Ухвала суду № 121147809, 22.08.2024, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/6984/24

н/п 1-кс/953/6209/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2024 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі :

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_4 ,

підозрюваного - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_6 по кримінальному провадженню №12024220000000643 від 23.05.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, який в силу ст. 89 КК України не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 303, ч. 2 ст. 149 КК України, -

встановив :

Сторона обвинувачення просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в умовах Державної установи «Харківській слідчий ізолятор» на 60 днів.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, зокрема, що на початку травня 2024 року, більш точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, до 20.08.2024, коли протиправна діяльність була припинена правоохоронними органами, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи значення своїх дій, які полягають у посяганні на суспільні відносини, що забезпечують основні засади суспільної моральності у сфері статевих стосунків та сприяють поширенню аморальності в інтимних стосунках людей, ігноруючи вимоги суспільної моралі, відповідно до яких задоволення статевих потреб повинне здійснюватися без прояву розпусти, безладних статевих контактів і проституції, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, не маючи бажання займатися законною трудовою діяльністю, бажаючи мати дохід та стабільне джерело доходу від незаконної діяльності пов`язаної із сексуальною експлуатацією інших жінок, всупереч врегульованих законом суспільних відносин щодо моральних засад суспільства в частині задоволення статевих потреб, з метою сутенерства, шляхом здійснення організації вказаних злочинних дій, що полягають в пошуку дівчат, які перебувають в уразливому стані, шляхом розміщення оголошень в мережі «Інтернет» про високооплачувану роботу, спілкуванні з дівчатами роз`яснюючи їм умови роботи та оплату, рекламуванні надання ними сексуальних послуг за гроші, співоренді приміщень для надання сексуальних послуг за гроші та підшукуванні клієнтів на території м. Харкова.

З метою отримання більшої наживи від противоправної діяльності ОСОБА_5 на початку травня 2024 року, більш точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, залучив до своєї злочинної діяльності свою співмешканку ОСОБА_7 та розробив спільний злочинний план, про що повідомив останню, яка погодились із злочинним планом ОСОБА_5 на вчинення кримінального правопорушення.

Так згідно спільного злочинного плану ОСОБА_5 повинен був виконувати роль водія-охоронця в обов`язки якого входило: на власному транспортному засобі перевозити жінок з числа «повій» до адрес клієнтів, з метою надання їм платних послуг сексуального характеру; очікувати вказаних жінок біля адрес клієнтів, поки останнім надаються платні послуги сексуального характеру; забезпечувати охорону жінок, яких вони втягнули у заняття проституцією у випадках виникнення конфліктних ситуаціях з клієнтами, що бажали отримати платні послуги сексуального характеру; проводити співбесіді з жінками з числа «повій»; отримувати частку виручених грошових коштів від надання платних сексуальних послуг жінками з числа «повій».

У свою чергу, згідно спільного злочинного плану ОСОБА_7 повинна була: підшукувати осіб жіночої статі з числа «повій» та пропонувати їм свої та ОСОБА_5 послуги в якості сутенерів; забезпечувати систематичне надання ними платних сексуальних послуг; підшукувати клієнтів шляхом розміщення оголошень в мережі «Інтернет» про надання платних послуг сексуального характеру; відповідати на телефонні дзвінки клієнтів; проводити співбесіді з жінками з числа «повій»; отримувати частку виручених коштів від надання платних сексуальних послуг жінками з числа «повій».

Так, в серпні 2024 року, більш точний час органами досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_7 розмістила на веб-сайті «Кексик», за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 оголошення про надання сексуальних послуг за гроші, під яким заздалегідь малося на увазі заняття проституцією. Побачивши вказане оголошення ОСОБА_8 зателефонувала по номеру абонентського телефону, який зазначено у оголошені та який фактично належав ОСОБА_7 , з якою домовилась про зустріч для проведення співбесіди.

Після чого, ОСОБА_8 прибула на співбесіду із ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , які запропонували їй займатися проституцією при їх посередництві, на що остання погодилась, та в подальшому домовилась про вчинення щодо неї сутенерства, а саме вчинення дій по забезпеченню нею заняттям проституцією, що полягали у підшукуванні ОСОБА_8 клієнтів для надання останнім послуг сексуального характеру, домовленостях з ними за ціну послуг сексуального характеру, та окрім цього, обговорили розподіл грошових коштів, отриманих за надання послуг сексуального характеру, а саме година надання сексуальних послуг коштувала 4000 гривень, з яких 2000 гривень отримувала б ОСОБА_8 , а 2000 гривень відповідно отримували ОСОБА_5 та ОСОБА_7

19.08.2024 приблизно о 19 год. 30 хв., ОСОБА_9 , який відповідно до вимог статті 271 КПК України був залучений до проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у вигляді спеціального слідчого експерименту, зі свого мобільного телефону знайшов у мережу «Інтернет» на веб-сайт «Кексик», за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 та побачив розміщене ОСОБА_7 оголошення щодо надання сексуальних послуг, в ході телефонної розмови, остання повідомила, що ОСОБА_9 може отримати сексуальні послуги за грошові кошти в сумі 15000 гривень за ніч без врахування додаткових послуг, надіславши останньому фотографію ОСОБА_8 , на що ОСОБА_9 надав згоду. Після чого, ОСОБА_7 в телефонній розмові дізналась у ОСОБА_9 час та місце до якого повинна прибути для надання сексуальних послуг повія, а саме до готелю, розташованого по АДРЕСА_3 , та передала зазначену інформацію ОСОБА_8 .

