Рішення № 121141067, 29.05.2024, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 29.05.2024

Справа № 334/10852/23

Провадження № 2/334/511/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2024 року Ленінський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді Козлової Н.Ю., за участю секретаря Александрової А.С.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

Позивач в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» звернувся до Ленінського районного суду м.Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою суду від 11.12.2023 року відкрито провадження по справі. Справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву з доказами, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Скориставшись своїм правом, відповідач надіслав відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач не визнає позов у повному обсязі. Заперечує сам факт отримання кредиту та доводив, що грошових коштів він не отримував.

Крім того, відповідач вважає, що позивач в особі ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» є неналежним позивачем, оскільки доказів оплати за договором факторінгу між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» не надано.

Відповідач вважає, що фактично договір Факторингу № 19.06/23 від 19.06.2023 року є недійсним, бо допущено порушення вимог законодавства до форми та змісту, що встановлені чинним законодавством для договорів факторингу. Оскільки однією з підстав для відмови у позові є недійсність договору, а також враховуючи що відповідач не отримував кредитних коштів, ОСОБА_1 просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову.

Представник відповідача адвокат Головко Ю.А. письмові пояснення ОСОБА_1 підтримав та наголошував, що у правовій позиції Верховного суду, відображеній у Постанові КЦС ВС від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22 визначено, що сумніви та припущення мають тлумачитися на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, як захист прав споживача, правові відносини останнього з банком(або фінансовою компанією) фактично не є рівними.

Адвокат просив суд взяти до уваги, що договір факторінгу не відповідає нормам Закону, що в свою чергу є підставою для відмови у позові.

Позивач до початку судового розгляду подав до суду відповідь на відзив з якої вбачається, що факт укладення кредитного договору та наявності права грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором беззаперечно доведено належними та допустимими доказами, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором мають бути задоволенні.

Враховуючи предмет доказування у справі та позицію відповідача щодо заперечення укладання кредитного договору та отримання грошових коштів, а також посилання представника позивача щодо спростування заперечень, суд шляхом витребування доказів про зарахування кредитних коштів на рахунок відповідача, в порядку ст.81 ЦПК України витребував у АТ КБ «Приватбанк» письмові докази на підтвердження факту належності платіжної картки № НОМЕР_1 ….0283 ОСОБА_2 (РНОКП: НОМЕР_2 ), а також підтвердження факту зарахування коштів 09.12.2021 року на дану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ КБ «Приватбанк» у сумі 25000 гривень від ТОВ «Авентус Україна» (код ЄДРОУ 41078230).

Інших процесуальних дій не вчинялось.

У судовому засіданні представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» з підстав викладених у позові, з урахуванням письмових доказів та додаткових пояснень, що викладені письмово.

Представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову врахувавши підстави, які викладені у відзиві на позовну заяву.

Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч.1 ст.4, ч.1 ст.5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, який здійснюється судом у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч.1 ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Згідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що ТОВ «Авентус Україна» є фінансовою установою, яка має свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ФК №»870 від 28.02.2017, ліцензію на надання коштів у позику; в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

09.12.2021 року між ТОВ «Авентрус Україна» та ОСОБА_2 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний Договір №5192786 про надання споживчого кредиту.

Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна» та розміщених їх сайті https://creditplus.ua/ru/documents.

Сума кредиту складає 25000 грн., строком на 30 днів. Датою повернення кредиту визначено 08.01.2022 року, що є Додатком №1 до кредитного договору.

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало відповідачу кредит в сумі 25000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_3 .

Відповідно до п. 1.5.1. Кредитного договору знижена процентна ставка 0,95 % на день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживачу межах строку, визначеного в п.1.4 договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк. Споживач як учасник програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатили споживач, за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту (до дати пролонгації(не включно), але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п.1.4 Договору, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.01.2021 року, відповідач здійснив оплату на рахунок кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 7125.00 грн., у зв`язку з чим, у відповідності до п. 1.4 та п. 4.2. Кредитного договору відбулося продовження строку кредиту, ще на 30 днів з стандартною процентною ставкою 1,90% в день.

07.02.2022 року, відповідач здійснив оплату на рахунок кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 14250.00 грн., у зв`язку з чим, у відповідності до п. 1.4 та п. 4.2. Кредитного договору відбулося продовження строку кредиту, ще на 30 днів з стандартною процентною ставкою 1,90% в день.

