Рішення № 121196145, 14.08.2024, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/226/24

Провадження № 2/542/192/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2024 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Шарової-Айдаєвої О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Карась В.Р.,

представника позивача - Курдюкова В.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Нові Санжари в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області, Служба у справах дітей Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

12 лютого 2024 року представник позивача, адвокат Курдюков Вячеслав Миколайович (надалі також - представник позивача, Курдюков В.М. ), через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний суд» звернувся в інтересах ОСОБА_2 (надалі також - позивач, ОСОБА_2 ) до Новосанжарського районного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_3 (надалі також - відповідач, ОСОБА_3 ), третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі також - третя особа, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , щодо дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ухвалою суду від 15 лютого 2024 року позовна заява залишена без руху, позивачу встановлений строк для усунення недоліків позовної заяви (а.с. 54).

20 лютого 2024 року позивач усунув недоліки позовної заяви, надав до суду докази надіслання позовної заяви з документами відповідачці (а.с. 58-62).

На виконання вимог частини 6 статті 187 ЦПК України, з метою отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідачки, судом 22 лютого 2024 року направлений запит до відповідного органу реєстрації (а.с. 63).

Відповідно до інформації Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області за № 10-12/17/380, відповідачка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 65).

Ухвалою суду від 01 березня 2024 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання (а.с. 66-67). Також, даною ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі також - третя особа-1, ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

28 березня 2024 року суд своєю ухвалою залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Орган опіки і піклування Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області (надалі також - третя особа-2, Орган опіки і піклування Новосанжарської селищної ради) та Службу у справах дітей Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області (надалі також, третя особа-3, Служба у справах дітей Новосанжарської селищної ради). Зобов`язав орган опіки і піклування надати до суду висновок про доцільність позбавлення батьківських прав матері - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо доньки- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 98-99).

15 квітня 2024 року суд своєю ухвалою витребував від Адміністрації Державної прикордонної служби України інформацію щодо перетинання державного кордону України у період із квітня 2022 року по теперішній час громадянкою « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платка податків: НОМЕР_1 , громадянство України».

На виконання вказаної ухвали до суду 17 квітня 2024 року й 24 квітня 2024 року засобами електронного зв`язку (а.с. 141, 146), а також 25 квітня 2024 року й 01 травня 2024 року (а.с. 147, 152) засобами поштового зв`язку, надійшли витяги з наявною у базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в`їхали на тимчасово окуповану території України або виїхали з такої території» інформацією щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України в період з 01.04.2022 по 16.04.2024 (станом на 14:15) та по 23.04.2024 (станом на 15655), зокрема: щодо громадянки України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка відповідно до документу НОМЕР_9, перетнула пункт пропуску: Грушів, дата перетину: 19.04.2022 02:03:44, напрям: виїзд, характеристика ТЗ: НОМЕР_8.

Ухвалою від 30 квітня 2024 року суд продовжив строк підготовчого провадження у справі до 90 днів (а.с. 151).

14 травня 2024 року представником третьої особи надано до суду рішеннявиконавчого комітету Новосанжарської ради Полтавського району Полтавської область від 08 травня 2024 року «Про затвердження висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 » та Висновок про доцільність позбавлення батьківських прав (а.с. 165-167).

Ухвалою суду від 16 травня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, в судове засідання викликані свідки (а.с. 172-173).

Аргументи учасників справи

В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають спільну дитину - ОСОБА_4 2014 року народження, яка була ними усиновлена, як дитина, що позбавлена батьківського піклування. Вказав, що шлюб між позивачем та відповідачкою розірвано рішенням сулу від 14 травня 2018 року.

З 20 квітня 2024 року відповідачка виїхала за межі України, на територію російської федерації, залишивши дитину.

Станом на час виїзду ОСОБА_3 до РФ з 03 березня 2022 року, позивач проходив військову службу за мобілізацією та брав участь у бойових діях. На момент виїзду відповідачки за кордон, він не міг доглядати за дитиною та дитина не могла проживати разом із ним.