В той же день, приблизно о 23 год. 00 хв., ОСОБА_9 прибув за вищевказаною адресою, де зустрівся із ОСОБА_8 з якою пройшов до одного з номерів готелю, де останньому були надані сексуальні послуги у вигляді класичного сексу у період часу з 23:00 години 19.08.2024 по 05:00 годину 20.08.2024. Після чого ОСОБА_9 передав ОСОБА_8 15 000 гривень за надання послуг сексуального характеру та надалі вони вдвох покинули приміщення готелю. У подальшому, частину грошових коштів, отриманих від ОСОБА_9 , а саме 6000 гривень, ОСОБА_8 при особистій зустрічі, передала ОСОБА_5 , які у подальшому ОСОБА_5 , ОСОБА_7 розподілили між собою та ОСОБА_8 у заздалегідь обговорених частках.

Крім того, 26.07.2024 ОСОБА_5 діючи умисно, за попередньою змовою з невстановленою в ході досудового розслідування особою, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, будучи заздалегідь обізнаними про скрутне матеріальне становище ОСОБА_10 , яка була раніше втягнута останнім в заняття проституцією, при невстановлених в ході досудового розслідування обставинах, зустрілась з ним між будівлями що розташовані за адресами: АДРЕСА_4 та АДРЕСА_4 де продовжуючи реалізацію злочинного умислу, направленого на переміщення ОСОБА_10 з метою її сексуальної експлуатації, шляхом примусу та обману, який полягав у створенні штучного боргу у розмірі, неосяжному для сплати ОСОБА_10 , повідомили їй про наявний борг у сумі 17 000 грн., за те, що остання надавала послуги сексуального характеру не повідомляючи про це ОСОБА_5 та невстановлену в ході досудового розслідування особу, та вирученні кошти у повному обсязі вона залишала собі.

Після чого, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з невстановленою в ході досудового розслідування особою, шляхом примусу, який полягав у фізичному насиллі та погрозах фізичної розправи, подавили волю до супротиву у ОСОБА_10 та відвезли її за адресою: АДРЕСА_5 , де остання повинна була відпрацювати борг, шляхом надання послуг сексуального характеру, тобто залучили останню в боргові зобов`язання, одночасно заборонивши їй покидати приміщення місця розпусти за адресою: АДРЕСА_5 .

ОСОБА_10 під примусом, який полягав у погрозах фізичною розправою, усвідомлюючи свою надзвичайно скрутну і безвихідну життєву ситуацію пов`язану з відсутністю джерел доходу, відсутність альтернативної можливості заробітку коштів, що й зумовило її уразливий стан, а також не маючи будь-якої реальної можливості протистояти діям ОСОБА_5 та невстановленій в ході проведення досудового розслідування особі, погодилась на пропозицію останніх.

Після чого, ОСОБА_5 та невстановлена в ході досудового розслідування особа, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на сексуальну експлуатацію особи, до 18.08.2024 примушували ОСОБА_10 надавати послуги сексуального характеру чоловікам, при цьому грошові кошти отримані внаслідок надання ОСОБА_10 сексуальних послуг чоловікам розподіляли на власний розсуд.

Таким чином, дії ОСОБА_5 та невстановленої в ході досудового розслідування особи, суперечать чинному законодавству України та Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, та покарання за неї, що доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності 2000 року («Палермський протокол 2000 року») (Дата підписання: 11.11.2000; дата ратифікації: 04.02.2004; дата набуття чинності для України: 21.05.2004.) і Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми 2005 року (Дата підписання: 16.05.2005; дата підписання від імені України: 17.11.2005; дата ратифікації Україною: 21.09.2010; дата набуття чинності для України: 01.03.2011), дані документи визначають поняття торгівлі людьми, окреслюють коло суспільно-небезпечних діянь, які підлягають обов`язковій криміналізації, передбачають основні стандарти запобігання, протидії торгівлі людьми.

20.08.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 303, ч. 2 ст. 149 КК України.

Обґрунтованість повідомленої підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду, а також вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Сторона обвинувачення зазначає, що є достатні підстави вважати, що запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише шляхом обрання відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням максимального розміру застави, передбаченого п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саму у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор підтримав клопотання.

Захисник в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, вказувала на недоведеність ризиків та не обґрунтованість підозри, зазначила, що слідство тільки почалось, ОСОБА_11 сама зверталася до ОСОБА_12 , сама брала гроші, ОСОБА_13 сама зателефонувала, сама прийшла на зустріч, тому, гіякого примусу не має. ОСОБА_5 має матір похилого віку, неповнолітню дитину від першого шлюбу, має на утриманні жінку, яка перенесла операцію. ОСОБА_5 в розшуку не перебуває. Просила застосувати домашній арешт за місцем його фактичного проживання в орендованій квартирі.

Підозрюваний в судовому засіданні не визнав повідомлену підозру, підтримав позицію захисника, зазначив, що в матеріалах наявні розьіжності щодо номерів мобільних телефонів, щодо насильства, ніяких грошових коштів він не отримував за винятком роботи в таксі. Ніяких фізичних посягань ні на кого він не здійснював. Також пояснив, що він є волонтером, допомагає лікарням.

При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного ОСОБА_5 встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовується насильство у даному кримінальному провадження.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу та дослідивши надані докази, встановив, що Головним управлінням національної поліції в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні №12024220000000643 від 23.05.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 303, ч. 2 ст. 149 КК України.

20.08.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 303 КК України, а саме сутенерство, вчинене за попередньою групою осіб; ч. 2 ст. 149 КК України, а саме переміщення людини, з використанням її уразливого стану, з використанням примусу, з метою сексуальної експлуатації, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 303, ч. 2 ст. 149 КК України, що підтверджується: показаннями свідків ОСОБА_14 від 06.06.2024, ОСОБА_8 від 20.08.2024, ОСОБА_15 від 20.08.2024, потерпілої ОСОБА_10 від 20.08.2024, які містяться в протоколах їх допитів відповідно; протоколом зняття інформації з електронних інформаційних систем в порядку ч. 2 ст. 264 КПК України від 16.08.2024; протоколом негласної слідчої (розшукової) дії в порядку ст. 260 КПК України № 16/2414нт від 05.08.2024; протоколом негласної слідчої (розшукової) дії в порядку ст. 260 КПК України № 16/2415нт від 05.08.2024; протоколом негласної слідчої (розшукової) дії в порядку ст. 260 КПК України № 16/2416нт від 05.08.2024; протоколом негласної слідчої (розшукової) дії в порядку ст. 260 КПК України № 16/2417нт від 05.08.2024; протоколом негласної слідчої (розшукової) дії в порядку ст. 260 КПК України № 16/2418нт від 05.08.2024; протоколом негласної слідчої (розшукової) дії в порядку ст. 263 КПК України № 16/2413нт від 05.08.2024; протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками від 20.08.2024; протоколом огляду, копіювання та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів грошових купюр від 19.08.2024; протоколом обшуку автомобіля Chevrolet Lacetti, д.н.з. НОМЕР_1 .

Щодо доводів захисника про необґрунтованість повідомленої підозри, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14.03.1984 Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5, ч.1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконний вплив на потерпілого, свідків; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Суд зазначає, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування, суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.

Щодо доводів захисника про відсутність вказаних ризиків, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 , у разі визнання його винуватим, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконний вплив на потерпілого, свідків; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Всі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Так, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харкова, громадянин України, не працює, має неповнолітнього сина ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в силу ст. 89 КК України не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .

Враховуючи викладене, існування доведених прокурором ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 в тому числі особливо тяжкого кримінального правопорушення проти волі, честі та гідності особи, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких підозрюється, ті обставини, що ОСОБА_5 не має постійного місця роботи та офіційних джерел отримання прибутку, відсутність даних щодо наявності міцних соціальних зв`язків у підозрюваного, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 20.10.2024 включно.

Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я слідчому судді не надано. Крім того, в судовому засіданні слідчим суддею з пояснень ОСОБА_5 встановлено, що він не потребує медичної допомоги.

При цьому, відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України, слідчий суддя визначає заставу, в розмірі, визначеному п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, 150 (сто п`ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 454200 гр. (3028 гр. х 150 = 454 420 гр.), достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Вказаний розмір застави не є завідомо непомірним для підозрюваного.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування на 60 (шістдесят) днів - до 20 жовтня 2024 року включно.

Визначити суму застави у розмірі 454200 гр. (чотириста п`ятдесят чотири тисячі двісті гривень), які необхідно внести на депозитний рахунок ТУДСА України у Харківській області (одержувач: ТУ ДСА України в Харківській області; код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; Р/р: UА 208201720355299002000006674 (справа № 953/6984/24 н/п 1-кс/953/6209/24) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_5 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 обов`язки:

1) прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, суду;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він мешкає м. Харків, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які надають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Зобов`язати старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_6 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_5 про тримання під вартою останнього.

Встановити строк дії даної ухвали, в межах строку досудового розслідування, з 22 серпня 2024 року до 20 жовтня 2024 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_5 - в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1