Ухвала суду № 121156126, 22.08.2024, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

22.08.2024Справа № 910/5972/21

За заявою ОСОБА_1

про видачу наказів у справі № 910/5972/21

за позовом Фізичної особи-підприємця Цикалюка Романа Леонідовича (м. Благовіщенське Кіровоградської області)

до Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" (м. Київ)

про стягнення

Суддя Ващенко Т.М.

Представники учасників судового процесу: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Цикалюк Роман Леонідович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" про стягнення з відповідача на користь позивача: дизельне паливо в кількості 14000 л; бензин А-92 в кількості 500 л; нігрол в кількості 40 л; солідол в кількості 34 кг; оливу М-10Г2к в кількості 400 л.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.06.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2022, позовні вимоги задоволено повністю.

17.11.2022 на виконання означеного рішення видано відповідний наказ.

До Господарського суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 про видачу 2 примірників наказу Господарського суду міста Києва від 17.11.2022 у справі №910/5972/21.

Розглянувши вказану заяву, суд встановив наступне.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду. Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року у справі № 11-рп/2012).

Умови й порядок виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначається Законом № 1404-VIII.

Згідно зі статтею 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пункту 1 частини першої, частини п`ятої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Статтею 3 Закону № 1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів:

1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;

1-1) судові накази;

2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;

3) виконавчих написів нотаріусів;

4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;

5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;

6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

7) рішень інших державних органів, рішень Національного банку України, наказів Голови Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України або осіб, які виконують їхні обов`язки, що законом визнані виконавчими документами;

8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;

9) рішень (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень;

10) рішень Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю або Аудиторської палати України, які законом визнані виконавчими документами;

11) рішень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про застосування заходів реагування у вигляді штрафу.

Судом встановлено, що наказом Господарського суду міста Києва від 17.11.2022 передбачено стягнення з Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" на користь Фізичної особи-підприємця Цикалюка Романа Леонідовича дизельне паливо в кількості 14000 (чотирнадцять тисяч) л; бензин А-92 в кількості 500 (п`ятсот) л; нігрол в кількості 40 (сорок) л; солідол в кількості 34 (тридцять чотири) кг; оливу М-10Г2к в кількості 400 (чотириста) л, 5.884 (п`ять тисяч вісімсот вісімдесят чотири) грн 20 коп. судового збору, 5.000 (п`ять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Даний наказ Господарського суду міста Києва є чинним та підлягає виконанню.

У той же час Господарський процесуальний кодекс України містить спеціальну норму, яка встановлює порядок дій у випадку, якщо виданий судом наказ не підлягає виконанню.

Так, стаття 328 ГПК України встановлює, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання. Про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом. Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом.

Таким чином, видача судом інших (двох окремих) наказів неможлива за наявності чинного виконавчого документа.

За таких обставин Господарський суд міста Києва позбавлений можливості видати інші накази на виконання рішення від 29.06.2021 у справі №910/5972/21, та відмовляє в задоволенні заяви позивача.

Керуючись ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу наказів у справі №910/5972/21 відмовити.

Ухвала набрала законної сили 22.08.2024 та не підлягає оскарженню відповідно до ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.М. Ващенко