Ухвала суду № 121142156, 21.08.2024, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/758/24

Провадження № 2/467/205/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2024 року Арбузинський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді ДогарєвоїІ.О.,

за участю секретаря СкорняковоїС.В.,

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.Арбузинка клопотання представника позивача про витребування доказів в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

в с т а н о в и в:

В провадженні Арбузинського районного суду Миколаївської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою від 28.05.2024 року провадження у справі відкрито, справу визначено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Перше судове засідання у справі призначене 12.06.2024 року. Сторонам визначено строк для подання заяв по суті спору, зокрема, позивачу встановлено 15-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив.

До початку першого судового засідання, 12.06.2024 року до суду надійшло клопотання представника позивача, адвоката РубанаС.Ю. про витребування доказів, розгляд якого відкладено з урахуванням позиції представника відповідача, зокрема, про самостійне надання ним частини доказів до відзиву на позовну заяву.

Відзив надійшов до суду 21.06.2024 року.

З урахуванням часткового надання відповідачем доказів, щодо яких заявлялось клопотання, з відзивом, представником позивача в судовому засіданні 09.08.2024 року подано клопотання про витребування доказів в новій редакції.

Представник позивача просив витребувати у відповідача, ТОВ «Оператор газотранспортної системи України»:

копію наказу №997 від 12.12.2023 року «Про затвердження змін до штатних розписів та вивільнення працівників» та додатків до нього, з якими первинно було ознайомлено ОСОБА_2 ;

копію наказу №668 від 08.09.2023 року «Про затвердження Порядку вивільнення працівників при скороченні чисельності або штату працівників»;

копію Порядку вивільнення працівників при скороченні чисельності або штату працівників, затвердженого наказом №668 від 08.09.2023 року;

довідку про розмір середнього заробітку ОСОБА_2 відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100;

відповідь за результатами розгляду службової записки ТОВ СЛ-24-15931 від 26.04.2024 року;

список (перелік) наявних вакантних посад фахівців підрозділу безпеки в лінійно-виробничих управліннях магістральних газопроводів та на промислових майданчиках ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» за період з 12.12.2023 року по 25.04.2024 року;

список (перелік) посад підрозділу безпеки ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», які обіймали працівники за терміновими контрактами (угодами) в період з 12.12.2023 року по 25.04.2024 року, інформацію щодо закінчення терміну таких контрактів (угод) у зазначений період та подальшого заміщення таких посад (призначення, перепризначення, продовження терміну контракту (угоди) чи інше);

копії документів та наказів ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» (крім вище перелічених) на підставі яких приймалося рішення про скорочення посади начальника відділу взаємодії з державними та контролюючими органами управління взаємодії з державними та вивільнення з подальшим звільненням працівника ОСОБА_2 .

Представник позивача вказує, що ці докази можуть підтвердити порушення відповідачем порядку вивільнення та звільнення позивача, а також підтвердити факт наявності посад в ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», які не пропонувалися позивачу при вивільненні. Зазначені докази знаходяться у ТОВ «Оператор газотранспортної системи України». Для отримання вказаних доказів позивачем було надіслано службову записку ТОВ СЛ-24-15931 від 26.04.2024 року, де, серед іншого, ставилося питання про надання копій відповідних документів ТОВ «Оператор ГТС України». Однак, станом на дату звернення до суду відповідь позивачу не надійшла.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання без його участі та участі позивача.

Представник відповідача адвокат ОніщукВ.М. проти задоволення клопотання про витребування доказів заперечував, про що надав відповідне письмове заперечення. Свою позицію обґрунтував тим, що представником позивача пропущено встановлений ч.2, 4 ст.83 ЦПК України та ч.1 ст.84 ЦПК України строк, встановлений для звернення з відповідним клопотанням, що є самостійною підставою для залишення клопотання без задоволення. Крім того, клопотання не містить всіх обов`язкових елементів, визначених положеннями ч.2 ст.84 ЦПК України. Зокрема, позивачем не надано обґрунтування того, які саме обставини буде підтверджено/спростовано в розрізі кожного документу який витребовується та яким чином ці обставини стосуються предмету спору у даній справі. Крім того, клопотання позивача не містить жодного доказу та/чи обґрунтування на підтвердження того, що ним вживалися заходи для самостійного отримання цих доказів у відповідача, що є беззаперечним свідченням невиконання вимог п.4 ч.2 ст.84 ЦПК України. Відповідач вже надав суду всі необхідні документи на підтвердження своєї правової позиції у відзиві на позовну заяву, в тому числі, які безпідставно просить надати позивач. 25.03.2024 року ОСОБА_2 під час засідання Комісії з вивільнення працівників був ознайомлений з рядом документів, в тому числі тих, що витребовуються. Одночасно з попередженням про наступне вивільнення ОСОБА_3 Комісією був наданий перелік вакантних посад (робіт) Товариства станом на 09:00 25.03.2024 на 20 сторінках, однак ОСОБА_2 від переведення відмовився. Далі такі переліки надавались ОСОБА_2 щодня, починаючи з 26.03.2024 року. Твердження позивача про не включення до переліку вакантних посад посади начальника відділу безпеки центрального напряму об`єднаного регіонального управління безпеки та провідного фахівця відділу охоронних заходів управління з охоронних заходів є безпідставними, та спростовуються тим, що вказані посади не були вакантними посадами, оскільки на них же перебували інші працівники, що підтверджується витягами з наказу від 06.07.2023 року №566/к, від 23.11.2023 року №1028/к, від 16.01.2024 №37/к, від 08.03.2024 року №172/к, 08.12.2023 року №1089/к, від 19.12.2023 року №1120/к, від 23.02.2023 року №126/к. Що стосується службової записки, то ОСОБА_2 з 26.04.2024 року звільнений з посади та після звільнення будь-яких звернень у відповідності до ЗУ «Про звернення громадян» до відповідача не направляв або з адвокатським запитом до відповідача не звертався, тож службова записка не є належним підтвердженням вжиття заходів задля самостійного отримання доказів позивачем. У останньому пункті клопотання позивач просить витребувати докази, які взагалі не можна ідентифікувати.

Суд, вивчивши клопотання про витребування доказів, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що клопотання підлягає до часткового задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до положень ч.ч.1-3 ст.84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

За змістом ч.ч. 2, 3 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до положень ч.3, 4 ЦПК України відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. До відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами третьою-п`ятою статті 178 цього Кодексу (відзив).

Відповідно до положень ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За змістом ст.11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст.6 Конвенції кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява №48778/99).

Україна як учасниця конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Рішенням ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі «Белле проти Франції»).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ від 28.10.98 у справі «Перес де Рада Каванил`єс проти Іспанії»).

Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції).

Так у справі «Delcourt v. Belgium» Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світі розуміння Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

Водночас у справі «Bellet v. France» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу до суду наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Згідно висновків, викладених в рішеннях Європейського суду з прав людини, суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду («Perez de Raela Cavaniles v. Spain», «Beles and others v. the Czech Republic», «RTBF v. Belgium»).

Також згідно рішення Європейського суду з прав людини не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним але і реальним (Рішення суду з прав людини Жоффр де ля Прадель проти Франції).

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавляє заявників права доступу до суду. Це визнане порушенням п.1 ст.6 Конвенції.

Представник позивача звернувся до суду з клопотанням про витребування доказів 12.06.2024 року та розгляд цього клопотання було відкладено за ініціативою представника відповідача. В подальшому представник позивача уточнив зміст клопотання, виключивши з його змісту докази, вже подані відповідачем разом з відзивом.

Отже, станом на час звернення з первісним клопотанням, строк, встановлений судом при відкритті провадження для подання позивачем відповіді на відзив не сплинув.

При вирішенні клопотання суд зважає на те, що позивач намагався самостійно отримати від відповідача докази, однак до позитивного результату такі дії не призвели.

Ураховуючи наведені положення ст.ст. 2, 10, 11, 83, 84 ЦПК України, норми Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідну практику Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення клопотання про витребування доказів, оскільки таке відповідатиме завданням цивільного судочинства та сприятиме дотриманню принципів доступу до правосуддя і уникненню надмірного формалізму при здійсненні права на справедливий суд.

Вбачається, що витребуваними доказами сторона позивача намагатиметься довести свої посилання на порушення відповідачем порядку звільнення позивача та наявність посад в ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», які не пропонувалися позивачу при звільненні, а також інші відомості, що можуть мати значення для вирішення спору.

Суд має надати стороні таку можливість, адже сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження своїх вимог або заперечень, натомість повноваженням суду є оцінка цих доказів при прийнятті рішення у справі.

При цьому суд вважає слушними доводи представника відповідача щодо пункту про витребування «копій документів та наказів ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» (крім вище перелічених) на підставі яких приймалося рішення про скорочення посади начальника відділу взаємодії з державними та контролюючими органами управління взаємодії з державними та вивільнення з подальшим звільненням працівника ОСОБА_2 » та не може задовольнити клопотання у цій частині через невизначеність даної вимоги.

Суд роз`яснює особам у яких витребовуються докази, що відповідно до ч.ч. 6-9 ст. 84 ЦПК України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 76, 81, 83, 84, 259-261, 353 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Клопотання представника позивача про витребування доказів в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити частково.

Витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»:

копію наказу №997 від 12.12.2023 року «Про затвердження змін до штатних розписів та вивільнення працівників» та додатків до нього, з якими первинно було ознайомлено ОСОБА_2 ;

копію наказу №668 від 08.09.2023 року «Про затвердження Порядку вивільнення працівників при скороченні чисельності або штату працівників»;

копію Порядку вивільнення працівників при скороченні чисельності або штату працівників, затвердженого наказом №668 від 08.09.2023 року;

довідку про розмір середнього заробітку ОСОБА_2 відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100;

відповідь за результатами розгляду службової записки ТОВ СЛ-24-15931 від 26.04.2024 року;

список (перелік) наявних вакантних посад фахівців підрозділу безпеки в лінійно-виробничих управліннях магістральних газопроводів та на промислових майданчиках ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» за період з 12.12.2023 року по 25.04.2024 року;

список (перелік) посад підрозділу безпеки ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», які обіймали працівники за терміновими контрактами (угодами) в період з 12.12.2023 року по 25.04.2024 року, інформацію щодо закінчення терміну таких контрактів (угод) у зазначений період та подальшого заміщення таких посад (призначення, перепризначення, продовження терміну контракту (угоди) чи інше).

Витребувані документи надати до Арбузинського районного суду Миколаївської області у строк до 05.09.2024 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Текст ухвали складений та підписаний суддею 21.08.2024 року.

Суддя І.О.Догарєва