Рішення № 121199627, 26.08.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2024 року Київ№ 320/26417/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Балаклицького А.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конверс Лінкс" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління Державної податкової служби України у м.Києві про визнання протиправними та скасування наказу та податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Конверс Лінкс" (далі позивач/ТОВ «Конверс Лінкс») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі відповідач1), Головного управління Державної податкової служби України у м.Києві (далі відповідач 2/ГУ ДПС у м. Києві), в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у м.Києві від 11.04.2024 №73-п про проведення фактичної перевірки ТОВ "Конверс Лінкс";

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.03.2024 №306/ж10/31-00-07-05-01-24 форма "С";

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.03.2024 №305/ж10/31-00-07-05-01-24 форма "С";

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.03.2024 №304/ж10/31-00-07-05-01-24 форма "ПС".

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що проведення фактичної перевірки позивача відбулось на підставі наказу, винесеного із порушенням вимог законодавства. Наголосив, що висновки акту фактичної перевірки є необґрунтованими, відповідачем не було встановлено порушень викладених в акті. Відтак, вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення є незаконними і підлягають скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.06.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач-1 своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, відзив до суду не надав.

Відповідач-2 не погоджуючись із вимогами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що враховуючи факти виявлених порушень під час проведення фактичної перевірки, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, винесене з дотриманням усіх норм чинного законодавства, а тому не підлягає скасуванню.

Розглянувши подані представниками сторін документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю КОНВЕРС ЛІНКС (код ЄДРПОУ 41612364) зареєстровано, як юридична особа 25.09.2017 за номером 13391020000015430.

Позивач з 25.09.2017 перебуває на податковому обліку в Центральному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків за номером 101317240110.

До основного виду діяльності Товариства відноситься: Код КВЕД 47.30 Роздрібна торгівля пальним.

У період з 15.01.2024 по 24.01.2024 співробітниками Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, згідно наказу Головного управління ДПС у м.Києві від 11.01.2024 №73-п була проведена фактична перевірка акцизного складу позивача: а саме №1001425 за адресою м. Київ, вул. Автотранспортна, 1.

За результатами проведення фактичної перевірки співробітниками Відповідача-2 був, складений Акт фактичної перевірки від 25.01.2024 року №5465/Ж5/26-15-09-08/41612364, в якому встановлені порушення:

- п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»,

- п.1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

- п. 85.2 ст.85 Податкового кодексу України.

27 березня 2024р. позивачем від Центрального міжрегіонального управляння ДПС по роботі з великими платниками податків було отримано:

- податкове повідомлення-рішення від 08 березня 2024р. №306/ж10/31-00-07-05-01-24 форми С, яким до ТОВ Конверс Лінкс застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 206 136 (двісті шість тисяч сто тридцять шість) 90 коп. за порушення п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», виставлене на підставі Акту фактичної перевірки;

- податкове повідомлення-рішення від 08 березня 2024 №305/ж10/31-00-07-05-01-24 форми С, яким до ТОВ Конверс Лінкс застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 811 (вісімсот одинадцять) гривень 30 копійок за порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», виставлене на підставі Акту фактичної перевірки;

- податкове повідомлення-рішення від 08 березня 2024 №304/ж10/31-00-07-05-01-24 форми ПС, яким до ТОВ Конверс Лінкс застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 2040 (дві тисячі сорок) гривень 55 коп. за порушення п.85.2. ст. 85 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), виставлене на підставі Акту фактичної перевірки.

Позивач, не погодившись із спірними рішеннями, оскаржив їх до ДПС України шляхом подання скарги №22-14/260 від 02.04.2024р.

05.06.2024 (вх. №22-14/471) на адресу позивача надійшло рішення про результати розгляду скарги №16261/6/99-00-06-03-02-06 від 31.05.2024, яким залишено без змін спірні ППР, а скаргу позивача без задоволення.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив із такого.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та борів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.61.1 ст.61 ПК України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підп.19-1.1.16 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.

Відповідно до підп.20.1.10 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Підпунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною відповідно до підп.75.1.3. п. 75.1. ст.75 ПК України вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п.80.1. ст.80 ПК України).

Відповідно до п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: - 80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; -80.2.5 у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Фактична перевірка відповідно до п.80.7. ст.80 ПК України проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) відповідно до п.86.1. ст.86 ПК України оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності). У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

Як свідчать обставини справи, Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі виданого наказу від 11.01.2024 №73-п Про проведення фактичних перевірок- суб`єктів господарювання на підставі п.п. 19?.1 4., п.п. 19?. 1.14, п.п. 19?. 1.16, п.п.19?.1.17, ст. 20, п.п. п.п. 19?. 1.19 ст.19?, керуючись, п.п. 20.1.4, п.п 20.1.6., п.п 20.1.8 п.п. 20.1.9., п.п20.1.10., п.п 75.1.3 ст..75, п.п.80.2.2 , п.п 80.2.5. п.80.2 ст.80, розділу 11 п.69.2 підрозділу 10 розділу XX перехідних Положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР, зі змінами та доповненнями, Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами), листа від ДПС від 09.01.2024 №513/7/99-00-09-03-01-07 та інших нормативних актів, контроль за дотриманням яких покладено на територіальні органи ДПС».

В пункті 1 наказу від 11.01.2024 №73-п зазначається: « 1. Провести фактичні перевірки суб`єктів господарювання (згідно з додатками 1-29) тривалістю 10 діб. Перевірки провести з метою здійснення функцій, визначених законодавством в сфері ліцензування, виробництва, придбання, зберігання, реалізації, транспортування та обліку пального, дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій.

Обґрунтування: доповідна записка управління контролю за підакцизними товарами від 10.01.2024 №95/26-15-09-02-09».

Так, в спірному наказі від 11.01.2024 №73-п міститься лише посилання на лист ДПС від 09.01.2024 №513/7/99-00-09-03-01-07 та доповідну записку від 10.01.2024 №95/26-15-09-02-09 управління контролю за підакцизними товарами.

Відповідно до п.п. 80.2.5. п. 80.2. ст. 80 Податкового Кодексу України, фактична перевірка може проводитись у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Відповідно до абзаців першого-четвертого пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

З матеріалів справи вбачається, що Наказ №86-п від 11.01.2024 не містить посилання на будь-які повідомлення/інформацію про порушення позивачем законодавства, чи інші підстави, що спричинили необхідність призначення фактичної перевірки позивача, а лише констатує факт доцільності проведення фактичних перевірок, з метою контролю дотримання вимог чинного законодавства.

Крім того, оскаржуваний наказ не містить даних, на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) встановлені факти сумнівності у діяльності позивача; сумнівність яких саме операцій (дата операції, характер та наслідки такої операції та інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників) встановлена податковим органом.

В постановах Верховного Суду від 02 грудня 2021 року в справі № 120/3918/20-а, від 28 жовтня 2021 року в справі № 520/10214/2020 викладена правова позиція з питання оскарження наказу про призначення фактичної перевірки на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, яка полягає у наступному: ...відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав письмових та належним чином оформлених доказів, які б підтвердили, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу слугувала інформація про порушення Товариством вимог законодавства. У самому наказі про призначення перевірки, податковий орган не конкретизує суть порушення.

Крім того, зазначені висновки також узгоджуються з правовою позицією, Верховного Суду, викладеною, у постанові від 18 грудня 2018 року у справі № 820/4895/18, від 08 вересня 2020року у справі № 640/21536/19.

Також, спірний Наказ №73-п від 11.01.2024 не містить будь-яких посилань на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім здійснення контролюючим органом функцій у сфері ліцензування, виробництва, придбання, зберігання, реалізації,: транспортування та обліку пального, спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Тобто, приймаючи наказ про проведення фактичної перевірки позивача, контролюючий орган лише обмежився посиланнями на норми чинного законодавства, в тому числі норми Податкового кодексу України, якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків. Але при цьому відповідач жодним чином не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки цього підприємства, наявність (отримання) якої саме інформації стало приводом для її проведення, а також не вказав мету перевірки, що має визначатися з підстав проведення перевірки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що наказ Головного управління ДПС в м. Києві №73-п від 11.01.2024 про проведення фактичних перевірок суб`єктів господарювання в частині проведення фактичної перевірки ТОВ "КОНВЕРС ЛІНКС" не відповідає положенням Податкового кодексу України, оскільки з його змісту неможливо встановити, що саме слугувало підставою для призначення такої перевірки, а тому оскаржуваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо застосування до позивача відповідальності за ст.20 Закону України від 06.07.1995 року М265/95-ВР за порушення п. 2 cт. З Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР, суд виходить з наступного.

Так, перевіряючими в Акті фактичної перевірки вказано, що за результатами проведення товарно- матеріальних цінностей, а саме - нафтопродуктів, на АЗС ТОВ «КОНВЕРС ЛІНКС» за адресою: м. Київ, вул. Автотранспорта, 1, встановлено наявність необлікованого скрапленого газу у кількості 28,11 л на загальну вартість 811,3 грн, чим порушено вимоги п. 12 ст.3 Закону №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265/95-ВР).

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України№ 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Згідно зі статтею 20 Закону №265/95-ВРдо суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд звертає увагу, що для притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності згідно зі ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» належить встановити не лише наявність не облікованих товарів, а й їх реалізацію.

Так, Верховний Суд у постанові від 04.09.2020 у справі №2а-12445/11/2670 сформував такий висновок: фінансова санкція, встановлена статтею 20 Закону №265/95-ВР, може бути застосована до юридичної особи лише у тому випадку, коли ця особа реалізує товари, які не обліковані у встановленому порядку, тобто не веде обліку товарів або веде його з порушенням порядку, визначеного Положенням (стандартом) 9.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку «Запаси», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за №751/4044.

Правові ж засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності визначені Законом України від 16.07.1999 №996-XlV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі Закон №996-XIV).

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №996-XIV бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Відповідно до приписів частин 1, 2 та 5 ст.8 Закону №996-XIV бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства га установчих документів. Підприємство самостійно: визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства, обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.

Згідно із ст.9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Відтак, до документів, що є підставою для оприбуткування (обліку) товару, в тому числі за місцем їх реалізації, належать первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

В свою чергу, законодавством не передбачено, що за місцем знаходження господарської одиниці суб`єкта господарювання повинні зберігатись оригінали первинних документів на придбання товарно-матеріальних цінностей, які є підставою для бухгалтерського обліку, ведення якого відповідно до статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» покладено на уповноважену особу.

Сама по собі відсутність на момент перевірки контролюючим органом первинних документів за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік га фінансову звітність в Україні", не є підставою для застосування до платника фінансової санкції, передбаченої статтею 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Аналогічні правові висновки наведені у постанові Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №825/10/17, які згідно з ч.5ст. 242 КАС України враховуються судом при виборі і застосування норми права до спірних правовідносин.

Так, суд звертає увагу, що в Акті фактичної перевірки від 25.01.2024 не встановлено жодних порушень ТОВ «Конверс Ліпке» вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» та/або Стандартів бухгалтерського обліку товарів, та/або порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій або реалізацію товар/ без проведення розрахунків через РРО та/або відсутність на момент перевірки податковим органом первинних документів за місцем реалізації товарів.

Єдиний порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту і використовується на газонаповнювальних станціях (ГНС), газонаповнювальних пунктах (ГНП), автогазозаправних станціях (АГЗС) та автогазозаправних пунктах (АГЗП) незалежно від форм власності визначено Інструкцією про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводних скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 3 червня 2002 р. №332, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 квітня 2003 р. за№ 331/7652 (далі - Інструкція №332).

Згідно із підпунктом 5.2.2 Інструкції №332, приймання СВГ (скраплений вуглеводневий газ), що надійшов автомобільним транспортом від постачальників, проводиться вантажоодержувачем на підставі видаткових та товаротранспортних накладних типова форма №1-ТН, затверджена наказом Міністерства транспорту та Міністерства статистики України від 29.12.1995 №488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля»). Видаткова та товаротранспортна накладні є підставою для оприбуткування СВГ за складським та бухгалтерським обліком підприємства.

Пунктом 9 вказаної Інструкції №332 визначено порядок приймання-здавання зміни та складання змінного звіту на АГЗС (АГЗП).

Згідно із п.9.1 на АЗС проводиться оперативний контроль за кількістю скрапленого вуглеводного газу (СВГ), результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманого і відпущеного СВГ. Кількісний облік руху СВГ на АЗС ведеться за змінним звітом за формою №14-ГС. Пунктом 9.2 передбачено, що під час приймання-здавання зміни касири і оператори АГЗС (АГЗП) спільно:

- визначають залишки СВГ на кінець зміни з урахуванням залишків на початок зміни, надходження СВГ за зміну, які підтверджені відповідними документами, та кількості відпущеного газу за зміну за сумарними показниками лічильників усіх газозаправних колонок;

- вимірюють рівні наповнення скрапленим газом резервуарів АГЗС (АГЗП) і за результатами проведених вимірювань визначають об`єм СВГ;

- роздруковують на РРО фіскальний звітний чек і визначають обсяг виторгу за зміну;

- передають по зміні залишок грошових коштів.

Після закінчення кожної зміни касиром і оператором складається змінний звіт за формою № 14-ГС в двох примірниках, з яких один - з додатком до нього первинних документів на приймання і відпуск СВГ передається в бухгалтерію підприємства, а другий - залишається на АГЗС (АГЗП) (п.9.3 Інструкції №332).

Пунктом 11 Інструкції визначено, що бухгалтерський облік руху СВГ здійснюється на підставі Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 р. №246 та зареєстрованого Міністерством юстиції 2 листопада 1999 р. за № 751/4044.

Отже, нормою п.12 ст. 3 Закону №265/95-ВР зобов`язано суб`єктів господарювання вести облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, в порядку, встановленому законодавством, а Інструкцією № 332, в свою чергу, встановлено спосіб та порядок здійснення обліку скрапленого газу, який залишається після його реалізації, шляхом позмінного складання касиром (оператором) змінних звітів за формою № 14-ГС зокрема.

При цьому, звіт АЗС за формою №14-ГС не є первинним документом у розумінні Закону №265/95-ВР та в силу положень Інструкції №332 не може бути самостійно використаний для визначення об`єму СВГ та бути підставою для облікування товарних запасів підприємств, або підтверджувати наявність не облікованого товару за місцем реалізації, оскільки вказаний документ відображає виключно здійснений оперативний контроль за кількісним рухом СВГ, результати якого, поряд з первинними бухгалтерськими документами, сумарними показниками лічильників усіх газозаправних колонок, фіскальними звітними чеками використовуються для ведення обліку товарних запасів (бухгалтерського та складського).

Отже, нормою п.12 ст. 3 Закону №265/95-ВР зобов`язано суб`єктів господарювання вести облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, в порядку, встановленому законодавством, а відповідною Інструкцією, в свою чергу, встановлено спосіб та порядок здійснення обліку руху нафтопродуктів, який залишається після його реалізації, шляхом позмінного складання касиром (оператором) змінних звітів.

Так, на АЗС ТОВ «Конверс Лінкс» ведеться кількісний облік руху газу скрапленого автомобільного у змінному звіті за ф.№17-НП, типова форма якого є ідентичною до форми змінного звіту за ф.№14-ГС. Складання змінного звіту форми №17-НП здійснюється в кінці кожної зміни, як це передбачено вимогами Інструкції. На підтвердження належного ведення обліку скрапленого вуглеводневого газу за кількістю, перевіряючим для огляду надавався журнал оперативного обліку скрапленого вуглеводневого газу за кількістю за формою №2 ГС, змінний звіт, Z-звіти.

Разом з тим в Акті фактичної перевірки від 25.01.2024р. не вказано, що матеріально-відповідальні особи на АЗС не ведуть облік руху скрапленого газу за нормами і видами згідно Інструкцією.

Таким чином, занесення даних щодо кількісних показників руху газу скрапленого автомобільного до змінного звіту за ф.№17-НП, що відповідає змісту (формі) змінного звіту за ф.№14-ГС, не спростовує факту ведення обліку товару в порядку передбаченому Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та не може розцінюватися як реалізація товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

В той же час, єдиним можливим способом перевірки наявності необлікованих нафтопродуктів/газу скрапленого є співставлення даних обліку звітів АЗС та даних РРО із фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах, тобто визначення різниці між кількістю нафтопродуктів (в тому числі газу скрапленого), які надійшли на АЗС та кількістю реалізованих нафтопродуктів (газу скрапленого). Такий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі №823/1917/16, від 08.09.2020 у справі №823/990/16, від 14.05.2020 у справі №823/1918/16 від 21.05.2020 у справі №809/597/16.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що висновки Акту фактичної перевірки від 25.01.2024 про наявність не облікованого скрапленого газу не відповідають дійсності, та відповідно виставлене на його підставі спірне податкове рішення-повідомлення від 08.03.2024 №305/ж10/31-00-07-05-01-24 форми «С» є незаконним та протиправним, та підлягає скасуванню.

Щодо застосування до позивача відповідальності за п.1, п.7 cm. 17 Закону України від 6 липня 1995року №265/95-ВР за порушення п.1,2 cт. 3 Закону України від 6 липня 1995року №265/95-ВР.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення по податкового законодавства.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95- ВР (далі Закон №265/95-ВР). Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених ос б) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

При цьому, відповідно до п.1, 2 ст. 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;

- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти.

Отже, штрафна санкція накладається лише у випадку здійснення реалізації товару, чого встановлено в ході перевірки не було.

Суд погоджується із доводами позивача про те, що у матеріалах перевірки відсутні докази реалізації ТОВ «КОНВЕРС ЛІНКС» ПММ за місцем перевірки. Отже, сама по собі розбіжність між показниками РРО (х-звіту) (обліковими залишками та фактичними залишками в резервуарах за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку не є підставою для застосування до юридичної особи фінансової санкції, передбаченої п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до статті 17 Закону №265/95-ВР, до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: 1) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше.

Отже, фінансова санкція, за п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» може бути застосована до юридичної особи лише у томи випадку, коли ця особа здійснила реалізацію товару не провівши таку операцію через РРО.

ТОВ «Конверс Лінкс» у своїй господарській діяльності для обліку розрахункових операцій використовує РРО, який повністю відповідає вимогам ст.12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

В свою чергу, як вже зазначалось вище в ході проведення фактичної перевірки встановлено, що документальні докази здійснення ТОВ «Конверс Лінкс» розрахункової операції та не проведення її через РРО в матеріалах перевірки відсутні. Даних обставин перевіряючими не встановлено.

Разом з тим варто зазначити, у спірному Акті вчинено запис: «...що перевіркою встановлено факт реалізації ТОВ «Конверс Лінкс» паливно-мастильних матеріалів на АЗК за адресою: м. Київ, вул. Автотранспортна, 1 без застосування реєстратора розрахункових операцій, а саме: бензин А95 в кількості 707,8л на загальну вартість 36515,4 грн., бензин А92 в кількості 2068,67 л на загальну вартість 105274,6 грн, дизельне пальне в кількості 1237,68 л на загальну вартість 64346,9грн., чим порушено вимоги п. 1, 2 ст. 3 Закону №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265/95-ВР).

Згідно до 1, 2 cm. 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти)».

Таким чином, перевіркою встановлено факт реалізації ТОВ «КОНВЕРС ЛІНКС» паливно-мастильних матеріалів на АЗК за адресою: м. Київ, вул. Автотранспортна, 1 без застосування реєстратора розрахункових операцій, а саме: бензин А95 в кількості 707,8л на загальну вартість 36515,4 грн., бензин А92 в кількості 2068,67 л на загальну вартість 105274,6 грн, дизельне пальне в кількості 1237,68 л на загальну вартість 64346,9грн.

З даного приводу, суд враховує наступне.

Щодо зафіксованої нестачі в додатку №1 до спірного Акту перевірки від 25.01.2024 №5465/Ж5/26-15-09-02/41612364 АКТІ зняття залишків нафтопродуктів на АЗС/АГЗП бензину А95 в кількості 707,8л на загальну вартість 36515,4 грн., бензин А92 в кількості 2068,67 л на загальну вартість 105274,6 грн, дизельне пальне в кількості 1237,68 л на загальну вартість 64346,9грн., позивачем надано первинно-бухгалтерські документи, які також надавалися в ході проведення перевірки з поясненнями начальника АЗС, а саме:

- змінний звіт форми №17-НП, який складено в кінці зміни до якого додаємо ТТН №13,000000001 від 15.01.2024р., згідно якої було переміщене паливо, з реєстрацією акцизних накладних на таке переміщення:

Бензин автомобільний А-92 UA Стандарт А-92 Євро5-ЕО згідно ДСТУ 7687:2015 UN1203, БЕНЗИН МОТОРНИЙ,3,11, небезпечно для довкілля (код УТК ЗЕД 2719 12 49 01) в кількості 2130,00л;

Бензин автомобільний «А-95 UA Стандарт» А-95-Євро5-Е0 згідно ДСТУ 7687:2015 UN 1203, БЕНЗИН МОТОРНИЙ,3,11, небезпечно для довкілля (код УТК ЗЕД 2710 12 45 01) в кількості 900,00 л.;

Дизельне паливо Євро 5 гідно ДСТУ 7688:2015 (ДП 3 -Євро5-ВО) ООН 1202 (3;3) III (код УТК ЗЕД 2710 19 43 00) в кількості 1300,00л.