Згідно розрахунку заборгованості та поясненнями представника позивача, у зв`язку з введенням воєнного стану та з метою врегулювання кредитних правовідносин з клієнтами, а також зменшення їх фінансового навантаження, ТОВ "Авентус Україна було прийнято рішення про призупинення нарахування процентів та надання кредитних канікул за користування кредитними коштами в період з 25.02.2022р. по 30.04.2022р. за всіма кредитними договорами. Тобто, у період з 01.05.2022 по 07.06.2022 року було здійснено нарахування за стандартною процентною ставкою. Проте, 24.06.2022 за ініціативою ТОВ «Авентус Україна» в індивідуальному порядку було здійснено списання усіх нарахованих відсотків у сумі 26125.00 грн. та надання можливості виконання боргових зобов`язань строком до 07.07.2022 задля того, щоб споживач в такий складний час зміг вийти на звичний графік платежів за договором або виконати зобов`язання, сплативши тіло кредиту, про що було повідомлено у особистий кабінет Споживача.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач запропонованою можливістю не скористався, заборгованість не сплатив, у зв`язку з чим, йому було нараховано проценти за користування кредитом, інфляційні витрати та три відсотка річних за прострочення зобов`язання.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Згідно з положеннями ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до принципу свободи договору, закріпленого в ст. 6 та ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, ст. 629 ЦК України встановлює, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статті 546, 549 ЦК України передбачають можливість забезпечення виконання зобов`язання неустойкою.

Згідно ст. 552 ЦК України, сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі, а також не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до приписів ст. 625 ЦК України - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ст. ст. 626,628 ЦК, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 1054, 1055 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини 1 етапі 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» - електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону - є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно з пунктом 2 частини 1 етапі 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, що мається у даному випадку, шляхом підписання вищевказаного кредитного договору відповідачем - електронним підписом одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Так, на підтвердження укладання Договору № 5192786 про надання споживчого кредиту з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», позивачем було надано електронний доказ в паперовій формі, який було підписано шляхом зазначення одноразового ідентифікатора «C877189», який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений відповідачем для електронного підпису, у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі Кредитний договір.

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №524/5556/19 від 12.01.2021 р. дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами». А тому, у даному випадку, підписання відповідачем шляхом зазначення одноразового ідентифікатора відповідає вимогам чинного законодавства.

Подібна правова позиція міститься і у постанові Верховного Суду у справі №127/33824/19 від 07.10.2020 р., проте у цій справі мова йшла про відсутність відображення електронного підпису на договорі та відсутність доказів отримання такого підпису позичальником: «Без отримання листа на адресу електронної пошти і смс-повідомлення, без здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позивача, цей правочин, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі». У постанові Верховного Суду від 29.01.2021 р. у справі №922/51/20 був сформульований правовий висновок, відповідно до якого учасник справи на обґрунтування своїх вимог і заперечень має право подати суду електронний доказ у таких формах: оригінал; електронна копія, засвідчена електронним цифровим підписом; паперова копія, посвідчена в порядку, передбаченому законом.

Крім того, відповідачем на підтвердження укладення кредитного було здійснено платежі - часткову оплату на рахунок кредитора , що підтверджується карткою обліку договору, що була надана до позову, та відповідними квитанціями.

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №127/23910/14-ц від 23.12.2020 р.: «Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу». Внесення грошових коштів на рахунок кредитодавця є визнання ним боргу, що у свою чергу фактично прирівнюється до підтвердження волевиявлення учасника справи на укладення договору. Адже без волевиявлення не існувало б потреби сплачувати заборгованість. З огляду на викладене, волевиявлення позичальника може підтверджуватись як підписанням договору, так і його діями (заповнення формуляра (заявки) на отримання кредиту, часткова або повна сплата заборгованості тощо).

Наведені правові позиції Верховного Суду ґрунтуються на презумпції свободи договору, тобто сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства. Підписуючи договір, позичальник погоджується на укладання договору саме такого змісту, що фактично нівелює усі доводи стосовно невідповідності умов договору без достатніх на це доказів.

Варто зазначити, що відповідач, оформлюючи кредитний договір заходить на веб-сайт ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» https://www.creditplus.ua, реєструється та створює електронний кабінет, в якому йому надходить текст Кредитного договору та де він має змогу ознайомитись з Правилами, Паспортом споживчого кредиту, інформацією передбаченою частиною 2 статті 12 Закону України

«Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ліцензією, фінансовим звітом тощо. Таким чином, Відповідач має примірник оригіналу кредитного договору та паспорту споживчого кредиту. Доступ до особистого кабінету клієнта має тільки відповідач. А тому жодних сумнівів в тому, що 09.12.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було досягнуто згоди щодо всіх суттєвих вимог та укладено електронний Договір про надання споживчого кредиту не виникає.

