Рішення № 121128137, 21.08.2024, Заліщицький районний суд Тернопільської області

Справа № 597/554/24

Провадження № 2/597/203/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2024 р. Заліщицький районний суд Тернопільської області

в складі: судді Шевчук В.М.

за участі секретаря судового засідання Николайчук З.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулось до Заліщицького районного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. У позовній заяві представник позивача просить суд стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за кредитним договором №445553 від 15.12.2020 року у розмірі 26741 гривня 67 копійок та понесені судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначив, що 15.12.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №445553, згідно з умовами якого відповідачці на умовах строковості, зворотності та платності було надано грошові кошти у розмірі 10000 гривень 00 копійок, а відповідачка ОСОБА_1 зобов`язалася повернути використану суму в строк до 15.12.2022 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах, визначених умовами Договору кредиту. Пунктом 1.5 Договору кредиту передбачено, що відсоткова ставка за договором є фіксованою, розмір відсоткової ставки за кредитом залежить від періоду її встановлення та складає: за перший день користування кредитом (включно) - 25% в день (9125% річних); за усі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту 85% річних. Відповідно до п.3.1 Договору кредиту нарахування процентів за Договором здійснюється в межах строку надання кредиту, визначеного у п.1.4 Договору, на залишок заборгованості за кредитом, що вказаний в Графіку платежів, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої зобов`язання на умовах та в строки, передбачені Договором. Пунктом 3.2 Договору кредиту встановлено, що нарахування процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році. Товариство з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» належним чином виконало свої зобов`язання за Договором кредиту, надавши відповідачці ОСОБА_1 кредитні кошти, в порядку, передбаченому умовами Договору кредиту. 30.06.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу №30-06/2021, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Слон кредит» за плату відступило належні йому права вимоги до боржників за Договорами кредиту, у тому числі за Договором про надання споживчого кредиту №445553 від 15.12.2020 року. Згідно з Реєстром боржників від 30.06.2021 року до Договору факторингу №30-06/2021 від 30.06.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 . У свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відповідно до Договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 року відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право грошової вимоги до боржників, в тому числі за договором про споживчий кредит №445553 від 15.12.2020 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 .

Відповідно до п.5.5 Договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №10-01/2023 від 10.03.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» зобов`язується протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за кредитним договором Товариству з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Товариству з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», надати інформацію, передбачену чинним законодавством про Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» у спосіб, передбачений договором позики та вимогами чинного законодавства. В порушення умов договору про надання споживчого кредиту, незважаючи на повідомлення, відповідачка ОСОБА_1 не виконала свого зобов`язання з повернення кредитних коштів, оскільки після відступлення права грошової вимоги остання не здійснила жодного платежу для погашення заборгованості ані первісному кредитору, ані позивачу.

Оскільки на даний час відповідачка ухиляється від виконання зобов`язання шляхом погашення заборгованості за вищевказаним договором, а позивач позбавлений можливості відновити своє порушене право у позасудовому порядку, останній наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

Позивач у судове засідання не з`явився, однак позовна заява містить клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, та не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, хоча належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи по суті, що підтверджується матеріалами справи, та не надала у встановлений судом строк відзиву до суду.

.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 28.06.2024 року суддя Шевчук В.М. відкрила провадження у цивільній справі та визначила проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Суд вважає, що відповідачка не з`явилася у судове засідання без поважних причин, а тому, керуючись положеннями ст.280 ЦПК України, справу слід розглянути за відсутності відповідачки з постановленням заочного рішення.

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Судом встановлено, що 15.12.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №445553, згідно з умовами якого відповідачці на умовах строковості, зворотності та платності було надано грошові кошти у розмірі 10000 гривень 00 копійок, а відповідачка ОСОБА_1 зобов`язалася повернути використану суму в строк до 15.12.2022 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах, визначених умовами Договору кредиту. Пунктом 1.5 Договору кредиту передбачено, що відсоткова ставка за договором є фіксованою, розмір відсоткової ставки за кредитом залежить від періоду її встановлення та скаладає: за перший день користування кредитом (включно) - 25% в день (9125% річних); за усі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту - 85% річних. Відповідно до п.3.1 Договору кредиту нарахування процентів за Договором здійснюється в межах строку надання кредиту, визначеного у п.1.4 Договору, на залишок заборгованості за кредитом, що вказаний в Графіку платежів, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої зобов`язання на умовах та в строки, передбачені Договором. Пунктом 3.2 Договору кредиту встановлено, що нарахування процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році. Товариство з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» належним чином виконало свої зобов`язання за Договором кредиту, надавши відповідачці ОСОБА_1 кредитні кошти, в порядку, передбаченому умовами Договору кредиту. 30.06.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу №30-06/2021, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Слон кредит» за плату відступило належні йому права вимоги до боржників за Договорами кредиту, у тому числі за Договором про надання споживчого кредиту №445553 від 15.12.2020 року. Згідно з Реєстром боржників від 30.06.2021 року до Договору факторингу №30-06/2021 від 30.06.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 . У свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відповідно до Договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 року відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право грошової вимоги до боржників, в тому числі за договором про споживчий кредит №445553 від 15.12.2020 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 .

Відповідно до п.5.5 Договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №10-01/2023 від 10.03.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» зобов`язується протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за кредитним договором Товариству з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Товариству з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», надати інформацію, передбачену чинним законодавством, про Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» у спосіб, передбачений договором позики та вимогами чинного законодавства.

