/19, а саме пункту 3 постави, вбачається, що постанова про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, після її винесення підлягає направленню до Єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України для виконання.

Відповідно до статті 8 Закону Україна «Про виконавче провадження» реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України. Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово. Сторони виконавчого провадження мають повний доступ до провадження, адже після відкриття виконавчого провадження кожній із сторін державним виконавцем рекомендованим листом з повідомленням надсилається постанова про відкриття провадження, яка містить індикатор доступу до виконавчого провадження, що дає можливість ознайомитись із діями виконавця, а також усіма документами виконавчого провадження.

З оглядуна викладеневбачається,що ОСОБА_1 мав можливістьзнайомитися зусіма матеріаламивиконавчого провадження,що перебуваєна виконанніу Нововодолазькому відділідержавної виконавчоїслужби уХарківському районіХарківської областіСхідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції,та знатипро наявністьпостанови державноговиконавця провстановлення тимчасовогообмеження у правікерування транспортнимизасобами, атакож,як буловказане вище, повинен був цікавитись наслідками не сплати аліментів.

Також у судовому засіданні були досліджені та відтворені відеозаписи, з боді камери СаmmPro1826R2.332 (інвентаризаційний номер № 1014014559-1) та автомобільного відео реєстратора 70mai Smart Cam (інвентаризаційний номер № 1113057442-8), що долучені до матеріалів справи, на яких відображено перебіг подій, що мали місце 16 червня 2024 року, зокрема, на вищевказаних відео файлах маються записи зупинки працівниками поліції ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки «ВАЗ -2108», державний номерний знак НОМЕР_2 , та рухався по селі Новоселівка. Під час спілкування з водієм працівниками поліції було встановлено, що постановою про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, прийнятою 27 лютого 2024 року головним державним виконавцем Нововодолазького відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_1 було обмежено у праві керування транспортними засобами. Вищевказані файли, окрім іншого, містять записи, на яких відображено процес складання протоколу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з яким останній погодився.

З цього приводу слід зазначити, що частина 2 статті 30 Закону України «Про Національну поліцію» визначає, що поліцейські можуть застосовувати превентивні заходи, до яких відповідно до статті 31 вказаного Закону віднесено застосування засобів відеозапису.

Відповідно до приписів статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою:

1) запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Долучені до матеріалів справи відеозаписи не суперечать вимогам статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення та сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, так як не містить ознак фальсифікації та фабрикації; на цих записах відображено подію, що зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення та інших документах.

Також суддя бере до уваги, що Верховний Суд у постанові від 06 липня 2021 року у справі № 720/49/19 зауважив, що за наявності процесуальних порушень порядку отримання доказів визнавати їх недопустимими слід лише тоді, коли вони: прямо та істотно порушують права і свободи людини; та/або надають підстави для сумнівів у достовірності отриманих фактичних даних, які не видалося за можливе усунути в ході судового розгляду.

У даній справі суд вважає такий підхід правильним, оскільки він ґрунтується на розумінні, що для прийняття рішення у справі суд має отримати якомога більшу інформацію щодо фактичних обставин, важливих для вирішення справи, забезпечивши сторонам можливість у змагальній процедурі перевірити та заперечити цю інформацію. Виключення доказів, які можуть мати стосунок до важливих фактів справи, є крайнім заходом, який має застосовуватися у разі, якщо іншими засобами неможливо усунути фактори, які перешкоджають забезпеченню справедливого судового розгляду.

Безумовно, істотне порушення фундаментальних прав і свобод особи не може бути терпимим у правосудді, і суди мають протистояти таким порушенням для того, щоб органи правопорядку не перетворили такі методи у звичайну практику. Водночас порушення тих чи інших численних формальностей, які регулюють порядок чи окремих процесуальних дій і які жодним чином не зачіпають права і свободи особи, мають оцінюватися виходячи з балансу конкуруючих інтересів: потреби суспільства у розкритті правопорушення і покаранні винуватця та важливості тих формальностей для забезпечення справедливості розгляду справи в цілому.

Разом з тим в цій справі не установлено факту істотного порушення указаних положень щодо алгоритму дій працівників поліції та фундаментальних прав і свобод порушника.

Поряд з цим, належить взяти до уваги й те, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і дії службової особи, яка його складала, в порядку передбаченому чинним законодавством, ОСОБА_1 не оскаржувалися, а саме: скарг до керівництва працівників поліції, позовної заяви до суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, заяв до правоохоронних органів в порядку, передбаченомуКримінальним процесуальним кодексом України, останній не подавав.

Вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення складений з дотриманням вимог статтей 254 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, будь-яких істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

Крім того, доказів того, що після встановлення наявності у ОСОБА_1 обмеження у праві керування транспортними засобами, останній з цього приводу звертався до Нововодолазького відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами на даний час скасована, матеріали справи не містять.

Приймаючи доуваги вищенаведенідані,що містятьсяв матеріалахсправи,а такожпояснення особи,відносно якоївирішується питанняпро притягненнядо адміністративноївідповідальності,з урахуваннямвсіх обставинсправи,суд приходитьдо висновку,що діїводія ОСОБА_1 не відповідаливимогам статті15Закону України«Про дорожнійрух»,а отжев діяхостаннього міститьсясклад адміністративногоправопорушення,відповідальність заяке передбаченачастиною 3статті 126Кодексу Українипро адміністративніправопорушення,тобто керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Доказів на спростування даних, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення судді не надано.

Згідно з частиною 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до частини 2 статті 34 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом`якшуючими і обставини, не зазначені в законі.

Обставин, що обтяжують або пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 у судовому засіданні не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, з метою запобігання вчинення у подальшому нових правопорушень та досягнення мети адміністративного покарання, беручи до уваги характер скоєного адміністративного правопорушення, особу правопорушника та ступень його вини, суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами в межах санкції частини 3 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з урахуванням вимог статтей 34 та 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Саме ця міра покарання, на думку суду, буде достатньою для виправлення порушника та запобігання вчинення ним нових адміністративних правопорушень.

В порядку частини 5 статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд вирішує питання про стягнення судового збору з особи, на яку накладається адміністративне стягнення.

Відповідно до вимог статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушенняу провадженні по справі про адміністративне правопорушенняу разі винесеннясудом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Таким законом, що встановлює правові засади справляння судового збору, є Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VІ, частина 1 та пункт 5 частини 2 статті 4 якого передбачають, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у сумі, яка дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому він справляється.

Статтею 7 Закону України № 3460-IX від 09 листопада 2023 року «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб в сумі 3028 гривень 00 копійок.

В зв`язку з вищевикладеним, вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у розмірі 605 гривень 60 копійок, зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

На підставі викладеного вище, керуючись статтями 7, 9, 23, 34, 35, 40-1, частиною 3 статті 126, 245, 256, частиною 2 статті 268, статтями 277, 279, 280, 283 285, частиною 2 статті 287 та статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк ТРИ місяця.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП електронне адміністрування податку), номер рахунку (IBAN) UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до відповідальності, її законним представником, захисником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Якщо апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку, у разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Строк пред`явлення до виконання протягом трьох місяців.

Суддя: Т. М. Трояновська