Із квітня 2022 року і до 20 серпня 2023 року малолітня ОСОБА_4 була позбавлена батьківського піклування та проживала разом із своєю бабусею (матір`ю позивача) - ОСОБА_5 .

Із квітня 2022 року мати до дитини не приїздила, участі у вихованні не приймає, матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.

На даний час малолітня ОСОБА_4 проживає разом із позивачем, який звільнився з військової служби, і особисто та одноособово здійснює догляд, утримання та виховання дитини.

Враховуючи викладені обставини, спираючись на норми сімейного законодавства, позивач звернувся до суду із позовом про позбавлення матері, ОСОБА_3 , її батьківських прав відносно доньки ОСОБА_4 на підставі пункту 2 частини 1 статті 164 СК України.

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 01 березня 2024 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі відповідачці надавався строк для надання до суду відзиву на позов разом із усіма доказами. Ухвала суду від 01 березня 2024 року разом із судовою повісткою направлялись на зареєстровану адресу відповідачки, а саме: АДРЕСА_1 , за вернулись до суду із зазначенням причини невручення - «адресат відсутній за вказаною адресою» 02.03.2024 (а.с. 69-73).

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 272 ЦПК України, вказана ухвала є такою, що вручена відповідачці.

Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідачка своїм правом подати відзив на позов не скористалась, з огляду на що суд прийшов до висновку про можливість вирішити спір за наявними матеріалами.

Позивач у судове засідання, призначене на 14 серпня 2024 року, не з`явився, про дату час та місце судового засідання повідомлявся належним чином (а.с. 205-207), клопотань про відкладення судового засідання не надсилав, про причини неявки не повідомляв.

У судовому засіданні 18 червня 2024 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідачка у судове засідання, призначене на 14 серпня 2024 року, не з`явилась, про дату час та місце судового засідання повідомлялась належним чином шляхом направлення судової повістки на зареєстровану адресу проживання останньої, яка повернулась до суду із зазначенням причини невручення - «адресат відсутній» 21.06.2024 (а.с. 208-210).

Відповідно до приписів пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України, відповідачка вважається такою, що належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_2 у судове засідання, призначене на 14 серпня 2024 року, не з`явився, хоча про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 216).

У надісланих до суду 18 червня 2024 року поясненнях представник зазначеної третьої особи просив розглядати справу без участі представника ІНФОРМАЦІЯ_2 , при прийнятті рішення поклався на розсуд суду та зазначив, що позбавлення батьківських прав є виключним і надзвичайним заходом впливу на недобросовісних батьків. За загальним правилом, позбавлення батьківських прав можливе лише тоді, коли змінити поведінку людей у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків. А зловживання інститутом позбавлення батьківських прав з метою ухилення від мобілізації суперечить його основним цілям - захисту прав дитини, забезпечення безпечних умов життя й здорового розвитку (а.с. 198-201).

Представник Органу опіки і піклування Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області в судове засідання, призначене на 14 серпня 2024 року, не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання (а.с. 197), клопотань про відкладення судового засідання третя особа-2 не надсилала, про причини неявки не повідомляла.

В судовому засіданні 18 червня 2024 року представник Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради проти задоволення позовної заяви не заперечувала, вказавши на доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав щодо дочки - ОСОБА_4 .

Представник Служби у справах дітей Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області в судове засідання, призначене на 14 серпня 2024 року, не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання (а.с. 204). Від Служби у справах дітей надійшла заява 09 серпня 2024 року про проведення судового засідання без участі представника, позовні вимоги позивача представник Служби у справах дітей підтримав (а.с. 217).

