Ухвала суду № 121196598, 22.08.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/37809/24-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора - ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_4

підозрюваної - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту щодо підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12023100060001016 від 08.06.2023, -

ВСТАНОВИВ:

22.08.2024 у провадження слідчого судді надійшло клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту щодо підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12023100060001016 від 08.06.2023.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що у провадженні слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100060001016 від 08.06.2023, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

29 червня 2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.

30 червня 2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

19 серпня 2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 307 КК України.

01 липня 2024 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва, ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання з 20 год 00 хв по 06 го 00 хв наступної доби та на підозрювану покладено наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;не відлучатись за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді; здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну.

22.08.2024 постановою керівника Печерської окружної прокуратури м. Києва строк досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні продовжено до 3-х місяців, тобто до 29.09.2024.

Прокурор зазначає, що на теперішній час необхідно виконати наступні процесуальні та слідчі дій: розсекретити результати проведення НС(Р)Д, постанови про проведення НС(Р)Д, клопотання про надання дозволу на проведення НС(Р)Д та ухвали про надання дозволу на проведення НС(Р)Д; встановити та допитати свідків інкримінованих кримінальних правопорушень; встановити інших осіб причетних до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень;додатково допитати підозрюваних;виконати інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, у тому числі виконати вимоги ст. ст. 283, 290, 291 КПК України.

Не проведення вищевказаних слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій призведе до неповноти досудового розслідування і до порушення вимог Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, прав підозрюваних, передбачених ч. 5 ст. 223 КПК України, вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 91 КПК України, згідно якої під час досудового розслідування підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Обставинами, що перешкоджали здійснити зазначені слідчі (розшукові) та процесуальні дії раніше, є військова агресія Російської Федерації проти України та введення в Україні Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 воєнного стану, тривале проведення експертиз, без висновку яких неможливо завершити досудове розслідування, великий обсяг процесуальних дій щодо розсекречування матеріальних носіїв інформації та документів, які стали підставами для проведення негласних слідчих (розшукових) дій, особлива складність кримінального провадження та тяжкість розслідуваного злочину.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інкримінованому їй кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами допитів свідків, протоколами огляду місця події, протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме контролю за вчиненням злочину та аудіо,-відео контролю особи, висновками експерта матеріалів речовин та виробів та протоколами огляду речей.

Відтак, є підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинила злочин, який згідно із ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину та за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Також, в ході досудового розслідування отримані дані, які дають підстави стверджувати про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 , може переховуватись від органу досудового розслідування, суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Існує ризик, що перебуваючи не під домашнім арештом підозрювана ОСОБА_5 , може переховуватися від органу досудового розслідування чи суду оскільки остання розуміє тяжкість та невідворотність покарання, тобто існує ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, тобто існує ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

На даний час у кримінальному провадженні обставини вчинення кримінального правопорушення у повному обсязі не встановлені, усі свідки кримінального правопорушення та не допитані, а тому підозрюваний може вплинути на останніх з метою зміни їх показів, показання яких мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_5 , в ході виконання слідчих дій отримає ряд копій документів, котрі наддадуть останній можливість фізично та психологічно вплинути на свідків, оскільки остання володітиме інформацією про адреси місць проживання та телефонні номери, що може призвести до зміни показів вже допитаних осіб та відмови давати покази встановлених в ході досудового слідства очевидців події злочину, тобто існує ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

На даний час в ході проведення досудового розслідування не встановлено офіційне місце роботи, і відповідно підозрювана ОСОБА_5 , не має стабільного заробітку та постійного джерела прибутку, також слід врахувати характер вчинення кримінального правопорушення, враховуючи вищевикладене існує ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вказані ризики є реальними, стійкими, триваючими та виправдовують даний запобіжний захід, щодо ОСОБА_5 у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Зазначені ризики виключають можливість застосування менш суворого запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 , та не зможуть забезпечити належний рівень гарантії доброчесності поведінки підозрюваної, оскільки тяжкість покарання, що загрожує в разі визнання її винною не може нівелювати вищенаведеними ризиками.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з викладених в ньому підстав, просив задовольнити.

Захисник заперечував щодо задоволення клопотання, зазначив, що підозра є необґрунтованою.

Також захисник зазначив, що підозрювана має міцні соціальні зв`язки та навчається.

Підозрювана протягом дії запобіжного заходу ніяким чином не порушувала покладені на неї обов`язки, має намір співпрацювати зі слідством, а тому ризики перешкоджання або ж переховування відс слідства є необґрунтовані.

Захисник також зазначив, що ризики впливу на свідків є безпідставним, оскільки відносно свідка ОСОБА_8 застосовані заходи безпеки, а щодо впливу на свідків, то такі зміни переслідується кримінальною відповідальністю.

Таким чином, захисник просив відмовити в задоволенні клопотання та застосувати запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 42 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 127 176,00 грн., як має змогу внести родина підозрюваної.

Підозрювана підтримала позицію свого захисника та просила відмовити в задоволенні клопотання.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку прокурора, позицію підозрюваної та її захисника щодо клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Згідно зі ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Вказаною статтею передбачено, також, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного, слідчим суддею враховані вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Так, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Таким чином, долучені до клопотання докази, містять дані щодо можливої обґрунтованості підозри у вчиненні, інкримінованого діяння, однак не містять обґрунтованих доказів стосовно наявності ризиків вказаних у клопотанні, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, так як на думку слідчого судді він є занадто суворий та не відповідає ступеню ризиків у кримінальному провадженні, оскільки стороною обвинувачення не долучено достатніх доказів, які б свідчили, щодо необхідності у продовженні дії такого заходу.

Зокрема, при розгляді клопотання встановлено, що вищенаведені у клопотанні прокурора ризики не містять переконливого обґрунтування, що тільки запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, зможе забезпечити належне виконання підозрюваною процесуальних обов`язків. Фактично ці ризики, за переконанням слідчого судді, мають мінімізований ступінь їх здійснення, а прокурор в судовому засіданні не довів обставин, які свідчать про недостатність застосування щодо ОСОБА_5 , більш м`яких запобіжних заходів, для запобігання вказаним ризикам.

Так, слідчий суддя бере до уваги, що загалом процесуальна поведінка підозрюваної не вказує на те, що до неї має бути продовжений запобіжний захід у вигляді домашнього решту, оскільки відносно неї вже здійснились необхідні слідчі та процесуальні дії, проведенні обшуки, вилучено речі та документи.Окрім цього, слідчий суддя враховує міцні соціальні зв`язки підозрюваної.

Відтак, доводи сторони захисту щодо недоведеності наявності ризиків є обґрунтованими.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 сг. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваної, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 тяжкість покарання, яке загрожує останній у разі визнання її винною у зазначеному кримінальному правопорушенні, дані про особу підозрюваної, ризики які існують у кримінальному провадженні, слідчий суддя прийшов до висновку, що належним запобіжним заходом, який має бути застосований до підозрюваної є захід у вигляді застави.

Частиною 1 статті 182 КПК України передбачено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Таким чином, з врахуванням зазначеного саме застава, як запобіжний захід, забезпечить швидке та повне проведення досудового розслідування, а також виконання підозрюваною процесуальних обов`язків, оскільки з врахуванням обставин на які посилається орган досудового розслідування є необхідність у даному запобіжному заході, з метою запобігання ризикам та досягнення мети криміанального провадження.

З урахуванням конкретних обставин справи, даних про майновий та сімейний стан підозрюваної, її вік, тяжкість кримінального правопорушення, яке їй інкримінуються, слідчий суддя вбачає необхідність визначити заству у розмірі 42 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 127 176 грн, яка на думку суду, є співмірною обставинам вчиненню кримінального правопорушення, та таким яка забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної.

Окрім цього, одночасно слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану обов`язки, передбачені частиною 5 ст. 194 КПК України, у межах строку проведення досудового розслідування, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості з`явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це;

- не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Згідно ч.6 ст.194 КПК України зазначені обов`язки покладаються на підозрювану, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Питання щодо доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації її дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту щодо підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12023100060001016 від 08.06.2023 - відмовити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 42 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 127 176 (сто двадцять сім тисяч сто сімдесят шість) грн., з одночасним покладенням на підозрювану обов`язків, передбачених частиною 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості з`явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це;

- не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Застава може бути внесена, як самою підозрюваною, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059

Банк отримувача ДКСУ, м.Київ

Код банку отримувача (МФО) 820172

Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089

призначення платежу: застава за …(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) … від … (дата ухвали).. по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).

Термін обов`язків, покладених слідчим суддею, визначити в межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023100060001016 від 08.06.2023, а саме до 29.09.2024 року включно.

Роз`яснити підозрюваній, що відповідно до частини 6 статті 182 КПК України підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

Роз`яснити підозрюваній, що в разі невнесення застави нею(або заставодавцями), до неї може бути застосований інший, більш суворий запобіжний захід.

Роз`яснити підозрюваній, що відповідно до частини 8 статті 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_9