Ухвала суду № 121190677, 22.08.2024, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/7485/24

н/п 1-кс/953/6151/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2024 р. м. Харків

Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна, подане у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221130001233,

у с т а н о в и в:

До Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання, яким слідчий просить накласти арешт на майно у кримінальному провадженні № 12024221130001233.

1. Зміст поданого клопотання та його обґрунтування.

Вимогиклопотання прокурор обґрунтовує тим, що 09.08.2024 до ЧЧ ХРУП №1 ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , 09.08.2024 невстановлена особа вчинила крадіжку належного заявнику майна, але не довела свій злочинний умисел до кінця з причин, які не залежали від її волі. (ЖЄО №13019 від 09.08.2024 09.08.2024)

В подальшому, 09.08.2024 в період часу з 19:20 по 20:55 під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , за участю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок чого було виявлено та вилучено: - плазмовий телевізор ТМ «Samsung» діагоналлю 2м у корпусі чорного кольору; - телевізор ТМ «Liberton» діагоналлю 60 см у корпусі чорного кольору; - бензиновий генератор ТМ «EDON» моделі «РТ-3300» у корпусі червоного кольору.

Під час подальшого проведення огляду місця події, вищевказані речі були вилучені та опечатані паперовою биркою із підписами учасників слідчої дії. Крім того, під час проведення вищевказаного огляду місця події ОСОБА_4 повідомив, що вищевказані речі, яку він надав працівникам поліції для огляду на праві власності та праві користування не належать йому. Вилучені в ході проведення вищевказаного огляду місця події предмети були визнані речовими доказами у дійсному кримінальному провадженні.

Крім того, 09.08.2024 в період часу з 22:30 по 22:45 під час проведення огляду речей за адресою: АДРЕСА_2 , за участю потерпілої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка добровільно надала для огляду, внаслідок чого було виявлено та вилучено: - паперова коробка розмірами 1м х 50 см із маркуванням «Бензиновий генератор ТМ «EDON» моделі «РТ-3300», - документи, а саме інструкція по експлуатації плазмового телевізора ТМ «Samsung».

Під час подальшого проведення огляду предметів, вищевказані речі були вилучені та опечатані паперовою биркою із підписами учасників слідчої дії.

Вилучені речі визнані у кримінальному провадженні у якості речових доказів, повернення таких, може призвести до їх знищення, втрати, пошкодження, зміни первинного змісту, унеможливить встановлення відомостей та отримання додаткових доказів, шляхом їх дослідження, інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, з метою встановлення всіх обставин кримінального правопорушення.

2. Позиції учасників у судовому засіданні.

У судове засідання прокурор, належним чином у передбаченому ст. 135 КПК порядку повідомлений про час та місце розгляду справи, не з`явився.

За змістом кримінального процесуального закону загальні засади кримінального провадження спрямовані на забезпечення законності кримінальної процесуальної діяльності та дотримання прав і законних інтересів осіб, що беруть участь у такому провадженні, та не суперечать вимозі імперативності.

Отже, слідчий суддя, приймаючі рішення про розгляд справи за відсутності заявника, приймає до уваги положення частини 6 статті 9 КПК, згідно з якою, у разі якщо норми положення КПК не регулюють, або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 7 КПК до таких засад, зокрема, відносяться доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень, а доступ до правосуддя іншим шляхом, окрім ухвалення відповідних судових рішень неможливий.

Таким чином, з метою недопущення обмеження доступу до правосуддя, на думку слідчого судді, клопотання можливо розглянути по суті і у відсутності сторони кримінального провадження, яка подала клопотання.

У судове засідання володілець майна,належним чином у передбаченому ст. 135, ч. 1 ст. 172 КПК порядку повідомлений про час та місце розгляду справи, не з`явився, будь-яких клопотань суду не надав.

Зважаючи на викладене, а також виходячи зі встановлених ч. 1 ст. 172 КПК строків та засад їх розумності, передбачених ст. 28 КПК, слідчим суддею визнано можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутностіволодільця майна на підставі наданих сторонами матеріалів.

При цьому, слідчий суддя керується положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 22 КПК, згідно яких, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Через неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось, що відповідає положенням ч. 4 ст. 107 КПК.

3. Мотиви та оцінка слідчого судді.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, загальні вимоги щодо порядку застосування яких, визначені статтями 131 та 132 КПК.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 цієї статті визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: (1) збереження речових доказів; (2) спеціальної конфіскації; (3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; (4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: (1) правову підставу для арешту майна; (2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); (3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); (3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); (4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); (5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК).

Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна (ч. 3 ст. 173 КПК).

Матеріали клопотання свідчать, що слідчим відділом ХРУП №1 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР №120242211300001233 від 09.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

4. Висновки за результатами розгляду клопотання.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, вважає його таким, що підлягає задоволенню, оскільки сторона кримінального провадження довела наявність обставин, передбачених ч. 3 ст. 132, ч. 1 ст. 170 КПК.

За наведених обставин, слідчий суддя вважає доведеним, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси володільця майна, оскільки сприятимуть досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування та забезпечення збереження речових доказів і таке втручання у право на власність є пропорційним, оскільки, завдяки цьому заходу забезпечення кримінального провадження може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звернувся із клопотанням.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-173 КПК України,

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , - задовольнити.

Накласти арешт на тимчасове вилучене майно в ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , за участю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та 09.08.2024 в період часу з 22:30 по 22:45 під час проведення огляду речей за адресою: АДРЕСА_2 , за участю потерпілої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , майно, з метою забезпечення збереження речових доказів та запобігання можливості його приховування, пошкодження, знищення, використання, передачі та відчуження, а саме: - плазмовий телевізор ТМ «Samsung» діагоналлю 2м у корпусі чорного кольору, - телевізор ТМ «Liberton» діагоналлю 60 см у корпусі чорного кольору та - бензиновий генератор ТМ «EDON» моделі «РТ-3300» у корпусі червоного кольору - паперова коробка розмірами 1м х 50 см із маркуванням «Бензиновий генератор ТМ «EDON» моделі «РТ-3300», - документи, а саме інструкція по експлуатації плазмового телевізора ТМ «Samsung».

Речові докази передати на відповідальне зберігання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час її постановлення, у той самий строк з моменту отримання копії ухвали.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник майна або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Слідчий суддя ОСОБА_1