Ухвала суду № 121144543, 22.08.2024, Вишгородський районний суд Київської області

"22" серпня 2024 р. Справа № 363/4176/24

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 серпня 2024 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Рукас О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Вишгородської державної нотаріальної контори (адреса місцезнаходження: Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, площа Шевченка, буд. 1, кім. 20; код ЄДРПОУ: 02884405) про скасування обтяження нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

До Вишгородського районного суду Київської області надійшла вищезазначена позовна заява.

Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею по справі визначено суддю Рукас О.В.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Перевіривши матеріали поданої позовної заяви, суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

На підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, долучено фотознімок нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_2 та щодо якого порушується питання про скасування обтяження розпорядження цим нерухомим майном.

Надана фотокопія нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу має значення для підтвердження набуття ОСОБА_1 права власності на вказане житлове приміщення, у зв`язку з цим підлягає безпосередньому дослідженню під час судового розгляду.

У той же час дослідити наданий документ неможливо, оскільки фотокопія договору купівлі-продажу виготовлена у спосіб, що унеможливлює прочитання тексту самого договору (текст договору нечіткий та розмитий). Таким чином, надана ОСОБА_1 копія договору повною мірою не відображає оригінал цього документу та не дає можливості його дослідити.

Тому ОСОБА_1 потрібно надати або оригінал зазначеного договору купівлі-продажу або його належним чином завірену копію належної якості, що дасть можливість дослідити зміст наданого документа.

Крім того, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» № 5 від 03.06.2016 року - позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Позови на захист майнових прав малолітніх та неповнолітніх дітей боржника (засудженого) можуть бути пред`явлені їхніми законними представниками, а у випадках, встановлених законом, органами та особами, яким надано право захищати права, свободи чи інтереси інших осіб (статті 3, 45 ЦПК).

Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

ОСОБА_1 відповідачем, тобто особою, яка має відповідати за пред`явленими вимогами, визначено Вишгородську державну нотаріальну контору як суб`єкта, що здійснив реєстрацію обтяження нерухомого майна. У той же час, відомості щодо наявності будь-якого виконавчого провадження, в межах якого реєструвалося таке обтяження, чи наявності особи, в інтересах якої встановлено обтяження, відсутні. Однак наявне обтяження нерухомого майна позбавляє ОСОБА_1 можливості реалізувати власні спадкові права, у тому числі шляхом розпорядження спадковим майном. У той же час будь-які інші спадкоємці нерухомого майна відсутні.

У зв`язку з цим суд звертає увагу, що у п. 2, 3.3, 3.5 Листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначається, що належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, або територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За наведених вище обставин суд вважає за доцільне зазначити, що Вишгородська державна нотаріальна контора не може відповідати за вимогами ОСОБА_1 , оскільки реєстрація обтяження нерухомого майна є результатом публічно-управлінської діяльності нотаріальної контори та виконанням нею своїх повноважень, а не поведінкою, що порушує, не визнає чи оспорює право власності ОСОБА_1 на спадкове майно. Натомість це не виключає необхідності залучення Вишгородської державної нотаріальної контори як третьої особи без самостійних вимог.

Оскільки будь-які особи, які можуть мати майновий інтерес щодо спірного нерухомого майна, відсутні, як і будь-які інші спадкоємці, то належним відповідачем за пред`явленими вимогами є територіальна громада за місцем знаходження нерухомого майна. Житловий будинок розташований у с. Лебедівка Вишгородського району Київської області, що належить до Пірнівської сільської ради Київської області.

Крім того, суд звертає увагу, що визначальним при вирішенні питання скасування обтяження нерухомого майна є встановлення судом підстав для визнання такого обтяження незаконним чи таким, для застосування якого відпала правова підстава. З позовної заяви слідує, що сторона позивача зверталася до Вишгородської державної нотаріальної контори з запитом щодо витребування документів, на підставі яких на нерухоме майно було накладено спірне обтяження, однак було отримано відмову в отриманні документів, оскільки останні передані до Київського обласного державного нотаріального архіву.

Разом з тим, матеріали позовної заяви не містять відомостей звернення ОСОБА_1 до Київського обласного державного нотаріального архіву з метою отримання відповідних документів, на підставі яких було накладено спірне обтяження нерухомого майна.

Залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Крім того необхідно врахувати позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відтак, позивачу необхідно усунути зазначені недоліки, надавши оригінал або належним чином завірені копії належної якості договору купівлі-продажу спірного житлового будинку, а також визначивши належного відповідача за пред`явленими вимогами та третіми особами, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, надавши уточнену редакцію позовної заяви з її копіями та копіями додатків до неї відповідно до кількості учасників справи, а також надавши документальне підтвердження звернення до Київського обласного державного нотаріального архіву з метою отримання документів, на підставі яких накладено обтяження, з наданням відповідних документів або поданням клопотання у порядку ст. 84 ЦПК України у разі отримання відмови у наданні таких документів.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 190 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Вишгородської державної нотаріальної контори про скасування обтяження нерухомого майна залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків протягом 7 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Рукас