Крім цього, від Служби у справах дітей Новосанжарської селищної ради 14 травня 2024 року до суду надійшли пояснення щодо позову про позбавлення батьківських прав, за змістом яких третя особа-3 вважала за доцільне позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо доньки ОСОБА_4 з огляду на те, що відповідачка самоусунулась від виконання батьківських обов`язків, й участь у житті, вихованні, розвитку та навчанні дитини не приймає, не лікує, не доглядає, не готує до самостійного життя, а отже порушує норми статей 150, 155 Сімейного кодексу України (а.с. 155-156).

Аналогічні пояснення були надані представником Служби у справах дітей Новосанжарської селищної ради у судовому засіданні 18 червня 2024 року.

Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на викладене, враховуючи наявність у матеріалах справи висновку про доцільність позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_3 , суд вирішив розгляд справи здійснювати за даної явки та на підставі документів, наявних у матеріалах справи.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та особисто позивача у судовому засіданні 18 червня 2024 року, представників третіх осіб у судовому засіданні 18 червня 2024 року, заслухавши у судовому засіданні 18 червня 204 року пояснення свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 17 травня 2017 року у справі № 524/2680/17, оголошено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , усиновлювачами малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка народилась в с. Забрідки Новосанжарського району Полтавської області. Внесено зміни до актового запису про народження № 15 від 27 жовтня 2014 року, складеного Новосанжарським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, місце державної реєстрації - виконавчий комітет Лелюхівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, а саме: записано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками усиновленої дитини; змінено прізвище дитини на « ІНФОРМАЦІЯ_11 »; ім`я дитини - на « ІНФОРМАЦІЯ_11 »; по-батькові дитини - на « ІНФОРМАЦІЯ_11 », змінено місце народження усиновленої дитини на «смт Нові Санжари Новосанжарського району Полтавської області»; змінено дату народження усиновленої дитини на « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (а.с. 29-31).

Зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 31 травня 2017 року вбачається, що ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що складено відповідний актовий запис за № 15. ЇЇ батьками записані: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_3 (а.с. 21).

Згідно з рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 14 травня 2018 року у справі № 542/115/18 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано (а.с. 33-36).

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 03 березня 2022 року № 52, ОСОБА_2 з 03 березня 2022 року зараховано до списків особового складу військової частини (а.с. 19).

Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_4 від 24 червня 2022 року № 6101, старший солдат ОСОБА_2 приймав безпосередню участь у бойових діях з 11 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року (а.с. 18).

З довідки військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_5 від 02 червня 2023 року № 920 вбачається, що старший солдат ОСОБА_2 , отримав травму, пов`язану із проходженням військової служби (а.с. 23).

Рішенням виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області від 19 липня 2023 року № 259 визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителем АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю матері ОСОБА_3 з квітня 2022 року (а.с. 37).

22 вересня 2023 року Новосанжарським районним судом Полтавської області у справі № 542/1568/23 видано судовий наказ, відповідно до якого з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , в розмірі частини від її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 19.09.2023 року. (а.с. 38-39)

Відповідно до витягу № 411 зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 07 червня 2023 року, наданого виконавчим комітетом Новосанжарської селищної ради Полтавького району Полтавської, ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3 та донькою ОСОБА_4 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 22).

Згідно з довідкою Новосанжарського ліцею Новосанжарської селищної ради Полтавської області від 08 червня 2023 року № 01-24/193 вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 року, навчається у Новосанжарському ліцеї Новосанжарської селищної ради Полтавської області (а.с. 32).

Відповідно до характеристики Новосанжарського ліцея Новосанжарської селищної ради Полтавської області, ОСОБА_4 навчається з першого класу на інклюзивній формі навчання за освітньою програмою ліцею, з деяких предметів адаптованою, відповідно до висновку ІРЦ, а саме: з математики, української мови, читання, іноземної мови та інтегрованого курсу ЯДС. Фізичний розвиток та стан моторики відповідають нормі. Тато, ОСОБА_2 , періодично відвідує дитину, у зв`язку із військовою службою, а мама - ОСОБА_3 займалась вихованням доньки до виїзду за кордон, а також у квітні-травні 2022 року спілкувалась із класним керівником. У 2022-2023 навчальному році не спілкувалася з учителем, участі в освітньому процесі дитини не приймає (а.с. 40).

