Ухвала суду № 121147034, 21.08.2024, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/7163/24

Провадження № 2-а/185/46/24

У Х В А Л А

21 серпня 2024 року суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Головін В.О., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ст. лейтенанта поліції (інспектор) Павлоградського райвіділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення

В С Т А Н О В И В :

08 липня 2024 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ст. лейтенанта поліції (інспектор) Павлоградського райвіділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.

Ухвалою від 11 липня 2024 року позовну заяву залишено без руху та повідомлено про необхідність усунути недоліки у строк який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху, оскільки він поданий з порушенням норм КАС України з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються:

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Зазначеного позовна заяв не містить.

Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17, Провадження № 11-1287апп18, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, позивачу вказано на необхідність сплатити судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. та надати суду документ, що підтверджує доплату судового збору.

Крім того, при розгляді справ про адміністративні правопорушення посадові особи відповідного органу діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції.

Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган Національної поліції, на який покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові КАС ВС від 26.12.2019 у справі № 724/716/16-а, відповідачем у справах про оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Відповідно до ст. 222 КУпАП працівники органів і підрозділів Національної поліції (поліцейські) при розгляді справи про адміністративне правопорушення діють від імені органів Національної поліції, тому належним відповідачем у справі щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення повинен бути відповідний орган Національної поліції.

З наведеної норми випливає, що суб`єктом владних повноважень, який розглядає справу про адміністративне правопорушення і виносить постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, є відповідний орган в особі конкретної посадової особи, а тому відповідач - ст. лейтенанта поліції (інспектор) Павлограського райовіділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області, який є посадовою особою вказаного органу, є неналежним відповідачем по справі.

Таким чином, позивач звернувся з позовом до неналежного відповідача, оскільки відповідачем зазначено безпосередньо інспектора, а не орган, як суб`єкт владних повноважень, у якому працює вказаний працівник поліції.

З огляду на викладене, позивачу необхідно уточнити склад осіб адміністративного позову, зазначивши належного відповідача в особі відповідного органу Національної поліції та подати позов в новій редакції з усунутими недоліками разом з копіями відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху разом із супровідним листом було направлено позивачу на адресу його місця проживання, яку він зазначив у заяві та яка вказана на поштовому конверті, але лист з копією ухвали про залишення заяви без руху повернувся до суду 19 липня 2024 року без вручення адресату, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується конвертом наявним в матеріалах справи.

Про наявність іншого місця проживання ОСОБА_1 суд не повідомлений, матеріали позову відповідної інформації не містять. Крім того, позивачем у позові не зазначено адресу електронної пошти.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання позивачем певного процесуального алгоритму, що в даному випадку передбачений КАС України.

Європейський суд з прав людини, у своїх рішеннях, наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Оскільки процесуальним законом чітко встановлені вимоги до оформлення позовної заяви, судом в ухвалі про залишення позову без руху наголошено на необхідності усунення конкретних недоліків позовної заяви, а позивач у наданий судом термін вказані недоліки в повному обсязі не усунув, томуадміністративний позов суд вимушений вважати неподаним і повернути позивачеві, відповідно доположень ст. 169 КАС України.

Одночасно із цим суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, щоповернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі зазначеного та керуючись ст. 169 КАС України -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ст. лейтенанта поліції (інспектор) Павлоградського райвіділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - вважати неподаною та повернути позивачу, роз`яснивши право повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 295 КАС України.

Cуддя: В. О. Головін