Єдиний державний реєстр судових рішень
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 серпня 2024 року Справа№200/4951/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (юридична адреса: 18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538) про визнання протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області. Просить суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає в неправильному розрахунку розміру пенсії, а саме не застосуванні ст. 8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» (80 відсотків заробітної плати (доходу)) ОСОБА_1 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області обчислити пенсію ОСОБА_1 з розрахунку 80% відсотків від його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з моменту звернення з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (03.06.2023 року).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 12 лютого 2024 року, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області йому призначено пенсію за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», проте, на думку позивача, Пенсійним фондом допущено протиправна бездіяльність, яка полягає в не застосуванні ст. 8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» (80 відсотків його заробітної плати (доходу).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 липня 2024 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що на виконання рішення суду ОСОБА_1 переведено з пенсії по інвалідності на пільгову пенсію за віком відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058-ІV. До страхового стажу за списком № 1 для визначення права на пенсію відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058-ІV зараховано навчання за спеціальністю з 01.09.1997 року до 11.04.2001 року, періоди роботи з 03.10.2001 року до 02.12.2001 року, 25.08.2013 року до 22.09.2013 року та час знаходження на інвалідності внаслідок виробничої травми з 21.05.2015 року до 03.06.2023 року.
Завдання, покладені на органи Пенсійного фонду України, в тому числі щодо прийняття рішення про призначення (перерахунок) пенсії із зазначенням її розміру, за своєю правовою природою, є їх виключною компетенцією (дискреційними повноваженнями), тобто втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Враховуючи вищезазначене, представник відповідача вважає, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області є правомірними та відповідають чинному законодавству України, а вимоги позивача є такими, які не підлягають до задоволення.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 , знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, як отримувач пенсії за віком відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року по справі № 200/4777/23, було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу позивача за Списком №1, який дає право на призначення пенсії відповідно ч. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» навчання за фахом з 01.09.1997 року по 11.04.2001 року, періоди роботи з 03.10.2001 року по 02.12.2001 року та з 25.08.2013 року по 22.09.2013 року та період перебування на інвалідності внаслідок виробничої травми з 21.05.2025 року по 03.06.2023 року.
На виконання вказаного рішення, 12 лютого 2024 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Як вбачається з протоколу розрахунку пенсії розмір пенсії ОСОБА_1 складає 11947,16 грн.
Як вбачається з вказаного протоколу, при розрахунку пенсії Пенсійним фондом застосовано наступні показники 31098,62х0,38417 (де 31098,62 - заробітна плата (дохід), визначена відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; 0,38417 Коефіцієнт стажу). Зважаючи на те, що на час звернення з заявою про перехід на інший вид пенсії (03.06.2023), пільговий стаж позивача за Списком № 1, який дає право на призначення пенсії відповідно ч. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» складав 25 років 3 місяці 13 днів.
Позивач вважає, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність, яка полягає в не застосуванні ст. 8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» (80 відсотків його заробітної плати (доходу), у зв`язку із чим змушений звернутися до суду із даним позовом.
Отже, спірним питання даної справи є законність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, щодо не застосування ст. 8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» (80 відсотків його заробітної плати (доходу) при призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Суд, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788-ХІІ) та Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закону № 1058-ІV).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво- магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 7,5 років для жінок за Списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (в тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці») така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Верховний Суд у постановах у справі № 345/4616/16 від 20.11.2018 року, у справі № 345/4570/16-а від 06.02.2019 року, у справі № 345/4462/16-а від 05.12.2019 року та інших дійшов висновку про те, що статтю 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» слід розглядати у нерозривному зв`язку зі Списком № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.
Суд зазначає, що статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» передбачено не окремий вид пенсії, а додаткову соціальну гарантію. При цьому розмір пенсії обчислюється відповідно до Закону № 1058-IV і під час такого обчислення враховуються відповідні доплати і підвищення, передбачені цим Законом.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.11.2019 року у справі № 345/763/17.
Умовою виплати пенсії за нормами статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абзацу 3 частини першої статті 28 Закону № 1058-IV є призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, які передбачають зменшення пенсійного віку, встановленого абзацом 1 статті 26 цього Закону № 1058-IV.
Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 205/8712/16-а.
При цьому, виходячи з положень наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у Списку № 1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.07.2023 року у справі № 200/5813/20-а, від 18.04.2019 року у справі № 392/17/17, від 29.12.2021 року у справі № 345/2562/17, від 21.01.2020 року у справі № 640/4469/17, від 31.03.2020 року у справі № 459/245/17, та Верховний Суд України, зокрема, у постанові від 28.01.2014 року по справі № 21- 455а13, від 24.06.2014 року (справа № 21-236а14).
Отже, дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» поширюється на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день за Списком № 1, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
До Списку№ 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36, Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року № 461, належать, зокрема, працівники: зайняті повний робочий день на підземних роботах; які обслуговують працівників, зайнятих на підземних роботах (медперсонал підземних пунктів охорони здоров`я, працівники підземного телефонного зв`язку тощо) (Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень).
Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується сторонами, на час звернення з заявою про перехід на інший вид пенсії (03.06.2023 року), пільговий стаж позивача за Списком № 1, який дає право на призначення пенсії відповідно ч. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» складав 25 років 3 місяці 13 днів, а саме: Період навчання в професійнотехнічному училищі № 105 з 01.09.1997 року по 12.04.2001 року (що підтверджується трудовою книжкою позивача); період роботи на шахті імені АТ Стаханова з 17.05.2001 року по 03.08.2001 року (що підтверджується трудовою книжкою позивача); період роботи в ТОВ «Вугільна компанія» «шахта Красноармійська Західна 1» з 17.09.2001 року по 07.04.2011 року (що підтверджується трудовою книжкою позивача, довідкою № 428 від 17.07.2023 року, наказом № 1166к від 16.04.2002 року)); період навчання в учбовому пункті на шахті імені АТ Стаханова з 15.04.2011 року по 05.05.2011 року (що підтверджується трудовою книжкою позивача); період роботи на шахті імені АТ Стаханова з 06.05.2011 року по 22.09.2013 року в якості гірничого робітника очисного забою (що підтверджується трудовою книжкою позивача); період роботи в ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» з 30.09.2013 року по 24.05.2015 в якості гірничого робітника очисного забою (що підтверджується трудовою книжкою позивача). Періоди інвалідності: з 25.05.2015 року по 01.05.2016 року (що підтверджується довідкою МСЕК № 451358 та № 124347 («Причина інвалідності Трудовое увечие» та актами за ф. Н-1 та за ф Н-5 від 02.01.2015 року); з 21.04.2016 року по 01.05.2018 року (що підтверджується довідками МСЕК № 0603923 та № 0041169 («Причина інвалідності Трудовое увечие» та актами за ф. Н-1 та за ф Н-5 від 02.01.2015 року); з 01.05.2018 року по 03.06.2023 року (що підтверджується довідкою МСЕК № 0916844 («Причина інвалідності Трудове каліцтво» та актами за ф. Н-1 та за ф Н-5 від 02.01.2015 року).
Крім того, підтверджено наявність необхідного пільгового стажу для призначення пенсії позивачу також й рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року у справі № 200/4777/23.
Отже, наявний підземний стаж позивача, що є достатнім для перерахунку його пенсії відповідно достатті 8 Закону № 345-VI.
Відповідно до частини 3 пункту 1 статті 28 Закону № 1058-ІV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відтак, відповідачем була допущена протиправна бездіяльність щодо неврахування статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» при призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно дост. 90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.
Частиною 2ст. 77 КАС Українивизначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів прави, позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 968,96 грн (квитанція про сплату № 9А2Y-2TF9-68FE від 18.07.2024 року)
Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.
Керуючись ст.ст.2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (юридична адреса: 18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538) про визнання протиправним та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (юридична адреса: 18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538), яка полягає в неправильному розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме не застосуванні ст. 8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» (80 відсотків його заробітної плати (доходу)).
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (юридична адреса: 18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538) обчислити пенсію ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з розрахунку 80% відсотків від його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з моменту звернення з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 03 червня 2023 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (юридична адреса: 18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 295КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.М. Тарасенко
Судове рішення № 121181447, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 22.08.2024. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 200/4951/24. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: