Вирок № 121141220, 21.08.2024, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/6286/24

Провадження № 1-кп/442/302/2024

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2024 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024141110000686 від 25.06.2024 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Борислава, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, раніше неодноразово судимого, востаннє вироком Бориславського міського суду Львівської області від 15.04.2024 за ч.1 ст.125 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 150 годин,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

встановив:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_3 , 17.06.2024 орієнтовно о 23.30 год., діючи в умовах воєнного стану, введеного на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX (зі змінами, внесеними указом від 14.03.2022 №133/2022), який неодноразово продовжувався, проходячи повз житловий будинок АДРЕСА_2 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_6 , маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, вирішив умисно, в умовах воєнного стану, таємно проникнутим у будинок з метою викрадення майна потерпілого.

Реалізуючи свій протиправний намір, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх злочинних дій, які посягають на чужу власність, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, у вигляді спричинення майнової шкоди власнику майна і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, проник на територію огородженого парканом домоволодіння потерпілого за адресою: АДРЕСА_2 , підійшов до вхідних дверей не зачинених на замок дверей житлового будинку та за допомогою дверної ручки відкрив їх та проник у вказане житло, де в одній з кімнат, з підлоги умисно, повторно, таємно викрав тример бензиновий марки «WORCRAFT» ЦПЕ52-320 вартістю 3588,90 грн., електричну дриль марки «EINHELL TC-ID 650 E» вартістю 1371,68 грн., перфоратора марки «Dnipro-M» BH-10 вартістю 3117,60 грн. та болгарку марки «Dnipro-M» GS-8 НОМЕР_1 вартістю 957 грн. Утримуючи при собі викрадене, ОСОБА_3 , залишив приміщення будинку та в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 9035,78 грн.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненого повторно в умовах воєнного стану, поєднаного із проникненням у житло, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України.

Стаття (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачають відповідальність за вищезазначені кримінальні правопорушення, винним у вчиненні яких визнається обвинувачений.

Частина 4 статті 185 КК України - крадіжка, вчинена повторно, в умовах воєнного стану, поєднана із проникненням до приміщення.

Позиція сторони обвинувачення.

Позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, що був складений старшим слідчим СВ Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області капітаном поліції ОСОБА_7 та затверджений прокурором Дрогобицької окружної прокуратури ОСОБА_4 .

З огляду на обвинувальний акт прокурор вважає встановленим те, що обвинувачений вчинив таємні викрадення чужого майна (крадіжку), поєднаного в умовах воєнного стану, поєднаного із проникненням у житло, тобто вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.4 ст.185 КК України.

Зважаючи на повне визнання обвинуваченим своєї вини, прокурор в судовому засіданні просить суд здійснювати розгляд кримінального провадження на підставі ч.3 ст.349 КПК України.

В судових дебатах прокурор зазначив, що обвинувачений раніше неодноразово судимий, враховуючи кількість викраденого, зважаючи на проникнення у житло, відшкодування завданої шкоди, відсутність претензій потерпілого, визнання вини, щире каяття вважає, що виправлення та перевиховування обвинуваченого можливе за встановлення в межах санкції статті найм`якішого покарання. Разом з тим, звертає увагу на те, що обвинувачений до відпрацювання покарання у видів 150 годин громадських робіт за вироком від 15.04.2024 не приступив. Враховуючи давність постановлення даного вироку та те, що обвинувачений і досі не приступив до його виконання вказане являється неприпустимим та відсутністю належних висновків. Зважаючи на викладене, просить визнати ОСОБА_3 винним та призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі. Оскільки засуджений після постановлення вироку від 15.04.2024 вчинив нове кримінальне правопорушення, то вважає, що до даного вироку слід повністю приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком, на підставі ч.1 ст.71 КК України та призначити остаточне покарання у виді 5 років 18 днів позбавлення волі.

Позиція потерпілого.

Потерпілий подав до суду заяву про розгляд кримінального провадження у його відсутності. Претензій матеріального характеру до ОСОБА_3 не має, оскільки шкода завдана йому відшкодована у повному обсязі. При обрання міри покарання повністю покладається на думку суду.

Позиція сторони захисту.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю. Суду пояснив, що дійсно вчинив інкриміновані йому кримінальні правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті. Щиросердно розкаюється у вчиненому, просить суд суворо не карати.

Захисник адвокат ОСОБА_5 просить суд взяти до уваги щире каяття його підзахисного, те що він активно сприяв розкриттю злочину, добровільно частково відшкодував завдану шкоду. Просить застосувати до останнього ст.69 КК України та призначити обвинуваченому покарання у виді 4 років позбавлення волі та з урахування ч.1 ст.71 КК України призначити остаточне покарання у виді 4 років 18 днів позбавлення волі. На підставі ст..75 КК України визначити іспитовий строк в 3 роки.

Межі судового розгляду кримінального провадження.

Суд з`ясував, що обставини справи ніким із учасників судового провадження не оспорюються і кожен з них правильно розуміє зміст цих обставин. Суд також впевнився у добровільності їх позиції та роз`яснив процесуальні наслідки зазначених дій, передбачені ч.2 ст.394 КПК України. З урахуванням думки всіх учасників процесу, на підставі ч.3 ст.349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються і судовий розгляд було обмежено допитом обвинуваченого та дослідженням документів, що стосуються особи останнього.

Оскільки обвинувачений визнає свою вину повністю, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним діяння, а прокурор не висловлює жодних заперечень щодо встановлених обставин, які надані на підтвердження винуватості обвинуваченого, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 доведена повністю і кваліфікує його дії за ч.4 ст.185 КК України.

Висновки суду.

Таким чином суд вважає доведеним: факт вчинення ОСОБА_3 таємного викрадення чужого майна (крадіжку), поєднаній із проникненням у житло, вчиненій повторно, в умовах воєнного стану, тобто вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Мотиви призначення покарання.

Відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Обставинами, що пом`якшують покарання суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжує покарання, передбаченою ст.67 КК України, не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогами ст.ст.65 67 КК України та роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує суспільну небезпеку вчинених ним кримінальних правопорушень, ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, які згідно ст.12 КК України є тяжкими (ч.4 ст.185 КК України) злочинами, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини їх вчинення, особу винуватого, поведінку до вчинення кримінальних правопорушень і після їх вчинення, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, та вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим. А тому, суд дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що покарання засудженого має на меті його виправлення, перевиховання та соціальну реабілітацію, запобігання вчиненню нових злочинів.

Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_3 знаходиться на програмі ЗПТ з 20.11.2023 з діагнозом F11, на обліку в лікаря-психіатра не перебуває.

З урахуванням наведеного, а також обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, аналізуючи особу винуватого як в загально - соціальному плані, так і в плані її потенційної суспільної небезпеки, оцінки поведінки обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкції ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі, що є необхідним для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів у майбутньому.

Поряд з цим, при призначенні покарання суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 засуджений вироком Бориславського міського суду Львівської області від 15.04.2024 за ч.1 ст.125 КК України до покарання у виді 150 годин громадських робіт та станом на день ухвалення вироку не відбув жодної години призначеного покарання.

А тому остаточну міру покарання ОСОБА_3 слід визначити із застосуванням ст.71 КК України за сукупністю вироків.

У відповідності до п.г ч.1 ст.72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: одному днюпозбавлення волівідповідають вісім годин громадських робіт.

З урахуванням наведеного, 150 годин громадських робіт становить 18 днів позбавлення волі.

Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

У відповідності до пункту 3 частини 1 статті 118 КПК України до процесуальних витрат у кримінальному провадженні віднесені, зокрема, витрати, пов`язані із залученням експертів.

За змістом статті 15 Закону України «Про судову експертизу», частини 2 статті 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Згідно зі звітом про фактичні затрати на проведення судової дактилоскопічної експертизи №СЕ-19/114-24/14900-Д від 04.07.2024 витрати на проведення експертизи становлять 2650,48 грн.

За таких обставин суд, ухвалюючи вирок у кримінальному провадженні, вирішує стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати за проведення вищевказаної експертизи.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_3 під час судового розгляду у вигляді цілодобового домашнього арешту залишити до набрання вироком законної сили.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 349, 368 - 371, 373, 374 КПК України,

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.4 ст.185 КК України, за якою призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71, пп. «г» п.1 ч.1 ст.72 КК України, за сукупністю вироків, до покарання призначеного за даним вироком повністю приєднати невідбуту ОСОБА_3 частину покарання у виді 150 годин громадських робіт за вироком Бориславського міського суду Львівської області від 15.04.2024 та остаточно визначити йому до відбуття покарання у виді 5 років 18 днів позбавлення волі.

Початок строку відбуття покарання рахувати з часу його фактичного затримання.

До вступу вироку в законну силу залишити без змін обраний ОСОБА_3 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави судові витрати на залучення експерта за проведення судової дактилоскопічної експертизи від 04.07.2024 №СЕ-19/114-24/14900-Д в сумі 2650,48 гривень.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 01.07.2024 скасувати.

Речові докази:

-Гарантійний талон №99 про покупку тримера бензинового Worcraft WGT 52-320 індивідуальний номер НОМЕР_2 , бензинову мотокосу «WORCRAFT» - повернути потерпілому ОСОБА_6 .

-Відеозаписи із системи відео спостереження ТОВ «Ломбард «Кредит Юкрейн» на вул.Міцкевича,4 в м.Борисмлаві Львівської області від 20.06.2024 на DVD-R диску 4 залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.

Суддя ОСОБА_1