Ухвала суду № 121183126, 23.08.2024, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

23 серпня 2024 року справа № 580/8376/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи № 580/8376/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради (18005, м.Черкаси, бул.Шевченка 307, ЄДРПОУ 37853109) про визнання протиправним та скасування індивідуальних актів, постановив ухвалу.

22.08.2024 вх.№40229/24 позивач у позовній заяві (через підсистему Електронний суд ЄСІТС) просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради від 15.03.2024 №1543749162-2024-1 та від 22.05.2024.

Додатково просить стягнути з відповідача на користь позивача «понесені» судові витрати, проте у переліку додатків до адміністративного позову не надано доказ сплати судового збору за кожну вимогу немайнового характеру із застосуванням понижуючого коефіцієнта 0.8 щодо різних індивідуальних актів у контексті обрання самостійного способу захисту згідно з п.2 ч.1 ст.5 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону. Відповідно до частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановлена з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, що необхідно сплатити.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI з подальшими змінами та доповненнями (далі - Закон № 3674-VI ).

Позивач не надає обгрунтованого клопотання про звільнення від сплати судового збору та/або про надання відстрочки, не враховує застосування понижуючого коефіцієнта 0.8 зазначаючи під час оформлення позовної заяви суму 1211.20 грн за одну вимогу немайнового характеру без обгрунтування вимоги зобов`язального характеру, що сфоромовані без урахування вимог ст.5 КАС України та повноважень суду відповідно до ст.245 КАС України. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.133 КАС України, ст.8 Закону України «Про судовий збір» повинна навести доводи і подати докази на підтвердження майнового стану, що перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 1 частини першої, частини другої статті 8 Закону № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору, є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи з податкового органу (центру зайнятості), про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

ВПВС у справі № 910/10939/22 висновує: у випадку коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу фізичної особи за попередній календарний рік, він може клопотати про звільнення його від сплати судового збору.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим. Ухвала без руху є складовою у сприянні позивачеві забезпечити доступ до правосуддя, зокрема: для сплати судового збору чи надання обгрунтованого клопотання з розрахунком - у випадку коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу фізичної особи за попередній календарний рік на підставі довідки органу доходів і зборів.

Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 160/12251/20 досліджував питання звільнення від сплати судового збору.

За певних умов суд може звільнити від сплати судового збору сторону у справі, проте клопотання позивача має бути обгрунтованим з наданням доказів на підтвердження, зокрема: довідки органу доходів і зборів.

Особи, які після 4 жовтня 2021 року подали до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, що належить сплаті ними, буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта (висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 916/228/22).

Верховний Суд висновує у справі №6-951цс16: вимога вчинити дії у майбутньому не може бути задоволена, оскільки захисту належить тільки порушене право.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16, від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18, від 23 грудня 2019 року у справі № 712/3842/17, від 27 лютого 2020 року у справі № 500/477/15-а.

Шостий апеляційний адміністративний суд у справі №580/530/23 ЄДРСР 112094969 зазначив: під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Позивач усупереч вимог п.4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України не окреслює зміст і характер порушеного права позивача кожним індивідуальним актом відповідача.

Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.

У постанові Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі № 460/9271/20 вказується, що у порядку адміністративного судочинства можуть бути оскаржені акти, дії або бездіяльність посадових і службових осіб судів, що належать до сфери управлінської діяльності.

Відповідно до висновку Верховного Суду в ухвалі від 23.01.2019 у справі №9901/35/19 під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, тому особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. На цьому акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21.

Верховний Суд 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.

Відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.2, 160, 161, 169, 241-243, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про визнання протиправним та скасування індивідуальних актів - залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дати отримання копії ухвали.

Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем у контексті п.7, п.9, п.19 ч.1 ст.4 КАС України; доказу сплати судового збору у сумі 1937.92 грн (1211.20х2х0.8) за кожну вимогу немайнового характеру щодо різних індивідуальних актів (платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях зазначені на офіційному сайті https://adm.ck.court.gov.ua/sud2370/gromadyanam/tax/); обгрунтування обрання способу захисту у контексті ст.5 КАС України у частині зобов`язання.

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА