Рішення № 121132119, 25.07.2024, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/1849/24 Справа №754/536/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

25 липня 2024 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Буша Н.Д.,

секретаря судового засідання Шклярської К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло-Сервіс Груп» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Житло-Сервіс Груп» звернулось до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, у якому просить стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 14 812,14 грн., інфляційні втрати у розмірі 729,31 грн., три проценти річних у розмірі 218,33 грн., а також судові витратиу вигляді судового збору в розмірі 2 684,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що позивач є суб`єктом господарської діяльності, що спеціалізується та здійснює діяльність із надання житлово-комунальних послуг. Реалізуючи мету своєї діяльності, позивач добросовісно виконує взяті на себе зобов`язання, забезпечуючи своєчасне та в повному обсязі надання житлово-комунальних послуг, у тому числі наданих також і відповідачам, які проживають в квартирі АДРЕСА_1 . Вказаний будинок знаходиться на обслуговуванні ТОВ «Житло-Сервіс Груп», а між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір № б/н від 16.07.2009 року про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, за яким позивач як виконавець забезпечував своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору. В свою чергу, відповідачами було одержано вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги від позивача, які були надані їм згідно із законодавством та умовами договору про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, а також на відповідачів, як на споживачів отриманих житлово-комунальних послуг, покладається обов`язок належно виконувати договірні зобов`язання та своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги. Натомість, свої зобов`язання по оплаті отриманих від позивача послуг, споживачі не виконують, не сплачують позивачу у передбачені строки та у встановленому розмірі цін споживання послуг, в зв`язку з чим, станом на дату складання розрахунку за спожиті послуги від 30.11.2023 року у відповідачів перед позивачем за період з 01.02.2020 року по 30.11.2023 року виникла заборгованість у розмірі 14 812,14 грн. Зважаючи, що на час подання позову, оплату за надані послуги відповідачі не здійснили добровільно, а тому позивачем додатково обрахував 3% річних та інфляційні втрати, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України і загальна заборгованість з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат становить 15 759,77 грн., що стало підставою для звернення позивача до суду з вказаним позовом.

Ухвалою від 23.02.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Вивчивши матеріали цивільної справи, та з урахуванням того, що від відповідачів на адресу суду повернувся конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання», ухвалою суду від 13.05.2024 року було здійснено перехід з розгляду справи з порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін в розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, в той же час з резольотивної частини позивної заяви слідує, що у разі неявки, належним чином повідомлених сторін та інших учасників справи, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, свого представника до суду не направили, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомили та відзиву або заперечень на позовну заяву не подавали.

Враховуючи, що представник позивача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, при цьому відповідачі, що належним чином повідомлялись про розгляд справи, в судове засідання не з`явились, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст.ст. 280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є суб`єктом господарської діяльності, який спеціалізується та здійснює діяльність із надання житлово-комунальних послуг. Реалізуючи мету своєї діяльності, позивач добросовісно виконує взяті на себе зобов`язання, забезпечуючи своєчасне та в повному обсязі надання житлово-комунальних послуг, у тому числі наданих також і відповідачам, які проживають у квартирі АДРЕСА_1 . Вказаний будинок знаходиться на обслуговуванні ТОВ «Житло-Сервіс Груп», а між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір б/н від 16.07.2009 року про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, за яким позивач виконавець забезпечував своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору.

Відповідачі свої зобов`язання по оплаті отриманих від позивача послуг, не виконують, в зв`язку з чим, станом на дату складання розрахунку за спожиті послуги від 30.11.2023 року у відповідачів за період з 01.02.2020 року по 30.11.2023 року виникла заборгованість у розмірі 14 812,14 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції другою стороною.

Частиною 2 ст. 642 ЦК України визначено, що якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (сплатила суму коштів), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Таким чином, наявність взаємовідносин між позивачем та відповідачами а отже, і виникнення цивільних прав і обов`язків, підтверджується діями сторін: позивач здійснює надання житлово-комунальних послуг до приміщення відповідачів, а останні отримують та користується даними послугами та відповідно зобов`язані здійснювати оплату наданих житлово-комунальних послуг.

На підставі ст.ст. 66, 67, 162 ЖК України плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири, а плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами у відповідності до кількості проживаючих в квартирі осіб.

Відповідно до п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 р. «Про механізм впровадження Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов`язаний: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 179 ЖК України, користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватизованого житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції, яка діє з 09.06.2018 р., врегульовані відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання комунальних послуг, і фізичною особою, яка отримує послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

За таких обставин, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та враховуючи те, що позивач є виконавцем житлово-комунальних послуг у будинку АДРЕСА_2 , а відповідачі, як споживачі, свої зобов`язання зі сплати за надані послуги не виконують, будь-яких доказів на спростування вказаних обставин суду надано не було, суд, приймаючи до уваги положення ст. 625 ЦК України, приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а тому вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість за житлово-комунальні, інфляційні втрати та три проценти річних.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, судом встановлено, що право на професійну правничу допомогу гарантовано ст. 59 Конституції України, офіційне тлумачення якої надано Конституційним Судом України у рішеннях № 13-рп/2000 від 16.11.2000 р., № 23-рп/2009 від 30.09.2009 р., зокрема, у рішенні № 23-рп/2009 від 30.09.2009 р. зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Договір про надання правової допомоги -домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч.ч.1,3 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При вирішенні питання про розмір судових витрат, суд вважає, що всі дії, вчинені адвокатом в межах розгляду цивільної справи № 754/536/24, є правничою допомогою в розумінні вимог закону, в межах саме даної цивільної справи, отже, витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача в розмірі 3 000 грн.

Крім того, відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684 грн.,

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 289, 352-355 ЦПК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 526 ЦК України, Житловим Кодексом Української РСР, Конституцією України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло-Сервіс Груп» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги- задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло-Сервіс Груп» (код ЄДРПОУ 33739577, місце знаходження: м. Київ, вул Градинська 20, оф. 1/1) заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з інфляційними втратами та трьома відсотками річних в розмірі 15 759,77 грн., понесені по справі судові витрати на правову допомогу в розмірі 3 000 грн., а також витрати по сплаті судового збору по 1 342 грн. відповідно з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.

Повний текст рішення суду складено 02.07.2024 року.

Суддя Н.Д.Буша