Ухвала суду № 121174675, 14.08.2024, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/9658/24

Провадження № 1-кс/202/5543/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2024 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Індустріального районного суду м.Дніпропетровська, клопотання прокурора Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, внесеного 05.07.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024042030000099, у відношенні:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Авдіївка, Донецької області, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч. 2 ст. 332 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням, в якому просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з визначенням розміру застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Клопотання мотивовано тим, що в провадженні СВ ВП№2 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024042030000099 від 05.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч. 2 ст. 332 КК України.

Процесуальне керівництво здійснюється групою прокурорів Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра та Центральної окружної прокуратури міста Дніпра.

Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з невстановленими особами налагодив протиправний механізм, направлений на сприяння у незаконному переправленні осіб через державний кордон України під час воєнного стану.

Так, 01.08.2024 року ОСОБА_5 , сприяючи незаконному переправленню ОСОБА_8 через державний кордон України, шляхом порад, вказівок, наданням засобів та усуненням перешкод, отримав від ОСОБА_8 грошові кошти у сумі 10 000 грн., а 13.08.2024 ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_8 грошові кошти у сумі 7500 доларів США, для подальшого сприяння з метою його незаконного безперешкодного перетину державного кордону України.

Причетність ОСОБА_5 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою про злочин, протоколами допитів свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , протоколами пред`явлення особи для впізнання, протоколами оглядів мобільних телефонів, протоколами огляду грошових коштів, протоколом обшуку, протоколом затримання ОСОБА_5 , повідомленням про підозру, іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

13.08.2024 року ОСОБА_5 затримано та 14.08.2024 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч. 2 ст. 332 КК України.

Прокурор вказує про доцільність обрання ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки матеріали кримінального провадження містять вагомі докази про вчинення останнім тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 7 років.

Також, прокурор посилається на існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, достатні підстави вважати, що, з урахуванням того, що ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, не одружений, з дитиною на даний час не проживає, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків та постійного джерела доходів, а також враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, підозрюваний ОСОБА_5 усвідомлює невідворотність покарання за вчинене ним кримінального правопорушення, а тому з метою уникнення покарання може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Досудовим розслідуванням не встановлено стримуючих факторів, які свідчать, що підозрюваним ОСОБА_5 не будуть вживатися перешкоди для запобігання проведенню досудового розслідування та подальшого відправлення правосуддя в спосіб неявки до слідчого прокурора та/або в судове засідання-відсутність соціальних зв`язків.

Також, враховуючи, що Дніпропетровська область значно наближена до кордонів територія яких, визначена статусом тимчасово окупованою територію, останній може покинути території Дніпропетровської області та України.

Про доведеність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 с. 177 КПК України, свідчить той факт, що підозрюваний, перебуваючи на свободі може знищити, сховати, спотворити документи, або їх копії, місця зберігання яких на даний час невідомі стороні досудового розслідування, а також видалити листування у соціальних мережах, які можуть мати істотне значення для встановлення точних обставин кримінального правопорушення.

Органом досудового розслідування із врахуванням того факту, що підозрюваний ОСОБА_5 у зв`язку із набуттям статусу підозрюваного, та можливість ознайомлюватися із матеріалами кримінального провадження, відомі особисті дані та місце проживання свідків у даному кримінальному провадженні, а тому є всі підстави вважати, що існує обґрунтований ризик незаконного впливу як на свідків, з метою перешкоджання слудству. Крім того, не будучи обмеженим у вільному доступі до інших осіб, підозрюваний може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.

Про доведеність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить той факт, що підозрюваний може впливати на інших учасників даного кримінального правопорушення, попередити своїх спільників з метою знищення ними речових доказів та уникнення ними кримінальної відповідальності, та може перешкоджати слідству у встановленні даних осіб, які разом з ОСОБА_10 організовують та сприяють незаконному переправленню осіб чоловічої статі через державний кордон України.

Також, прокурор вказує, що підозрюваний ОСОБА_5 не має офіційного місця роботи, що свідчить про відсутність законного достатнього джерела доходу, який здатний забезпечити достатній рівень життя, внаслідок чого, є всі підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 у разі застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, може вчинити інші, в тому числі корисливі, кримінальні правопорушення.

Таким чином, прокурор просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання особи під вартою, із визначенням застави, що надасть гарантії дотримання ОСОБА_5 належної процесуальної поведінки та покладеного обов`язку явки до слідчого, прокурора та суду.

В ході розгляду прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини та наявність обґрунтованої підозри та обґрунтованих ризиків. Просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання посилаючись на відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Просив застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та врахувати відомості про особу підозрюваного, який є внутрішньо переміщеною особою, має на утриманні малолітню дитину, не офіційно працює.

