Ухвала суду № 121121350, 19.08.2024, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/7827/23

Провадження № 1-кп/202/190/2024

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2024 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 ,

представників потерпілої ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

захисника ОСОБА_9 ,

обвинуваченого ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Індустріального районного суду міста Дніпропетровська, кримінальне провадження, кримінальне провадження, відомості про яке внесені Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022052420000503 від 01 листопада 2022 року, у відношенні:

ОСОБА_10 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Пантюхіни Новопсковського району Луганської області, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, який одружений, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимий, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, командир відділення 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 4 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , з 17.10.2022 тимчасово виконуючий обов`язки командира роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , молодший сержант, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч.5 ст. 426-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Епізод №1.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, який в подальшому продовжений.

Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Поряд із цим, відповідно до ст.ст. 3, 28, 29, 68 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, кожен має право на повагу до його гідності, ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню, кожна людина має право на особисту недоторканість та кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно з витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 54 від 14 квітня 2022 року молодшого сержанта ОСОБА_10 , зараховано до списків особового складу, поставлено всі види забезпечення та призначено на посаду командира відділення 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 4 стрілецької роти вказаної військової частини.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 311 від 17 жовтня 2022 року молодшого сержанта ОСОБА_10 призначено на посаду тимчасово виконуючого обов`язки командира роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 .

Крім того, у військовій частині НОМЕР_1 разом з молодшим сержантом ОСОБА_10 проходив військову службу і солдат ОСОБА_12 .

Згідно з витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 54 від 14 квітня 2022 року солдата ОСОБА_13 зараховано до списків особового складу поставлено на продовольче забезпечення та призначено на посаду водія 1 мінометного взводу вказаної військової частини.

Будучи військовослужбовцем, молодший сержант ОСОБА_10 , відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 13, 14, 16, 49, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-ХIV «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», зобов`язує кожного військовослужбовця, зокрема, додержуватися Конституції України та інших законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету, дорожити честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України, не допускати самому і стримувати інших військовослужбовців від негідних вчинків, бути дисциплінованими, зразками високої культури, скромності й витримки.

Крім того, являючись військовослужбовцем Збройних сил України, молодший сержант ОСОБА_10 , відповідно до вимог ст.ст. 20, 21, 22, 22-1 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України достеменно знав, що військовослужбовці мають право застосовувати спеціальні засоби, засоби фізичного впливу та зброю особисто або у складі підрозділу: для захисту свого здоров`я і життя, а також здоров`я і життя інших військовослужбовців і цивільних осіб від нападу, якщо іншими способами й засобами захистити їх у даній ситуації неможливо та тощо.

Проте, в порушення вимог вищезазначених нормативних актів, молодший сержант ОСОБА_10 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив злочин проти життя та здоров`я особи, а саме умисне противоправне заподіяння смерті іншій людині (вбивство) при наступних обставинах.

31 жовтня 2022 року близько 22 години 50 хвилин, молодший сержант ОСОБА_10 перебував в місті тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 та йому поступив виклик від військовослужбовця зазначеної частини солдата ОСОБА_14 , який повідомив, що в будинку по АДРЕСА_3 солдат військової частини ОСОБА_13 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння намагався підірвати гранату Ф-1.

В цей же день, близько 23 год. 00 хв. молодший сержант ОСОБА_10 разом з іншими військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_15 та солдатом ОСОБА_16 прибули до вказаного будинку, де солдат ОСОБА_14 віддав молодшому сержанту ОСОБА_10 бойову гранату Ф-1, яку він попередньо відібрав у солдата ОСОБА_13 .

Під час вказаної ситуації, у молодшого сержанта ОСОБА_10 виник умисел, спрямований на протиправне заподіяння смерті військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 солдату ОСОБА_13 .

Реалізуючи свій злочинний намір молодший сержант ОСОБА_10 , близько приблизно о 23 год. 00 хв. 31 жовтня 2022 року, перебуваючи в приміщенні будинку АДРЕСА_2 , за місцем тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 , з мотивів невдоволення порушенням військової дисципліни у вигляді вживання спиртних напоїв та порушенням заходів безпеки під час поводження з вибуховими речовинами водієм 2 мінометного розрахунку 1 мінометного взводу мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та недопущення у подальшому випадків вживання алкогольних напоїв іншими військовослужбовцями під час несення служби, діючи з прямим умислом, маючи намір на умисне протиправне заподіяння смерті солдату ОСОБА_13 , всупереч вимог ст. ст. 3, 27, 28, 68 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 13, 14, 16, 28, 29, 31, 32, 49, 58, 59, 66, 67 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, задля підвищення власного авторитету в колективі, своєї уявної переваги над ним, стоячи перед солдатом ОСОБА_13 , який не чинив опору, на відстані витягнутої руки, наніс останньому не менше п`яти ударів кулаками обох рук по обличчю та в область тулубу останнього, від яких солдат ОСОБА_13 впав на підлогу, в подальшому ОСОБА_17 продовжив наносити удари кулаками та ногами по лежачому ОСОБА_13 в область голови, грудної клітки, живота, передньої та передньо-бокової поверхні обох боків загальною кількістю не менше тринадцяти ударів, чим спричинив ОСОБА_13 тілесні ушкодження у виді поєднаної тупої травми тіла (голови, грудної клітки та живота), комплекс якої склали: закрита черепно-мозкова травма - синці голови та обличчя (на спинці носа з переходом на нижню повіку правого ока-1, в праві та лівій виличних областях -2, центра лобній-1, лобно скроневій зліва-2, надбрівній та лобно-скроневій зправа-2), забій головного мозку (великовогнищеві субарахноїдальні крововиливи тім`яних часток обох півкуль головного мозку з переходом на міжпівкульну щілину, крововилив у лівій бічний шлуночок головного мозку), тупої травми грудної клітки та живота - множинні синці зливного характеру (біля 10), на передній поверхні грудної клітини (в проекції грудини, 5-8 ребер по передньо-паховій лінії праворуч та 5-го ребра по передньо-пахвовій лінії ліворуч), множинних двобічних переломів (зправа 4-9 від середній до задній паховій та 11,12 по лопатковій лініям з ознаками викрашування по зовнішнім кістковим платівкам, 6-8 по середній ключичній лінії з розходженням країв по зовнішнім кістковим платівкам; зліва 4-8 від середньо-ключичній до передній пахвовій лініям), оскольчастого перелому грудини на рівні руків`я та тіла, великовогнищева ділянка розміжчення печінки із множинними розривами, розривів брижі товстого кишечника праворуч з крововиливами в жирову клітковину брижі та в області правої нирки, внутрішньочеревної кровотечі (наявність рідкої крові в черевній порожнині об`ємом біля 1,5 літру), ознаки шоку у вигляді недокрів`я коркового шару нирок, загального недокрів`я внутрішніх органів, від яких солдат ОСОБА_13 помер на місці. Смерть солдата ОСОБА_13 настала внаслідок спричинення йому вищевказаного комплексу поєднаної тупої травми голови, грудної клітки та живота, який супроводжувався великою внутрішньочеревною кровотечею з розвитком шоку та загальним недокрів`ям внутрішніх органів, які знаходяться у прямому причинному зв`язку зі смертю солдата ОСОБА_13 .

