Рішення № 121181489, 22.08.2024, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2024 року м. Житомир справа № 240/9440/24

категорія 112040201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення санкцій та пені,

встановив:

Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарської санкції та пені за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідність на загальну суму 55 587,72 грн.

В обґрунтування позовних вимог, Позивач зазначив, що в порушення приписів Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" Відповідач, використовуючи працю 18 осіб, у 2023 звітному році не забезпечила виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, в кількості одна особа, у зв`язку з чим зобов`язана сплатити адміністративно-господарські санкції та пеню у розмірі, встановленому чинним законодавством.

Ухвалою суду від 20.05.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі і її призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , відзив на позов до суду в установлені строки не надала.

Розглянувши подані документи та матеріали та заперечення представника Відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Спірні відносини між сторонами в даній справі щодо соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні, в тому числі щодо забезпечення прав таких на працевлаштування та оплачувану роботу, регулюються правовими нормами Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21 березня 1991 року №875-XII (надалі - Закон №875-XII), що були чинні на день виникнення спору.

Як встановлено судом, Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , яка використовує найману працю, відповідно до статті 19 цього Закону N 875-XII зобов`язана створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним (ч.4 ст.19 Закону №875-XII).

За приписами частини 13 статті 19 Закону №875-ХІІ фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною 1 статті 19 цього Закону, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 р. №121 затверджено Положення про централізований банк даних з проблем інвалідності. Це Положення визначає порядок створення, функціонування та ведення централізованого банку даних з проблем інвалідності (далі - банк даних) як автоматизованої системи для визначення, окрім іншого, для накопичення, зберігання і використання інформації про роботодавці), щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову «Про внесення змін до Положення про централізований банк даних з проблем інвалідності від 07.04.2023 № 307 (далі - Постанова №307). Відповідно до Постанови №307 програмний комплекс «Реєстр роботодавців щодо виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю» Централізованого банку даних з проблем інвалідності забезпечує автоматизоване (без стороннього втручання):

1) опрацювання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності;

2) визначення роботодавців, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною 1 статті 19 Закону;

3) створення розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 Закону.

Таким чином, розрахунок адміністративно-господарських санкцій виконується в автоматизованому режимі без втручання працівників Фонду, для усіх роботодавців. Такі розрахунки у вигляді PDF-файлу за електронним цифровим підписом керівника (заступника керівника) територіального відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю надсилаються до електронного кабінету роботодавця на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

Як зазначено в позові, Позивачем саме за інформацією програмного комплексу "Реєстр роботодавців щодо виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю" зроблено висновок, що кількість працюючих осіб у Відповідача впродовж 2023 року становила 18 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність 0 осіб, а кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону №875-XII - 1 особа. Незабезпечення Відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю стало підставою для застосування адміністративно-господарської санкції в розмірі 54 928,62 грн. Несплата такої санкції до 15.04.2024року стала підставою для нарахування 659,10 грн. пені.

Такі доводи Позивача в повній мірі відповідають обставинам справи та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства з огляду на таке.

Безспірно, згідно зі ст.19 Закону №875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Приписами статті 20 вказаного Закону передбачено, що за невиконання такого нормативу до роботодавця застосовується адміністративно-господарська санкція в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві.

Зазначене свідчить, що Відповідач, яка в 2023 році використовувала найману працю 18 осіб є суб`єктом відповідальності за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відповідно до долученого до позову розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, середня річна заробітна плата штатного працівника Відповідача в 2023 році становила 54 928,62 грн.

Таким чином, застосована Позивачем до Відповідача адміністративно-господарська санкція в розмірі середньої річної заробітної плати штатного працівника (54 928,62 грн.) ґрунтується на вимогах чинного законодавства і є правомірною.

Як зазначено в ст.20 Закону №875-XII, адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Доказів погашення Відповідачем вказаної заборгованості в установлений Законом строк суду не надано.

Відповідно до п.2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. №70, роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Як зазначено в п.4 цього ж Порядку, порушення строків сплати суми адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку за кожний календарний день прострочення.

Згідно розрахунку розмір пені Відповідачу нараховано в сумі 659,10 грн.

За таких обставин позов підлягає задоволенню, а кошти в сумі 55 587,72 грн. (54 928,62 грн. + 659,10 грн.) підлягають стягненню з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

Підстави, передбачені ст.ст.139-143 КАС України, для стягнення або відшкодування судових витрат по даній справі, відсутні.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити, стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Домбровського, 38 м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 37976485) адміністративно-господарську санкцію та пеню на загальну суму 55 587,72 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Ф. Нагірняк