Рішення № 121188610, 19.08.2024, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/6797/23

Провадження № 2/552/716/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.08.2024 року Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді Кузіної Ж.В.

секретаря судового засідання Кумир О.О.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства « Страхова група «ТАС», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення посилаючись на те, що ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 25 жовтня 2023 року ОСОБА_2 звільнений від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України. Цивільний позов позивача залишений без розгляду. Судом встановлено, що 14 травня 2021 року близько 19 год. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем ВАЗ 2108 днз НОМЕР_1 , порушив Правила дорожнього руху при виїзді з другорядної дороги на головну, не переконавшись , що маневр буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, допустив зіткнення з мотоциклом ZONGSHEN ZS250-5 днз НОМЕР_2 під керуванням позивача. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивач отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, а транспортний засіб був пошкоджений. 26 червня 2020 року між відповідачем та ОСОБА_2 укладено договір-поліс № АР/7258419 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Позивач з 19 по 31 травня 2021 року перебував на стаціонарному лікуванні, переніс операцію, у подальшому лікувався амбулаторно та витратив 19 539 грн. коштів на придбання медичних препаратів, яку просив стягнути з відповідача та моральну шкоду 976 грн. 95 коп. Також позивачу заподіяна шкода у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу у сумі 19 612 грн. 74 коп., що підтверджується висновком експерта № 2019-2020 від 30.01.2013 року, яку також просив стягнути з відповідача на його користь. Просив задовольнити позовні вимоги , а також стягнути понесені судові витрати.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 10 листопада 2023 року відкрито спрощене позовне провадження по справі.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, надав суду відзив щодо не визнання позовних вимог посилаючись на те, що позивач протягом року не звертався безпосередньо до страхової компанії щодо виплати коштів, а тому підстави для задоволення позову відсутні. Крім того, позивачем не врахований розмір франшизи, що складає 1 500 грн. До розрахунку витрат на лікування включені ліки, що відсутні у призначенні, тому документально підтвердженою сумою є 18 576,42 грн., що у свою чергу зменшує і розмір моральної шкоди до 928,82 грн. Просив відмовити задоволенні позову. Клопотань про відкладення справи не надходило.

Третя особа ОСОБА_2 належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, причина неявки невідома.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та правовідносини сторін, приймаючи до уваги відсутність підстав, передбачених ст.223 ЦПК України для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що в судове засідання не з`явились.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши докази по справі, дійшов до висновку,що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 12 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особо, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, обов`язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципів змагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 17 жовтня 2023 року звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України на підставі статті 46 КК України, у зв`язку з примиренням винного із потерпілим.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021170480000124 від 15 травня 2021 року, відносно ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України, - закрито.

Цивільний позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» та ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - залишено без розгляду.

Ухвала набрала законної сили.

Ухвалою встановлено, що 14 травня 2021 року близько 18 год 50 хв ОСОБА_2 у світлий час доби, керуючи автомобілем марки ВАЗ 2108, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався по вулиці Ценральна в смт Нові Санжари у напрямку автодороги Полтава-Олександрія та, виконуючи маневр поворот ліворуч, виїжджаючи з другорядної дороги, не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1 в порушення пункту 16.11 ПДР України, не надав перевагу у русі мотоциклу марки Zongshen ZS250-5, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , з пасажиром ОСОБА_3 , який рухався по головній автодорозі Полтава-Олександрія в напрямку м. Кременчука (з права на ліво по відношенню до автомобіля), у зв`язку з чим відбулося зіткнення.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди водій мотоциклу марки Zongshen ZS250-5, ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритий перелом хірургічної шийки лівої плечової кістки зі зміщенням, закритий скалковий перелом 5-ї променевої кістки лівої стопи із задовільним співвідношенням, відломків, які згідно з висновком судово-медичної експертизи № 322 від 31.08.2021 кваліфікуються як ушкодження середнього ступеня тяжкості по ознаці небезпеки для життя.

Причиною дорожньо-транспортної події та наслідків, що настали, відповідно до висновку судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/117-21/11988-IТ від 05.10.2021, є порушення вимог п. 16.11 та п. 2.1 розділу 33 ПДР України водієм ОСОБА_2 .

Судом достовірно встановлено, що дорожньо-транспортна пригода, сталась з вини водія ОСОБА_2 , що встановлено на підставі ухвали суду в справі про кримінальне правопорушення, хоча кримінальне провадження і було закрито на підставі ст. 46 КК України у зв`язку з примиренням винного із потерпілим, проте це є нереабілітуючою обставиною, а свідчить, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак в силу певних обставин кримінальне провадження щодо цією особи виключається.

Отже, обставини, що встановлені ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 17 жовтня 2023 року у справі № 552/6797/23 , на підставі ч. 6 ст. 82 ЦПК України є обов`язковими для суду і не підлягають додатковому доказуванню.

Нормами ч. 1ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Разом з тим, правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов`язок.

26 червня 2020 року між відповідачем та ОСОБА_2 укладено договір-поліс № АР/7258419 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Розмір франшизи складає 1500 грн.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України,Законом України "Про страхування", Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Відповідно до положень ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Нормами ст. 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування» страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно з положенням ст. 18 Закону України «Про страхування» факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми визначається договором страхування або чинним законодавством під час укладання договору страхування чи зміни договору страхування. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

За правилами п.п. 37.1.3, 37.1.4 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є: невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди; неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Заперечуючи проти позову представник страхової компанії, серед іншого, посилався на те, що потерпілий ОСОБА_1 не звертався до страхової компанії з заявою про виплату страхового відшкодування, а відтак пропустивши річний термін втратив право на отримання страхового відшкодування.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 в справі № 465/4287/15 (провадження № 14-406цс19) визначено, що підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування передбачені у статті 37 Закону № 1961-IV, їх перелік є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає. Тому саме річний строк звернення із заявою про виплату страхового відшкодування є припинювальним і з його спливом у страховика настає право на відмову у виплаті страхового відшкодування. Разом з тим у Законі № 1961-IV прямо не передбачено, що встановлено досудовий порядок урегулювання спору. Не зазначено про обов`язок особи, яка заявляє вимогу про виплату страхового відшкодування, спочатку звернутися до страховика, та не пов`язано дотримання такого порядку з правом чи можливістю цієї особи звернутися до суду з вимогою про стягнення страхового відшкодування. Тому у контексті вказаних обставин справи можна зробити висновок, що у Законі № 1961-IV не передбачено обов`язкового досудового порядку врегулювання питання з приводу виплати страхового відшкодування, особа, яка вимагає такої виплати, за власним розсудом може звернутися із заявою безпосередньо до страховика, з дотриманням вимог, передбачених у статті 35 названого Закону, чи звернутися безпосередньо до суду. У будь-якому разі строк звернення обмежується щодо стягнення майнової шкоди річним строком. Інших обмежень щодо порядку звернення із заявою про виплату страхового відшкодування норми Закону № 1961-IV не містять.

Таким чином, позивач після закриття кримінального провадження звернувся в суд з даним позовом, що є його правом.

Згідно висновку експерта № 2019-2020 за результатами проведення автотоварознавчої експертизи у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021170480000124 від 15.05.2021 вартість ремонтно-відновлювальних робіт пошкодженого транспортного засобу марки Zongshen ZS250-5, державний номерний знак НОМЕР_3 , в результаті ДТП станом на момент проведення експертизи, а саме 30.01.2023 року складає 19 612 грн. 74 коп.

З врахуванням розміру франшизи,з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 18 112 грн. 74 коп. ( 19 612,74 грн. - 1500 грн.)

На підтвердження матеріальних збитків завданих здоров`ю позивачем надано копії виписки про перебуванні на стаціонарному лікуванні у період з 19 по 31 травня 2021 року, копію консультаційного висновку щодо призначеного лікування, копії квитанцій про придбання ліків,, копію рахунку на придбання комплекту імплантів для остеосинтезу плеча .

Приймаючи до уваги надані чеки на підтвердження придбання лікарських препаратів , заперечення представника відповідача, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 18 576 грн. 42 коп. матеріальної шкоди завданої здоров`ю, що підтверджено належними доказами.

Що стосується розміру моральної шкоди, то суд виходить з наступного

Ст.26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обмежено розмір виплати моральної шкоди 5 відсотками від страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Окрім того, такі правові висновки Верховного Суду щодо застосування ст.261Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» сформовані у цілому ряді постанов та є усталеними, зокрема упостановах: від 03 квітня 2019 року у справі № 553/3281/14, від 12 серпня 2019 року у справі № 212/840/16, від 13 листопада 2019 року у справі № 233/4711/16, від 18 лютого 2020 року у справі № 344/16830/17.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 928 грн. 28 коп. завданої моральної шкоди (18 576 грн. 42 коп х5:100).

Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати на правничу допомогу, які поніс позивач складають 4 000 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, тому в цій частині підлягає стягненню з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу , що складає 3 840 грн.

Також з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір від сплати якого звільнений останній у розмірі 2 422 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст.10,12,81, 141, 259, 263-265 ЦПК України,суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства « Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_1 18 112 грн. 74 матеріальної шкоди завданої транспортному засобу, 18 576 грн. 42 коп. матеріальної шкоди завданої здоров`ю, 928 грн. 82 коп. моральної шкоди, 3 840 грн. судових витрат, а всього 41 457 грн. 98 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства « Страхова група «ТАС» на користь держави судові витрати у розмірі 2 422 грн. 40 коп.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ТАС» , місце знаходження м. Київ, проспект Перемоги,65, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30115243.

Третя особа: ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків не встановлено.

Повний текст судового рішення виготовлений 24 серпня 2024 року.

Головуючий Ж.В.Кузіна