Рішення № 121121413, 21.08.2024, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/2541/24

Провадження № 2-а/0203/22/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2024 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючого-судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Потаповій В.С.

за участю представника позивачки - Піддубцева В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора 2 взводу 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що постановою інспектора Управління патрульної поліції в Одеській області Костенюка С.В. серії ЕНА №2126240 від 11.05.2024 року її було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 510 грн., за порушення вимог п.8.7.3 «е» ПДР проїзд перехрестя на заборонений сигнал світлофору. Заперечуючи проти правомірності винесеної постанови, позивачка зазначила, що проїжджаючи перехрестя на заборонений сигнал світлофору керувалась вимогами п.8.11 ПДР, оскільки позаду неї на великій швидкості в попутному напрямку рухався інший автомобіль. Приблизно на відстані 2-3 метри до світлофору загорівся жовтий сигнал. Зупинитись перед перехрестям без застосування екстреного гальмування вона не мала можливості, оскільки б це призвело до створення аварійної обстановки, а саме: примушування інших учасників дорожнього руху різки змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян, так як позаду на невеликій відстані в попутному напрямку рухався автомобіль, а на перехресті який вона перетинала, автомобілі були відсутні. З відеозапису неможливо встановити, що саме автомобіль, яким вона керувала, проїхав перехрестя на заборонений сигнал світлофору. Оскаржувана постанова не містить відомостей про технічний засіб, яким здійснено відеозапис, що свідчить про її невідповідність вимогам ст.283 КУпАП. Посилаючись на вказані обставини, позивачка просила скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №2126240 від 11.05.2024 року.

Ухвалою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 22.05.2024 року позов було залишено без руху.

Ухвалою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 29.05.2024 року позов прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі та призначено останню до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

В судовому засіданні представник позивачки підтримав позов та посилаючись на викладені в ньому підстави, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачі в призначені судові засідання не з`явились, про причини своєї неявки не повідомили. Проте, представником Департаменту патрульної поліції було подано відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на правомірність винесеної постанови.

Заслухавши пояснення представника позивачки, перевіривши доводи, викладені сторонами в заявах по суті справи та дослідивши матеріали останньої, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до положень ч.ч.2,3,6 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції та у таких випадках уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимогстатті 283цього Кодексу.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Вимоги до постанови у справі про адміністративне правопорушення встановлені ст.283 КУпАП.

Відповідно до ст.285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копі постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

У випадках, передбаченихстаттею 258цього Кодексу, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1,2,6 ст.77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що постановою серії ЕНА №2126240 позивачку було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 510 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.

Як зазначено в постанові, 11.05.2024 року о 23-43 г., по вул.Львівській,3 в м.Одеса, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом PORSCHE CAYENNE, н.з. НОМЕР_1 , проїхала перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофору, чим порушила вимоги п.8.7.3 «е» ПДР.

Відповідно до ч.2 ст.122 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення правил проїзду перехресть, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника.

Згідно п п.«ґ», «е» п.8.7.3 ПДР жовтий сигнал світлофору забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів; червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.

Пунктом 8.10. ПДР передбачено, що у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.69 «Місце зупинки», якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

Відповідно до п.8.11 ПДР водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченомупунктом 8.10цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.

Суд враховує, що в своєму позові позивачка, а також її представник в судовому засіданні не заперечували факт виїзду позивачки на перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофору. Не заперечувала вказаний факт позивачка і під час дачі усних пояснень працівникам поліції після зупинки, що вбачається з долученого до відзиву відеозапису.

При цьому, позивачка посилалась на те, що в даному випадку діяла у відповідності до положень п.8.11 ПДР, оскільки позаду неї в попутному напрямку на невеликій відстані рухався інший автомобіль, а тому здійснення нею гальмування перед перехрестям призвело б до створення аварійної ситуації.

Поряд з цим, суд враховує, що відповідно до оглянутого відеозапису автомобіль позивачки та інший транспортний засіб, що рухався з нею в попутному напрямку, проїжджали перехрестя на великій швидкості. При цьому, автомобіль, на який посилається позивачка, на відеозапису перетинає разом із нею перехрестя в попутному напрямку та здійсню обгін автомобіля під керуванням позивачки по сусідній смузі руху, а не позаду, що спростовує доводи останньої, що на момент під`їзду до перехрестя, останній рухався позаду неї та свідчить про відсутність підстав для вжиття заходів згідно п.8.11 ПДР.

Будь-яких об`єктивних даних, які б свідчили про те, що позивачка у вказаній дорожній обстановці була позбавлена можливості побачивши миготливий зелений сигнал світлофору, що попереджає про наступну зміну сигналу та жовтий та червоний, завчасно вжити заходів до зменшення швидкості та зупинки відповідно до вимог п.8.10 ПДР, під час розгляду справи не встановлено та відповідних доказів позивачкою зі свого боку не надано.

Також суд вважає безпідставними доводи позивачки про те, що з відеозапису неможливо встановити факт перетину перехрестя автомобілем саме під її керуванням, оскільки факт такого проїзду перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофору у визначені в постанові дату, місце та час, позивачка не заперечувала.

Крім того, судом відхиляються доводи позивачки щодо невідповідності постанови вимогам ст.283 КУпАП через не зазначення в постанові відомостей про технічний засіб, яким здійснювалась відеофіксація, оскільки в постанові зазначено, що до неї додається відео з реєстратора з відповідними номерами.

Частиною 3 ст.286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

В зв`язку з цим, враховуючи надання відповідачем доказів, що підтверджують факт вчинення позивачкою адміністративного правопорушення та правомірність оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2,5,6,9,72-78,241-248,194,205,229,250,268,286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора 2 взводу 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити повністю та оскаржувану постанову залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 21 серпня 2024 року.

Суддя С.Ю.Казак