Оскільки ТОВ «Авентус Україна» не є банківською установою, то відповідно, позбавлене можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів, і, як наслідок, формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не може.

Відповідно до статті 81 Цивільно процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Судом було витребувано у АТ КБ «Приватбанк», письмові докази на підтвердження факту належності платіжної картки № НОМЕР_1 ….0283 ОСОБА_2 (РНОКП: НОМЕР_2 ), а також підтвердження факту зарахування коштів 09.12.2021 року на дану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ КБ «Приватбанк» у сумі 25000 гривень від ТОВ «Авентус Україна» (код ЄДРОУ 41078230).

Згідно листа АТ КБ «Приватбанк», платіжна картка № НОМЕР_3 належить ОСОБА_2 (РНОКП: НОМЕР_2 ). 09.12.2021 року на вищевказану картку було зараховано переказ на суму 25000 гривень.

Отримана судом інформація повністю спростовує твердження відповідача що він не отримував ніяких грошових коштів з фінансових установ та не підписував кредитних договорів в електронному вигляді.

Отже, сума заборгованості за договором №5192786 від 09.12.2021 у сумі 98975,58 грн. розрахована у відповідності до картки обліку договору від ТОВ Авентус Україна.

Як первісний кредитор, ТОВ Авентус Україна здійснив розрахунок відповідно до умов договору.

Відповідно до 1.5.2. знижена процентна ставка 0,95 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач у межах строку, визначеного в п.1.4 договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк.

Споживач як учасник програми лояльності отримає від ТОВ індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту, але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п.1.4 Договору, а у випадку пролонгації - до дати пролонгації (не включно), буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

Відповідно до п. 1.5.1. Кредитного договору Знижена процентна ставка 0,95 % на день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживачу у межах строку, визначеного в п.1.4 Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, споживач як учасник програми лояльності отримає від ТОВ індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту (до дати пролонгації(не включно), але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п.1.4 Договору, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

08.01.2021 відповідач здійснив оплату на рахунок кредитора у розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 7125.00 грн., у зв`язку з чим, у відповідності до п. 1.4 та п. 4.2. Кредитного договору відбулося продовження строку кредиту, ще на 30 днів з стандартною процентною ставкою 1,90% в день.

Відповідно до п. 1.5. Кредитного договору стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п.4.2 Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 Договору.

Встановлено, що 07.02.2022 відповідач здійснив оплату на рахунок кредитора у розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 14250.00 грн., у зв`язку з чим, у відповідності до п. 1.4 та п. 4.2. кредитного договору відбулося продовження строку кредиту, ще на 30 днів з стандартною процентною ставкою 1,90% в день.

Також, матеріалами справи підтверджено, що у зв`язку з введенням воєнного стану та з метою врегулювання кредитних правовідносин з клієнтами, а також зменшення їх фінансового навантаження, ТОВ "Авентус Україна" було прийнято рішення про призупинення нарахування процентів та надання кредитних канікул за користування кредитними коштами в період з 25.02.2022р. по 30.04.2022р. за всіма кредитними договорами. У період з 01.05.2022 по 07.06.2022 було здійснено нарахування за стандартною процентною ставкою.

Проте, 24.06.2022 за ініціативою ТОВ «Авентус Україна» в індивідуальному порядку було здійснено списання всіх нарахованих відсотків у сумі 26125.00 грн. та надання можливості виконання боргових зобов`язань строком до 07.07.2022 задля того, щоб споживач в такий складний час зміг вийти на звичний графік платежів за договором або виконати зобов`язання, сплативши тіло кредиту, про що йому було повідомлено в особистий кабінет споживача. Однак наданою можливістю споживач не скористався.

07.07.2022 відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії кредитного договору, у зв`язку з чим, а також керуючись пунктами 4.3. кредитного договору, він був автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль. Надалі відповідач оплати за кредитним договором не здійснював.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 р. у справі №910/1238/17 касаційний суд, формуючи практику, дійшов такого висновку: «проценти за користування кредитом, які нараховуються в межах строку кредиту (позики), визначені у договорі. Такі проценти розуміються як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник. Порядок їх виплати врегульований ч. 1 ст. 1048 ЦК України.

Слід зазначити, що ЗУ № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" змінює низку правил роботи банків та небанківських фінансових установ, зокрема тих, що надають послуги з кредитування.

Важливо, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також кредитні канікули це право кредитора, а не його зобов`язання. Законодавець звільнив споживачів кредитних послуг від штрафних санкцій, проте від нарахування відсотків не звільнив.

У даному випадку сторонами правовідносин погоджено у належній формі строк кредитування, а нарахування здійснено відповідно до погодженого строку, нараховані відсотки не носять штрафного характеру, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором.

Враховуючи викладене, нарахування процентів за користування кредитним коштами, виданими в рамках Кредитного договору, здійснювалося в межах строку користування кредитом, враховуючи вимоги чинного законодавства та на підставі умов кредитного договору.

Суд звертає увагу, що на виконання вимог чинного законодавства ані первісним кредитором, ані позивачем не здійснювалось нарахування неустойки та пені за невиконання умов Кредитного договору.

Враховуючи викладене, нарахування процентів за користування кредитним коштами, виданими в рамках кредитного договору, здійснювалося в межах строку користування кредитом, враховуючи вимоги чинного законодавства та на підставі умов кредитного договору.

Таким чином, відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, чим порушив умови договору.

Внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, нараховуються проценти. Порядок виплати яких врегульовані ч. 2 ст. 625 ЦК України, у зв`язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті й після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування.

Велика Палата Верховного Суду дійшла до вказаного висновку з тих мотивів, що поведінка боржника не може бути одночасно правомірною і неправомірною, тобто виключається одночасне застосування ст. 1048 та ст. 625 ЦК України.

Підписуючи договір, позичальник погоджується на укладання договору саме такого змісту, що фактично нівелює усі доводи стосовно невідповідності умов договору без достатніх на це доказів. У даному випадку сторонами правовідносин погоджено у належній формі строк кредитування, а нарахування здійснено відповідно до погодженого строку, нараховані відсотки не носять штрафного характеру, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором. Станом на сьогоднішній день, ані кредитний договір, ані будь-яке його положення чи пункт, включаючи ціну договору, не визнано відповідно до чинного законодавства недійсними, не справедливими чи не добросовісним. Отже, у даному випадку проценти нараховано правомірно у межах погодженого строку надання кредиту, та у межах періоду автопролонгації відповідно до поденного розрахунку, що наданий до позовної заяви.

Враховуючи вищевказане, суд вбачає обґрунтованим наступний загальний розмір заборгованості за кредитним договором в розмірі 98975,58 гривень, з яких сума кредиту 25000 грн. 00 коп., сума процентів за користування кредитом - 49 875,00 грн 00 коп., інфляційні втрати - 20740,44 грн. та три відсотки річних - 3360,14 грн.

У зв`язку з розглядом даної справи в суді, позивач поніс наступні витрати: сплачений судовий збір 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Для подання даної позовної заяви позивач звернувся за правовою допомогою до адвоката Крюкової Марини Володимирівни, з якою було укладено Договір про надання правової допомоги № 07/07-2022 від 07 липня 2022 року (додається) у відповідності до умов якого було доручено здійснити стягнення суми боргу в судовому порядку, а саме, встановити обставини справи, зібрати та аналізувати докази і документи, підготувати необхідні документи, сформувати правову позицію по справі, зняти копії документів, скласти та подати позовну заяву (звіт про надання правової допомоги додається). За надання правової допомоги позивачем сплачено сума гонорару в розмірі 10 000 гривень 00 коп.

За змістом ч. ч. 1,2 ст. 15 ЦПК України - учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога).

Частинами 1,3 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Витрати на правову допомогу відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України - належать до судових витрат.

Отже, враховуючи, що позовні вимоги позивача задоволені судом у повному обсязі, суд вважає необхідним покласти на відповідача зобов`язання компенсувати позивачу витрати на судовий збір у розмірі 2147,20 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 3-7, 10-13, 18, 11, 76-83, 95, 133, 141, 174, 213, 228, 229, 241-246, 258, 259,263-268,272,273,280-283 ЦПК України, ст. ст. 207, 526, 549, 551, 626, 628, 633, 634, 1054, 1055,1055,1077,1078 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, 15 оф. 118/2, ЄДРПОУ 44559822) суму заборгованості за кредитним договором № 5192786 від 09.12.2021 року в розмірі 98975,58 гривень, з яких сума кредиту 25000 грн. 00 коп., сума процентів за користування кредитом - 49 875,00 грн 00 коп., інфляційні втрати - 20740,44 грн. три відсотки річних - 3360,14 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, 15 оф. 118/2, ЄДРПОУ 44559822) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2147,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, 15 оф. 118/2, ЄДРПОУ 44559822) витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м.Запоріжжя.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Суддя: Козлова Н. Ю.