Постанова № 121167598, 23.08.2024, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Номер справи 220/1187/24

Номер провадження 3/220/627/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2024 року Суддя Великоновосілківського районного суду Донецької області Якішина О.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Відділення поліції №1 Волноваського районного відділу поліції ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 (Державна служба транспорту), водія, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

16.07.2024 р. о 17 год. 20 хв. водій ОСОБА_1 на а/д Донецьк-Запоріжжя 143 км., Волноваського району Донецької області керував транспортним засобом автомобілем «Mercedes-Benz Vito», номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини роту, почервоніння очей. Від продуття газоаналізатора «Alcotest Drager 6810» та від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 , якому було повідомлено про день та час розгляду справи, що підтверджується його підписом в протоколі про адміністративне правопорушення, не з`явився без поважних причин, по причини свого неприбуття не повідомив. Крім того, ОСОБА_1 також повідомлявся про день та час розгляду справи шляхом направлення телефонограми та смс-повідомлення на номер телефону зазначений у протоколі, які ним були отримані.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Харченко С.В. в судове засідання також не з`явився, будучи у встановленому законом порядку повідомленим про день та час розгляду справи.30.07.2024 р., 12.08.2024 р., 23.08.2024 р. подав заяви про відкладення розгляду справи.

23.08.2024 року адвокатом Харченком С.В. подано також клопотання про закриття провадження у справі, в якому він посилається на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 керував автомобілем та був зупинений працівниками поліції за порушення ПДР. Матеріали справи також не містять постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ПДД та пояснень свідків та/або відео, що підтверджують факт вчинення правопорушення ОСОБА_1 Відеозапис є неповним та не розкриває суті правопорушення. Працівниками поліції під час складання протоколу відносно ОСОБА_1 не було роз`яснено останньому його права та обов`язки, а також правові наслідки складання даного протоколу, суть обвинувачення, не було залучено свідків правопорушення, а сам протокол складено нерозбірливо. Крім того, поліцейським було порушено порядок огляду на стан сп`яніння, у зв`язку з чим він вважається недійсним, а протокол - недопустимим доказом вини ОСОБА_1 . Направлення на огляд у лікаря нарколога ОСОБА_1 не видавалось, що свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку не направляв його у заклад охорони здоров`я для проходження огляду на стан сп`яніння. ОСОБА_1 не відстороняли від керування, що у своїй сукупності з іншими доказами свідчить про невідповідність дій поліцейського з процедурою оформлення матеріалів за ст. 130 КУпАП.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 та його захисник без поважних причин не з`явились до суду, доказів поважності причини неявки в судове засідання суду не надано, суд вважає причини їх неявки не поважними та з урахуванням викладеного, вважає можливим відповідно до ст. 268 КУпАП розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та його захисника. При цьому суд враховує, що явка особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в судове засідання у даній категорії справ не є обов`язковою, а його захисником фактично надано заперечення на протокол.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до наступного.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктивна сторона зазначеного правопорушення виражається зокрема, у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є порушенням п. 2.5 Правил дорожнього руху України та самостійною підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не зважаючи на підстави такої відмови.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №821084 від 16.07.2024 року, в якому зафіксований факт порушення ОСОБА_1 п. 2.5 Правил дорожнього руху України;

- копією постанови серії ЕНА №2618798 від 16.07.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП з накладенням на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400,00 грн.;

- направленням ОСОБА_1 до Покровського наркологічного диспансеру на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.07.2024 р., в якому зафіксовані виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, згідно якого огляд в медичному закладі не проводився;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеного в зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння з якого вбачається, що огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 із застосуванням газоаналізатора «Alcotest Drager 6810» не проводився;

- довідкою до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №821084 від 16.07.2024 р., з якої вбачається, що за обліком Національної автоматизовано-інформаційної системи МВС України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ст.130 КУпАП не притягувався. Посвідчення водія не вилучалось;

- відеозаписом, який міститься в матеріалах справи, на якому зафіксований факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6810», так і у закладі охорони здоров`я.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За приписами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Зазначені докази суд вважає належними та допустимими, виходячи з наступного.

Наданий суду відеозапис є безперервним та в достатній мірі відтворює обставини скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, і сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає, оскільки не містить ознак фальсифікації та фабрикації, а обставини, які на ньому відображені, зафіксовані послідовно, починаючи з моменту зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , та узгоджуються з матеріалами справи. Проведення відеофіксації проводилась відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, а тому відеозапис є належним доказом у справі про адміністративне правопорушення.

Зазначеним відеозаписом зафіксовано, що на вимогу поліцейського ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і у закладі охорони здоров`я. При цьому поліцейським йому було роз`яснено наслідки такої відмови, на що ОСОБА_1 пояснив, що не має бажання проходити огляд.

Не знайшли свого підтвердження посилання захисника на те, що ОСОБА_1 не було роз`яснено його права та не відсторонено від керування транспортним засобом. Так, згідно наданого відеозапису, поліцейським було роз`яснено ОСОБА_1 права, передбачені ст.. 63 Конституції України та ст.. 268 КУпАП, а також повідомлено про відсторонення його від керування транспортним засобом та передачу транспортного засобу командиру.

З приводу доводів захисника про відсутність підстав для зупинки транспортного засобу суд зазначає, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений на блокпосту. Під час дії воєнного стану на території України поліцейські залучені до операції з оборони України, в тому числі шляхом перевірки документів громадян. Таким чином, у поліцейських наявні диспозитивні повноваження на перевірку документів водіїв.

Суд не приймає до уваги доводи захисника про те, що працівниками поліції не видано направлення на огляд При цьому суд вважає необхідним зауважити, що виходячи з аналізу п.п. 7-10 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, направлення на огляд видається в разі згоди водія на проходження такого огляду у закладі охорони здоров`я. Інструкція не містить норми, яка б зобов`язувала працівників поліції видавати таке направлення в разі відмови водія від проходження огляду.

Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і у закладі охорони здоров`я, наявність або відсутність відповідного направлення не впливає на обставини, встановлені судом.

Щодо доводів захисника про порушення поліцейськими порядку проведення огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння, відсутності свідків на відеозапису суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно положень п.п. 6, 7 Розділу I Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої Наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу та лікарем закладу охорони здоров`я. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я.

Суду наданий відеозапис з нагрудної камери поліцейського, яким зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і у закладі охорони здоров`я. При цьому суд зазначає, що працівниками поліції застосовувались спеціальні технічні засоби фіксування правопорушення (відеозапису), а тому присутність свідків не є обов`язковою.

Отже, судом не встановлено порушень поліцейськими порядку проведення огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння, а також процедури фіксації правопорушення.

Дослідженням наданих суду доказів встановлено, що ОСОБА_1 на вимогу працівника поліції відмовився від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.

Даних, які б спростовували докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, суду не представлено.

На переконання суду сукупності наявних в матеріалах справи доказів достатньо для доведення поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 130 КУпАП.

ЄСПЛ вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КпАП України, при накладенні стягнення за правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи характер скоєного ОСОБА_1 правопорушення, ступінь його вини, особу порушника, стосовно якого даних, які б з негативного боку його характеризували, суду не надані, останній є військовослужбовцем, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд піддає ОСОБА_1 адміністративному стягненню у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 221, 283, 130 ч.1 КпАП України, Законом України «Про судовий збір» -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави на розрахунковий рахунок - UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106, МФО-899998, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код суду (ЄДРПОУ) - 02895834, судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Великоновосілківський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.М. Якішина