Постанова № 1211784, 20.11.2007, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

20.11.07 Справа № 5/2061-28/329(5/2043-19/256)

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Дубник О.П.

Орищин Г.В.

при секретарі Горбач Ю.Б.

з участю представників:

від скаржника (позивач) –Посікіра Р.

від відповідача 1 – Карпин Я.С.

від відповідача 2 –не з’явився

від відповідача 3 –Гелей О.В.

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «У-КАН інтерсервіс»від 24.02.2006 року б/н

на постанову господарського суду Львівської області від 10.02.2006 року, суддя Морозюк А.Я.

у справі №5/2061-28/329(5/2043-19/256),

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «У-КАН інтерсервіс», м.Львів

до відповідача 1 Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова

до відповідача 2 Управління державного казначейства у Львівській області, м.Львів

до відповідача 3 Управління державного казначейства у Залізничному районі м.Львова Головного управління ДК України у Львівській області (правонаступник Відділення державного казначейства у Залізничному районі м.Львова), м.Львів

про стягнення помилково сплачених до бюджету коштів в сумі 18857,14 грн.

Особам, які беруть участь у справі, права і обов’язки, передбачені ст.49, 51, 59 Кодексу адміністративного судочинства України, роз’яснено.

Постановою господарського суду Львівської області від 10.02.2006 року в справі №5/2061-28/329(5/2043-19/256) в позові ТзОВ «У-КАН інтерсервіс»про стягнення помилково сплачених до бюджету коштів в сумі 18857,14 грн. відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову господарського суду Львівської області від 10.02.2006 року в справі №5/2061-28/329(5/2043-19/256), прийняти нову постанову, якою позов ТзОВ «У-КАН інтерсервіс»задоволити повністю, з мотивів того, що при розгляді справи судом неповно досліджено обставини справи, а висновки, викладені у постанові не відповідають обставинам справи, також апелянтом зазначено, що судом неправильно застосовано норми матеріального права.

Скаржник вказує на те, що ст. 11 Закон України "Про державну підтримку малого підприємництва", передбачено для суб'єктів малого підприємництва заміну сплати встановлених законодавством податків і зборів сплатою єдиного податку. Пунктом 6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", зокрема визначено що платник єдиного податку не сплачує податку на прибуток. Таким чином, для суб'єктів малого підприємництва - платників єдиного податку сплата єдиного податку замінює сплату податку на прибуток.

Апелянт звертає увагу суду на те, що платник єдиного податку не зобов'язаний сплачувати будь які авансові внески з податку на прибуток, зокрема внесок передбачений частиною 5 підпункту 7.8.2. пункту 7.8. статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

В судових засіданнях представник позивача (скаржника) вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача 1 просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, з підстав наведених у Запереченні на апеляційну скаргу, зокрема вказував на те, що відповідно до п.п.7.8.2 п.7.8 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку за визначеною пунктом 10.1 статті 10 цього Закону ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, чи такий емітент або отримувач дивідендів є платником податку на прибуток або має пільги зі сплати податку на прибуток, надані цим Законом або іншими законодавчими актами, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена пунктом 10.1 статті 10 цього Закону (крім платників цього податку, які підпадають під дію пункту 7.2 статті 7 чи підпункту 10.2.3 пункту 10.2 статті 10 цього Закону).

Представник відповідача 2 в судове засідання 20.11.2007 року не з’явився, в попередніх судових засіданнях просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, постанову господарського суду Львівської області від 10.02.2006 року в справі №5/2061-28/329(5/2043-19/256) залишити без змін.

Представник відповідача 3 в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні докази по справі, встановив наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю "У-КАН-Інтерсервіс" у 2003 році мав статус платника єдиного податку відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності»та Закону України «Про державну підтримку суб’єктів малого підприємництва», що підтверджується свідоцтвом від 06.12.2002 року.

У 2003 році позивач проводив виплату дивідендів, при цьому застосовуючи норми частини 5 підпункту 7.8.2 пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме було нараховано та сплачено до бюджету авансовий внесок по дивідендах за правилами, встановленими для сплати авансового внеску з податку на прибуток. У 2003 році позивач нарахував і сплатив до бюджету авансового внеску при виплаті дивідендів на загальну суму 18857,14 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 27.01.2003 року № 26 та від 20.02.2003 року № 58. Сплату даної суми до бюджету позивач вважає помилковою. Так, останній звертався до відповідача 1 та відповідача 2 з листами про повернення зазначених коштів, однак листами ДПІ у Залізничному районі м.Львова від 01.06.2004 року та Управління державного казначейства у Львівській області від 19.05.2004 року йому в цьому відмовлено.