Згідно з розрахунком заборгованості за вищевказаним договором позики загальна заборгованість ОСОБА_2 становить 26741 гривня 67 копійок, з яких заборгованість за тілом кредиту становить 10000 гривень, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги становить 16741 гривня 67 копійок.

Станом на день звернення до суду заборгованість непогашена, відповідачка ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань, строк за якими настав, оскільки відсутні відомості про погашення заборгованості первісному кредитору та його правонаступнику.

V. Оцінка суду

Положеннями ст.11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст.ст.12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

У відповідності до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст.82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За нормою ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст.639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, Договір про надання споживчого кредиту №445553 від 15.12.2020 року був укладений шляхом підписання аналогом власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами копіювання, а зі сторони позичальника власноручним підписом. Основними умовами кредиту передбачено всі істотні умови договору, а саме: розмір кредиту, строки користування кредитом, строк дії договору, відсоткові ставки за користування кредитом, загальна вартість кредиту та всі інші платежі, пов`язані з виконанням цього договору. Всі інші умови, які визначають порядок і умови надання товариством грошових коштів у позику на умовах фінансового кредиту, права та обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення та належного виконання умов договору та електронного договору, а також регулюють відносини, що виникають між товариством та позичальником. Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору власноручним підписом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст.599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з умовами вищевказаних кредитних договорів та договору позики відповідач зобов`язувався своєчасно повернути кредитні кошти, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному договорами.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.1082 ЦК України, передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України у постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Судом встановлено, що на підставі договору факторингу, укладеного між первісним кредитором за договором про споживчий кредит №445553 від 15.12.2020 року та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», Товариство з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» відступило право грошової вимоги. У свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відповідно до Договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 року відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право грошової вимоги до боржників, в тому числі за договором про споживчий кредит №445553 від 15.12.2020 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 .

Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» відбулася заміна кредитора, відтак відповідачка, за умови повідомлення останньої про заміну сторони у кредитних правовідносинах, була зобов`язана погасити заборгованість позивачу, за якою настав строк виконання зобов`язання. За умови, що відповідачка з будь-яких підстав не отримала повідомлення про відступлення права вимоги, остання не була позбавлена можливості виконати своє зобов`язання зі сплати кредитної заборгованості на рахунок первісного кредитора, який вказаний у вищенаведеному кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст.516 ЦК України.

Проаналізувавши в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, враховуючи вимоги закону, беручи до уваги, що відповідачкою не надано суду доказів на підтвердження належного виконання нею зобов`язань та спростування суми заборгованості перед позивачем, суд приходить до переконання, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід задовольнити повністю.

Суд вважає, що ухилення від виконання зобов`язання шляхом погашення заборгованості за договором про споживчий кредит №445553 від 15.12.2020 року призвело до порушення прав позивача як кредитора у зобов`язаннях, що виникли на підставі Договору факторингу №30-06/2021 від 30.06.2021 року та Договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 року, які підлягають захисту шляхом задоволення позовних вимог.

VI. Щодо розподілу судових витрат

У позовній заяві позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» просить покласти на відповідача витрати на професійну (правничу) допомогу.

Відповідно до п.12 ч.3 ст.2 ЦПК України до основних засад цивільного судочинства належить відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч.3 ст.137ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту ч.4 ст.137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо, - є неспівмірним.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Аналогічним чином тлумачить це питання і ЄСПЛ, висновки якого зокрема у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96), свідчать, що договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом, може підтверджувати, що у клієнта дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові, якщо така угода є юридично дійсною. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними.

Схожі висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15-ц, від 26 вересня 2018 року у справі № 753/15683/15, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 червня 2019 року у справі № 910/3929/18 та інших.

В обгрунтування понесених судових витрат позивач Товариство з обмежено відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» надало: договір №02-01/2023 про надання правової допомоги від 02.01.2023 року; заявку про надання юридичної допомоги №1769 від 07.02.2024 року; прайс-лист АО «Лігал Ассістанс» №01-11/2023 від 01.11.2023 року; платіжну інструкцію №413000007 від 09.02.2024 року; витяг з акту №1 про надання юридичної допомоги від 13.02.2024 року, згідно з якою Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» здійснило оплату АО «Лігал Ассістанс» в сумі 9000 гривень за надану нею правничу допомогу.

За таких обставин, враховуючи складність справи, обсяг наданої АО «Лігал Ассістанс» правничої допомоги, заявлений розмір витрат, докази оплати гонорару, повне задоволення позовних вимог, суд вбачає підстави для їх задоволення.

Таким чином, до стягнення з відповідачки ОСОБА_1 підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про повне задоволення позовних вимог, з відповідачки на користь позивача підлягає до стягнення 3028 гривень 00 копійок сплаченого позивачем судового збору.

Керуючись ст.ст.207, 514, 516, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 1082 Цивільного кодексу України, ст.ст.10, 11, 76-81, 89, 141, 211, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 280-284, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, адреса місцезнаходження: м.Київ вул.Мечнікова 3 офіс 306) заборгованість за договором споживчого кредиту №445553 від 15.12.2020 року у розмірі 26741 (двадцять шість тисяч сімсот сорок одна) гривня 67 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, адреса місцезнаходження: м.Київ вул.Мечнікова 3 офіс 306) понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000 (дев`ять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, адреса місцезнаходження: м.Київ вул.Мечнікова 3 офіс 306) 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень судового збору.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідачки, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу, яка подається Тернопільському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, а відповідачкою протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повне рішення складено 21.08.2024 року.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926, адреса місцезнаходження: 01133 м.Київ вул.Мечнікова 3 офіс 306.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )

Суддя В.М. ШЕВЧУК