Вказаними діями ОСОБА_10 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України, тобто в умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (вбивство).

Епізод №2

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, який в подальшому продовжений.

Згідно з витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 54 від 14 квітня 2022 року молодшого сержанта ОСОБА_10 , зараховано до списків особового складу, поставлено всі види забезпечення та призначено на посаду командира відділення 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 4 стрілецької роти вказаної військової частини.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 311 від 17 жовтня 2022 року молодшого сержанта ОСОБА_10 призначено на посаду тимчасово виконуючого обов`язки командира роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 .

Крім того, у військовій частині НОМЕР_1 разом з молодшим сержантом ОСОБА_10 проходив військову службу і солдат ОСОБА_12 .

Згідно з витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 54 від 14 квітня 2022 року солдата ОСОБА_13 зараховано до списків особового складу поставлено на продовольче забезпечення та призначено на посаду водія 1 мінометного взводу вказаної військової частини.

Так, у зв`язку з виконанням завдань за призначенням, пов`язаних із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України військова частина НОМЕР_1 виконує завдання за призначенням на території Донецької області.

Відповідно до ст. 28 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі за текстом - Статут), єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця, наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази, а також в забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.

Статтями 29, 31 Статуту також передбачено, що за своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців. Начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.

Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», звання молодший сержант належать до молодшого сержантського і старшинського складу, звання солдат належить до рядового складу.

Відповідно до ст. 32 Статуту за своїми військовими званнями військовослужбовці сержантського і старшинського складу є начальниками для військовослужбовців рядового складу однієї з ними військової частини.

Таким чином, військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період командир відділення 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 4 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , з 17.10.2022 тимчасово виконуючий обов`язки командира роти вогневої НОМЕР_2 вказаної військової частини ОСОБА_10 по відношенню до водія 2 мінометного розрахунку 1 мінометного взводу мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_13 , був начальником за військовим званням, а останній - підлеглим молодшому сержанту ОСОБА_10 .

Відповідно до вимог ст.ст. 3, 27, 28, 68 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожен має право на повагу до його гідності, ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню. Кожна людина має право на особисту недоторканість, також кожен зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції та Законів України, не посягати на права та свободи, честь і гідність інших людей.

Водночас, являючись військовослужбовцем Збройних Сил України, молодший сержант ОСОБА_10 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 13, 14, 16, 49, Статуту, ст.ст. 1-5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний, серед іншого, свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, дорожити честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України, бути дисциплінованим, зразком високої культури, скромності й витримки, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг завдань доручених йому за посадою, постійно підтримувати військову дисципліну, уміло поєднувати повсякденну вимогливість до підлеглих без приниження їх особистої гідності, з дотриманням прав і свобод, постійної турботи про них та правильного застосування засобів переконання, примусу й громадського впливу колективу, не допускати негідних вчинків та стримувати від них інших військовослужбовців.

Окрім того, будучи у військовому званні молодший сержант військовослужбовець ОСОБА_10 по відношенню до військовослужбовців рядового складу однієї з ними військової частини, у відповідності до вимог ст. ст. 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, є начальником та зобов`язаний: діяти самостійно і вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів; показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень командирів (начальників); бути ввічливим і справедливим у ставленні до підлеглих, не принижувати їх честі і гідності; постійно виховувати підлеглих у дусі гуманізму та людяності, спираючись при цьому на загальновизнані принципи міжнародного права; проводити роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям, кримінальним та іншим правопорушенням серед особового складу, своєчасно виявляти й усувати їх причини; аналізувати стан військової дисципліни і об`єктивно доповідати про це старшому командирові (начальникові); виявляти чуйність та бути уважним до підлеглих, поєднувати вимогливість і принциповість з повагою до їх честі і гідності, вникати в проблеми їх побуту, забезпечувати соціальну та правову захищеність, у разі необхідності клопотати за них перед старшими командирами (начальниками).

Окрім того, виконуючи обов`язки командира роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_3 , молодший сержант ОСОБА_10 являвся військовослужбовцем, який обіймав посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків, тобто був військовою службовою особою.

Проте, молодший сержант ОСОБА_10 , в порушення наведених вимог законодавства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і свідомо бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, застосував насильство щодо підлеглого із застосуванням зброї, вчинене в умовах воєнного стану, що спричинило тяжкі наслідки, при наступних обставинах.

Так, 31 жовтня 2022 року близько 22 години 50 хвилин, молодший сержант ОСОБА_10 перебував в місті тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 та йому поступив виклик від військовослужбовця зазначеної частини солдата ОСОБА_14 , який повідомив, що в будинку по АДРЕСА_3 солдат військової частини ОСОБА_13 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння намагався підірвати гранату Ф-1.

В цей же день, близько 23 год. 00 хв. молодший сержант ОСОБА_10 разом з іншими військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_15 та солдатом ОСОБА_16 прибули до вказаного будинку, де солдат ОСОБА_14 віддав молодшому сержанту ОСОБА_10 бойову гранату Ф-1, яку він попередньо відібрав у солдата ОСОБА_13 .

Після чого, у ОСОБА_10 з мотивів невдоволення порушенням військової дисципліни у вигляді вживання спиртних напоїв та порушенням заходів безпеки з вибуховими речовинами солдатом ОСОБА_13 , демонстрації переваги за службовим становищем та ствердження власного авторитету у військовому колективі, виник злочинний умисел направлений на застосування насильства щодо підлеглого із застосуванням зброї з метою спричинення тяжких наслідків у виді смерті ОСОБА_13 .

