Ухвала суду № 12112310, 03.11.2010, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 22ц 3884/10 Головуючий у 1 інстанції Корецька В.В.

Категорія 57 Доповідач Осіпук В.В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

3 листопада 2010 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого Завидовської-Марчук О.Г.

суддів Гапончука В.В., Осіпука В.В.

при секретарі Дуткіній Ж.П.

з участю позивача ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Жидичинської сільської ради про визнання незаконним і скасування рішення ради, про визнання законним рішення ради, стягнення матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на ухвалу судді Ківерцівського районного суду від 29 липня 2010 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

В липні 2010 року ОСОБА_2 звернувся в суд із зазначеним позовом. Покликався на ті обставини, що 6 грудня 2007 року рішенням Жидичинської сільської ради №14/37 йому було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2262 га в селі Жидичин Ківерцівського району Волинської області за рахунок земель резерву. Однак дане рішення ради розпорядженням голови ради №44 від 29 грудня 2007 року було зупинене, після чого рішення про його зупинення за №16/27 18 січня 2008 року прийняла Жидичинська сільська рада і відмовила йому у наданні земельної ділянки в с.Жидичин.

Вважаючи своє право на безоплатне отримання земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку порушеним, позивач просив суд: визнати незаконним і скасувати рішення Жидичинської с/ради №16/27 від 18 січня 2008 року про відмову у наданні йому земельної ділянки; визнати законним рішення ради №14/37 від 6 грудня 2007 року про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку; стягнути з відповідача в його користь 2000 грн. за завдану матеріальну шкоду та 10000 грн. за заподіяну моральну шкоду і понесені по справі судові витрати.

29 липня 2010 року ухвалою судді Ківерцівського районного суду у відкритті провадження у даній справі відмовлено.

В поданій на ухвалу судді апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 просить її скасувати як таку, що не відповідає вимогам закону та передати дане питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст.3 КАС справа адміністративної юрисдикції переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

Адміністративний позов звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Згідно статей 2, 3 КАС в порядку адміністративного судочинства вирішуються публічно-правові спори із субєктами владних повноважень щодо оскарження його рішення, дій чи бездіяльності, з метою захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.21 КАС вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю субєкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів субєктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Як убачається з матеріалів справи, спірні правовідносини між сторонами виникли у звязку з зупиненням Жидичинською сільською радою свого попереднього рішення про надання дозволу позивачу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку та відмовою ради у наданні ОСОБА_2 земельної ділянки в с.Жидичин. У відповідності з рішенням Конституційного суду України від 1 квітня 2010 року, справа №1-6/2010, №10-рп/2010, даний спір є публічно-правовим і на нього поширюється юрисдикція адміністративних судів, тобто дія п.1 ч.1 ст.17 КАС України.

Отже, за наявності наведених обставин та діючи в межах вимог цивільного процесуального законодавства, суддя суду першої інстанції цілком підставно вважав, що даний спір підвідомчий суду адміністративної юрисдикції та відмовив у відкритті провадження у справі.

Таким чином оскаржена ухвала постановлена з додержанням вимог закону, доводи апеляційної скарги висновків судді не спростовують, а тому апеляційну скаргу відповідно до п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України слід відхилити.

Крім того встановлено, що 15 вересня 2010 року ОСОБА_2 до держбюджету м.Луцька 220500002, код одержувача: 21741605, р/р 3121326370002 в ГУДКУ у Волинській області, МФО 803014 було зайво сплачено 120 грн. коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і у відповідності зі ст.83 ч.2 ЦПК України дані кошти повністю підлягають поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 відхилити, ухвалу судді Ківерцівського районного суду від 29 липня 2010 року залишити без змін.

Повернути позивачу ОСОБА_2 120 грн. зайво внесених коштів по оплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді