Ухвала суду № 121188717, 20.08.2024, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/3349/24

Провадження № 1-в/545/475/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.08.2024 Полтавський районний суд Полтавської області у складі

головуючого судді: ОСОБА_1

за участю секретаря: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

засудженого: ОСОБА_4 ,

захисника-адвоката: ОСОБА_5 ,

представника адміністрації установи: ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві в режимі відеоконфеенції між Полтавським районним судом Полтавської області та державною установою «Божковська виправна колонія (№16)» подання державної установи «Божковська виправна колонія (№16)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця та зареєстрованого у АДРЕСА_1 , проживає у АДРЕСА_2 , з повною загальною середньою освітою, раніше не судимого.

Засудженого вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 20.09.2021 за ч.1 ст.152, ст.75 КК України до 5 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки. Вироком Київського апеляційного суду від 28.07.2022 вирок в частині призначеного покарання скасовано, вважати засудженим за ч.1 ст.152 КК України до 5 років позбавлення волі. Постановою Верховного суду України від 04.05.2023 строк покарання пом`якшено до 4 років позбавлення волі. Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 14.03.2024 зараховано в строк покарання час перебування під вартою з 18.10.2020 по 14.12.2020,-

у с т а н о в и в:

Адміністрація державної установи «Божковська виправна колонія (№16)» звернулась до суду із поданням про застосування щодо засудженого ОСОБА_4 умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, посилаючись на те, що він відбув більше строку покарання і сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

Засуджений та представник адміністрації установи в судовому засіданні подання підтримали та просили задовольнити.

Захисник - адвокат ОСОБА_5 подання підтримала та просила задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення подання, посилаючись на те, що засуджений не довів свого виправлення.

Заслухавши пояснення засудженого, представника адміністрації установи, захисника, з`ясувавши думку прокурора, дослідивши матеріали подання та особової справи, суд проходить до висновку, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_4 засуджений вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 20.09.2021 за ч.1 ст.152, ст.75 КК України до 5 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки. Вироком Київського апеляційного суду від 28.07.2022 вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 20.09.2021 в частині призначеного покарання скасовано, ухвалено новий вирок, вважати засудженим за ч.1 ст.152 КК України до 5 років позбавлення волі. Постановою Верховного суду України від 04.05.2023 строк покарання пом`якшено до 4 років позбавлення волі. Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 14.03.2024 зараховано в строк покарання час перебування під вартою з 18.10.2020 по 14.12.2020 (включно) з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Відповідно до частини 2 статті 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Пунктом 1частини 3статті 81КК Українивизначено,що умовно-достроковезвільнення відвідбування покаранняможе бутизастосоване післяфактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за необережний тяжкий злочин.

Таким чином, на момент звернення до суду з поданням ОСОБА_4 відбув більше 1/2 строку призначеного судом покарання, тобто формально має право на розгляд питання щодо застосування умовно-дострокового звільнення від покарання.

Згідно з п.2 постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.

Відповідно до п.17 вказаної постанови Пленуму при розгляді питання про умовно - дострокове звільнення судам слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці і навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених, виправно-трудової установи, а також наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

Згідно з характеристикою, затвердженою начальником державної установи «Божковська виправна колонія (№16)», засуджений працевлаштований різноробочим виробничої майстерні, до праці ставиться відповідально. До виконання вимог персоналу установи ставиться сумлінно. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує їх тільки за призначенням. Виконавчий лист на адресу установи не надходив.

Засуджений ОСОБА_4 за період відбування покарання мав чотири заохочення за виконання покладених обов`язків та додержання правил поведінки, встановлених КВК України та правилами внутрішнього трудового розпорядку та вимог безпеки праці; стягнень не мав.

Разом з тим, ця обставина може свідчити лише про позитивні тенденції у поведінці засудженого, проте не дає підстави вважати, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення і до нього може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Згідно з витягом з протоколу №17 від 28.09.2023 засідання комісії державної установи «Божковська виправна колонія (№16)» засудженому відмовлено у зміні умов тримання відповідно до ст.100, 101 КВК України, як особі, яка не стає на шлях виправлення (а.о.с.136).

Відповідно до витягу з протоколу №3 від 02.02.2024 засідання комісії державної установи «Божковська виправна колонія (№16)» ОСОБА_4 відмовлено в представленні до суду матеріалів на заміну невідбутої частини покарання на більш м`яке покарання відповідно до ст. 82 КК України, за його заявою (а.о.с.155).

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що засуджений став на шлях виправлення, судом не встановлено.

Повно та всебічно проаналізувавши встановлені обставини, суд приходить до висновку, що засуджений не довів свого виправлення і не заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбуття невідбутої частини покарання.

Керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 537,539 КПК України,-

у х в а л и в:

У задоволенні подання адміністрації державної установи «Божковська виправна колонія (№16)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_4 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 7 діб з моменту її проголошення.

Суддя: ОСОБА_1