Цього ж дня, молодший сержант ОСОБА_10 будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та проходячи її на посаді командира відділення 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 4 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , з 17.10.2022 тимчасово виконуючи обов`язки командира роти вогневої НОМЕР_2 вказаної військової частини, будучи військовою службовою особою та начальником за військовим званням для всього рядового складу військової частини НОМЕР_1 , приблизно о 23 год. 00 хв. 31 жовтня 2022 року, перебуваючи в приміщенні будинку АДРЕСА_2 , за місцем тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 , з мотивів невдоволення порушенням військової дисципліни у вигляді вживання спиртних напоїв та порушенням заходів безпеки під час поводження з вибуховими речовинами водієм 2 мінометного розрахунку 1 мінометного взводу мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та недопущення у подальшому випадків вживання алкогольних напоїв іншими військовослужбовцями під час несення служби, діючи з прямим умислом, з метою застосування насильства до підлеглого солдата ОСОБА_13 , всупереч вимог ст. ст. 3, 27, 28, 68 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 13, 14, 16, 28, 29, 31, 32, 49, 58, 59, 66, 67 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, задля підвищення власного авторитету в колективі, своєї уявної переваги над ним, стоячи перед солдатом ОСОБА_13 , який не чинив опору, на відстані витягнутої руки, наніс останньому не менше п`яти ударів кулаками обох рук по обличчю та в область тулубу останнього, від яких солдат ОСОБА_13 впав на підлогу, в подальшому ОСОБА_17 продовжив наносити удари кулаками та ногами по лежачому ОСОБА_13 в область голови, грудної клітки, живота, передньої та передньо-бокової поверхні обох боків загальною кількістю не менше тринадцяти ударів, чим спричинив ОСОБА_13 тілесні ушкодження у виді поєднаної тупої травми тіла (голови, грудної клітки та живота), комплекс якої склали: закрита черепно-мозкова травма - синці голови та обличчя (на спинці носа з переходом на нижню повіку правого ока-1, в праві та лівій виличних областях -2, центра лобній-1, лобно скроневій зліва-2, надбрівній та лобно-скроневій зправа-2), забій головного мозку (великовогнищеві субарахноїдальні крововиливи тім`яних часток обох півкуль головного мозку з переходом на міжпівкульну щілину, крововилив у лівій бічний шлуночок головного мозку), тупої травми грудної клітки та живота - множинні синці зливного характеру (біля 10), на передній поверхні грудної клітини (в проекції грудини, 5-8 ребер по передньо-паховій лінії праворуч та 5-го ребра по передньо-пахвовій лінії ліворуч), множинних двобічних переломів (зправа 4-9 від середній до задній паховій та 11,12 по лопатковій лініям з ознаками викрашування по зовнішнім кістковим платівкам, 6-8 по середній ключичній лінії з розходженням країв по зовнішнім кістковим платівкам; зліва 4-8 від середньо-ключичній до передній пахвовій лініям), оскольчастого перелому грудини на рівні руків`я та тіла, веливогнищева ділянка розміжчення печінки із множинними розривами, розривів брижі товстого кишечника праворуч з крововиливами в жирову клітковину брижі та в області правої нирки, внутрішньочеревної кровотечі (наявність рідкої крові в черевній порожнині об`ємом біля 1,5 літру), ознаки шоку у вигляді недокрів`я коркового шару нирок, загального недокрів`я внутрішніх органів, від яких солдату ОСОБА_13 спричинено тяжкі наслідки у виді смерті. Смерть солдата ОСОБА_13 настала внаслідок спричинення йому вищевказаного комплексу поєднаної тупої травми голови, грудної клітки та живота, який супроводжувався великою внутрішньочеревною кровотечею з розвитком шоку та загальним недокрів`ям внутрішніх органів, які знаходяться у прямому причинному зв`язку зі смертю солдата ОСОБА_13 .

Вказаними діями ОСОБА_10 вчинив кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 5 ст. 426-1 КК України застосування насильства щодо підлеглого, що спричинило тяжкі наслідки, в умовах воєнного стану.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч.5 ст. 426-1 КК України визнав, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності і він їх у повному обсязі підтверджує, та пояснив, що 31 жовтня 2022 року близько 22 години 50 хвилин, він тимчасово виконував обов`язки командира роти вогневої підтримки вказаної та перебував в місті тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 та йому поступив виклик від військовослужбовця зазначеної частини солдата ОСОБА_14 , який повідомив, що в будинку по АДРЕСА_3 солдат військової частини ОСОБА_13 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння намагався підірвати гранату Ф-1. В цей же день, близько 23 год. 00 хв. Він разом з іншими військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_15 та солдатом ОСОБА_16 прибули до вказаного будинку, де солдат ОСОБА_14 віддав йому бойову гранату Ф-1, яку він попередньо відібрав у солдата ОСОБА_13 . Після чого, приблизно о 23 год. 00 хв. 31 жовтня 2022 року, перебуваючи в приміщенні будинку АДРЕСА_2 , за місцем тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 , він стоячи перед солдатом ОСОБА_13 , який не чинив опору, на відстані витягнутої руки, наніс останньому не менше п`яти ударів кулаками обох рук по обличчю та в область тулубу останнього, від яких солдат ОСОБА_13 впав на підлогу, в подальшому він продовжив наносити удари кулаками та ногами по лежачому ОСОБА_13 в область голови, грудної клітки, живота, передньої та передньо-бокової поверхні обох боків загальною кількістю не менше тринадцяти ударів, внаслідок чого останній помер. У вчиненому щиро кається, засуджує свою поведінку. Цивільний позов визнав частково.

Потерпіла ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснила, що вона проживала із загиблим однією сім`єю без укладення шлюбу. Про обставини вчинення злочинів їй нічого не відомо. На початку листопада 2022 року їй повідомили, що останній загинув. Заявлений цивільний позов підтримує у повному обсязі.

Крім вищевказаних пояснень самого обвинуваченого ОСОБА_10 , його вина у вчинені кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч.5 ст. 426-1 КК України, підтверджується нижченаведеними доказами, які були судом досліджені, оголошені та перевірені на предмет їх достовірності в судовому засіданні.

Так, за клопотанням прокурора, на підставі ч. 11 ст. 615 КПК України, в судовому засіданні було досліджено відеозаписи допиту свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_19 , ОСОБА_15 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 відповідно до яких встановлено наступне.

Так, свідок ОСОБА_14 пояснив, що з серпня 2022 року він проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 та разом з ним проходив військову службу солдат ОСОБА_13 , з яким з початку жовтня 2022 року він спільно мешкав у будинку по АДРЕСА_4 . 31.10.2022 року він, ОСОБА_22 та інші військовослужбовці повечеряли та вжили алкогольні напої, після чого він пішов до своєї кімнати телефонувати рідним, а коли повернувся то побачив, що ОСОБА_22 перебуває в стані сильного алкогольного сп`яніння. Потім він побачив, що ОСОБА_22 в руках тримає бойову гранату та повідомив, що його все дістало та він зараз усіх підірве. Після чого, він забрав у нього гранату та по рації викликав ОСОБА_10 , який виконував обов`язки командира. Через деякий час приїхав ОСОБА_23 та ОСОБА_24 . ОСОБА_23 запитав, що трапилося, після чого провів з ОСОБА_25 бесіду, а ОСОБА_22 почав з ним сперечатися. Потім ОСОБА_23 наніс йому один удар, від якого ОСОБА_22 впав, а ОСОБА_26 почав наносити йому множинні удари ногами по тулубу, рукам та ногам.

Свідок ОСОБА_16 пояснив, що він проходив військову службу та 31.10.2022 року приблизно 22 години 00 хвилин та перебував за місцем дислокації разом з ОСОБА_10 , який тимчасово виконував обов`язки командира. В цей час по рації вони отримали виклик від іншого військовослужбовця ОСОБА_27 , який попросив терміново прибути на місце де вони проживали, оскільки там щось сталося. Коли вони разом з ОСОБА_23 та ОСОБА_24 прибули на місце, то побачили там ОСОБА_27 , який почав скаржитися на ОСОБА_22 , який поводить себе неадекватно, перебуває в стані алкогольного сп`яніння та дістав гранату. Після чого, ОСОБА_23 підійшов до ОСОБА_22 та почав на нього кричати, проте той не міг йому відповісти оскільки перебував у безпорадному стані, через сильний стан алкогольного сп`яніння. В свою чергу, ОСОБА_10 розлютився та почав наносити удари ОСОБА_22 руками не менше двох разів в область обличчя та не менше п`яти разів в область тулуба. Після чого ОСОБА_22 впав, а ОСОБА_23 наніс йому ще один удар в область живота. Далі особисто він вийшов у двір та що відбувалося далі - не бачив. Після чого йому повідомили, що ОСОБА_22 помер.

Свідок ОСОБА_19 пояснив, що він проходив військову службу та 31.10.2022 року приблизно 19 години 00 хвилин він разом з ОСОБА_22 та іншими військовослужбовцями розпивали алкогольні напої, в ході чого між ним та ОСОБА_22 сталася сварка та ОСОБА_22 наніс йому удар в обличчя, а він в свою чергу наніс удар в область обличчя Лозку. Після чого він пішов спати, а наступного дня до нього підійшов ОСОБА_10 , запитав що сталося між ним та ОСОБА_22 та повідомив, що останній помер.

Свідок ОСОБА_15 пояснив, що він проходив військову службу та 31.10.2022 року приблизно 22 години 00 хвилин та перебував за місцем дислокації разом з ОСОБА_10 , який тимчасово виконував обов`язки командира. В цей час по рації вони тримали виклик від іншого військовослужбовця ОСОБА_27 , який попросив терміново прибути на місце де він, оскільки там щось сталося. Коли вони разом з ОСОБА_23 та ОСОБА_28 прибули на місце, то побачили там ОСОБА_27 , який почав скаржитися, що військовослужбовець з позивним «Дід» п`яний та недбало поводиться зі зброєю. Після чого, ОСОБА_23 підійшов до ОСОБА_22 та наніс йому удари кулаком по обличчю та в область живота , від яких ОСОБА_22 впав, а ОСОБА_23 продовжив наносити йому удари в по різним частинам тіла. Після чого ОСОБА_23 доповів лікарям, що у нього нетверезий військовослужбовець, який потребує евакуації, але постійно відкладав приїзд лікарів на 20-30 хвилин. Він постійно виходив з кімнати та не бачив усіх подій, які відбували в кімнаті. Після чого йому повідомили, що ОСОБА_22 помер.

Свідок ОСОБА_20 пояснив, що він проходив військову службу та є командиром третього взводу мінометної батареї ВЧ НОМЕР_4 . 31.10.2022 року приблизно 19 години 00 хвилин він разом з ОСОБА_22 та іншими військовослужбовцями розпивали алкогольні напої, в ході чого між ОСОБА_27 та ОСОБА_22 сталася сварка в ході якої вони спричинили один одному тілесні ушкодження, а потім помирилися. Після чого він пішов спати, а через деякий час його розбудив ОСОБА_10 , запитав що сталося між ОСОБА_27 та ОСОБА_22 та повідомив, що останній помер.

Свідок ОСОБА_21 пояснила, що вона проходить військову службу та займає посаду фельдшера батальйону. 01.11.2022 року приблизно о 00-30 годині вона чула по рації, що ОСОБА_23 викликає по рацію бригаду медиків, оскільки військовослужбовець знаходиться у стані алкогольного сп`яніння. 01.11.2022 року військовослужбовець ОСОБА_27 розповів їй, що у них «200», оскільки ОСОБА_23 разом з іншим військовослужбовцем забили на смерть ОСОБА_22 . В основному був ОСОБА_23 .

Крім того, відповідно до протоколу огляду місця події від 01.10.2022 року, слідчим СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_29 , в присутності понятих, за участі спеціаліста, проведено огляд місця події, а саме: ділянки місцевості по вул. Набережна, біля буд. №8 у с. Ставки Лиманського ОТГ Донецької області, де розташовано транспортний засіб Фиат Ducato, державний номерний знак НОМЕР_5 , в кузові якого виявлено труп ОСОБА_13 з тілесними ушкодженнями - численні гематоми обличчя та тіла, забої, відсутність зубів, пошкодження ока.

Згідно протоколу огляду місця події від 02.11.2022 року, слідчим СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_30 , в присутності понятих, за участі спеціаліста, проведено огляд місця події - приміщення СМЕ, за адресою: АДРЕСА_5 , в ході якого виявлено та вилучено особисті речі військовослужбовця ОСОБА_13 та, а також зразки нігтьової пластини правої руки трупа ОСОБА_31 одноповерхової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_3

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 03.11.2022 року, слідчий СВ ГУНП в Донецькій області провів слідчий експерименту за участі свідка ОСОБА_19 , в присутності понятих, з метою перевірки та уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, в ході якого ОСОБА_19 розповів про обставини та показав обставини конфлікту, який відбувся між ним та ОСОБА_13 31.10.2022 року приблизно о 19 годині 00 хвилин.

Згідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 03.11.2022 року, слідчий СВ ГУНП в Донецькій області провів слідчий експерименту за участі свідка ОСОБА_15 , в присутності понятих, з метою перевірки та уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, в ході якого ОСОБА_15 розповів про обставини та показав механізм спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_13 обвинуваченим ОСОБА_10 31.10.2022 року.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 03.11.2022 року, слідчий СВ ГУНП в Донецькій області провів слідчий експерименту за участі свідка ОСОБА_14 , в присутності понятих, з метою перевірки та уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, в ході якого ОСОБА_14 розповів про обставини та показав механізм спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_13 обвинуваченим ОСОБА_10 31.10.2022 року.

Згідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 03.11.2022 року, слідчий СВ ГУНП в Донецькій області провів слідчий експерименту за участі свідка ОСОБА_16 , в присутності понятих, з метою перевірки та уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, в ході якого ОСОБА_16 розповів про обставини та показав механізм спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_13 обвинуваченим ОСОБА_10 31.10.2022 року.

Відповідно до висновку експерта №689 від 13.12.2022 року, в зразку крові, висушеному на марлі, потерпілого ОСОБА_13 були виявлені антиген В та ізогемагллютинін анти-А, що вказує на приналежність його групи крові до групи В з ізомаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0.

Згідно висновку експерта №247 від 10.12.2022 року, при експертизі трупа ОСОБА_13 було виявлено наступні тілесні ушкодження: у виді поєднаної тупої травми тіла (голови, грудної клітки та живота), комплекс якої склали: закрита черепно-мозкова травма - синці голови та обличчя (на спинці носа з переходом на нижню повіку правого ока-1, в праві та лівій виличних областях -2, центра лобній-1, лобно скроневій зліва-2, надбрівній та лобно-скроневій зправа-2), забій головного мозку (великовогнищеві субарахноїдальні крововиливи тім`яних часток обох півкуль головного мозку з переходом на міжпівкульну щілину, крововилив у лівій бічний шлуночок головного мозку), тупої травми грудної клітки та живота - множинні синці зливного характеру (біля 10), на передній поверхні грудної клітини (в проекції грудини, 5-8 ребер по передньо-паховій лінії праворуч та 5-го ребра по передньо-пахвовій лінії ліворуч), множинних двобічних переломів (зправа 4-9 від середній до задній паховій та 11,12 по лопатковій лініям з ознаками викрашування по зовнішнім кістковим платівкам, 6-8 по середній ключичній лінії з розходженням країв по зовнішнім кістковим платівкам; зліва 4-8 від середньо-ключичній до передній пахвовій лініям), оскольчастого перелому грудини на рівні руків`я та тіла, великовогнищева ділянка розміжчення печінки із множинними розривами, розривів брижі товстого кишечника праворуч з крововиливами в жирову клітковину брижі та в області правої нирки, внутрішньочеревної кровотечі (наявність рідкої крові в черевній порожнині об`ємом біля 1,5 літру), ознаки шоку у вигляді недокрів`я коркового шару нирок, загального недокрів`я внутрішніх органів, від яких солдат ОСОБА_13 помер на місці. Смерть солдата ОСОБА_13 настала внаслідок спричинення йому вищевказаного комплексу поєднаної тупої травми голови, грудної клітки та живота, який супроводжувався великою внутрішньочеревною кровотечею з розвитком шоку та загальним недокрів`ям внутрішніх органів, які знаходяться у прямому причинному зв`язку зі смертю солдата ОСОБА_13 .

Відповідно до висновку експерта №8 від 10.02.2023 року, тілесні ушкодження у ОСОБА_13 , що знаходяться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті ( поєднана тупа травма голови, грудної клітини та живості) могли утворитися за обставинами, на які вказали свідки ОСОБА_19 , ОСОБА_32 , ОСОБА_14 та ОСОБА_16 ,, коли ОСОБА_23 ДО. Наніс потерпілому множинність ударів кулаками та ногами в область голови і тулубу.

Всі вищеперелічені докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.

Аналіз показань обвинуваченого ОСОБА_10 , а також сукупність усіх встановлених в судовому засіданні обставин кримінального правопорушення, зокрема те, що між обвинуваченим з одного боку та ОСОБА_33 з іншого боку, безпосередньо перед скоєнням кримінального правопорушення виникла конфліктна ситуація, через порушення ОСОБА_33 військової дисципліни у вигляді вживання спиртних напоїв та порушенням заходів безпеки під час поводження з вибуховими речовинами, а також враховуючи спосіб вчинення злочину - нанесення ОСОБА_34 не менше п`яти ударів кулаками обох рук по обличчю та в область тулубу останнього, нанесення ударів кулаками та ногами в область голови, грудної клітки, живота, передньої та передньо-бокової поверхні обох боків загальною кількістю не менше тринадцяти ударів, характер та локалізацію тілесних ушкоджень -закрита черепно-мозкова травма - синці голови та обличчя (на спинці носа з переходом на нижню повіку правого ока-1, в праві та лівій виличних областях -2, центра лобній-1, лобно скроневій зліва-2, надбрівній та лобно-скроневій зправа-2), забій головного мозку (великовогнищеві субарахноїдальні крововиливи тім`яних часток обох півкуль головного мозку з переходом на міжпівкульну щілину, крововилив у лівій бічний шлуночок головного мозку), тупої травми грудної клітки та живота - множинні синці зливного характеру (біля 10), на передній поверхні грудної клітини (в проекції грудини, 5-8 ребер по передньо-паховій лінії праворуч та 5-го ребра по передньо-пахвовій лінії ліворуч), множинних двобічних переломів (зправа 4-9 від середній до задній паховій та 11,12 по лопатковій лініям з ознаками викрашування по зовнішнім кістковим платівкам, 6-8 по середній ключичній лінії з розходженням країв по зовнішнім кістковим платівкам; зліва 4-8 від середньо-ключичній до передній пахвовій лініям), оскольчастого перелому грудини на рівні руків`я та тіла, великовогнищева ділянка розміжчення печінки із множинними розривами, розривів брижі товстого кишечника праворуч з крововиливами в жирову клітковину брижі та в області правої нирки, внутрішньочеревної кровотечі (наявність рідкої крові в черевній порожнині об`ємом біля 1,5 літру), ознаки шоку у вигляді недокрів`я коркового шару нирок, загального недокрів`я внутрішніх органів, що стало причиною смерті ОСОБА_35 , що підтверджується висновком експерта №247 від 10.12.2022 року, суд вважає, що вказане вище свідчить про наявність у обвинуваченого прямого умислу на скоєння вбивства ОСОБА_35 на ґрунті сформованих особистих неприязних відносин, які виникли безпосередньо перед скоєнням кримінального правопорушення, при цьому обвинувачений у стані необхідної оборони не знаходився.

Вищевказаний висновок експерта, проведений компетентним спеціалістом, узгоджуються з іншими об`єктивними доказами по справі, протоколами слідчих дій, що здійснені з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства України, поясненнями самого обвинуваченого ОСОБА_10 , які суд визнає належними, допустимими та достовірними доказами, а їх сукупність - такою, що з достатністю доводить спрямованість умислу ОСОБА_10 на позбавлення життя ОСОБА_36 .

Суд вважає, що злочинний намір обвинуваченого, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_35 , підтверджується тим, що ОСОБА_10 спричинив потерпілому не менше п`яти ударів кулаками обох рук по обличчю та в область тулубу останнього, нанесення ударів кулаками та ногами в область голови, грудної клітки, живота, передньої та передньо-бокової поверхні обох боків загальною кількістю не менше тринадцяти ударів, при цьому обвинувачений усвідомлював можливість настання тяжких наслідків (смерті) потерпілого та бажав цього. Також знайшов своє підтвердження мотив скоєного вбивства - на ґрунті невдоволення порушенням військової дисципліни у вигляді вживання спиртних напоїв та порушенням заходів безпеки під час поводження з вибуховими речовинами водієм 2 мінометного розрахунку 1 мінометного взводу мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та недопущення у подальшому випадків вживання алкогольних напоїв іншими військовослужбовцями під час несення служби.

Крім того, вчинення ОСОБА_10 умисних, цілеспрямованих дій підтверджує і висновок судово-психіатричного експерта №141 10.03.2023 року, згідно якого ОСОБА_10 на період часу, який відноситься до правопорушення у якому він підозрюється будь-яким психічним захворюванням не страждав. За своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_10 може усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_10 застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує.

Про наявність ознаки суб`єктивної сторони складу даного злочину, а саме бажання настання смерті потерпілого свідчить характер та локалізація тілесних ушкоджень, а саме множинні удари по всім частинам тіла потерпілого.

Вказані обставини у своїй сукупності з очевидністю вказують на те, що ОСОБА_10 усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачав їх суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання, а тому суд вважає доведеним, за вказаних вище обставин, що ОСОБА_10 мав прямий умисел на позбавлення життя ОСОБА_35 , і реалізуючи свій намір, умисно заподіяв смерть потерпілому.

Судом в межах повноважень, визначених ч. 3 ст. 26 КПК України, були створені всі необхідні умови та вжиті всі можливі заходи для реалізації стороною захисту її процесуальних прав, в тому числі права обстоювати свою правову позицію та надавати докази на її обґрунтування, а також для повного та об`єктивного з`ясування обставин на підставі наданих сторонами доказів.

Згідно ст. 23 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Будь яких істотних порушень КПК України під час досудового слідства, які б вплинули на кваліфікацію дій обвинуваченого та поставили б під сумнів зібрані по справі докази, судом не встановлено.

На думку суду, у даному кримінальному провадженні зібрано достатня кількість доказів на підтвердження вини ОСОБА_37 у чиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч.5 ст. 426-1 КК України. При цьому, детально вивчивши обстановку у якій перебували обвинувачений ОСОБА_10 та потерпілий ОСОБА_31 під час подій, які відбувалися 31.10.2022 року, послідовність та характер дій та, виходячи з ступеня тяжкості та характеру заподіяних ОСОБА_34 тілесних ушкоджень, їх локалізації, а також приймаючи до уваги, що ОСОБА_10 на момент вчинення кримінальних правопорушень, був тимчасово виконуючий обов`язки командира роти вогневої підтримки вказаної військової частини та по відношенню до водія 2 мінометного розрахунку 1 мінометного взводу мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_13 , був начальником за військовим званням, а останній - підлеглим молодшому сержанту ОСОБА_10 , суд дійшов стійкого переконання про наявність у обвинуваченого прямого умислу, спрямованого саме на вчинення вбивства ОСОБА_13 , та вбачає в діях ОСОБА_10 наявність складу кримінальних правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115, ч.5 ст. 426-1 КК України.

Отже, всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з`ясувавши всі обставини, встановлені під час кримінального провадження, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, в їхній сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв`язку, суд дійшов висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115, ч.5 ст. 426-1 КК України знайшла своє повне підтвердження за наслідками судового розгляду.

Дії обвинуваченого суд кваліфікує за:

- ч. 1 ст. 115 КК України - умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (вбивство).

- ч. 5 ст. 426-1 КК України - застосування насильства щодо підлеглого, що спричинило тяжкі наслідки, в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання ОСОБА_10 суд, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, враховуючи особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, з повною середньою освітою, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, командир відділення 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 4 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , з 17.10.2022 тимчасово виконуючий обов`язки командира роти вогневої НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_1 , молодший сержант, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, вину визнав, щиро розкаявся.

Обставиною, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжує покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Також суд враховує, що смерть військовослужбовця ОСОБА_35 сталася не внаслідок бойового зіткнення з військовослужбовцями р.ф., а внаслідок умисних, протиправних дій також ж військовослужбовця ЗСУ, фактично його побратима, що наявно свідчить про тяжкість та безглузду природу вказаного явища й, відповідно, тяжкість наслідків, завданих злочином.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а також враховуючи ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, особи обвинуваченого, обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_10 покарання - за ч. 1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 6 (шість) місяців; за ч.5 ст. 426-1 КК України у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років. На підставі ст. 70 ч.1 КК України ОСОБА_10 призначити покарання за сукупністю злочинів, обравши принцип поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначив покарання, у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років, оскільки саме таке покарання на переконання суду відповідає особі обвинуваченого, характеру інкримінованого злочину, обставинам скоєного, наслідкам, які настали в результаті злочину та буде сприяти попередженню скоєнню вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим так і іншими особами, тобто досягнення мети, передбаченої ч. 2 ст. 50 КК України.

Обставин, які б суттєво знижували ступінь тяжкості вчиненого злочину та являлись передумовою для застосування ст.ст. 69, 75 КК України судом не встановлено.

Відповідно до ст. 72 КК України суд вважає за необхідне зарахувати в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_10 за даним вироком покарання строк попереднього ув`язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі за період тримання під вартою з 03.11.2022 року по день набрання вироком законної сили.

Враховуючи те, що обвинуваченому призначено покарання у виді позбавленні волі реально, та з урахуванням особи та обставин, встановлених під час кримінального провадження, суд не вбачає підстав, передбачених ч. 3 ст. 377 КПК України, для зміни обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили на такий, що не пов`язаний з триманням під вартою. Таким чином, запобіжний захід у виді тримання під вартою, обраний у відношенні обвинуваченого ОСОБА_10 слід залишити без змін.

Розглядаючи цивільний позов представника потерпілої ОСОБА_18 до обвинуваченого ОСОБА_10 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої злочином, суд виходить з наступного.

Згідно з положеннями частини 2 статті 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до частини 1 статті 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

В обґрунтування заявлених майнових вимог потерпіла зазначила, що протиправними діями ОСОБА_10 їй завдано значну моральну шкоду здоров`ю. Її життя значний період часу було перенасичене негативними емоціями, психічними переживаннями, оскільки остання втратила рідну людину, особу, яку кохала, з яким проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з початку 2020 року, за адресою: АДРЕСА_6 , вела спільне господарство, мала спільний бюджет.