Суд, заслухавши представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Статтею 11 Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва»передбачено для суб’єктів малого підприємництва заміну сплати встановлених законодавством податків і зборів сплатою єдиного податку.

Відповідно до п.6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва»суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на прибуток.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку та на суму амортизаційних відрахувань.

Що стосується платника єдиного податку, який є емітентом корпоративних прав, операція по виплаті дивідендів по своїй економічній природі є не прибутковою, а видатковою. Прибуток в цьому випадку отримують власники корпоративних прав.

Помилковість у сплаті суб'єктом господарювання до бюджету спірної суми виникла через доповнення пп. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону ч. 5 з таким змістом: "Якщо згідно із законодавством цей податок є складовою частиною єдиного податку (спеціального торгового патенту), то особа-платник такого єдиного податку (спеціального торгового патенту) зобов'язана при виплаті дивідендів нараховувати та сплачувати до бюджету, до якого зараховується такий єдиний податок (вартість спеціального торгового патенту) внесок за правилами, встановленими цим підпунктом для оплати авансового внеску з податку на прибуток, без права застосування норм пп. 7.8.3 цього пункту (Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 24.12.2002). Виходячи із змісту п. 7.8 ст. 7 того ж Закону "емітент корпоративних прав при сплаті дивідендів нараховує та сплачує до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої п. 10.1 ст. 10 Закону. Відповідно до пп. 7.8.3 п. 7.8 ст. 7 Закону такий внесок в подальшому зараховується у сплату емітентом податку на прибуток.

Частиною 7 ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування" встановлено, що зміни та доповнення до законів України про оподаткування стосовно надання пільг, зміна податків, зборів, обов'язкових платежів, механізму їх оплати вносяться до законів України про оподаткування не пізніше, ніж за 6 місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку бюджетного року. Аналогічна норма міститься в п. 3 ст. 27 Бюджетного кодексу України: Закони України, які впливають на формування доходної та видаткової частини бюджетів, повинні бути офіційно оприлюднені до 15 серпня року, що передує плановому. В іншому разі норми відповідних законів, що впливають на формування доходної та/або видаткової частини бюджетів, застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, наступного за плановим.

Прийняття Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 24.12.2002 обумовило зміну оплати обов'язкових платежів та механізму їх оплати, збільшення обсягів платежів до бюджету, що в свою чергу безпосередньо впливає на формування доходної частини бюджету.

З вищенаведеного випливає те, що Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 24.12.2002 (опублікований в газеті "Голос України" 21.01.2003) в ч. 5 пп. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону про встановлення вимоги оплати внеску при виплаті дивідендів платниками єдиного податку набирає чинності з 01.01.2004 року.

З огляду на вищенаведені обставини, сплата позивачем до бюджету у 2003 році суми 18857,14 грн. авансового внеску при виплаті дивідендів була помилковою, в зв'язку з чим сплачена сума підлягає поверненню з бюджету. Як встановлено у судових засіданнях спірна сума повернена з бюджету на підставі наказу господарського суду Львівської області від 14.02.2005 року по даній справі.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню

Керуючись ст.ст. 195,196,198,202,205,207,209 п.6,7 розділу VІІ КАС України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ТзОВ «У-КАН інтерсервіс» задоволити.

Постанову господарського суду Львівської області від 10.02.2006 року в справі №5/2061-28/329(5/2043-19/256) - скасувати, прийняти нову постанову.

Позов задоволити.

Стягнути з бюджетного рахунку Управління державного казначейства у залізничному районі м.Львова - 18857 грн. 14 коп. - зайво сплаченого внеску при виплаті дивідендів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «У-КАН інтерсервіс»(м.Львів, вул.Городоцька,104, п/р 26004011350 в ПФ Кредит Банк (Україна), МФО 325365, ЄДРПОУ 14275961).

Наказ не видавати.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Дубник О.П.

Орищин Г.В.