Підозрюваний ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання. Вважає, що підозра необґрунтована, ризики вважає недоведеними. Просив не застосовувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вислухавши доводи сторін, дослідивши надані докази, слідчий суддя прийшов до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України, та вручення стороні захисту копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст.278КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.

Встановлено, що 05.07.2024 року до ЄРДР за №42024042030000099 внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.15 ч. 2 ст. 332 КК України КК України.

13.08.2024 року підозрюваному було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч. 2 ст. 332 КК України КК України.

Із доданих до клопотання доказів вбачається, що є всі підстави вважати що повідомлення про підозру є обґрунтованим,в розумінні практики ЄСПЛ, тому що його можлива причетність до вчинення злочину достатньо на цій стадії кримінального провадження підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: Витягом з ЄРДР, заявою про злочин, протоколами допитів свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , протоколами пред`явлення особи для впізнання, протоколами оглядів мобільних телефонів, протоколами огляду грошових коштів, протоколом обшуку, протоколом затримання ОСОБА_5 , повідомленням про підозру, іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

Згідно ч.1ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч.1ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбаченихстаттею 177 КПК України,на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства", запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Прокурором доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Так, про наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України,свідчить тяжкістьпокарання,що загрожуєпідозрюваному уразі визнанняйого винуватиму вчиненнізлочину,передбаченого ч.3ст.15ч.2ст.332КК України,одне ізяких,відповідно дост.12КК України,відносяться докатегорії тяжкихзлочинів,за якіпередбачено покаранняу видіпозбавлення воліна строкдо 7років,у зв`язкуіз чим,розуміючи тяжкістьможливого покаранняу разівизнання його винним у вчиненні інкримінованих злочинів, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання.

Про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на теперішній час органами досудового розслідування здійснюється збір доказів, що також свідчить про те, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, видалити листування у соціальних мережах, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, у т.ч. знаряддя їх скоєння.

Ризик, незаконно впливати на інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні та свідків і потерпілих підтверджується тим, що по справі ще не виконані всі необхідні слідчі дії за участю інших підозрюваних, свідків та потерпілих у вказаному кримінальному провадженні, що дає змогу останньому впливати на них, для приховування дійсних обставин кримінального правопорушення, під час досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності за вказаний злочин.

Слідчим суддею прийнято до уваги відомості про особу підозрюваного ОСОБА_5 , який не одружений, має малолітню дитину, має постійне місце проживання, раніше не судимий,

Також, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує обставини вчинення інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та його роль у інкримінованому діянні.

На підставі доводів сторін та вивчення матеріалів кримінального провадження слідчий суддя вважає доведеним, що на цій стадії досудового розслідування до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, т.щ. жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.1 статтею 177 цього Кодексу.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує положення ч.4 ст.182 КПК України, а також відповідні висновки ЄСПЛ, надані при розгляді справи«Істоміна проти України».

Так, у рішенні від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України» ЄСПЛ зауважив, що відповідно до ч.4 ст.182 КПК слідчий суддя визначає розмір застави «з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього». Далі Суд зазначив, що застава має на меті не гарантування відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи в судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватися залежно від особи, про яку йдеться, з урахуванням її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. В ЄСПЛ наголосили, що суд повинен так само обережно й ретельно розглядати питання про застосування застави, як і вирішувати, чи є необхідним продовження тримання особи під вартою. Сума шкоди може бути одним з факторів, що виправдовує вищий розмір застави, але лише в поєднанні з іншими критеріями серйозністю злочину, ризику втечі та ін.

Тому, користуючись своїм правом, передбаченим ч.5 ст.182 КПК України, визначаючи підозрюваному ОСОБА_5 розмір застави, з урахуванням обставин тяжкості інкримінованого злочину, та відомостей про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за доцільне визначити підозрюваному заставу в розмірі 30 (тридцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

На думку слідчого судді, застава самеу такомурозмірі здатназабезпечити виконанняпідозрюваним,покладених нанього обов`язків.

У разі внесення застави, на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 132, 176-178, 183, 193, 194 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 12 жовтня 2024 року включно.

Встановити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 30 (тридцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 90840,00грн. (дев`яностотисяч вісімсотсорок грн.00коп.), які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач коштів: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача: UA158201720355229002000017442, призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ 26239738, Код банку отримувача (МФО) 820172.

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити підозрюваного з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.

З моменту звільнення підозрюваного з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави згідно ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного наступні обов`язки:

- не відлучатись з місця постійного проживання/перебування та повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця проживання/перебування;

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, яким здійснюється досудове розслідування, прокурора або суду.

- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на підозрюваного строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.

У разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала слідчого судді діє до 12 жовтня 2024 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1