Факт постійного спільного проживання позивачки та ОСОБА_13 однією сім`єю як дружини та чоловіка без реєстрації шлюбу підтверджується Довідкою виконавчого комітету Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області № 143/27/01-15 від 27.06.2022 про склад сім`ї, видану ОСОБА_18 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 , про те, що до складу сім`ї входять: ОСОБА_18 (уповноважений власник (співвласник, наймач, не власник); ОСОБА_38 (син); ОСОБА_13 - проживає без реєстрації (співмешканець).

В Довідці № 6317-5000410540 від 11.11.2021 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданої ОСОБА_13 , вказано фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_7 .

Відповідно до Довідки № 27/01-15/251 від 14.11.2022, виданої виконавчим комітетом Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області на ім`я заявника, про те, що гр. ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , дійсно до дня смерті проживав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_6 .

В сповіщені про смерть № 1826 від 01.11.2022, виданого Військовою частиною НОМЕР_1 , зазначено: «Прошу сповістити дружину ОСОБА_18 про те, що 01.11.2022 був знайдений без ознак життя її чоловік водій 2 мінометного розрахунку мінометного взводу мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_3 .».

У повідомлені про смерть № 1265 від 04.11.2022, виданого ІНФОРМАЦІЯ_5 на ім`я ОСОБА_18 , вказано: «Сповіщаю Вас зі скорботою про те, що 01.11.2022 був знайдений без ознак життя у населеному пункті Терни, Донецької області ОСОБА_39 чоловік солдат ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Це повідомлення є документом для порушення клопотання про призначення пенсії (допомоги) та надання пільг, установлених законодавством України.».

Крім того, відповідно до довідки від 15.11.2022 № 27/01-15/250, виданої виконавчим комітетом Краснокутської селищної ради Богодухівського району, Харківської області, згідно з якою ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована в АДРЕСА_6 , дійсно за власний кошт здійснила поховання свого чоловіка гр. ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що на момент смерті проживав без реєстрації за адресою АДРЕСА_6 .

Відповідно до положень ст. 3 КПК України близькі родичі та члени сім`ї - це чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права й обов`язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі. Родинними зв`язками пов`язані між собою й інші особи: дядьки й тітки, племінники і племінниці, двоюрідні брати й сестри, двоюрідні внуки тощо, але вони не охоплюються у кримінальному провадженні терміном "близькі родичі". За певних умов їх може бути зараховано до членів сім`ї.

Для визначення змісту терміну "член сім`ї" у кримінальному провадженні вирішальне значення мають не так родинні чи зареєстровані шлюбні зв`язки, як тривалі зв`язки, що виникають зі спільного проживання та ведення спільного господарства (спільний бюджет, витрати, харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла тощо).

З огляду на викладене на користь особи, яку відповідно до вимог КПК України визнано потерпілою у кримінальному провадженні, підлягає стягненню матеріальна та моральна шкода, заподіяна смертю члена його сім`ї, навіть у тому випадку, коли ці особи не є близькими родичами з померлим.

Вказаний висновок кореспондується з позицією Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.04.2022 р. № 391/788/18).

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

В обґрунтування заявленої моральної шкоди потерпіла зазначила, що внаслідок загибелі її цивільного чоловіка їй завдано значну моральну шкоду здоров`ю. Її життя значний період часу було перенасичене негативними емоціями, психічними переживаннями, оскільки остання втратила рідну людину, особу, яку кохала, з яким проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Вказані обставини, на переконання суду, є об 'єктивно існуючими та доведеними позивачкою у судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи обставини кримінального провадження, ст.ст.23, 1167,1168 ЦК України і роз`яснень про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, які містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», а також приймаючи до уваги, що у суду відсутні дані про період спільного проживання потерпілої із загиблим, а також відсутність у них спільних дітей, суд вважає необхідним задовольнити заявлені вимоги про відшкодування спричиненої потерпілій моральної шкоди задовольнити частково, в розмірі 350 000 (триста п`ятдесят тисяч) грн. На думку суду, саме ця сума є справедливою і співрозмірною з понесеними потерпілою моральними стражданнями.

Що стосується вимог про стягнення з обвинуваченого витрат на правову допомогу, то суд виходить з наступного.

Так, Представництво інтересів позивача у даній справі здійснюється адвокатом ОСОБА_7 , на підставі Договору про надання правничої допомоги № 26/07 від 26.07.2023, укладеного між ним та ОСОБА_18 .

У пункті 4 частини першої статті 1 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Стаття 59 Конституції України визначає, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У Статті 64 Конституції України встановлено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_40 щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу) справа N 1- 23/2009 від 30.09.2009 визначено, що положення частини першої статті 59 Конституції України "кожен має право на правову допомогу" треба розуміти як гарантовану державою можливість будь-якій особі незалежно від характеру її правовідносин з державними органами, органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, юридичними та фізичними особами вільно, без неправомірних обмежень отримувати допомогу з юридичних питань в обсязі і формах, як вона того потребує.

П. 8 ч. 1 ст. 56 КПК України визначено, що потерпілий має право мати представника та в будь-який момент кримінального провадження відмовитися від його послуг.

Ч. 1 ст. 58 КПК України встановлено, що потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник - особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником.

П. 1 ч. 3 ст. 58 КПК України визначено, що повноваження представника потерпілого на участь у кримінальному провадженні підтверджуються документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, - якщо представником потерпілого є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні.

Ст. 50 КПК України визначено, що повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1)свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Встановлення будь-яких додаткових вимог, крім пред`явлення захисником документа, що посвідчує його особу, або умов для підтвердження повноважень захисника чи для його залучення до участі в кримінальному провадженні не допускається.

Ч. 4 ст. 58 КПК України встановлено, що представник користується процесуальними правами потерпілого, інтереси якого він представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо потерпілим і не може бути доручена представнику.

Ч. 1 ст.124 КПК України - у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Згідно з п. 1 ч. 1ст. 118 КПК України до процесуальних витрат належать витрати на правову допомогу.

Така правова позиція висвітлена у Постанові Верховного суду України від 05.08.2020 по справі №753/10028/18.