Акцизні накладні від 15.01.2024 №5955, 5956, 5957 з квитанціями, Акт інвентаризації нафтопродуктів на АЗС м. Київ, вул. Автотранспортна, 1 за січень 2024р., до якого додається Накопичувальна відомість, що свідчить про те, що нестача не може розцінюватися як реалізація товарів, які не обліковані у встановленому порядку та/або як факт відпуску без РРО, податковим органом не встановлено його продаж/відпуск.

Так, для забезпечення достовірності та єдності вимірювань маси нафтопродуктів та скрапленого газу повинні використовуватися засоби вимірюваної техніки, які допущені до застосування Держспоживстандартом України (перелік засобів вимірювання техніки вказано в «Інструкції про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту». Затверджено Наказом Міністерства палива та енергетики України 03.06.2002 N332 та Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 квітня 2003 р. за N 331/7652 дмв. П 4.4-4.10.)

Разом з тим, що точне визначення кількості літрів залишку скрапленого газу та нафтопродуктів в резервуарах прямо впливає на визначення розміру відповідальності ТОВ «Конверс Лінкс», а тому не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд звертає увагу, що в спірному Акті фактичної перевірки №5465/Ж5/26-15-09-02/41612364 від 25.01.2024 не зазначено інформації щодо методів, способів та обладнання, за допомогою яких здійснювалось зняття фактичних залишків паливно-мастильних матеріалів та скрапленого газу як того вимагають Інструкції «Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України від 20.05.2008 №281/171/578/155 (далі - Інструкція) та «Про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводних скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 3 червня 2002 р. №332, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 квітня 2003 р. за № 331/7652 (далі - Інструкція №332). з огляду на що інформація зазначена в спірному Акті фактичної перевірки та Додатку №1 до нього, щодо фактичної кількості нафтопродуктів та скрапленого газу на АЗС за адресою: м. Київ, вул. Автотранспортна, 1, не може вважатись достовірною, а твердження контролюючого органу про те, що ТОВ «Конверс Лінкс» нібито реалізував скраплений газ та нафтопродукти, які не є облікованими у встановленому законом порядку, не є доведеним.

Аналогічний правовий висновок міститься у Постанові Верховного суду від 27.01.2022 у справі №640/13604/19, який зокрема зауважив, що «висновок суду першої та апеляційної інстанції, що зазначені у акті перевірки результати вимірювання рівня нафтопродуктів у резервуарах на АЗС були здійснені з порушенням вищевказаних вимог Інструкції, є обґрунтованим з огляду на те, що в акті перевірки та додатку до нього не зазначено, інформації щодо методів, способів та обладнання, за допомогою яких здійснювалось зняття фактичних залишків паливно-мастильних матеріалів як того вимагає вказана Інструкція, з огляду на що інформація щодо фактичної кількості паливно-мастильних матеріалів, які зазначені в акті перевірки (та додатків до нього), не може вважатись достовірною, а відповідно і твердження відповідача про те, що позивач реалізовував паливно- мастильні матеріали, які не є облікованими у встановленому законом порядку, не є доведеним».

Як вже зазначалось вище, позивачем надавалися перевіряючим в ході перевірки і разом зі скаргами документи, що підтверджується наявними письмовими доказами, відтак висновки спірного Акту перевірки є передчасними, помилковими та такими, що не відповідають вимогах чинного податкового законодавства та непідтверджені належними доказами, а винесене на його підставі спірні податкові повідомлення-рішення від 08.03.2024 №306/ж10/31-00-07-05-01-24 форми «С»» та №304/ж10/31-00-07-05-01-24 форма «ПС» є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, з урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6162,82 грн (платіжна інструкція від 12.06.2024 №61438). Враховуючи задоволення позову у повному обсязі на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6162,82 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Конверс Лінкс» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у м.Києві від 11.04.2024 №73-п про проведення фактичної перевірки ТОВ "Конверс Лінкс".

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.03.2024 №306/ж10/31-00-07-05-01-24 форма "С".

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.03.2024 №305/ж10/31-00-07-05-01-24 форма "С".

5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.03.2024 №304/ж10/31-00-07-05-01-24 форма "ПС".

6. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Конверс Лінкс» (код ЄДРПОУ:41612364, адреса: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Тараса Шевченка, буд. 3А) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 162 (шість тисяч сто шістдесят дві) гривні 82 копійки за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ ВП:44082145, адреса:02068, м. Київ, вул.Кошиця, 3).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Балаклицький А. І.