З акта обстеження умов проживання від 02 травня 2024 року сім`ї ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , який складено спеціалістом І категорії ССД В.В.Мокляк , фахівцем із соц. роботи КУ «ЦСС» В.О. Гончар , вбачається, що проведено обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_2 . Житло розміщене на 1 поверсі одноповерхового будинку, що складається з двох кімнат: дві спальні, кухня, ванна кімната, коридор. Будинок із газовим опаленням. Водопровід. Загальна площа 44 м?. Умови проживання - задовільні. Сім`я забезпечена речами першої необхідності, одягом, взуттям, посудом, постільної білизною, засобами гігієни, продуктами харчування, сучасною електротехнікою. Для виховання та розвитку дитини створено такі умови: окрема дитяча кімната, спальне місце, іграшки, шкільне приладдя, шафи для одягу, мобільний телефон. Стосунки, традиції сім`ї: звичайні родинні, проводять з батьком разом дозвілля. Мама не приймає участі у вихованні доньки. Батько займається вихованням і розвитком дитини (а.с. 157).

Відповідно до висновку оцінки потреб сім`ї ОСОБА_3 , соціальна картка № 83 від 02 травня 2024 року, складеному фахівцем із соціальної роботи, психологом КУ «Новосанжарський центр соціальних служб» та спеціалістом І категорії ССД, основними чинниками, що спричиняють складні життєві обставин сім`ї є відсутність матері дитини, яка з 2022 року проживає за кордоном, участі у вихованні дитини не приймає (а.с. 158-159).

Відповідно до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно її малолітньої доньки ОСОБА_4 , затвердженого рішенням Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради № 162 від 08 травня 2024 року, встановлено, що батьками малолітньої ОСОБА_4 є: ОСОБА_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично за місцем реєстрації відсутня протягом двох років, та ОСОБА_2 , який зареєстрований за вказаною адресою та проживає там разом із донькою. У спілкуванні з ОСОБА_14 встановлено, що вона має велику прихильність до батька, розповідає про спільне життя, проведення дозвілля, виконання з його допомогою домашніх завдань, про свої захоплення і вподобання, про активну участь батька в її житті. Про маму спогадів мало, відверто говорить про образу на неї через її від`їзд. Спілкувалась з мамою не часто через телефонний застосунок Viber з ініціативи батька. Всупереч нормам чинного законодавства щодо обов`язку батьків утримувати, піклуватись і виховувати дітей, гр. ОСОБА_3 самоусунулась від виконання батьківських обов`язків, й утриманням, вихованням, розвитком доньки не займається (а.с. 165-167).

З огляду на викладене Новосанжарська селищна ради, як орган опіки та піклування, вказала на доцільність позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_3 відносно її малолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Враховуючи те, що мати ОСОБА_3 ухиляється від здійснення своїх батьківських обов`язків щодо доньки, а саме: не проживає з нею, не займається її вихованням, не цікавиться її життям, не забезпечує її лікуванням та не відвідує дитину, її батько, ОСОБА_2 , звернувся до суду із позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо малолітньої доньки - ОСОБА_4 .

Надаючи оцінку вимогам позивача, суд виходить з наступного.

Норми права, які підлягають застосуванню

Згідно з частиною третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з вимогами статей 150, 157 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дітей, турбуватися про стан їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Відповідно до частини 1 статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Статтею 165 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має, зокрема, один із батьків.