На підтвердження своїх вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат, понесених у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги до позовної заяви додано: копію Договору №26/07 про надання правничої допомоги, укладеного 26.07.2023 між адвокатом ОСОБА_7 та ОСОБА_18 ; копію звіту №26/07 про виконані адвокатом роботи (надані послуги), а також розмір коштів, що підлягає сплаті за них клієнтом, підписаного адвокатом ОСОБА_7 та ОСОБА_18 , який є додатком до Договору №26/07 про надання правничої допомоги від 26.07.2023; копію квитанція на оплату виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) у даній справі, а також ордеру на надання правничої (правової) допомоги у Індустріальному районному суді м. Дніпропетровська;

Відповідно до пункту 1.1 договору про надання правничої допомоги адвокат бере на себе зобов`язання надати Клієнту правничу допомогу в кримінальний справі №: 202/7827/23 за цивільним позовом Клієнта у кримінальному провадженні №12022052420000503 до ОСОБА_10 (та/або до іншого відповідача) про відшкодування моральної та/або майнової шкоди, завданої? кримінальним правопорушенням, в даному кримінальному провадженні тощо.

Розмір та порядок оплати правової допомоги визначений та узгоджений сторонами розділом 4 вищевказаного договору.

У пункті 4.2. договору адвокат та клієнт погодили, що гонорар за надання правничої (правової) допомоги, пов`язаної із взятими Адвокатом зобов`язаннями за предметом цього Договору, у суді 1 - ї інстанції становить 70000,00 (сімдесят тисяч гривень) грн. Розмір винагороди за надання правової допомоги визначений в Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Разом з тим, враховуючи характер та обсяг виконаної представником потерпілої роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з фактичних обставин даного кримінального провадження, його характеру та складності, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з обвинуваченого ОСОБА_10 на користь потерпілої ОСОБА_18 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 49 000 (сорок дев`ять) тисяч гривень, тобто пропорційно до розміру задоволених позовних вимог про відшкодування моральної шкоди (350 000 грн. * 70 000 / 500 000 грн) = 49 000 грн.

Згідно ч.4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

З огляду на наведене, оскільки у застосуванні арешту майна відпала потреба, суд вважає за необхідне скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16.11.2022 року на майно, вилучене 03 листопада 2022 року в період часу з 22 год. 25 хв. до 22 год. 50 хв., під час затримання ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в порядку ст. 208 КПК України, а саме:особисті речі ОСОБА_10 - взуття (військові берці) коричневого кольору, розмір 42, штани камуфляжні, куртка тактична зеленого кольору «Single Sword»; два паперових конверти з букальними зразками ОСОБА_10 .

Крім того, суд вважає за необхідне скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16.11.2022 року на майно, вилучене 02 листопада 2022 року в ході проведення огляду у відділенні СМЕ в м. Краматорську, за адресою: вул. Героїв України, 17, за участю судово-медичного експерта ОСОБА_41 , а саме: особисті речі ОСОБА_13 (труси синього кольору, носки чорного кольору, футболку зеленого кольору камуфляжу, штани зеленого кольору камуфляжні), які поміщено до білого поліетиленового пакету з биркою з написом «№247 від 02.11.2022 ОСОБА_13 »; нігтьові пластини правої кістки трупа ОСОБА_13 , які поміщено до паперового згортку з пояснюваним текстом «№247 від 02.11.2022 трупа Лозко ОСОБА_13 »; зразок крові трупа ОСОБА_13 на марлі, які поміщено до паперового згортку з написом «Акт № 247 ОСОБА_13 ».

Судові витрати відсутні. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 7, ст.368-370, ст.373, ст.374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч.5 ст. 426-1 КК України та призначити йому покарання:

-за ч. 1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 6 (шість) місяців;

-ч. 5 ст. 426-1 КК України у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років;

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у вигляді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років.

Запобіжний захід обраний у відношенні ОСОБА_10 до набрання вироком законної сили залишити - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_10 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Цивільний позов ОСОБА_7 , в інтересах потерпілої ОСОБА_18 , до до обвинуваченого ОСОБА_10 про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_10 ( АДРЕСА_8 ) на користь ОСОБА_18 ( АДРЕСА_9 ) моральну шкоду у розмірі 350 000 (триста п`ятдесят тисяч) грн.,

Стягнути з ОСОБА_10 ( АДРЕСА_8 ) на користь ОСОБА_18 ( АДРЕСА_9 ) витрати на правничу допомогу в розмірі 49 000 (сорок дев`ять тисяч) грн.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16.11.2022 року на майно, вилучене 03 листопада 2022 року в період часу з 22 год. 25 хв. до 22 год. 50 хв., під час затримання ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в порядку ст. 208 КПК України, а саме:особисті речі ОСОБА_10 - взуття (військові берці) коричневого кольору, розмір 42, штани камуфляжні, куртка тактична зеленого кольору «Single Sword»; два паперових конверти з букальними зразками ОСОБА_10 .

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16.11.2022 року на майно, вилучене 02 листопада 2022 року в ході проведення огляду у відділенні СМЕ в м. Краматорську, за адресою: вул. Героїв України, 17, за участю судово-медичного експерта ОСОБА_41 , а саме: особисті речі ОСОБА_13 (труси синього кольору, носки чорного кольору, футболку зеленого кольору камуфляжу, штани зеленого кольору камуфляжні), які поміщено до білого поліетиленового пакету з биркою з написом «№247 від 02.11.2022 ОСОБА_13 »; нігтьові пластини правої кістки трупа ОСОБА_13 , які поміщено до паперового згортку з пояснюваним текстом «№247 від 02.11.2022 трупа Лозко ОСОБА_13 »; зразок крові трупа ОСОБА_13 на марлі, які поміщено до паперового згортку з написом «Акт № 247 ОСОБА_13 ».

Речові докази:

-особисті речі ОСОБА_10 - взуття (військові берці) коричневого кольору, розмір 42, штани камуфляжні, куртка тактична зеленого кольору «Single Sword» - повернути обвинуваченому ОСОБА_10 ;

-особисті речі ОСОБА_13 (труси синього кольору, носки чорного кольору, футболку зеленого кольору камуфляжу, штани зеленого кольору камуфляжні), які поміщено до білого поліетиленового пакету з биркою з написом «№247 від 02.11.2022 ОСОБА_13 » - повернути потерпілій ОСОБА_18 ;

-два паперових конверти з букальними зразками ОСОБА_10 ; нігтьові пластини правої кістки трупа ОСОБА_13 , які поміщено до паперового згортку з пояснюваним текстом «№247 від 02.11.2022 трупа Лозко ОСОБА_13 »; зразок крові трупа ОСОБА_13 на марлі, які поміщено до паперового згортку з написом «Акт № 247 ОСОБА_13 », біологічні зразки, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження - знищити.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення ОСОБА_10 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з 03.11.2022 року по день набрання вироком законної сили.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику в порядку, передбаченому ч. 15 ст. 615 КПК України протягом дня.

Головуючий суддя ОСОБА_1