Ухвала суду № 121153616, 21.08.2024, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/373/24

Провадження №2-а/951/23/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2024 року

Козівський районний суд Тернопільської області

у складі головуючої судді Гриновець О. Б.

з участю секретаря судового засідання Книш Л. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення

установив:

15.05.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, у якому просить: поновити строк для оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1744981 від 25.03.2024, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП; скасувати таку постанову; закрити провадження у справі та стягнути з відповідача судові витрати.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2024 для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Гриновець О. Б.

Ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області Гриновець О. Б. від 20.05.2024 позовну заяву залишено без руху з підстав пропуску позивачем строку на звернення до суду.

Ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області Гриновець О. Б. від 01.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду й відкрито провадження в справі. Розгляд справи постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

10.07.2024 канцелярією суду зареєстрований за № 1968/24 Вх. відзив на позов Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, згідно з якого представник просить відмовити у задоволенні позовних вимог, розглядати справи у його відсутності у зв`язку із службовою зайнятістю.

Судове засідання неодноразово відкладалось з підстав, викладених в ухвалах Козівського районного суду Тернопільської області від 24.07.2024 й 30.07.2024.

21 серпня 2024 року учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце такого, в судове засідання не з`явились.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, заяв чи клопотань не скеровував.

Оскільки учасники справи у судове засідання не з`явилися, відповідно до ч. 4ст. 229 КАС України,фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Проаналізувавши матеріали справи, доходжу наступного висновку.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначеноКодексом адміністративного судочинства України(далі -КАС України), згідно з частиною 1 статті 5 якого кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з ч. 1 ст.9КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1статтею 118 КАС Українивизначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС Українипозов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Статтею 286КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 2ст.286КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Відповідно до ч. 1ст.121КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно ч. 3ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч. 4 ст. 123 КАС України).

Також пунктом 8 ч. 1ст.240 КАС Українипередбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертоюстатті 123 цього Кодексу.

Наведеними вище правовими нормами встановлено, що суд першої інстанції зобов`язаний з`ясувати в кожному випадку чи адміністративний позов подано у строк, установлений законом, а якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Із змісту адміністративного позову та матеріалів справи видно, що позивач звернувся в суд із цим адміністративним позовом 15.05.2024, що підтверджується штампом реєстрації вхідної кореспонденції Козівського районного суду Тернопільської області, та оспорює постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1744981 від 25.03.2024.

У позовній заяві позивач просить поновити строк для оскарження вищевказаної постанови з підстав отримання її поштовим зв`язком 07.05.2024, звідки останній дізнався про зміст такої.

Вказана категорія справ розглядається у порядку, визначеному положеннямистатті 286 КАС України, якою законодавцем встановлені темпоральні обмеження.

Суд звертає увагу, що ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області від 20.05.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та роз`яснено останньому право протягом п`яти днів з дня вручення цієї ухвали в тому числі подати суду копію конверта з читабельним трекінгом відправлень листів з сайту Укрпошта з метою відстеження судом дати отримання ОСОБА_1 оскаржуваної постави.

Останній у строки встановленні судом не подав заяви про усунення недоліків, вказаних в ухвалі від 20.05.2024.

З метою забезпечення права особи на доступ до правосуддя суддею постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі від 01.07.2024, однак питання про поновлення строку на оскарження постанови про адміністративне правопорушення при відкритті провадження у справі не вирішувалось.

Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду, визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджується належними доказами.

Позивач обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на оскарження постанови серії ЕНА № 1744981 від 25.03.2024 зазначає, що про вказану постанову він дізнався лише 07.05.2024 у відділенні зв`язку за місцем проживання. Отже вважає, що десятиденний строк для оскарження цієї постанови пропустив з поважних причин.

Однак, на переконання суду наведені підстави для поновлення строку є неповажними з огляду на наступне.

Пунктами 6, 7 частини 5статті 44 КАС Українипередбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Наведеними положеннямиКАС Україничітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом, упродовж визначених для цього строків.

Так, частиною 1статті 118 КАС Українивстановлено, що процесуальні строкице встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначенівстановлюються судом.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Строк звернення до адміністративного судуце проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, унаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо його прийнято за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії.

Якщо цей день точно встановити неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому сполуку «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод, щоб дізнатися, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Отже, реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою у межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача. Позивач, не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізувати своє право на звернення до суду в межах строків такого звернення, адже нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Велика Палата Верховного Суду від 26.10.2023 справа № 990/139/23.

Також суд звертає увагу, що день, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Таким днем може бути: день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи; день отримання поштового відправлення, в якому особі надіслано рішення, яке вона оскаржує; день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії; день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).

Аналогічні висновки викладено в постанові Верховного Суду у постанові від 09.09.2020 справа № 444/2499/19.

Судом встановлено, що позивач відповідно до пункту 9 постанови серії ЕНА № 1744981 від 25.03.2024 відмовився отримувати її копію.

Отож день, коли ОСОБА_1 дізнався про порушення свого права є день отримання поштового відправлення в якому йому надіслано оскаржувану постанову.

Водночас суд вважає необґрунтованими посилання позивача про те, що копію спірної постави отримав 07.05.2024 у відділенні зв`язку за місцем проживання.

Як видно з конверта долученого позивачем до матеріалів справи, у якому він отримав спірну постанову, такий відправлений 28.03.2024 з Сектору поліцейської діяльності №1 (смт Козова) Відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області та адресований ОСОБА_1 за адресою: с. Купчинці, вул. Набережна. Відправлення прийняте АТ «УКРПОШТА» 07.05.2024 про що свідчить печатка проставлена на конверті. Одночасно трекінг-номер поштового відправленнязакритий стороннім предметом.

З огляду на що відстежити судом інформацію зазначену на конверті, зокрема, коли відправлення було створене, прийняте та вручене особисто видається неможливим й позивачем цього доведено не було.

Тож судом не встановлено наявності поважних причин, за яких ОСОБА_1 не міг звернутися до суду в межах передбаченого законом строку.

Відповідно до частин 3-4статті 123КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З погляду на що суд доходить висновку, що порушення позивачем строку звернення до суду спричинено виключно пасивною поведінкою останнього, яка не є поважною причиною для поновлення такого строку.

Вказане зумовлює залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 8 частини 1статті 240 КАС України.

Керуючись ст. ст.123,169,171,240,241,243,248,256, 286,293,294 КАС України

постановив:

залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О. Б. Гриновець