Згідно з приписами пунктів 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 р. № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і гуртуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

У частині першій статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав та свобод людини та практику ЄСПЛ як джерело права.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У рішенні від 16 липня 2015 року справі «Мамчур проти України» (заява №10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

У рішенні ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» Суд наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», заява № 31111/04, § 57, § 58).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20), зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). […] Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав, подання відповідачем апеляційної скарги свідчить про його інтерес до дитини.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 461/7387/16-ц (провадження № 61-29266св18) вказано, що звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтована підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справи, мають оцінювальний характер, залежать від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин. За положенням частини шостої статті 19 СК України, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Висновок виконавчого комітету має рекомендаційний характер. Судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку. Самі по собі встановлені судами факти, що батьки спілкуються з дитиною, забезпечують її матеріально, приймають участь у вихованні не у достатній мірі не може бути підставою для позбавлення батьківських прав. Інтереси дитини полягають в тому, щоб забезпечити її право на потребу у любові, піклуванні та матеріальної забезпеченості (стаття 5 Декларації про соціальні та правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей, особливо у разі передачі дітей на виховання та їх усиновлення на національному і міжнародному рівнях від 03 грудня 1986 року). Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків тощо. Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину та освідомлення цього самою дитиною вже несе в собі негативний вплив на її свідомість та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Зокрема, вказаний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20 (провадження № 61-6807св21), від 11 вересня 2020 року у справі № 357/12295/18 (провадження № 61-21461св19), від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18 (провадження № 61-4014св20), від 13 квітня 2020 року у справі № 760/468/18 (провадження № 61-8883св19), від 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17 (провадження № 61-13752св19).

Судова практика щодо застосування положень статті 164 СК України є усталеною.

Така правова позиція викладена й у постанові Верховного Суду від 11 січня 2023 року у справі № 461/7447/17.

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції. Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Висновки щодо правозастосування

Звертаючись до суду із позовною вимогою про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 стосовного її малолітньої доньки, позивач посилався на те, що відповідачка ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про те, що ОСОБА_3 в порушення положень статті 150 СК України належним чином не виконує обов`язки щодо виховання та розвитку малолітньої доньки ОСОБА_4 , у тому числі не виконує обов`язків по вихованню та утриманню дитини, ухиляється від її виховання, не приймає участі у її житті, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 разом із донькою зареєстрований та спільно проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

В свою чергу, ОСОБА_3 також зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Поряд із цим, з інформації, яка надійшла від Адміністрації Державної прикордонної служби України, вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 перетнула державний кордон у пункті пропуску Грушів у напрямку виїзду. Інформації щодо в`їзду ОСОБА_3 на територію України - не має (а.с. 141, 146, 147, 152).

Отже, відповідачка проживає за кордоном окремо від доньки, а донька проживає разом із батьком.

Той факт, що відповідачка не приймає участі у вихованні та навчанні дитини, не турбується про її здоров`я та життя підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Зокрема, із характеристики ОСОБА_4 , наданої Новосанжарським ліцеєм Новосанжарської селищної ради Полтавської області, встановлено, мати ОСОБА_3 займалась вихованням доньки до виїзду за кордон, а також у квітні-травні 2022 року спілкувалась із класним керівником. У 2022-2023 навчальному році не спілкувалася із вчителем, участі в освітньому процесі дитини не приймала.

Також, з відомостей, що містяться в акті обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_4 від 02 травня 2024 року по АДРЕСА_1 , встановлено, що мати більше року із дитиною не проживає, не спілкується (а.с. 157).

Висновком про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно її малолітньої доньки ОСОБА_4 , затвердженим рішенням Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області № 162 від 08 травня 2024 року констатовано, що ОСОБА_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично за місцем реєстрації відсутня протягом двох років. Під час спілкування з ОСОБА_14 встановлено, про маму спогадів мало, відверто говорить про образу на неї через її від`їзд, що спілкувалась з мамою не часто через телефонний застосунок Viber з ініціативи батька. Всупереч нормам чинного законодавства щодо обов`язку батьків утримувати, піклуватись і виховувати дітей, гр. ОСОБА_3 самоусунулась від виконання батьківських обов`язків, утриманням, вихованням, розвитком доньки не займається. З огляду на викладене, Новосанжарська селищна рада, як орган опіки та піклування, вказала на доцільність позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_3 відносно її малолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 165-167).

Відомостей, що спростовують викладені у висновку факти, відповідачкою не надано, жодних заперечень щодо позовних вимог до суду від неї не надходило.

Рішенням виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області від 19 липня 2023 року № 259 визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителем АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю матері ОСОБА_3 з квітня 2022 року (а.с. 37).

Факт ухилення ОСОБА_3 від виконання своїх обов`язків відносно доньки підтверджується також показами допитаних в якості свідків гр. ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7

Зокрема, свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що є матір`ю ОСОБА_2 та проживає у с. Забрідки. Вказала, що не знає з яких причин ОСОБА_3 поїхала за кордон. Зазначила, що з дитиною ОСОБА_3 спілкувалась лише нетривалий час, після її від`їзду за кордон. Поряд з цим, дитина проживала із свідком у с. Забрідки, коли позивач проходив службу. Бабуся здійснювала догляд за дитиною, опікувалась її лікуванням та навчанням. Родичі ОСОБА_3 у вихованні дитини участі не приймають.

Свідок ОСОБА_6 , яка є класним керівником малолітньої ОСОБА_4 , пояснила, що з другого року навчання мати не приймала участі у вихованні дитини, дитиною займалась бабуся. Вказала, що на третьому році навчання дитиною вже опікувався тато. Зазначила, що із матір`ю дитини вона не знайома, але зі слів ОСОБА_15 знає, що мати перебуває у російській федерації.

Також, свідок ОСОБА_7 , який є сусідом позивача, пояснив, що відповідачка дитиною не займалась, залишила дитину бабусі ОСОБА_5 та поїхала до росії. Вказав, що йому не відомо чи спілкується мати із дитиною. Зазначив, що в той час , коли батько був на війні, дитиною займалась бабуся, а тепер займається батько.

Суд також зазначає, що відповідачка у судове засідання з розгляду справи по суті не з`являлась, з огляду на що повідомлені свідками обставини нею не спростовані.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що протягом тривалого часу мати ОСОБА_3 , яка ви`їхала до РФ, та з квітня 2022 року в Україну жодного разу не поверталась, не цікавиться ані інтересами доньки, ані станом її здоров`я, не піклується про її фізичний та духовний розвиток, не займається її вихованням та її підготовкою до самостійного життя. Мати - ОСОБА_3 - переклала свої батьківські обов`язки на батька дитини ОСОБА_2 , із яким проживає донька, а отже, систематично не виконує батьківські обов`язки по вихованню і розвитку дитини, покладені на неї статтею 150 Сімейного кодексу України.

Зазначені обставини, як кожна окремо, так і в своїй сукупності, можна розцінювати як ухилення ОСОБА_3 від виховання дитини, в зв`язку з чим, суд приходить до висновку про необхідність позбавлення її батьківських прав відносно доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Враховуючи викладене, позовна заява ОСОБА_2 підлягає задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень статті 141 ЦПК України.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, судові витрати, понесені ОСОБА_2 під час сплати судового збору в розмірі 1211 грн 20 коп., необхідно стягнути на його користь з відповідачки ОСОБА_3 .

На підставі викладеного, керуючись частиною 6 статті 259, статтями 263-265, 268 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області, Служба у справах дітей Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області про позбавлення батьківських прав, - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно малолітньої дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 , судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 ;

представник позивача: адвокат Курдюков Вячеслав Миколайович, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 20 вересня 2023 року ЗП № 002886;

відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;

третя особа - 1:ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 , АДРЕСА_2 ;

третя особа - 2: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 04382553, вул. Центральна, 23, селище Нові Санжари, Полтавський район, Полтавська область;

третя особа - 3: Служба у справах дітей Новосанжарської селищної ради, код ЄДРПОУ 44216343, вул. Центральна, 23, селище Нові Санжари, Полтавський район, Полтавська область.

Повний текст рішення складений 26 серпня 2024 року.

Суддя О.О. Шарова-Айдаєва