Постанова № 121190301, 23.08.2024, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/3109/24

Провадження № 3/346/1740/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2024 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

СуддяКоломийського міськрайонного суду Івано-ФранківськоїобластіКалинюк О.П., розглянувши справу, яка надійшла від Коломийського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківськійобласті,про притягнення доадміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, зач. 1 ст. 173-2Кодексу України проадміністративніправопорушення (далі -КУпАП), -

ВСТАНОВИВ:

30.05.2024 року близько 13 год. 35 хв. в АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 умисно висловлював погрози переслідування в сторону своєї дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає в АДРЕСА_3 , чим спричинив психологічне насильство, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода психічному здоров`ю.

ОСОБА_1 подав до суду клопотання, в якому вказав, що складений відносно нього протокол має суттєві недоліки, зокрема у протоколі відсутнє посилання на будь-які обставини та докази, які свідчать про те, що його діями могла бути чи була спричинена шкода психічному здоров?ю потерпілої. Зазначив, що самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання, погрози під час сварки, не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення лише у тому випадку, коли такі спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров?ю особи, відтак факт конфліктної ситуації між подружжям не може свідчити про психологічне насильство в сімі у розумінні вимог статті 173-2 КУПАП та Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Вважав, що наявні в матеріалах справи інші докази, зокрема, письмові пояснення ОСОБА_2 є явно недостатніми для визнання його винуватим у вчиненні домашнього насильства, будь-яких доказів щодо неправомірних його дій матеріали справи не містять, а сам по собі факт певної конфліктної ситуації ще не свідчить про наявність в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУПАП. Підсумовуючи, вказав, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі адміністративне правопорушення, оскільки належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання його винним у вчиненні правопорушення в судовому засіданні не встановлено.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав викладену в запереченнях позицію. Вказав, що погоджується віддавати ОСОБА_2 дитину для їх спільного проведення часу лише у випадку, якщо зможе перевіряти умови, в яких знаходиться дитина разом із матір`ю.

Свідок ОСОБА_3 пояснила, що є матір`ю ОСОБА_1 , 30.05.2024 року перебувала в себе вдома разом з онуком, до неї додому приїхала ОСОБА_2 , яка є матір`ю дитини, погрожувала викликом працівників поліції, хотіла забрати дитину, тягнула її, однак ніяких погроз чи сварок не відбувалося.

Свідок ОСОБА_4 вказав, що є батьком ОСОБА_1 , того дня ОСОБА_2 хотіла без попередження забрати його хворого онука, однак онук казав, що не хоче нікуди йти, жодних образ в сторону ОСОБА_2 не було, ОСОБА_1 їй не погрожував та не сварився з нею;

Cвідок ОСОБА_5 , яка є сестрою матері ОСОБА_1 , показала, що у вказаних в протоколі час та місце жодних сварок не було, а ОСОБА_1 казав, що буде дізнаватися місцезнаходження дитини, бо ОСОБА_2 не повідомляє адресу, за якою регулярно перебуває з дитиною.

Представник потерпілої ОСОБА_2 адвокат Юркевич Х. М. вказала, що викладені в протоколі обставини відповідають дійсності, ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно ОСОБА_2 та зауважила, що того вечора було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, однак постановою судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області провадження у справі було закрито у зв`язку із відсутністю в її діяї складу вказаного адміністративного правопорушення. Також вказала, що того дня ОСОБА_2 приїхала до батьків свого чоловіка ОСОБА_1 , щоб побачити свою дитину та забрати її до себе, оскільки подала документи на розлучення з чоловіком. Приїхавши у с. Малий Гвіздець, батьки чоловіка не дозволили їй забрати дитину та подзвонили до чоловіка, після чого вона зателефонувала на лінію 102, оскільки дитину їй не віддавали. Під час спілкування із чоловіком, він погрожував переслідуванням при працівниках поліції та чинив моральний тиск на неї, а також постійно кричав при дитині. Просила визнати ОСОБА_1 винним.

Вислухавши позиції учасників справи, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, клопотання ОСОБА_1 , суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно дост. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно дост. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно з ч. 1ст. 173-2 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.

Вина ОСОБА_1 підтверджується наступними матеріалами справи:

-даними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 205315, в якому вказано, що 30.05.2024 близько 13 год. 35 хв. в АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 умисно висловлював погрози переслідування в сторону своїх дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає в АДРЕСА_3 , чим спричинив психологічне насильство, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода психічному здоров`ю.

-протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 30.05.2024, відповідно до якого ОСОБА_2 повідомила, що 30.05.2024 близько 11 год. 30 хв. в с. Малий Гвіздець батьки її колишнього чоловіка, з якими розводиться, не дають забрати дитину, яка на той момент знаходилась в них, після чого зателефонували до її чоловіка. Під час спілкування з її чоловіком, ОСОБА_1 , він погрожував переслідуванням та чинив моральний тиск на неї, здійснював психологічний тиск на дитину;

-поясненнями представника потерпілої адвоката Юркевич Х. М., які були надані в судовому засіданні та узгоджуються із викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення.

Доводи, що викладені в клопотанні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є необґрунтованими.

Пояснення свідків у судовому засіданні не можуть свідчити про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого адміністративного правопорушення, окрім того, такі особи є близькими родичами (батько та матір) та родичкою (тітка) особи, що притягається до адміністративної відповідальності, а тому можуть бути зацікавлені в результаті розгляду справи, що може вплинути на їхні пояснення по суті викладених в протоколі обставин вчинення адміністративного правопорушення.

Отже, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

На підставі вищенаведеного та, керуючись ст.ст. 24-1, 33, 221, 283, 284, 288-290, 294 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить255 (двісті п`ятдесят п`ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп. у дохід держави: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків,передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Суддя: Калинюк О. П.